Решение № 110737383, 08.05.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1072/23

08 травня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач 2), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.10.2022 року №2287004393 щодо відмови в призначенні пенсії за віком та лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.02.2023 року №721-686/К-02/8-1900/23 щодо відмови у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи на заводі «Русский дизель» з 14.12.1982 року по 26.09.1983 року та період роботи у СФГ «Коломиєць» з 01.04.1992 року по 31.12.1998 року згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 і врахувати під час зарахування до страхового стажу довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 03.02.2021 року за №4, довідку №5 від 03.02.2021 року, довідку №6 від 03.02.2021 року, які видані ТДВ «Гусятинським механічним заводом» та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №1 від 26.09.2022 року, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №2 від 26.09.2022 року, довідку №1 від 16.01.2015 року, які видані СФГ «Коломиєць»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», здійснити нарахування і виплату пенсії з 14.08.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.10.2022 року №2287004393 про відмову в призначенні пенсії за віком та лист - відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.02.2023 року №721-686/К-02/8-1900/23, згідно якої позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком прийняті незаконно, внаслідок чого були порушенні його права на отримання пенсії.

Ухвалою суду від 03.04.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 08.05.2023.

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подав відзив на позов 14.04.2023, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивач не набув необхідного страхового стажу, а тому, приймаючи оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії, відповідач діяв виключно у спосіб та в межах своїх повноважень.

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав відзив на позов 27.04.2023, у якому просив відмовити в задоволенні позову та обґрунтував, що не вбачає в своїх діях будь-яких порушень прав позивача на пенсійне забезпечення, зокрема щодо порядку призначення пенсії. Разом з тим, в акті перевірки достовірності та обґрунтованості видачі позивачу довідок про призначення пенсії відсутня інформація про сплату внесків на соціальне страхування з заробітної плати, у зв`язку з чим відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.04.1992 по 31.12.1998. А також вважає, що вимога позивача призначити йому пенсію з 14.08.2022 є необґрунтованою.

Позивач в судове засідання не з`явився та подав клопотання про розгляд справи без його участі, представники відповідачів також не з`явилися в судове засідання, а тому суд вирішив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Позивач 26.09.2022 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В результаті розгляду даної заяви, відповідачами (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області) надано відповідь від 05.10.2022 №1900-0207-8/29043, згідно якої було відмовлено у призначенні пенсії за віком (рішення про відмову в призначенні пенсії за віком №2287004393 від 03.10.2022 року).

За результатами розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії за віком не враховано довідки за №03 від 04.02.2021 року та №04 від 04.02.2021 року про стаж роботи за період з 31 липня 1985 року по квітень 1986 року та довідки про нараховану заробітну плату не взяті до уваги, оскільки трудова книжка відсутня, а для зарахування стажу згідно довідок про заробітну плату потребується проведення зустрічної перевірки підприємств. До страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 29.06.1985 року, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби. Для зарахування періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку за денною формою навчання.

Станом на 03.10.2022 року, за підрахунками ПФУ, страховий стаж позивача становив 18 років 01 місяць 28 днів.

Позивач 18.11.2022 вдруге звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком та необхідними документами.

В результаті розгляду поданої заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області надано лист від 27.02.2023 року №721- 686/К-02/8-1900/23, яким було відмовлено у призначенні пенсії за віком.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії за віком не враховано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №1 від 26.09.2022 року та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №2 від 26.09.2022 року, так як в акті перевірки достовірності видачі зазначених довідок від 27.10.2022 року за №1900-1102- 1/4876, відсутня інформація про сплату внесків на соціальне страхування з заробітної плати, тому відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.04.1992 року по 31.12.1998 року. У вищезазначеному акті перевірки достовірності та обґрунтованості довідок для призначення (перерахунку) пенсії зазначено, що порушень по заробітній платі не встановлено. Отже, СФГ «Коломиєць» сплачено страхові внески в установленому законом порядку.

За останніми підрахунками ПФУ страховий стаж позивача становить 27 років 08 місяців 29 днів.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення (надалі, також - Закон №1788) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі - Порядок № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, спірними в даній справі є два періоди трудової діяльності позивача, а саме: період роботи на заводі "Русский дизель" з 14.12.1982 по 26.09.1983 та період роботи у СФГ "Коломиєць" з 01.04.1992 по 31.12.1998.

В даному випадку, на думку суду, позовна вимога щодо зарахування трудової діяльності позивача на заводі "Русский дизель" не підлягає до задоволення, оскільки, як вбачається з довідки про зарахування страхового стажу від 27.02.2023, цей період вже зарахований до періодів трудової діяльності позивача, що враховується при призначенні пенсії.

Що стосується періоду трудової діяльності на СФГ "Коломиєць", то суд зазначає наступне.

Згідно з статті 28 Закону України від 20.12.1991 року №2009-ХІІ «Про селянське (фермерське) господарство» особи, які працюють у селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором (контрактом), та члени селянського (фермерського) господарства починаючи з 16-річного віку підлягають пенсійному забезпеченню нарівні з працівниками сільського господарства, а також загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття і загальнообо`язковому державному соціальному страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до законодавства.

Селянське (фермерське) господарство реєструється як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в органах Пенсійного фонду України за своїм місцем розташування, у встановленому порядку сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з усіх видів заробітку за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), а також як платник страхових внесків з окремих видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, зазначених у частині першій цієї статті, сплачує страхові внески у встановленому законодавством порядку.

Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.

Відповідно до частини 2 статті 27 «Про селянське (фермерське) господарство», новостворені селянські (фермерські) господарства звільнялись від оподаткування на 3 роки, а в труднонедостатніх селах - на 5 років.

Закон України від 20.12.1991 року №2009-ХІІ «Про селянське (фермерське) господарство» втратив чинність із набранням чинності Закону України від 19.06.2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство».

Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України «Про фермерське господарство» час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до страхового стажу за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а за періоди, за які не внесені дані до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Члени фермерського господарства та особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому Законом.

Фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За змістом статті 28 Закону України від 20.12.1991 року №2009-ХІІ та статті 34 Закону України «Про фермерське господарство» слідує, що цими нормами закріплено обов`язок, а не право селянського (фермерського) господарства сплачувати за осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом) внески (збір) на соціальне страхування.

Як зазначено у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.02.2023, довідки про заробітну плату за періоди роботи з квітня 1992 року по грудень 1997 року та з січня 1998 року по грудень 2003 року, видані СФГ "Коломиєць", є неналежно оформленими, зокрема, не містять номера та дати видачі та підписані однією особою за керівника та бухгалтера.

Водночас, позивач, який є керівником СФГ "Коломиєць", виконує і обов`язки бухгалтера, згідно довідки №1 від 16.10.2015.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що період роботи у СФГ "Коломиєць" з 01.04.1992 по 31.12.1998 повинен бути врахованим до страхового стажу позивача.

Щодо часу з якого має бути призначена пенсія позивачу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " у 2022 році право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 29 років.

Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Проте відповідно до пункту 1 частини 1 даної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Однією із заявлених позивачем вимог є вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію за віком з 14.08.2022.

Згідно матеріалів пенсійної справи, позивач, 26.09.2022 звернувся до органів Пенсійного фонду про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.10.2022 №2287004393 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, про що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області його письмово повідомлено листом від 05.10.2022 №1900-0207 8/29043. До листа долучено також рішення про відмову у призначенні пенсії, у якому позивача повідомлено про те, які документи необхідно подати додатково та, що право на призначення пенсії за віком він набуде за досягненням 65 років, тобто з 14.08.2027.

Надалі, 18.11.2022, позивач поза межами трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, знову звернувся за призначенням пенсії до органів Пенсійного фонду.

Закон №1058-IV не містить винятків з цього правила, як і не містить підстав для поновлення вказаного тримісячного строку звернення за пенсією.

Тому, з врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду призначити і виплачувати пенсію з 14.08.2022, є необґрунтованою. А тому, нарахування та виплату пенсії позивачу слід здійснювати з 18.11.2022 - з дня звернення за її призначенням.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. згідно квитанції від 21.03.2023.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №2287004393 від 03.10.2022 та відмову, викладену в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №721-686/К-02/8-1900/23 від 27.02.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у СФГ "Коломиєць" з 01.04.1992 по 31.12.1998.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вікомз 18.11.2022.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору сплаченого при поданні позову в сумі 1073 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 08 травня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження/місце проживання: пл. Соборна, 3,м. Слов`янськ,Донецька область,84121 код ЄДРПОУ/РНОКПП 13486010);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 14035769);

Головуючий суддяОсташ А.В.