Решение № 110720531, 09.05.2023, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/13/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Брусилів цивільну справу за позовомДержавної екологічної інспекції Поліського округу до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Брусилівська селищна рада Житомирського району, Житомирської області про відшкодування шкоди, завданої природному середовищу,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін

Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача шкоду, завдану природному середовищу в сумі 12034, 27 грн. та судовий збір у розмірі 2481 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022060420000216 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України встановлено, що у липні місяці 2022 року ОСОБА_1 перебуваючи в лісопосадці між с. Карабачин, с. Покришів та с. Нові Озеряни Житомирського району Житомирської області (Брусилівської ОТГ) здійснив незаконну порубку дерев породи «Вільха» у кількості 7 штук. Загальний розмір шкоди становить 12034,27 грн. У зв`язку з тим, що відповідно до приміток статті 246 КК України, шкода, завдана навколишньому природному середовищу ОСОБА_1 не є істотною, постановою від 28.08.2022 кримінальне провадження по вказаній справі закрито, копії матеріалів кримінального провадження направлено до Державної екологічної інспекції Поліського округу для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. 20.09.2022 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за самовільну порубку 7 дерев породи «вільха». Постановою Державної екологічної інспекції від 20.09.2022 № 915-3.2 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. Штраф ОСОБА_1 сплачено 06.10.2022. Інспекцією, шляхом досудового порядку врегулювання цивільно-правового спору, ОСОБА_1 , направлено претензію № 68- 3.2/22 від 07.11.2022 на суму 12034.27 грн. для добровільного відшкодування шкоди, заподіяної державі, яка на даний час не сплачена. Просили стягнути з відповідача на рахунок місцевої селищної ради завдані збитки в сумі 12034,27 грн. та вирішити питання судових витрат.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 13.01.2023 позовну заяву залишено без руху, надано строк для виправлення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 25.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Брусилівську селищну раду Житомирського району, Житомирської області.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, в заяві від 06.04.2023 просив проводити розгляд справи у їх відсутність, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, судові повістки, які направлялись за зареєстрованим місцем проживання відповідача, вручені згідно ст. 128 ЦПК України. Окрім того, судомбуло здійснено виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін і ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини встановлені судом

Згідно матеріалів досудового розслідування кримінальне провадження № 12022060420000216, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2022 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 246 КК України підтверджується, що в липні місяці 2022 року ОСОБА_1 перебуваючи в лісопосадці між с. Карабачин, с. Покришів та с. Нові Озеряни Житомирського району Житомирської області (Брусилівської ОТГ) здійснив незаконну порубку дерев породи «Вільха» у кількості 7 штук. Відповідно до обгрунтованого розрахунку розміру шкоди, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу, загальний розмір шкоди становить 12034,27 грн. (а.с. 19-33).

Згідно постанови слідчого СВ ВП № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області від 28.08.2022 кримінальне провадження № 12022060420000216 від 16.08.2022 закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. (а.с. 17-18).

Постановою Державної екологічної інспекції Поліського округу про накладення адміністративного стягнення від 20.09.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП з приводу незаконної порубки дерев породи «Вільха» у кількості 7 штук в липні 2022 року та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн., який ОСОБА_1 сплачено згідно квитанції № 16 від 06.10.2022 (а.с. 11-12, 13-14, 15).

Відповідно до ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням таких положень закону суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Державної екологічної інспекції Поліського округу від 20.09.2022 про визнання ОСОБА_1 винуватим у незаконній порубці дерев.

Відповідно до розрахунку розміру збитків завданих внаслідок незаконної порубки дерев ОСОБА_1 , який проведений згідно додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про такси для обчислення розміру шкоди, завданої лісу» загальний розмір шкоди становить 12034, 27 грн. (а.с. 9).

07.11.2022 на адресу ОСОБА_1 Державною екологічною інспекцію Поліського округу було надіслано претензію № 68- 3.2/22 про відшкодування збитків на суму 12034, 27 грн. (а.с. 7-8, 10).

Застосовані судом норми права

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4ЦПК України та ч. 1, ч. 2 ст.16ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії,яка порушуєправо; відновленнястановища,яке існувалодо порушення; примусовевиконання обов`язкув натурі; змінаправовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитківта іншіспособи відшкодуваннямайнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно достатті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Пунктом 1 ч. 1ст. 105 Лісового кодексу Українипередбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: 1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідност.107 Лісового кодексу Українипідприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі статтею 70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.

Згідно зістаттею 40Закону України«Про рослиннийсвіт» порушеннязаконодавства пророслинний світтягне засобою дисциплінарну,адміністративну,цивільно-правовуабо кримінальнувідповідальність згідноз законамиУкраїни. Відповідальністьза порушеннязаконодавства пророслинний світнесуть особи,винні у:- самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; - порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; - протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу; - порушенні вимог охорони умов місцезростання об`єктів рослинного світу; - порушенні вимогщодо охорони,використання тавідтворення рослинногосвіту підчас проектування,розміщення,будівництва,реконструкції,введення вдію,експлуатації спорудта об`єктів,застосування технологій,які негативновпливають настан об`єктіврослинного світу;- перевищенні лімітів використання природних рослинних ресурсів; - самовільному проведенні інтродукції та акліматизації дикорослих видів рослин; - реалізації лікарської та технічної сировини дикорослих рослин, зібраної без дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів; - закупівлі лікарськоїта технічноїсировини дикорослихрослин уюридичних абофізичних осіб,які немають дозволуна їхспеціальне використання;- порушенніправил вивезенняза межіУкраїни іввезення наїї територіюоб`єктіврослинного світу;- невнесеннізбору завикористання природнихрослинних ресурсіву встановленістроки. Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина щодо завдання шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Відповідно п. 15 Пленуму Верховного Суду 10.12.2004 N 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» при обчисленні розміру відшкодування шкоди, заподіяної знищенням або пошкодженням природних ресурсів, потрібно також додержувати вимог тих нормативних актів, якими встановлено відповідні правила. Зокрема, з`ясовувати ті кількісні та якісні критерії (кількість, вага, розмір тощо), які відповідно до існуючих такс при цьому враховуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про такси для обчислення розміру шкоди, завданої лісу» затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами: незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (додаток 1).

Факт завдання шкоди довкіллю у виді незаконної порубки дерев в зв`язку з порушенням вимог п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» та вина ОСОБА_1 у заподіянні майнової шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев встановлена постановою Державної екологічної інспекції Поліського округу від 20.09.2022, яка набрала законної сили та підтверджується матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022060420000216 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України за результатами якого винесено постанову про закриття указаного провадження, оскільки нанесена шкода є не істотною. При цьому, як вбачається зі змісту вказаних постанови, питання про відшкодування спричиненої шкоди у сумі 12034, 27 грн. вирішено не було.

Жодних заперечень щодо розміру завданих довкіллю збитків чи відомостей про часткове чи повне відшкодування шкоди від відповідача суду надано не було.

Відповідно до вимог статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постанові від 10 січня 2019 року (справа № 541/307/17) Верховний Суд визнав обґрунтованими судові рішення судів попередніх інстанції щодо можливості стягнення спричиненої довкіллю шкоди на користь сільської ради за відповідним позовом Державної екологічної інспекції.

Оцінка доводів сторін, мотиви застосування норм права та висновки суду по суті спору

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід також стягнути 2481 грн. витрат по сплаті судового збору (а.с.35).

Керуючись ст. 40 Закону України «Про рослинний світ», статтями 41, 68, 69, 70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтями 16, 1166 ЦК України, ст.ст.4,12,13,19,23,28,48,76,78,81,128,133,141,258,259,263-265,280,352,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Державної екологічної інспекції Поліського округу до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Брусилівська селищна рада Житомирського району, Житомирської області про відшкодування шкоди, завданої природному середовищу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 кошти в сумі 12 034 (дванадцять тисяч тридцять чотири) гривень 27 копійок на р/р UA37899980333179331000006719, код ЄДРПОУ 37976485, ГУК у Житомирській обл../ТГ смт. Брусилів, 24062100, банк отримувача: Казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Позивач, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення повного тексту.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Державна екологічна інспекція Поліського округу, ЄДРПОУ 42163803, юридична адреса: 10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Брусилівська селищна рада Житомирської області, ЄДРПОУ:04348504, юридична адреса: Житомирська область, Житомирський район, смт. Брусилів, вул. Небесної Сотні, 2.

Суддя П.В. Миколайчук