Постановление суда № 110705903, 08.05.2023, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3964/23

Провадження №2-з/359/39/2023

УХВАЛА

8 травня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Шабанової В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

за участю відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок Сергій Іванович, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації квартири, визнання недійсними та скасування акту про проведення електронного аукціону та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витребування квартири з чужого незаконного володіння,

встановив:

1. Суть процесуального питання, що розглядається судом.

1.1. ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним клопотанням та посилається на те, що нею пред`явлений позов про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 , оформлених відповідним протоколом №573614 від 21 лютого 2022 року; визнання недійсним та скасування акта про проведення електронного аукціону, складеного 27 липня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом І.І.; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 19 вересня 2022 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Дідком С.І.; а також витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивача квартири АДРЕСА_1 . Відповідач може відчужити придбану ним квартиру у власність іншої особи. Ця обставина не тільки унеможливить виконання рішення суду, а також істотно ускладнить захист прав позивача. Тому ОСОБА_3 просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , а також заборонити державним реєстраторам та іншим суб`єктам, на яких покладені функції державних реєстраторів, здійснювати реєстраційні дії відносно вказаного об`єкта нерухомого майна.

1.2. Представник позивача ОСОБА_1 підтримує клопотання та наполягає на його задоволенні.

1.3. ОСОБА_2 заперечує проти задоволення клопотання та посилається на те, що він не має наміру відчужувати квартиру у власність інших осіб. Ця обставина підтверджується навіть тим, що право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано за відповідачем ще у вересні 2022 року. В період часу з вересня 2022 року по травень 2023 року у нього було достатньо можливостей розпорядитись квартирою на власний розсуд, якими відповідач не скористався. Тому ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні клопотання.

1.4. Інші учасники справи не з`явилисьусудове засідання. Як вбачається з ч.1 ст.153 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду суто процесуального питання про забезпечення позову.

2. Обставини, встановлені судом, та зміст процесуальних відносин.

2.1. В травні 2023 року ОСОБА_3 пред`явила до Бориспільського міськрайонного суду позов (а.с.16-35), в якому вона просить визнати недійсними результати прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 , оформлені відповідним протоколом №573614 від 21 лютого 2022 року; визнати недійсним та скасувати акт про проведення електронного аукціону, складений 27 липня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом І.І.; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 19 вересня 2022 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Дідком С.І.; а також витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивача квартиру АДРЕСА_1 .

2.2. Процесуальні правовідносини регулюються главою 10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.

3. Норми процесуального права, якими керується суд при розгляді заяви про забезпечення позову.

3.1. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

3.2. Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

3.3. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

3.4. Відповідно до п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

3.5. Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

3.6. Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).

4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви про забезпечення позову.

4.1. Зі змісту інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №330031789 від 24 квітня 2023 року, №331450157 від 6 травня 2023 року та №331452812 від 7 травня 2023 року (а.с.12-13, 40-41, 42-43) вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 . В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні записи про реєстрацію обтяжень відносно вказаної квартири. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 може в будь-який час відчужити вказаний об`єкт нерухомого майна у власність інших осіб. Та обставина, що відповідач не відчужував квартиру в період часу з вересня 2022 року до травня 2023 року, жодним чином не перешкоджає йому укладати договори відносно вказаного об`єкта нерухомого майна. Тому суд критично оцінює доводи ОСОБА_2 . Відчуження квартири у власність інших осіб унеможливить не тільки виконання рішення суду, а також його задоволення. Крім того, ОСОБА_3 буде змушена знову пред`являти позови до осіб, які, нічого не підозрюючи про існування спору, необачно придбають квартиру. Ця обставина свідчить також про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивача.

4.2. Крім того, квартира АДРЕСА_1 є безпосереднім предметом спору. Ця обставина свідчить про те, що накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомого майна є співмірним заходом забезпечення позову, який повністю відповідає змісту заявлених позовних вимог.

4.3. Безумовно, вжиття вказаного заходу призведе до втручання держави у право ОСОБА_2 на мирне володіння його майном. Водночас, таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства, а також запобігання виникнення нових спорів з іншими особами, які можуть придбати квартиру. Вказані цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Крім того, накладення арешту на квартиру полягає у позбавленні ОСОБА_2 можливості лише відчужити вказаний об`єкт нерухомого майна, а не володіти або користуватись ним. Це свідчить про те, що застосування вказаного обтяження не призведе до жодних негативних наслідків для відповідача. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого п.1 ст.6 цієї ж Конвенції.

4.4. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення цивільного судочинства належить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Застосування цього обтяження повністю виключить можливість відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна у власність інших осіб. В такому випадку відсутня потреба у додатковому оголошенні заборони державним реєстраторам та іншим суб`єктам, на яких покладені функції державних реєстраторів, здійснювати реєстраційні дії відносно спірної квартири. Тому у задоволенні клопотання в частині цієї вимоги ОСОБА_3 слід відмовити.

5. Розгляд питання про застосування зустрічного забезпечення.

5.1. Відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідачу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

5.2. Згідно з п.1 ч.3 ст.154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

5.3. Встановлено, що накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 самопо собіне спричинить ОСОБА_2 збитки. Крім того, ОСОБА_3 проживає на території України та володіє іншим майном. Ці обставини свідчать про відсутність жодного ризику невідшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову.

5.4. З огляду на це суд вважає, що підстави для вжиття до позивача заходів зустрічного забезпечення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.258, ч.4 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

У задоволенні клопотання в частині іншої вимоги відмовити.

Стягувач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іденти-фікаційний номер НОМЕР_1 , проживає в кв. АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_3 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня оголошення судового рішення. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець