№ 110704690, 01.05.2023, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2737/23

Провадження № 3/161/1288/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пахолюка А.М.,

при секретарі - Мельник М.В.,

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Хитрика Р.І.

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

- за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2023 року о 11 год. 50 хв. в м. Луцьку, по вул. Єршова, 2, гр. ОСОБА_1 , вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського Алієва Р.Н.О. при виконанні службових обов`язків в охороні громадського порядку, а саме не пред`явив документи, що посвідчують особу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт вчинення ним названих вище дій, просив провадження відносно нього закрити. Крім того, суду пояснив, що саме через неправомірні дії поліцейського, він відмовився пред`являти документи.

Захисник ОСОБА_1 Хитрик Р.І., в судовому засіданні заперечив факт вчинення своїм довірителем даного правопорушення, підтримав пояснення останнього, просив суд справу закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, свідків, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Згідно ст. 185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» роз`яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, а також, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.

З об`єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Відмінність опору від злісної непокори полягає в тому, що опір це активна фізична протидія законній діяльності потерпілих, а злісна непокора це пасивна поведінка.

З системного аналізу положень КУпАП з урахуванням позиції Верховного Суду України, висловленої в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КУпАП) випливає, що дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов`язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред`явлене відповідне посвідчення, у зв`язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до п.п. 2.1 «а», «б», п. 2.4 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

У відповідностідо ч.1,2ст.62Закону України«Про національнуполіцію»,поліцейський підчас виконанняпокладених наполіцію повноваженьє представникомдержави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії воєнного стану тимчасово можуть підпадати під обмеження конституційні права та свободи людини і громадянина, а також права та законні інтереси юридичних осіб.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» із 05:30 год. 24.02.2022 року на всій території Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.

У відповідностідо п.7Порядку перевіркидокументів восіб,огляду речей,транспортних засобів,багажу тавантажів,службових приміщеньі житлагромадян підчас забезпеченнязаходів правовогорежиму воєнногостану,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від 29 грудня 2021 р. N 1456, уповноважена особамає правовимагати вособи пред`явленнянею документів,що посвідчуютьособу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для перевірки документів, а саме посвідчення водія, реєстраційних документів на транспортний засіб ОСОБА_1 поліцейськими, стало порушення останнім Правил дорожнього руху України, а саме ОСОБА_1 здійснив стоянку автомобіля Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 в зоні дії знаку 3.34 ПДР України «Зупинку заборонено», однак, ОСОБА_1 відмовився пред`являти відповідні документи, та в подальшому відмовився надати поліцейському документи що посвідчують особу, за що був затриманий та доставлений до відділу поліції для встановлення особи (а.с.3).

У статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» вказано на те, що документи, які посвідчують особу, залежно від їх функціонального призначення поділяються на два види: документи, що посвідчують особу й підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу й підтверджують її спеціальний статус. Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України. Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 , повідомив суду, що у лютому 2023 року на Луцькому авторинку був присутній при інциденті за участю ОСОБА_1 та поліцейського. Вказав, що ОСОБА_1 пред`явив поліцейському необхідні документи, однак, поліцейський продовжував неправомірні дії.

Також, як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , 16 лютого 2023 року бачив, на території авторинку, як поліцейський намагався заламати руки ОСОБА_1 . Причини таких дій йому невідомі.

Однак, такі доводи ОСОБА_1 та свідків, суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Зокрема, з відео чітко вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пред`явити документи, що посвідчує особу, оскільки, пред`явлене ним посвідчення ветерана війни не є документом, що посвідчує особу, відповідно до вимог Закону України ««Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», про що було повідомлено останнього. Відтак, такі дії ОСОБА_1 , не можна розцінювати як належне виконання вимоги поліцейського.

Разом з тим, з відео вбачається, що поліцейський Алієв Р.Н.О. при виконанні службових обов`язків неодноразово просив ОСОБА_1 пред`явити паспорт громадянина України чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Лише через деякий час, ОСОБА_1 дістав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак, встановити особу не виявилось можливим, оскільки, він тримав його в закритому вигляді і лише іноді відкривав на декілька секунд, вів себе зухвало і вступав в словесну перепалку з поліцейським не виконуючи неодноразові наполегливі вимоги ОСОБА_4 .

Відтак, в судовому засіданні достеменно встановлено той факт, що ОСОБА_1 не виконав законну вимогу поліцейського та не неодноразові прохання останнього пред`явити документи, що посвідчують його особу належним чином не реагував, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, повністю доведена в суді і підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №505679 від 16 лютого 2023 року, протоколом ВН №004457 від 16 лютого 2023 року, рапортом інспектора взводу №1 роти №3 БУПП у Волинській області Алієва Р.Н.О. від 16 лютого 2023 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, відеозаписом з місця події.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки, він не зобов`язаний був пред`являти відповідні документи, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

При цьому суд враховує ту обставину, що в даному випадку, ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу працівника поліції щодо пред`явлення документу, що посвідчує особу, що само по собі утворює об`єктивну сторону правопорушення передбачену ст. 185 КУпАП.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Обираючи стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує особу правопорушника, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, і вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ст. 185 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.185КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету- 22030106.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М.