Решение № 110692308, 24.04.2023, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17934/21

Провадження №2/523/1012/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2023 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-34» (65086, м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 127), Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1) про визнання права власності на квартиру в Житлово-будівельному кооперативі,

за участю : позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвокатат Моторного Є.П., представників відповідача адвокатів Побєдаш Х.М. і Стороженко О.П.

Установив:

Позивачі звернулись до суду та після уточнення позовних вимог 22 листопада 2021 року просили суд визнати за ними право власності в рівних частках по 1/2 частки кожному, на квартиру АДРЕСА_2 в Житлово-будівельному кооперативі «Іллічівський-34».

В обґрунтування позову посилались на наступне.

Рішенням № 363 виконкомом Іллічівської райради Одеської області від 31.03.1989 року «Про формування житлово-будівного кооперативу «Іллічівський-34» сформовано ЖБК «Іллічівський-34» на 288 квартир та затверджено Списки кандидатів в члени ЖБК на 273 сім`ї, які були направлені у відділ обліку та розподілу житлової площі Одеського виконкому.

Рішенням №131 від 20.04.1989 р. «Про організацію ЖБК «Іллічівський-34» виконком Одеської міськради затвердив це Рішення та в пункті №5 «зобов`язав виконком Іллічівської райради після закінчення будівництва і прийняття в експлуатацію будинку на 288 квартир видати членам кооперативу Ордери на вселення закріплених за ними квартир в залежності від кількості членів сім`ї, суми пайового внеску і розмірів житлової площі відповідно до Статуту ЖБК.

Позивачі зазначають, що їх батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , що їх батько сплатив вступні та пайові внески в сумі 9935.65 рублів, за 2-х кімнатну квартиру житловою площею 30.59 кв.м., на 12 поверсі 12-ти поверхового будинку, який є власністю ЖБК «Іллічівський-34». Згідно Ордеру № 815 сім`я ОСОБА_4 , яка налічувала 4 особи, вселилася за даною адресою, та була прописана, згідно довідок ЖБК «Іллічівський-34» про склад сім`ї, з 18.11.1991 р., а саме , крім батька позивачів проживала їх мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач - ОСОБА_1 1990 р.н. та його сестра - ОСОБА_2 1988 р.н.

Рішенням Суворовського районного суду № 523/9498/13-ц від 24 грудня 2013 року, яке набрало законної сили 06.01.2014 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено померлим в результаті злочину ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до рішення від 24.12.2013 р., встановлено: «Під час розгляду зазначеної кримінальної справи були вилучені особисті документи ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 по цей час зареєстрований в квартирі, де мешкає заявниця з дітьми». На звернення мати позивачів щодо повернення вилучених документів їй надійшла відповідь від 05.03.2013р. про відсутність документів и і речей ОСОБА_3 .

Позивачі вказують про те, що останні роки вони знаходяться в судових тяжбах з ЖБК «Іллічівський-34», вважаючи що вони належним чином прийняли спадщину від померлого ОСОБА_3 , але відповідач чинить їм перепони в реалізації їх прав спадкоємців.

Позивачі вважають, що раніше у своїх відповідях з 1991 р. по 2020 р. ЖБК «Іллічівський-34» визнавав за позивачами право власності на спірну квартиру, однак потім вимагали документи про сплату пайового внеску в повному розмірі та не визначали той факт, що батько позивача повністю сплатив пайовий внесок, набувши право власності на квартиру.

Позивач ОСОБА_1 звертався до різних установ щодо пошуку документів які засвідчили б відповідне право власності його батька на квартиру, але таких документів не виявлено.

09 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у Одесі М.В. Маслової з заявою про прийняття спадщини ,у вигляді квартири АДРЕСА_3 ,після померлого батька ОСОБА_3 на кв. АДРЕСА_3 , зазначивши також спадкоємицею свою сестру - ОСОБА_2 .

На думку позивачів необхідні документи , про повну сплату пайового внеску їх батьком за спірну квартиру , наявні в ЖБК «Іллічівський-34», але на протязі 2013-2021 року на їх запити вони відповідали відмовою, а тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду для відновлення їх порушених прав.

01 жовтня 2021 року позивачі звернулись з даним позовом до відповідачів з вимогами щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 (л.с.2-13 т.1).

04 жовтня 2021рок ухвалою суду позов залишено без руху (л.с.114-115 т.1).

01 листопада 2021р. надійшла уточнена позовна заява (л.с.125-126), ухвалою суду від 03 листопада 2021р. позов залишено без руху (л.с.127-128 т.1).

22 листопада 2021р. позивачі звернулись з уточненим позовом (л.с.130-143 т.1).

22 листопада 2021р. ухвалою суду позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження (л.с.144 т.1).

19 січня 2022р. судом отримано відзив на позов від ЖБК «Іллічівський-34» (л.с.202-207) та повідомлення про неможливість виконання ухвали суду від 24.12.2021р. (л.с.190-199 т.1).

21 січня 2022 р. позивачами подано відповідь на відзив (л.с.217-221 т.1), відповідач ЖБК «Іллічівський-34» надав заперечення на відповідь на відзив 01 лютого 2022р. (л.с.225-227 т.1).

21 квітня 2022р. судом отримано копію реєстраційної справи №155604287345 , відповідно до ухвали суду від 24.12.2021р. (л.с.19,20-72 т.2).

26 вересня 2022 р. судом отримано спадкову справу №235л/2020 до майна померлого ОСОБА_3 (л.с.97, 98-113 т.2).

Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року підготовче засідання закрито та призначено судовий розгляд справи по суті позову. (л.с.123 т.2).

Позивач ОСОБА_1 , представник позивачів адвокат Моторний Є.П. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, відповідь на відзив, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ЖБК «Іллічівський-34» адвокати Побєдаш Х.М. та Стороженко О.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, відзив, заперечення підтримали та просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Предстанвик відповідача ОМР не з,явився в судове засідання, про розгляд справи обізнаний, суду не повідомив про причини неявки, з заявами чи клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.

Враховуючи вимогист. 223 ЦПК Українита ст.6 КонвенціїПро захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача ОМР.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав сторін та їх представників, що були присутні в судовому засіданні, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів № 361 від 20.04.1989 року організовано ЖБК «Іллічівський-34».

Відповідно до п. 3,п.5,п.7 Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів № 361 від 20.04.1989 року виконкомам Жовтневої, Іллічівської, Київської, Приморської районних рад народних депутатів спільно з відділом обліку та розподілення житлової площі міської ради, управлінням житлового господарства міської ради провести організаційні збори ЖБК «Жовтневий - 28», «Іллічівський-34», «Київський-21», «Київський-22», «Приморський-26, на яких прийняти Статут кооперативу з врахуванням змін та доповнень, внесених постановою Ради Міністрів УССР та Укрсорпрофом від 28.01.88 р. №24, обрати органи управління кооперативу, встановити розмір вступних внесків, а також строки внесення вступних та пайових внесків; на загальних зборах членів ЖСК інформувати членів кооперативів про проекти житлових будинків та їх кошторисною вартістю с метою затвердження їх а загальних зборах та подальших розрахунків пайових внесків; після закінчення будівництва житлових будинків ЖБК «Жовтневий-28, «Іллічівський-34», «Київський-21», «Київський-22», «Приморський-26» і прийняття їх в експлуатацію видати членам кооперативів ордера на заселення закріплених за ними квартир у відповідності з кількістю членів родини, сумою пайового внеску та розміром житлової площі, передбаченої п.28 Статуту ЖСК.

Рішенням виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів № 363 від 31.03.1998 року затверджено списки у кандидати ЖБК «Іллічівський-34» на 273 родини.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Житлового кодексу Української РСР (в редакції від 01.01.1984 року) на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ч.2 ст. 141 Житлового кодексу Української РСР (в редакції від 01.01.1984 року), регулюється порядок надання членові житлово-будівельного кооперативу квартири. Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку.

На підставі жеребкування ОСОБА_3 , який був членом ЖБК «Іллічівський-34», була розподілена квартира АДРЕСА_2 . У свою чергу ОСОБА_3 повинен був сплатити вступний внесок та на протязі 25 років сплатити пайовий внесок за вказану квартиру.

Після сплати 30 відсотків пайового внеску особі видавався ордер на вселення у квартиру, який був чинний 1 місяць, а після сплати останніх 70-ти відсотків пайового внеску видається відповідна довідка про повну сплату пайового внеску. Сплата пайового внеску підтверджується відповідними квитанціями та лише у разі їх наявності вважається, що особа виплатила пайовий внесок, в іншому випадку доказів його сплати немає, а тому вважається, що квартира належить ЖБК «Іллічівський-34».

Рішенням Суворовського районного суду № 523/9498/13-ц від 24 грудня 2013 року, яке вступило в законну силу 06.01.2014 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено померлим в результаті злочину ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі якого видано Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 Серія НОМЕР_1 , актовий запис №3 відділом РАЦС у м. Одесі реєстраційної служби Одеського МУЮ від 11.02.2014 року. В результаті чого померлого ОСОБА_3 знято з реєстрації за спірною квартирою.

Матеріали справи не містять доказів того. що ОСОБА_3 сплатив вступний внесок та вищевказаний залишок пайового внеску у розмірі 70 відсотків за квартиру АДРЕСА_2 .

Посилання позивача на лист-відповідь ЖБК від 14 червня 2017 р.(л.с.36-37 т.1) як на доказ щодо сплати повного пайового внеску батьком позивачів ні чим не підтверджено, суд розцінює що в даному випадку не є належним та допустимим доказом. Сторона відповідача наполягає, що батько позивачів не сплатив необхідний розмір паю, а в листі-відповіді 14.06.2017р. технічна помилка, а взагалі це не свідчить про повну сплату пайового внеску батьком відповідачів.

ОСОБА_3 за життя був членом ЖБК «Іллічівський-34» та його членство припинилось внаслідок смерті.

Відповідно до ЗУ «Про кооперацію» кооператив це юридична особа, створена фізичними і (або) юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської чи іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на основі самоврядування.

Метою створення ЖБК є будівництво житлового будинку та забезпечення членів кооперативу та їх сімей житлом в ньому. Діють кооперативи на підставі статуту, який підлягає реєстрації в місцевому виконкомі. Член кооперативу робить вступний внесок, а в подальшому оплачував ще й пайові внески, в розмірі визначеному статутом. За це він отримував в безкоштовне користування квартиру для проживання.

Згідно п.1.3 Статуту ЖБК, ЖБК є непідприємницьким товариством, кооперативом обслуговуючого типу.

Згідно п.6.1 Статуту ЖБК, члени ЖБК, які не сплатили пайові внески, розміри яких встановлені загальними зборами членів ЖБК володіють і користуються наданою їм квартирою.

А отже покійний ОСОБА_3 мав право лише володіння та користування спірною квартирою.

Згідно статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець зобов`язаний особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява подається за місцем її відкриття, яким є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст.21Закону України«Про кооперацію», Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.08.2021 року №235л/2020/02-14, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори лише 04.06.2021 року, а отже пропустив усі строки на прийняття спадщини. Що стосується іншого позивача ОСОБА_2 з матеріалів справи взагалі не вбачається, що вона зверталася до нотаріальної контори та крім того, як зазначають самі позивачі, у вказаній квартирі не проживала.

Відповідно до пункту 8Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 р.Про судову практику у справах про спадкуванняу разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому входить до складу спадщини на загальних підставах.

У відповідності до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», згідно якої, в разі смерті особи після 01.07.1990 року, яка була членом житлово-будівельного кооперативу, якщо до смерті нею не були внесені повністю пайові внески, спадщина відкривається не на квартиру, а на пай спадкодавця і інші суми, які підлягають поверненню в таких випадках.

Позивачами по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано при зверненні до суду та за час розгляду справи не здобуто доказів сплати ОСОБА_3 коштів на формування паєнагромадження (пайових внесків), що достеменно могло підтверджуватись лише відповідними квитанціями, які могли би бути оглянуті судом в процесі судового розгляду.

Відтак позивачами по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено того, що ОСОБА_3 належала на праві власності квартира АДРЕСА_3 .

Статтею 182 ЦК Українипередбачено, що право власності на нерухоме майно і його виникнення підлягають державної реєстрації. Оскільки спадкодавцем не було оформлено правовласності на нерухоме майно належним образом, спірна квартира не є спадковою масою. Тобто позивачі не мають підстав для визнання за ними права власності на спірну квартиру в порядку спадкування, а лише на суму виплачених спадкодавцем пайових внесків у разі доказу їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, у ході розгляду даної справи позивачем, у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оскільки єдиним доказом у даній справі є розписки, ксерокопії котрих надано суду, однак не надано оригінали розписок для огляду в судовому засіданні, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_6 щодо стягнення боргу за договором позики.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачами не надано належних допустимих доказів підтверджуючих позовні вимоги, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог за недоведеністю обставин справи відповідними доказами.

Керуючись ст.ст. 2,5,7-8, 10-13,17-18,131,76-82,89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування в розмірі 27226,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду заподіяну в результаті ДТП в розмірі 26134,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 і ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_7 судовий збір в розмірі 397,01 грн. з кожного.

В іншій частині відмовити.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування в розмірі 27226,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду заподіяну в результаті ДТП в розмірі 26134,72 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-34» (65086, м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 127), Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1) про визнання права власності , в рівних частках по частки кожному, на квартиру АДРЕСА_2 в Житлово-будівельному кооперативі «Іллічівський-34» залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днівз дняйого проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складно повне рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04 травня 2023 року.

Суддя