Постановление суда № 110674326, 05.05.2023, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/8908/22

Провадження №2/359/759/2023

УХВАЛА

5 травня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Гомоли О.А.,

за участю прокурора Гайфуліна О.О.,

за участю представників відповідачів Кожокара М.Ю., Браславської Л.З.,

здійснюючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні підготовче провадження у цивільній справі за позовом Бориспільської окружної прокуратури, діючої в інтересах держави в особі Золочівської сільської ради, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 31 березня 2023 року (а.с.15-18 т.2) пред`явлений позов був залишений без руху, Бориспільській окружній прокуратурі був встановлений строк протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали суду для сплати судового збору в розмірі 38773 гривень 43 копійок. Іншою ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 18 квітня 2023 року (а.с.34-36 т.2) строк для сплати Бориспіль-ською окружною прокуратурою судового збору у вказаному розмірі був визначений до 30 квітня 2023 року.

Відповідно до ч.12 ст.187 ЦПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно з ч.13 ст.187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 та ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право подавати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, це положення, яке містить у собі «право на суд», з якого випливає право доступу до суду, тобто право порушувати провадження у суді в цивільних справах, становить лише один аспект; однак це є той аспект, який дійсно робить можливим використання подальших гарантій, закладених у п.1 ст.6 Конвенції. Такі характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду. Однак «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Положення п.1 ст.6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Європейський суд з прав людини постановив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. Водночас, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти. Зокрема, сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебуває розгляд справи на момент, коли обмеження накладено, є важливими чинниками при визначенні того, чи скористалась ця особа своїм правом доступу до суду. Враховуючи вказані чинники, суд має визначити, чи становить вимога сплати збору, зокрема за обставин конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду.

З копії платіжної інструкції №983 (а.с.44 т.2) вбачається, що 4 травня 2023 року Київська обласна прокуратура сплатила судовий збір в розмірі 38773 гривень 43 копійок. Ця обставина свідчить про те, що ухвала Бориспільського міськрайонного суду від 18 квітня 2023 року виконана. Вказаним судовим рішенням був встановлений строк для усунення допущеного недоліку до 30 квітня 2023 року, тоді як судовий збір був сплачений лише 4 травня 2023 року. Ця обставина свідчить про те, що ухвала Бориспільського міськ-районного суду від 18 квітня 2023 року була виконана невчасно. Зі змісту довідки начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку Київської обласної прокуратури №21ф-83 від 28 квітня 2023 року (а.с.43 т.2) вбачається, що невчасна сплата судового збору обумовлена тим, що поточні асигнування на 2023 рік були відкриті лише на початку травня, а не в квітні 2023 року. За таких обставин залишення позову без розгляду з тих підстав, що сплату судового збору було прострочено лише на 4 дні, буде непропорційним втручанням у право Бориспільської окружної прокуратури на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічного підходу суд послідовно притримується при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільних та адміністративних справах за позовами, пред`явленими фізичними та юридичним особами. Тому суд критично оцінює доводи представника відповідача Браславської Л.З. на недотримання принципу рівності у процесуальних зносинах суду з органами прокуратури та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на це суд вважає, що підстави для залишення позову, пред`явленого Бориспільською окружною прокуратурою, відсутні. Тому належить продовжити підготов-че провадження у цивільній справі.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4, ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Продовжити підготовче провадження у цивільній справі за позовом Бориспільської окружної прокуратури, діючої в інтересах держави в особі Золочівської сільської ради, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та повернення цих об`єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Ухвала суду не підлягає апеляційному оскарженню та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець