Решение № 110665802, 24.04.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/2251/21

2/760/7295/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.,

секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

встановив:

У січні 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якому просив стягнути з відповідача на користь підприємства заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 14969, 09 грн., збитки з інфляції у сумі 743, 16 грн., три проценти річних у сумі 469, 68 грн., а всього 16181, 93 грн. Додатково просив покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.05.2017 р. №14 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс».

Відповідач з 15.03.2017 року є власником квартири АДРЕСА_2 , проживає у квартирі і користується житлово-комунальними послугами, проте договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з позивачем не уклав.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №211 від 12.02.2018 р. «Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» встановлений тариф на послугу для будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також строк оплати - до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач вважає, що між сторонами виникло зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг, а тому відповідач зобов`язаний здійснювати оплату житлово-комунальних послуг за фактичне користування наданими послугами незалежно від наявності чи відсутності укладеного договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань йому нараховано з липня 2017 року по серпень 2020 року заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 14969, 09 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

У зв`язку з виниклою у відповідача заборгованістю по оплаті житлово-комунальних послуг, позивач просить в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнути збитки від інфляції у сумі 743, 16 грн. та 3% річних у сумі 469, 68 грн. за період з 01 липня 2017 року по 29 лютого 2020 року.

Крім того, позивач вказує, що поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 1500, 00 грн., відшкодування яких слід покласти на відповідача.

Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 28.01.2021 року зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 19.03.2021 р., відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

22.11.2021 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що КП «Житло-сервіс» не є належним позивачем у справі, оскільки відповідач 15.03.2017 року уклав договір про надання житлово-комунальних послуг з КП «Спецжитлофонд» №05/01-1796. Цей договір є чинним, будь-яких змін до нього не укладалось. Наданий позивачем наказ №14 від 31.05.2017 року є внутрішнім нормативним документом і не може бути підставою для виникнення, припинення чи зміни цивільних прав та обов`язків, заміни сторони Договору, передачі права вимоги або переводу боргу. Позовна заява не містить доказів фактичного надання послуг позивачем, ні їх відповідності обумовленим в Договорі обсягам та якості. Крім того, додатний до позову розрахунок не відповідає умовам чинного договору в частині вартості послуг, а також включає вимоги за якими минув термін позовної давності.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 24.04.2023 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи відмовлено.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Так, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що наказом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.05.2017 р. №14 наказано в строк до 01.07.2017 року директору КП «Спецжитлофонд» передати, а директору КП «Житло-сервіс» прийняти на технічне обслуговування та експлуатацію житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до п. 2.2.1. Статуту Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», затвердженого розпорядженням Київської МДА 19.07.2000 року №1205 (нова редакція затверджена 10.01.2018 року), предметом діяльності підприємства є надання житлово-комунальних послуг споживачам відповідно до укладених договорів.

Таким чином, на підставі наказу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.05.2017 р. №14 з 01.07.2017 КП «Житло-сервіс» прийняло на технічне обслуговування та експлуатацію житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно з цієї дати у позивача виник обов`язок надавати житлово-комунальні послуги за цією адресою, якому відповідає обов`язок відповідача оплачувати платежі за отриманні послуги.

Згідно ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №211 від 12.02.2018 р. «Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» встановлений тариф на послугу для будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також строк оплати - до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №229527992 від 24.10.2020 року відповідач ОСОБА_1 з 15.03.2017 року є власником квартири АДРЕСА_2 .

За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Споживач (власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносить оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно ст. 66-68 Житлового кодексу України, ст. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків».

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань КП «Житло-сервіс» нараховано з липня 2017 року по серпень 2020 року заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 14969, 09 грн.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач не виконує належним чином обов`язки по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а тому суд вважає правомірним нарахування позивачем заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 .

За правилами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з виниклою у відповідача заборгованістю по оплаті житлово-комунальних послуг, позивач в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував з суми 14969, 09 грн. збитки від інфляції у сумі 743, 16 грн. та 3% річних у сумі 469, 69 грн. за період з липня 2017 року по лютий 2020 року.

Вирішуючи заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності суд виходить з наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Судом встановлено з розрахунку заборгованості за житлово-помунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення по житловому приміщенню (квартирі) АДРЕСА_2 позивачем нараховано відповідачу заборгованість з липня 2017 року по серпень 2020 року у розмірі 14969, 09 грн., у вказаний період ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги не сплачував.

Відповідно до відмітки на позовній заяві КП «Житло-сервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 28.01.2021 року, тобто з порушення трирічного строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи загальний порядок обрахування строку позовної давності, останній має обраховуватись за строковими платежами з січня 2018 року.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а розрахунки доведеними позивачем, та приходить до висновку про задоволення позовних вимог в межах строків позовної давності та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 13536, 39 грн. за період з січня 2018 року по серпень 2020 року.

За правилами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За таких обставин, з відповідача на користь позивача в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають стягненню збитки від інфляції у сумі 692, 68 грн. та 3% річних у сумі 457, 23 грн. за період з січня 2018 року по лютий 2020 року.

Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2043, 00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 1500, 00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України ).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №372/1010/16-ц.

Так, позивачем до суду, для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано:копію договору №3-20 про надання правничої допомоги, укладеного 08.01.2020 року між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» та АО «ШЕНЛІ» в особі голови об`єднання Братищенка Є.О.; копію додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №3-20 від 08.01.2020 року, яким визначено вартість послуг; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність серії КВ №5994, виданого 23.11.2017 року Братищенко Ю.О. ; копію довіреності №110/306-24, виданої 12.01.2021 року КП «Житло-сервіс» Братищенку Ю.О.; детальний опис робіт (наданих послуг) за позовом КП «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; копію акту виконаних робіт за жовтень 2020 року по договору про надання правничої допомоги №3-20 від 08.01.2020 р.; копію Додатку №01 до акту виконаних робіт від 31.10.2020 року по договору про надання правничої допомоги №3-20 від 08.01.2020 р.; копію заключної виписки про сплату за правничу допомогу за 10.2020 р. по Договору 3-20 від 08.01.2020 р.

Вимога КП «Житло-сервіс» про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1350 грн.

Керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 256, 257, 267, 525, 526, 625, 628, 630, 901-903 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 258, 259, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (код ЄДРПОУ 31025659, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 25-Б) заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 13536, 39 грн., збитки з інфляції у сумі 692, 68 грн., три проценти річних у сумі 457,23 грн., а всього 14686 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (код ЄДРПОУ 31025659, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 25-Б) судовий збір у розмірі 2043, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1350, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Кушнір