Решение № 110653178, 14.03.2023, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2887/22 Провадження № 2/450/210/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2023 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Покидько Л. Р.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з тамбура, коридора, коридора, кімнати, кімнати, ванної кімнати, кімнати та кухні, загальною площею 91, 2 кв.м., з яких 54, 6 кв.м. житлової площі, 29, 8 кв.м. допоміжної площі та 6,8 кв.м. площі літніх, неопалювальних приміщень.

В обґрунтування позову, покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка є бабою позивачки, про що Годовицько-Басівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області було складено запис № 12 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, в склад якої увійшло право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області № 3 від 21.01.2022 року, відповідно до якої згідно погосподарських даних за ОСОБА_3 рахувається житловий будинок по АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорта від 17.08.2022 року, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 , вказаний житловий будинок складається з тамбура, коридора, коридора, кімнати, кімнати, ванної кімнати, кімнати та кухні, загальною площею 91, 2 кв.м., з яких 54, 6 кв.м. житлової площі, 29, 8 кв.м. допоміжної площі та 6,8 кв.м. площі літніх, неопалювальних приміщень. На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилася своїм майном, склавши 09.10.1991 року заповіт, який посдвічений секретарем виконкому Годовицько-Басівської сільської Ради народних депутатів, зареєстрований в реєстрі за № 1, відповідно до якого все своє майно заповіла внучці ОСОБА_4 (прізвище змінено у зв`язку із одруженням). Заповіт не змінено та не скасовано, про що свідчить відмітка на звороті заповіту. Таким чином, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, фактично вступивши в управління спадковим майном відповідно до вимог ЦК УРСР 1963 року. Однак, ЛОДК БТІ та ЕО вже після смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано на її ім`я свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності. У зв`язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя не виготовила правовстановлюючі документи на житловий будинок, а свідоцтво про право власності на спадкове майно було видано після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 позбавлена можливості здійснити свої спадкові права через нотаріальну контору у позасудовому порядку та змушена звертатися із цим позовом, який просить суд задоволити.

Ухвалою від 16.09.2022 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

03.11.2022 року на адресу суду від відповідача, а саме Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача зазначив про розгляд справи у його відсутності. Вказує, що зазначена справа повинна розглядатись за участі всіх спадкоємців та заінтересованих осіб, та у питанні задоволенні позовних вимог поклається на розсуд суду.

Ухвалою від 27.01.2023 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є сином померлої ОСОБА_3 , та на момент відкриття спадщини є таким, що претендує на обов`язкову частку у спадщині.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак її представник подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, вказує на те, що позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте у відзиві вказав про розгляд справи у його відсутності, покладається на розсуд суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, оскільки жодних дій для прийняття спадщини не вчиняв та на спадкове майно не претендує.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з`ясувавши думку позивача та відповідачів, висловлені у письмових заявах та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З копії Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 01.04.1994 року, виданого Годовицько-Басівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно погосподарських даних, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області № 3 від 21.01.2022 року.

За час свого життя ОСОБА_3 своїми майновими правами на випадок смерті розпорядилася, склавши заповіт, який зареєстрований в реєстрі заповітів за № 1 від 09.10.1991 року та посвідчений секретарем виконкому Годовицько-Басівської сільської Ради народних депутатів Чернецькою І.І., відповідно до якого ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що вона матиме право і що буде належати їй на момент смерті, заповіла внучці, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20.05.1973 року народження, прізвище змінено у зв`язку з укладенням шлюбу, що вбачається із копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 17.02.1996 року.

Вказаний заповіт не змінено та не скасовано, про що свідчить відмітка на звороті заповіту.

З наявного в матеріалах справи Витягу із Спадкового реєстру № 69952959 від 07.09.2022 року вбачається, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація про наявність спадкової справи на спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки ОСОБА_3 померла 1994 року, до правовідносин спадкування слід застосовувати норми закону, які діяли на час його смерті, а саме відповідні норми ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

У відповідності до ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно ст. 535 ЦК УРСР 1963 року, неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Згідно з ст. 549 ЦК УРСР 1963 року вважається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст. 560 ЦК УРСР 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Відповідач ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 , був непрацездатним сином померлої та відповідно таким, що має право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. Однак, як вбачається із матеріалів справи та заяви ОСОБА_5 про визнання позову, такий на спадщину не претендує та жодних дій для її прийняття не вчиняв, не подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини та визнав позовні вимоги ОСОБА_6 у повному обсязі.

Як вбачається із довідки № 93 від 03.11.2021 року, виданої Виконавчим комітетом Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області від 03.11.2021 року, ОСОБА_3 до дня смерті (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.04.1994 року) була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 .

Як вбачається з акту обстеження від 06.09.2022 року, ОСОБА_1 проживала на момент смерті ОСОБА_3 та проживає на 06.09.2022 року без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини, а також довідка № 93 від 03.11.2021 року та акт обстеження від 06.09.2022 року, підтверджують той факт, що позивачка є спадкоємцем за заповітом, який не змінено та не скасовано, після смерті ОСОБА_3 , та на момент смерті спадкодавця проживала з останньою без реєстрації і протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявляла про відмову від спадщини, а отже, згідно вимог ст. 549 ЦК УРСР від 1963 року вважається такою, що спадщину прийняла та набула у власність житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , вступивши в фактичне управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до технічного паспорта на будинок присадибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 17.08.2022 року, інвентаризаційна справа № 265/22, вказаний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , складається з тамбура, коридора, коридора, кімнати, кімнати, ванної кімнати, кімнати та кухні відповідно до Експлікації приміщень будинку садибного типу, загальною площею 91, 2 кв.м., з яких 54, 6 кв.м. житлової площі, 29, 8 кв.м. допоміжної площі та 6,8 кв.м. площі літніх, неопалювальних приміщень.

Відповідно до Звіту про оцінку майна № АЕ00-220823-022 від 23.08.2022 року вбачається, що вартість житлового будинку загальною площею 91, 2 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , становить 228 000, 00 грн., відповідно до якої сплачено судовий збір.

Свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Годовицько-Басівської сільської Ради народних депутатів № 165 від 13.11.1997 року, було видане ЛОДК БТІ та ЕО на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто після її смерті, що підтверджується зазначеним свідоцтвом.

Тобто, судом встановлено, що право власності спадкодавця ОСОБА_3 на житловий будинок за її життя не були оформлені належним чином, що унеможливлює право позивача здійснити свої спадкові права у нотаріальному порядку.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене, те, що відповідач ОСОБА_2 , який є сином спадкодавця та спадкоємцем, якому на час відкриття спадщини належала обов`язкова частка у спадщині, відмовився від такої, та те, що позивачка фактично прийняла спадщину після смерті баби, проте оскільки спадкодавець ОСОБА_3 за час свого життя не оформила право власності на житловий будинок належним чином, що є перешкодою для реалізації спадкових прав позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись, ст. ст. 527, 534-535, 548, 549 ЦК Української РСР, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 13, 141, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, ЦПК України, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом- задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з тамбура, коридора, коридора, кімнати, кімнати, ванної кімнати, кімнати та кухні, загальною площею 91, 2 кв.м., з яких 54, 6 кв.м. житлової площі, 29, 8 кв.м. допоміжної площі та 6,8 кв.м. площі літніх, неопалювальних приміщень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.03.2023 року.

СуддяІ. І. Мельничук