Решение № 11062621, 03.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.10 р.                     Справа № 20/210                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Комерційного комунального підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

про стягнення 10373714,06 грн.

За участю представників:

від позивача: Коваленко Л.М. – дов.

від відповідача: Бурмістрова О.А. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Комерційного комунального підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, про стягнення 10373714,06 грн., з яких 2846443,78 грн. – сума основного боргу, 284026,70 грн. – сума пені, 5514688,71 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1728554,87 грн. – сума 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 06/08-1235 ТЕ-7 від 29.09.08 р. поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов від 31.08.10 р. № 2457юр, в якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У письмовій заяві від 03.09.10 р. № 2460юр відповідач посилався на тяжке фінансове становище підприємства, у зв’язку із чим просив суд врахувати скрутне майнове становище Комерційного комунального підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” та відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2010 р., надати розстрочку виконання рівними частками протягом 2 років та зменшити розмір пені. В обґрунтування своєї заяви відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 12.08.10 р. до 31.08.10 р., з 31.08.10 р. до 03.09.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29 вересня 2008 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі-Постачальник) та Комерційним комунальним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (далі-Покупець) було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-1235 ТЕ-7 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник згідно з Договором зобов’язується передати у власність Покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов’язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 Договору.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-          перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-          подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору, Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами передачі-приймання природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договором позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з відповідача 10373714,06 грн., з яких 2846443,78 грн. – сума основного боргу, 284026,70 грн. – сума пені, 5514688,71 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1728554,87 грн. – сума 3% річних.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором № 06/08-1235 ТЕ-7 від 29.09.08 р. поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, Додатковими угодами до Договору, рахунками, актами звірки взаємних розрахунків, актами передачі-приймання природного газу.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2846443,78 грн. – суми основного боргу за спожитий природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5514688,71 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1728554,87 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовною вимогою, крім іншого, щодо стягнення з відповідача 284026,70 грн. - суми пені.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням про зменшення розміру суми пені.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги обставини, викладені у клопотанні про зменшення неустойки, суд зменшує розмір стягуваної суми пені на 15%, тобто до 241422,69 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи заперечення та майнові інтереси відповідача та частково задовольняючи клопотання відповідача про зменшення розміру суми пені на 99%.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання відповідача щодо розстрочки та відстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області суд залишає без розгляду, оскільки відповідач не надав суду доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, та враховуючи заперечення та майнові інтереси позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.216, 217, 218, 233, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, до Комерційного комунального підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної пені до 241422,69 грн.

Стягнути з Комерційного комунального підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68; поточний рахунок № 26035150424971 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Донецька, МФО 334011, код ЄДРПОУ 33257089) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; поточний рахунок № 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) 2846443,78 грн. – суму основного боргу за спожитий природний газ, 5514688,71 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1728554,87 грн. – суму 3% річних, 284026,70 грн. – суму пені, 25500,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.09.2010 р.

Повне рішення складено 03.09.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.