Постановление суда № 110625756, 03.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви

03.05.2023Справа № 910/5453/23

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши

заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про скасування судового наказу

у наказному провадженні за заявою Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-інвест"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг № 20070515020/А від 15.05.2007 у сумі 70 654,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

10.04.2023 за заявою Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-інвест" (далі - ПрАТ "Фарлеп-інвест", стягувач) Господарським судом міста Києва був виданий судовий наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - МАУ, боржник) заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг № 20070515020/А від 15.05.2007 у сумі 70 654,01 грн. та судових витрат у розмірі 268,40 грн.

Зазначений наказ разом із копією заяви стягувача про його видачу був отриманий представником МАУ 13.04.2023.

28.04.2023 від МАУ надійшла заява про скасування вищевказаного судового наказу, оскільки боржник не погоджується із сумою стягнутої заборгованості. Зазначена заява була подана до суду боржником із дотриманням строку, передбаченого ст. 157 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. До заяви про скасування судового наказу додаються, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір згідно з ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про скасування судового наказу визначена у 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Таким чином, заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 134,20 грн., проте, таких вимог закону не виконав.

Натомість, заявник подав клопотання про звільнення МАУ від сплати судового збору, посилаючись на фінансову неспроможність сплатити судовий збір у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (військової агресії Російської Федерації проти України, введення воєнного стану, закриття повітряного простору України, зупинка пасажирського сполучення та операційної діяльності компанії).

Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, відповідно до ст. 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін, рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, що є гарантією всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи. Порушення конституційних принципів правосуддя є неприпустимим, зокрема, й у питанні сплати судового збору.

Крім того, у пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст. 76, 79 ГПК України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Разом з тим заявник не надав суду належних доказів скрутного фінансового становища товариства, а подані ним докази про арешт рахунків МАУ свідчать лише про тимчасові обмеження в користуванні заявником коштами, що знаходяться на таких рахунках. При цьому з поданих доказів вбачається, що орган Державної виконавчої служби наклав арешт у межах конкретно визначених сум звернення стягнення, а не на всі наявні на рахунках кошти боржника. Посилання заявника на наявність форс-мажорних обставин також суд відхиляє, оскільки така виключна обставина, що надає право суду звільнити сторону від сплати судового збору, має бути підтверджена належними доказами (висновок/сертифікат Торгово-промислової палати).

Отже суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Водночас, суд зазначає, що сума судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу у розмірі 134,20 грн. є адекватною та малозначною, а тому сплата судового збору в такому розмірі не може розцінюватись як обмеження права на доступ до правосуддя, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72), у яких Європейський суд з прав людини визнає фінансування функціонування органів судової влади в якості "законної мети" та в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України") право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку суд вважає, що сплата судового збору не є обмеженням права на доступ до суду, а є легітимним (передбаченим законом) обов`язком заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір у розумному співвідношенні розміру судового збору у залежності від вимог. Невиконання заявником такого обов`язку наділяє суд правом не приймати заяву до розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 157 ГПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу (зокрема, у разі відсутності судового збору) суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, керуючись ст. 157, 158, 234 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Повернути заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про скасування судового наказу без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К. І.