Постановление суда № 110624307, 01.05.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6965/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2023 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12023071030000837, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2023,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12023071030000837, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2023.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що під час досудового розслідування встановлено, що 28.04.2023, приблизно о 22 год. 20 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 07.02.2023).

Однак, не зважаючи на вищевикладене, 28.04.2023, приблизно о 22 год. 25 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи в умовах воєнного стану, реалізуючи свій протиправний умисел з корисливих мотивів з метою особистого збагачення за рахунок викраденого чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчиненого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання цих наслідків шляхом вільного доступу проник до балкону першого поверху вищевказаного будинку, де таємно викрав з даного балкону рюкзак, в якому знаходився перфоратор марки «Зеніт», моделі «ЗПВ-1300», вартістю 990 грн., шуруповерт марки «Деволт ДСД 771 чорно-жовтого кольору», прилад для налаштування супутникової антени «Satlink - ws-6906 чорного кольору», які на праві власності належать потерпілому ОСОБА_7 , чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на суму, яка на даний час встановлюється, взявши вказані речі покинув балкон та вказаним майном розпорядився на свій розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 990 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 29.04.2023; протоколом огляду місця події від 29.04.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 29.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.04.2023; протоколом затримання ОСОБА_4 від 29.04.2022.

Як зауважує слідчий, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, будучи раніше винним у вчиненні кримінального правопорушення однорідного складу злочину, на шлях виправлення не став, обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не надається можливим. Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, розуміючи невідворотність призначення йому покарання строком від 7 до 10 років позбавлення волі за вчинений ним злочин, він може ухилитися від слідства і суду.

Вказані обставини, на думку слідчого, свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 особистого зобов`язання, особистої поруки або домашнього арешту, так як такі ним дотримані не будуть та є недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам, порівняно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою. З цих підстав більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.

Слідчий у клопотанні вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може:

переховуватися від органу досудового слідства, суду, зокрема, це підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні нового умисного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 ніде не працює, в м. Ужгород міцних соціальних зв`язків не має, а тому в будь-який момент може залишити межі фактичного місця проживання;

вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше винним відповідно до вироку Ужгородського міськрайонного суду від 23.12.2020 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання строком на 1 рік, та вироку Ужгородського міськрайонного суду від 28.09.2022 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання строком на 3 роки, та через невеликий проміжок часу підозрюється у новому злочині, що свідчить про явне не бажання ОСОБА_4 ставати на шлях виправлення, і тому сторона обвинувачення вважає, що він є небезпечним для суспільства, існує високий ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень;

незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, що підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває та підозрюваному відомі прізвища та адреса проживання потерпілого та свідків, а тому ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з потерпілим та свідками, зокрема, перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального провадження, що своєю чергою може вплинути на безпосередність дослідження судом показів та перешкоджати встановленню істини в кримінальному проваджені.

Звертає увагу, ОСОБА_4 наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, який належить до тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також є особою молодого віку, стан здоров`я якого не перешкоджає утриманню під вартою, офіційно ніде не працює, його майновий стан є незадовільним.

Беручи до уваги викладене, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вчинене в умовах воєнного стану, враховуючи, що майновий стан ОСОБА_4 є незадовільним та не має міцних соціальних зв`язків, з метою забезпечення виконання ним покладених на нього обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам слідчий вважає, що, що підстав для застосування ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у слідства не має, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаних ризиків.

На підставі викладеного, слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не погоджуючись з кваліфікацією органом досудового розслідування дій підозрюваного за ч. 4 ст. 185 КК України, зауваживши, що підозра, яку повідомлено його підзахисному, є необґрунтованою.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023071030000837, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

29.04.2023 у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

29.04.2023 об 11 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 29.04.2023; протоколом огляду місця події від 29.04.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 29.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.04.2023; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 29.04.2022.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, який є молодим за віком, та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який має постійного місця проживання, відсутність у нього постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного, наявність у нього судимості.

Слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_4 раніше судимий вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.10.2022 (справа № 308/12311/20), що набрав законної сили, за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим стром на один рік. У іншому кримінальному провадженні ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, під час іспитового строку. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні перебуває на розгляді у суді (справа № 308/2468/22), кінцеве рішення щодо якого не ухвалено. При цьому вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2022 (справа № 308/9429/22) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 186 КК України, у іншому кримінальному провадженні. Даний вирок не набрав законної сили, оскільки оскаржений в апеляційному порядку.

Також слідчий суддя враховує, що 03.03.2022 Верховна Рада ухвалила Закон України № 2117-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». Відповідно з 07.03.2022 Законом № 2117-IX законодавець доповнив склади кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185 (крадіжка), 186 (грабіж), 187 (розбій), 189 (вимагання), 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України, кваліфікуючою ознакою - вчинення дій в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину проти власності.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризиків неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий, дані про його особу та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2684 грн.), відповідно становить 107360 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.06.2023, включно, у межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 107360 грн.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 29 квітня 2023 року 11 год. 50 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 26 червня 2023 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, - 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_10 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 26 червня 2023 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 03 травня 2023 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1