Решение № 110596708, 03.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.05.2023Справа № 912/39/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"

до Фізичної особи-підприємця Назаренко Олександра Юрійовича

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 120 820,07 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Назаренко Олександра Юрійовича про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 120 820,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами зобов`язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1409 від 25.11.2019, в здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.01.2023 позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

23.02.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/39/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.03.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що оскільки в Київській області відбувалися військові дії, у березні-квітні магазин не працював, також була комендантська година і заборона продажу алкоголю, натомість орендну плату нараховували у повному обсязі. Відповідач зазначає, що Договір оренди закінчився 28.05.2022, однак відповідач не отримав письмове підтвердження про наявне право орендувати дане приміщення, тому не зміг продовжити ліцензію на продаж акцизних товарів, а також на звернення про відмову від складського приміщення та зміни цільового призначення, отримав відмову. В зв`язку з викладеним, відповідач зазначає, що магазин не працював і не працює на даний час, акт звірки на оплату відповідач не отримував, незначними частинами сплачував орендну плату.

Разом з тим, згідно із частинами 1 та 2 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 165 ГПК України до відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Однак, всупереч приписам статті 165 ГПК України відповідачем не додано доказів, які підтверджують надіслання (надання) відзиву позивачу, що нівелює принцип змагальності сторін, оскільки позивач позбавляється можливості скористатися правом, наданим, зокрема ст. 166 ГПК України та надати відповідь на відзив, в зв`язку з чим, суд не приймає до уваги поданий відповідачем відзив на позовну заяву.

При цьому, суд також враховує, що в ухвалі від 27.02.2023, суд, встановлюючи відповідачу у відповідності до ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу строк для подання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство, було зазначено про необхідність подання доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу учасників справи, а також зазначено, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду (ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2019 року між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Назаренко Олександром Юрійовичем (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва» (далі - балансоутримувач, позивач) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1409 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі Протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03.10.2019 № 37/172 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.10.2019 № 610 «Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації» передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлової приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Радистів, буд. 47, для розміщення торговельних об`єктів з продажу - продовольчих товарів та алкогольних та/або тютюнових виробів (41,10 кв.м.), розміщення складу (72,50 кв.м.).

26 травня 2020 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої, сторонами, зокрема викладено п. 1.1 Договору в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 26.05.2020) орендодавець на підставі Протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 17.03.2020 № 10/196 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.03.2020 № 234 «Про внесення змін до розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.10.2019 № 610 «Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації» передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлової приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Радистів, буд. 47, для розміщення торговельних об`єктів з продажу алкогольних та/або тютюнових виробів.

Цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єктом (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору об`єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 113,6 кв.м., у т.ч. на 1 поверсі - 113,6 кв.м., згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору.

Згідно п. 2.5 Договору передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У відповідності до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 26.05.2020) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015, і становить без ПДВ: 259,89 грн. за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку листопад 2019 року - 29 523,75 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Згідно з п. 3.4 Договору розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку орендної плати за користуванням майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

За умовами п. 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

У відповідності до п. 3.12 Договору, у разі закінчення, припинення (розірвання) цього Договору орендар сплачує плату за фактичне користування об`єктом оренди до дня підписання акт приймання-передачі об`єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем або іншими документами, передбаченими законодавством включно:

- у розмірі орендної плати, визначеної договором оренди, - протягом місяця після дати закінчення (дострокового розірвання) договору оренди;

- у розмірі подвійної орендної плати, визначеної договором оренди, - починаючи з другого місяця після закінчення (дострокового розірвання) договору оренди.

Пунктом 4.2.3 Договору визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та ніші платежі.

Згідно з п. 5.3.5 Договору орендар має право звернутися до орендодавця з клопотання щодо відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умови, передбачені цим Договором, або істотно погіршився стан об`єкта не з вини орендаря.

Відповідно до п. 6.5 Договору у разі звільнення орендарем об`єкта без письмового попередження орендодавця та підприємства-балансоутримувача, а також без складання акта про передачу об`єкта в належному стані орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені у зв`язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує підприємству-балансоутримувачу орендну плату за весь період користування до підписання акта приймання-передачі об`єкта.

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 28.05.2022.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27 травня 2022 року, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Отже, з огляду на відсутність у матеріалах справи повідомлення балансоутримувача (позивача у справі) про непродовження Договору, враховуючи п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27 травня 2022 року, Договір є продовженим на визначений у п. 5 строк.

За актом приймання-передачі об`єкта оренди від 25.11.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно Договору приміщення, загальною площею 113,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Радистів, буд. 47.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату орендних платежів у період з лютого 2022 року по листопад 2022 року включно, своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 120 546,06 грн.

Позивач звернувся до відповідача із Претензіями про сплату заборгованості за оренду нежитлового приміщення вих. № 46-1318 від 12.07.2022, яка отримана відповідачем 03.08.2022, а також вих. № 46-1319 від 12.07.2022 та вих. № 46-2371 від 27.10.2022, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення, в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивачем нараховано та заявлено інфляційні втрати в розмірі 274,01 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

У відповідності до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 26.05.2020) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015, і становить без ПДВ: 259,89 грн. за 1 кв.м. орендної площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку листопад 2019 року - 29 523,75 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 Договору).

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України та п. 4.2.3 Договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату та інші передбачені Договором платежі у встановлених розмірах та у відповідні строки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

При цьому, відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем в свою чергу, не надано суду доказів на підтвердження оплати орендних платежів у повному обсязі та у строки визначені Договором у період з лютого 2022 року по листопад 2022 року включно, у тому числі протягом розгляду справи, як і не надано доказів повернення об`єкту з оренди.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 120 546,06 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивачем нараховано та заявлено інфляційні втрати в розмірі 274,01 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 274,01 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Назаренка Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код: 39605452) заборгованість у розмірі 120 546 (сто двадцять тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 03.05.2023.

Суддя О.А. Грєхова