Решение № 110567013, 21.04.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/525/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача-1: Михальчук К.О. - представник, виписка з ЄДР,

від позивача-2: не з`явився,

від відповідача: Сахнюк Ю.О., представник, довіреність №181 від 14.09.2022,

прокурор: Цеміна Н.Ю, посвідчення №058872 від 21.12.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростишівської окружної прокуратури в інтересах

держави в особі:

1) Державної екологічної інспекції Поліського округу (м.Житомир)

2) Коростишівської міської ради (м.Коростишів, Житомирська область)

до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал"

про стягнення 366 116,63 грн.

Керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Коростишівської міської ради до Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" про стягнення з Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" на користь Коростишівської міської ради 366 116,63грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок перевищення встановлених нормативів ГДС з подальшим перерахуванням 109 834,99грн (30%) до спеціального фонду Державного бюджету України; 73 223,33грн (20%) - до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської обласної ради; 183 058,31грн (50%) - до спеціального фонду місцевого бюджету Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області 26.07.2022 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання для розгляду справи призначено на 14.09.2022.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 17.10.2022.

У зв`язку з загрозою ракетних обстрілів та оголошенням повітряної тривоги на території Житомирської області 17.10.2022 судове засідання по даній справі, яке було призначене на 17.10.2022, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.10.2022 підготовче засідання відкладено на 08.11.2022.

В судовому засіданні 08.11.2022 оголошувалась перерва до 23.11.2022.

23.11.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з тим, що суддя Кравець С.Г. перебувала відпустці.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.11.2022 підготовче засідання призначено 12.12. 2022.

У судовому засіданні 12.12.2022 оголошувалась перерва до 21.12.2022.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/525/22 до судового розгляду по суті на 23.01.2023.

У судових засіданнях при розгляді справи по суті оголошувалися перерви: з 23.01.2023 до 20.02.2023, з 20.02.2023 до 27.03.2023, з 27.03.2023 до 04.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.04.2023 відкладено розгляд справи по суті на 21.04.2023.

21.04.2023 в судовому засіданні представник відповідача подала клопотання №70 від 21.04.2023, до якого додано нормативний документ "Гідросфера" щодо відбору проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод КНД та методику гравіметричного визначення завислих речовин в природних і стічних водах. Вказані документи судом долучено до матеріалів справи.

Позивач-2 повноважного представника в судове засідання 21.04.2023 не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи належне повідомлення позивача-2 про дату судового засідання, суд не вважає відсутність представника позивача-2 в судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті, а тому дійшов висновку про розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Прокурор та представник позивача в судових засіданнях при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві №53-84-380вих-22 від 20.07.2022, відповіді на відзив (вх.11903/22 від 18.08.2022), відповіді на відзив №53-84-1422вих-22 від 19.09.2022, пояснення (вх.19087/22 від 21.12.2022), поясненнях №228/11-08 від 20.01.2023, поясненнях №1052/11-08 від 23.03.2023, (т.1, а.с.1-18, 115-119, 134-144, т.2, а.с. 86, 131, 140-141).

Позивач - Коростишівська міська рада в поясненнях №03-26/1465 від 10.08.2022 зазначив, що Коростишівською міською радою та МКП "Водоканал" вживаються відповідні заходи до усунення порушень вимог природоохоронного законодавства. Вважає, позовну заяву прокуратури безпідставною та просить у позові відмовити.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечила, просила у задоволенні позову відмовити, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву №147 від 12.08.2022, запереченнях №205 від 17.10.2022, запереченнях №261 від 12.12.2022, запереченнях №57 від 27.03.2023 (т.1, а.с.98-103, 160-163, т.2, а.с.71-73, 142-143).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Основними видами економічної діяльності Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" згідно КВЕД 36.00 являється забір, очищення та постачання води (основний); КВЕД 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод в м.Коростишів Житомирської області.

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2020 Державна екологічна інспекція Поліського округу винесла Коростишівському МКП "Водоканал" припис №13/02 (т.2, а.с.37-40), яким зобов`язано суб`єкта господарювання:

1. провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин, в атмосферне повітря та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - термін виконання до 31.03.2020;

2. при здійсненні виробничої діяльності викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювати лише за наявності відповідного на це дозволу органів державної виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища - термін виконання до 19.02.2020;

3. вжити заходи щодо виконання в повному обсязі умов, передбачених дозволом на спеціальне водокористування - термін виконання до 31.03.2020;

4. очисні споруди каналізації привести у відповідність до норм утримання - термін виконання до 29.05.2020;

5. забезпечити скидання стічних (зворотних) вод у водний об`єкт з показниками, що не перевищують встановлені нормативи ГДС - термін виконання до 19.02.2020;

6. розробити та затвердити згідно з вимог чинного законодавства Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод до системи каналізації м.Коростишів - термін виконання до 29.05.2020;

7. привести у відповідність договори про приймання стічних вод в комунальну каналізацію в частині зазначених об`ємів встановленого ліміту на водопостачання із зазначенням переліку допустимих концентрацій для кожного підприємства з урахуванням специфіки виробництва - термін виконання до 29.05.2020;

8. розробити заходи щодо попередження забруднення підземних вод - термін виконання до 29.05.2020;

9. забезпечити в повному обсязі ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються та передаються для подальшої утилізації - термін виконання до 02.03.2020;

10. визначити в повному обсязі склад і властивості відходів, що утворюються, розміщуються, зберігаються та видаляються ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища - термін виконання до 02.03.2020;

11. укласти договори з виконавцем послуг щодо з вивезення побутових відходів - термін виконання до 27.03.2020;

12. на основі договірних даних про відходи провести розрахунок показника загального утворення відходів, що утворюються в процесі господарської діяльності підприємства з метою визначення необхідності подання Декларації про відходи або отримання спеціального дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та розроблення реєстрової картки об`єкта утворення, оброблення та утилізації відходів - термін виконання до 27.03.2020;

13. здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів - термін виконання до 27.03.2020;

14. скласти технічний паспорт відходів, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів - термін виконання до 27.03.2020;

15. забезпечити щоквартальне подання інформації згідно Порядку, затвердженого ПКМУ №1221 - термін виконання щоквартально до 10 числа місяця наступного за звітним;

16. скласти та погодити паспорти місця видалення відходів на біоставки - термін виконання до 01.05.2020.

Державною екологічною інспекцією Поліського округу, на підставі доручення Державної екологічної інспекції України від 11.06.2020 №125-ОД та направлення №260 від 11.06.2020, в період з 16.06.2020 по 19.06.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" (т.2, а.с. 5-36, 132). За результатами проведення даної перевірки Державною екологічною інспекцією Поліського округу було складено Акт №305 від 19.06.2020, в якому вказано про встановлення порушень законодавства, а саме: ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - Коростишівським МКП "Водоканал" не виконано пункти №1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 припису №13/02.4 від 19.02.2020 року Державної екологічної інспекції Поліського округу (т.2, а.с.5-40). Акт про порушення водного законодавства підписаний та отриманий директором Коростишівським МКП "Водоканал" - Снітко В.Г.

Під час перевірки державними інспекторами екологічної інспекції, за участю представника відповідача було відібрано проби води про що складено Акт відбору проб вод від 16.06.2020 №68-20/1 (т.2, а.с.48-50).

За результатами вимірювань показників складу та властивостей вод Відділом інструментального контролю Державної екологічної інспекції складено відповідний Протокол вимірювань №68-20/1 від 22.06.2020 (т.2, а.с.48-50, 58-60).

В матеріалах наявні також протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод за попередні та наступні періоди: протокол №26-20/1 від 11.02.2020, відповідно до акта відбору проб вод №26-20-1 від 06.02.2020 (т.2, а.с.51-53), протокол №31-20/1 від 24.02.2020, відповідно до акта відбору проб вод №31-20/1 від 19.02.2020 (т.2, а.с.54-57), протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод: №125-21/1 від 01.11.2021, №126-21/1 від 02.11.2021,№127-21/1 від 03.11.2021 (т.1, а.с.50-61).

Відповідно до представленої звітності 2ТП-водгосп (річна) за 2020р. Коростишівським МКП "Водоканал" було забрано з підземного горизонту 682,9 тис. м3 води, а відведено у р. Тетерів недостатньо очищених зворотних (стічних) вод: - 248,6 тис.м3; - 38,4 тис.м3 (т.1, а.с.207-210).

В подальшому, на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 07.09.2021 №39200/1/1-21 щодо здійснення позапланових заходів державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони ресурсів та доручення Державної екологічної інспекції України №159 від 14.09.2021 і направлення Державної екологічної інспекції Поліського округу №750 від 21.10.2021, Державною екологічною інспекцією Поліського округу проведено позапланову перевірку додержання Коростишівським міським комунальним підприємством "Водоканал" (відповідач) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено Акт №681 від 29.10.2021 (т.1, а.с.21-40).

Перевіркою встановлено, що у період з 26.10.2021 по 29.10.2021 підприємством відповідача не виконуються умови передбачені дозволом на спеціальне водокористування в частині: здійснювати облік забору та використання води засобами вимірювальної техніки; дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин; утримання в належному стані зони санітарної охорони навколо джерел водопостачання; очисні споруди каналізації утримуються в неналежному стані, чим не виконано пункт 4 припису ДЕІ Поліського округу №13/02.4 від 19.02.2020 року; відповідно до представленої звітності 2ТП-водгосп (річна) за 2020р Коростишівським МКП "Водоканал" було відведено у р. Тетерів недостатньо очищених зворотних (стічних) вод: випуск №2 - 248,6 тис.м3; випуск №1 - 64тис.м.3; не розроблені заходи щодо попередження забруднення підземних вод (локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод), чим не виконано пункт 8 припису ДЕІ Поліського округу №13/02.4 від 19.02.2020 року.

Відповідно до Акту №681 від 29.10.2021, водокористування Коростишівським МКП "Водоканал" здійснюється відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №127/ЖТ/49д-21 від 12.07.2021, виданого Державним агентством водних ресурсів України на термін до 12.07.2024.

В Акті №681 зазначено, що згідно наданої довідки Коростишівським МКП "Водоканал" в період з 01.01.2021 року по 29.10.2021 року було скинуто до водного об`єкту 235 554,00 м3 стічних вод. Даний Акт про порушення водного законодавства підписаний та отриманий директором Коростишівським МКП "Водоканал" - Снітко В.Г.

29.10.2021 стосовно головного інженера Коростишівського МКП "Водоканал" Петрухіна С.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №012380 від 29.10.2021 за порушення ст.ст. 59 КУпАП та ст.110 Водного кодексу України та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №2997-2.2 від 29.10.2021 за порушення частини 1 ст.59 КУпАП та ст.49 Водного кодексу України (т.1, а.с.44-46) та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136,00грн (т.1, а.с.48-49).

13.01.2022 Державною екологічною інспекцією Поліського округу надіслано Коростишівському МКП "Водоканал" претензію №8-2.2/1 від 13.01.2022 про відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин зі стічними водами в сумі 366 116,63грн, в якій міститься обґрунтований розрахунок розміру збитків від 12.01.2022 та в якій зазначено, що підприємством протягом 2020 року у р.Тетерів було відведено 287000м3 недостатньо очищених стічних вод (т.1 а.с.41-43, 47).

Розрахунок проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженого наказом Міністерства охорони НПС від 20.07.2009 №389, а саме згідно формули, визначеної у п.7.1 Методики: З = К кат х Кр х кЗ х ( Mil + Мі2 +... Mim) х уі.

У зв`язку з невчиненням дій щодо стягнення збитків, Коростишівська окружна прокуратура 21.06.2022 направила Державній екологічній інспекції Поліського округу повідомлення №53-84-795вих-22 та Коростишівській міській раді - повідомлення №53-84-802вих-22 про звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди (т.1, а.с.62-66, 70-74).

Державна екологічна інспекція Поліського округу в листі №1938/11-07 від 21.06.2022 просила прокуратуру вжити заходи представницького характеру в інтересах держави, шляхом пред`явлення відповідного позову до Коростишівського МКП "Водоканал" (т.1, а.с.67-68).

Коростишівська міська рада у відповідь на повідомлення прокуратури листом №03-26/1056 від 24.06.2022 повідомила, що вживаються відповідні заходи для усунення порушень вимог природоохоронного законодавства та вказала, що наразі є недоцільним звернення до суду з позовною заявою про відшкодування з Коростишівського МКП "Водоканал" збитків за скид недостатньо очищених зворотних вод у річку Тетерів у сумі 366 116,63грн (т.1, а.с.75-76).

За таких обставин, Керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Коростишівської міської ради про стягнення з Коростишівського МКП "Водоканал" 366 116,63грн збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Вказане свідчить про наявність, відповідно до ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову на їх захист.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду на викладене, за наявності встановлених порушень інтересів держави та невжиття органом влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо їх захисту та поновлення, прокуратурою обґрунтовано встановлено наявність передбачених ст.23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відтак, суд приходить до висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Коростишівської міської ради.

Заперечуючи проти позову відповідач у зазначає, що:

- Державною екологічною інспекцією Поліського округу без завчасного попередження в період з 26.10.2021р. по 29.10.2021р було проведено позапланову перевірку дотримання Коростишівським МКП "Водоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої було складено Акт № 681 від 29.10.2021р де, зокрема, в розділі "VI. Опис виявлених порушень вимог законодавства" було відображено, що підприємством не виконуються умови передбачені дозволом на спецводокористування в частині дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;

- складові формули для розрахунку суми збитків належним чином не визначені;

- наданий розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, не можна вважати правильним з огляду на не встановлення всіх необхідних для такого розрахунку показників; розмір шкоди заявлений до стягнення розраховано невірно;

- представник підприємства - головний інженер, який був присутній під час відбору проб власним підписом лише засвідчив свою присутність під час даної процедури, але примірник акту не отримував, тому МКП "Водоканал" не має можливості побачити чи у відповідності до вимог нормативних документів задокументовано відбирання проб та як здійснювалось їх зберігання і транспортування, всі ці дії повинні бути зафіксовані належним чином у актах, оскільки неналежне поводження з пробами впливає на результати вимірювань, на підставі яких здійснюється розрахунок суми збитків;

- розмір проіндексованого питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів позивачем визначено невірно. За розрахунком відповідача він повинен становити 2111,78грн/т, а позивачем застосовано 2208,94 грн/т, що є завищеним і незрозуміло як обрахований;

- надані позивачем до справи протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод №125-21/1 від 01.11.2021р., №126-21/1 від 02.11.2021р., №127-21/1 від 03.11.2021р., як такі, що обґрунтовують підстави позовних вимог не є належними та допустимими доказами, тому що розрахунок суми збитків здійснено на основі даних взятих за 2020 рік.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до преамбули Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 40 цього Закону встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлювальних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Згідно ст.42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

В силу вимог ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншим законодавством України.

Статтею 46 Водного кодексу України передбачено, що водокористування може бути загальним або спеціальним.

Нормами ч.ч.1, 2 ст.48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Статтею 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, зокрема, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Згідно пункту "в" статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Як встановлено ст.33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи.

З метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами Міністерством охорони навколишнього природного середовища 15.12.1994 затверджено Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об`єкти із зворотними водами № 116 (далі Інструкція про встановлення ГДС).

Пунктами 2.1-2.3 Інструкції про встановлення ГДС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що скид зворотних вод у водні об`єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України.

Величини ГДС речовин розробляються і затверджуються для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з господарської ланки круговороту води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об`єкти.

Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води у випадках відповідно до п.1.9 на основі нормативних документів, які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об`єктів.

Умови для визначення ГДС речовин є гарантія дотримання норм якості води у встановлених контрольних створах.

Відповідно до п.2.13 Інструкції, після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статей 1, 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Частинами 6, 7 статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

З огляду на зазначені норми, за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень. Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і нормативними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів, у тому числі "Правилами охорони поверхневих вод", "Інструкцією з відбору проб для аналізу стічних вод".

Як було встановлено вище, під час перевірки позивачем здійснено відбір проб води відповідно до вимог ДСТУ ISO 5667-6:2009, ДСТУ ISO 5667-10:2005, ДСТУ ISO 5667-3-2001, про що зазначено у відповідному акті відбору проб води (т.2, а.с.48-50). За результатами відібраних проб встановлено, що середня концентрація забруднюючих речовин, скинутих у річку Тетерів з перевищенням встановлених нормативів ГДС становила: по випуску №2 скид з очисних споруд - нітрати: 1 мг/дм.куб. при нормі 0,1 мг/дм.куб.; нітрити, сульфати, фосфати, азот, амоній, pH, сухий залишок, завислі речовини, метали, фізичні показники 2 мг/дм.куб. при нормі 2,0 мг/дм.куб.; ХСК, БСК, хлориди, АПАР 1 мг/дм.куб. при нормі 1,0 мг/дм.куб.; 500 м вище по випуску №2 - нітрати: 3 мг/дм.куб. при нормі 0,1 мг/дм.куб.; нітрити, сульфати, фосфати, азот, амоній, pH, сухий залишок, завислі речовини, метали, фізичні показники 4 мг/дм.куб. при нормі 2,0 мг/дм.куб.; ХСК, БСК, хлориди, АПАР 2 мг/дм.куб. при нормі 1,0 мг/дм.куб.; 500 м нижче випуску №2 - нітрати: 5 мг/дм.куб. при нормі 0,1 мг/дм.куб.; нітрити, сульфати, фосфати, азот, амоній, pH, сухий залишок, завислі речовини, метали, фізичні показники 6 мг/дм.куб. при нормі 2,0 мг/дм.куб.; ХСК, БСК, хлориди, АПАР 3 мг/дм.куб. при нормі 1,0 мг/дм.куб., про що складено протокол вимірювань показників складу та властивостей вод №68-20/1 від 22.06.2020 (т.2, а.с.58-60).

Протоколом вимірювань показників складу та властивостей вод №68-20/1 від 22.06.2020 оформлено вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод Коростишівське МКП "Водоканал" поверхневих вод р. Тетерів, в яких виявлено: Аміак (по азоту): 21,4 мг/дм.куб. при нормі 1 мг/дм.куб.; Фосфати: 4,2 мг/дм.куб. при нормі 2,15 мг/дм.куб.; ХСК: 126 мг/дм.куб. при нормі 80 мг/дм.куб.; завислі речовини: 28,4 мг/дм.куб. при нормі 15 мг/дм.куб.; БСК - 5: 21 мг/дм.куб. при нормі 15 мг/дм.куб (т.2, а.с.58-60).

Судом також враховується, що в матеріалах справи містяться протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод №26-20/1 від 11.02.2020, №31-20/1 від 24.02.2020, якими оформлено вимірювання показників складу та властивостей зворотній вод Коростишівське МКП "Водоканал", в яких виявлено перевищення гранично допустимих показників: Азот амоній, Фосфати, БСК-5, ХСК та завислі речовини протягом 2020 року, що вказує на триваюче забруднення відповідачем поверхневих вод р. Тетерів.

Доводи відповідача про те, що в актах відбору зразків відсутня інформація про аналізатор кисню, не зазначена температура в контейнері холодильнику, відсутні дата та час доставки проб для проведення вимірювань та не вказані метеорологічні спостереження, судом відхиляються з огляду на таке.

Питання відбирання проб щодо якості води регулюється, серед іншого, Настановами щодо зберігання та поводження з пробами ДСТУ ISO 5667-3-2001, в яких зазначено, що цей стандарт установлює загальні принципи і дає уявлення щодо запобіжних заходів, яких необхідно дотримуватись під час зберігання і транспортування проб води. Ці настанови особливо корисні, коли пробу (разова або усереднена) не можна проаналізувати на місці відбирання і треба транспортувати для аналізування у лабораторію.

За умовами пункту 3.2.4 настанов, пробу треба зберігати за температури нижчої, ніж температура під час її відбирання.

Відповідно до підпункту 3.2.4.1 настанов, просте охолоджування (у льоді що розтає, або в холодильнику за температури від 2 до 5 С) і зберігання проби в темному місці, у більшості випадків, є достатнім для консервування проби в період транспортування у лабораторію і відносно короткий період до початку аналізування.

Згідно з пунктом 5 настанов, під час транспортування проби, за можливості, треба утримувати в холоді, і захищати від світла.

За приписами пункту 5.1, 5.2 Методики гравіметричного визначення завислих (суспендових) речовин в природних і стічних водах КНД.211.1.4.039-95, проби води відбирають - згідно з КНД 211.1.0.009 і ГОСТ 17.1.5.05-85. Об`єм проби повинен бути не менше 2000 см3. Пробу води не консервують. Визначення виконуються не пізніше, ніж через добу.

Відповідно до Методики визначення біохімічного споживання кисню n днів (БСК) за допомогою оксиметра (МВВ №081/12-0310-06), біохімічне споживання кисню (БСК5) - кількість кисню в міліграмах, потрібна для окиснення органічних речовин, що містяться в 1 л води, аеробними бактеріями до CO2 і Н2О впродовж 5 діб без доступу повітря і світла.

При цьому, судом встановлено, що у актах відбору проб води №26-20/1 від 06.02.2020, №31-20/1 від 19.02.2020, №68-20/1 від 16.06.2020: зазначено про метеорологічні спостереження відбору: +1 С, без опадів, +7 С, без опадів, +28 С, без опадів; у п.4.2 актів міститься зазначення, що проби поміщені в контейнер-холодильник з льодом; доставлені проби прийняті для проведення вимірювань: 06.02.2020 о 16:00, 19.02.2020 о 16:00, 16.06.2020 о 14:50.

Суд зазначає, що під час проведення посадовими особами позивача - Державної екологічної інспекції Поліського округу перевірки та при всіх відборах проб води був присутній представник Коростишівське МКП "Водоканал" - головний інженер Петрухін С.М., який підписав вказані акти відбору проб вод без будь-яких зауважень та заперечень, що свідчить про те, що він погодився з процедурою дотримання відбору проб води.

З огляду на вказане, працівниками екологічної інспекції відбір проб води було проведено належним чином, зразки поміщено у контейнер-холодильник з льодом, де температура не перевищувала 2 - 5 С та була достатньою для зберігання проб в період транспортування у лабораторію протягом кількох годин до початку аналізування.

За результатами проведеної позапланової перевірки Коростишівське МКП "Водоканал", Державною екологічною інспекцією Поліського округу складено Акт №305 від 19.06.2020 (т.2, а.с.5-36). Зазначений акт підписаний з боку відповідача - керівником Коростишівське МКП "Водоканал" - Снітко В.Г. та головним інженером Петрухіним С.М. без зауважень та будь-яких заперечень.

При цьому, дії Інспекції з проведення позапланової перевірки, за наслідками яких був складений акт перевірки, не були предметом оскарження в суді та не були визнані в судовому порядку протиправними.

Тобто, акт перевірки на час вирішення спору є чинним, зазначені в ньому відомості відповідачем не спростовані.

Суд зазначає, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

За наведеного, Акт №305 від 19.06.2020 є належним та допустимим доказом порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом забруднення водойми р.Тетерів наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами.

Згідно зі ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до пункту "є" ч.2 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

За змістом зазначеної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Пунктом 8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 Цивільного кодексу України, згідно з частинами першою і другої якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Факт неправомірної поведінки відповідача щодо заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу підтверджується поданими до справи доказами: приписом №13/02.4 від 19.02.2020, актом перевірки №305 від 19.06.2020, а також актами відбору проб та протоколами вимірювань.

Розмір збитків обраховано відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом №389 від 20.07.2009р Міністерства охорони навколишнього природного середовища (далі -Методика).

Пунктом 1.4 розділу І Методики визначено, що державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

За змістом п.п.2.1-2.3 розділу ІІ Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт з перевищенням ГДС вважаються скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством. Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

Оскільки скид забруднюючих речовин здійснювався у водний об`єкт зі зворотними водами, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду правомірно здійснено позивачем за формулою Методики (п. 7.1):

З = Ккат х Кр х кЗ х (Mil + Мі2 +... Mim) х уі

Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно дозволу на спеціальне водокористування та затвердженими ГДС Ккат =1,0.

Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3 Методики, для Житомирської області

Кр= 1,1.

кз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми .

уі - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесених до 1 тонн умовної забруднюючої речовини (визначається за формулою (уі =у*Аі).

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів (уі) у 2011 році становить 766,96 грн/т. З 2012 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т. У 2020 році питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, з урахуванням індексів інфляції, склав 2103,75 грн./т.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у річку Тетерів із зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду здійснено згідно формули 1 Методики (п. 5.1):

Мі = (Сіф - Сід) х Qіф х t х 10-6,

де Мі - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

Сіф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

Сід - дозволена для скиду концентрація i-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м3;

Qіф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Судом враховується, що показники іф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год та t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год) для розрахунку маси наднормативних скидів забруднюючих речовин отримані позивачем з урахуванням даних, вказаних в Звіті про використання води за 2020 рік, згідно якої за 2020 рік Коростишівським МКП "Водоканал" було забрано з підземного горизонту 682,9 тис.м3 води, а відведено у р.Тетерів недостатньо очищених зворотних (стічних) вод: - 248,6 тис. м3; - 38,4 тис.м3.

Yі - питомий економічний збиток від забруднення водних i ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою (Y)і = (Y) х Аі (13), де (Y) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою (Y) = (Y)n х I/100 (14), де (Y)n - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т; I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою Аi = 1/ГДКi (15), де ГДКi - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК i забруднюючої речовини у воді водного об`єкта відповідної категорії.

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів ((г)) у 2011 році становив 766,96 грн/т.

З 2012 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що позивачем невірно визначена величина питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, яка застосована у розрахунку суми збитків, так як невірно проіндексовано питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, який за даними відповідача складає 2 111,69грн/т.

Судом встановлено, що проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році (на дату виявлення порушення), грн/т, (у) визначається за формулою №14

(у)=(у)П х I/100,

Де (у)П - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік.

Відповідно до Методики №389, проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів ((у)) у 2011 році становить 766,96 грн/т.

Враховуючи зазначене, прораховуємо проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів за період з 2012 по 2020 роки:

Y2012=766,96 х 104,6/100=802,24 грн/т.

Y2013=802,24 х 99,8/100=800,64 грн/т.

Y2014=800,64 х 100,5/100=804,64 грн/т.

Y2015=804,64 х 124,9/100=1005 грн/т.

Y2016=1005 х 143,3/100=1440,17 грн/т.

Y2017=1440,17 х 112,4/100=1618,75 грн/т.

Y2018=1618,75 х 113,7/100=1840,52 грн/т.

Y2019=1840,52 х 109,8/100=2020,89 грн/т.

Y2020=2020,89 х 104,1/100=2103,75 грн/т.

Наведеним спростовується твердження відповідача про невірне проведення індексації величини питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів.

В той же час для визначення проіндексованого питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів Державною екологічною інспекцією Поліського округу помилково застосовано нарахування питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів за 2021 рік, оскільки досліджуваним періодом у даному випадку є 2020 рік. Відповідно, позивачем частково невірно здійснено розрахунок збитків, внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

За формулою визначаємо питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів:

З Азот амонійний = 2103,75 х 1,43 = 3 008,36грн,

З фосфат = 2103,75 х 4,67 = 9 824,51,

З БСК = 2103,75 х 3,33 = 7 005, 49грн,

З ХСК = 2103,75 х 0,2 = 420,75грн,

З завислі речовини = 2103,75 х 0,4 = 841грн.

Судом встановлено, що розмір з перевищенням встановленого нормативу ГДС складає:

З Азот амонійний = 1,6 х 1,1 х 1,5 х 3,66 х 3 008,36 = 29 067,98грн,

З фосфат = 1,6 х 1,1 х 1,5 х 0,32 х 9 824,51 = 8 299,75грн,

З БСК = 1,6 х 1,1 х 1,5 х 16,21 х 7005,49 = 299 795,74грн,

З ХСК = 1,6 х 1,1 х 1,5 х 5,87 х 420,75 = 6 520,28грн,

З завислі речовини = 1,6 х 1,1 х 1,5 х 2,25 х 841,5 = 4 998,51грн.

Отже, загальна сума збитків, заподіяних водному об`єкту річки Тетерів внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами становить: 29 067,97грн + 8 299,75грн + 299 795,74грн + 6 520,28грн + 4 998,51грн = 348 682,26грн.

Таким чином, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами у річку Тетерів з перевищенням встановленого нормативу ГДС розраховано відповідно до положень Методики та складає 348 682,26грн.

Доводи відповідача про те, що позивачем в цілому невірно здійснено розрахунок збитків судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведених судом розрахунків.

Окрім того, покладені відповідачем в обґрунтування власної позиції твердження, не спростовують наявність у діях Коростишівського МКП "Водоканал" складу правопорушення та факту недотримання останнім вимог природоохоронного законодавства.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що надані позивачем до справи протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод №125-21/1 від 01.11.2021р, №126-21/1 від 02.11.2021р, №127-21/1 від 03.11.2021р, як такі, що обґрунтовують підстави позовних вимог, не є належними та допустимими доказами, оскільки останні надані в обґрунтування доводів щодо триваючого порушення та для з`ясування того чи були усунуті в подальшому відповідачем виявлені порушення.

З урахуванням вищевикладеного, дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду), що підтверджується приписом, актом перевірки, протоколами та актами відбору проб вод. При цьому наявна шкода, яка розрахована у відповідності до вимог Методики, і наявний причинний зв`язок, що виражений у заподіяні збитків саме протиправною поведінкою відповідача.

Наведене свідчить про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, які підлягають частковому задоволенню на суму 348 682,26грн.

Відповідач станом на час розгляду справи не відшкодував збитки на суму 348 682,26грн, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок забруднення води шляхом скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду; доказів сплати збитків в зазначеній сумі суду не надав. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду в сумі 348 682,26грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні вимог про стягнення 17 434,37грн збитків суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" (12501, Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, пров.Назаренка, буд.6; ідентифікаційний код 20417222) на користь Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, Житомирський район, м.Коростишів, вул.Дарбіняна, будинок 11; ідентифікаційний код 04053660):

- 348 682,26грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу з подальшим перерахуванням: - 30% до спеціального фонду Державного бюджету України; - 20% до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської обласної ради; - 50% до спеціального фонду місцевого бюджету Коростишівської міської ради Житомирського району Житомирської області.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" (12501, Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, пров.Назаренка, буд.6; ідентифікаційний код 20417222) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера,11, ідентифікаційний код 02909950)

- 5 230,23грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.05.23

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу,

2 - позивачам (рек.) та на електронну пошту: polissya@dei.gov.ua, kor_miskrada@ukr.net

3 - відповідачу (рек.) та на електронну пошту: voda.kor@ukr.net

4 - Житомирській обласній прокуратурі (рек.) на електронну пошту: zvern@zhit.gp.gov.ua

5 - Коростишівській окружній прокуратурі (рек. )на електронну пошту: krmpzpost@zhit.gp.gov.ua