Постановление суда № 110560595, 02.05.2023, Чернівецький районний суд Вінницької області

02.05.2023

Справа №150/16/23

Провадження по справі №2-о/150/5/23

УХВАЛА

02 травня 2023 року с. Мазурівка

Чернівецький районнийсуд Вінницької області в складі:

головуючої судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі Кубаль О.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Могилів Подільська міська рада Вінницької області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Чернівецького районного суду перебуває вище зазначена цивільна справа.

Згідно ухвали суду від 12.01.2023 клопотання заявника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано в строк до 14 лютого 2023 року у Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо заведеної спадкової справи відносно померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Роз`яснено про обов`язок в разі неможливості подати доказ, який витребовує суд, або відсутність можливості подати такий доказ у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 12.01.2023 отримано державним нотаріусом Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Т.М. 20.01.2023.

23.03.2023 за вихідним номером №150/16/23/625/2023 Чернівецьким районним судом директору Могилів-Подільськоїдержавної нотаріальноїконтори Вінницькоїобласті МалярчукТ.М. повторноскеровано копію ухвали від 12.01.2023 для виконання в частині подання витребуваних доказів.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 12.01.2023 отримано державним нотаріусом Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Т.М. 03.04.2023.

Станом на 02.05.2023 року ухвала суду не виконана, витребовувані документи державним нотаріусом Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Тетяною Магилянівною в розпорядження суду не надані, про причини невиконання ухвали суд не повідомлено.

У справі яка розглядається внаслідок невиконання державним нотаріусом Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Тетяною Магилянівною процесуальних обов`язків, зокрема зокрема ухилення від вчинення дій, покладених на нього судом - неподання витребовуваних документів без поважних причин, суд позбавлений можливості провести розгляд справи, у визначений законом строк. Тому, така бездіяльність судом розцінюється як недобросовісне невиконання процесуальних обов`язків, що спрямоване на затягування розгляду справи та фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Згідно вимог ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункт 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.2 ст.18 ЦПК України).

За змістом ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 2 статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

В розумінні зазначених норм закону під зловживанням правом слід розуміти особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у процесуально шкідливих вчинках учасника справи, у використанні ним недозволених конкретних форм у межах дозволеного процесуальним законом типу поведінки, що суперечить завданням цивільного судочинства та цільовому призначенню права.

Аналогічної позиції щодо сутнісного розуміння поняття зловживання правом дотримується ЄСПЛ, який у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

При цьому, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Однак, невиконання державним нотаріусом Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Тетяною Магилянівною обов`язків щодо надання витребуваних судом документів, унеможливлює проведення судового засідання та прийняття рішення по справі.

Згідно ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з ідеї про те, що саме до обов`язків національних органів влади належить недопущення неналежної та такої, що сприяє затягуванню розгляду справи поведінки сторони цивільного провадження (рішення від 03.03.2011 у справі «Колесникова проти України», п.30). При цьому, знайшовши у цій справі ознаки порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо тривалості провадження поза межами розумного строку, ЄСПЛ також звернув увагу на те, що суди, маючи в своєму розпорядженні механізми протидії зловживанню процесуальними правами, не вжили будь-яких заходів для покарання сторони, яка зловживає своїми правами з метою унеможливлення розгляду справи.

Аналогічні причини порушення п.1 ст.6 Конвенції щодо тривалості провадження поза межами розумного строку ЄСПЛ констатував під час розгляду справи «Смірнова проти України» (рішення від 08.11.2005, п.69).

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України (ч.3 ст.43 ЦПК України).

Частиною 4 статті 44 ЦПК України встановлено обов`язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальним правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК України випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч.1 ст.143 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. ч.1, 2 ст.148ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст.144ЦПК України передбачено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що витребувані документи державним нотаріусом Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Тетяною Магилянівною в розпорядження суду не надала, про причини невиконання ухвали суд не повідомила, ігноруючи таким чином покладений на неї згідно ухвали суду обов`язок, суд з метою спонукання державного нотаріуса Малярчук Т.М. до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, а також задля встановлення істини по справі та прийняття єдино правильного рішення приходить до висновку про застосування відносно останньої заходу процесуального примусу у вигляді стягнення з останнього в дохід державного бюджету штрафу.

При визначенні розміру штрафу суд враховує тривалість невиконання ухвали суду та вважає за необхідне накласти на державного нотаріуса Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області ОСОБА_3 штраф у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно ч.9 ст.19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати до державного нотаріуса Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Т.М. захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022, №2710-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2684 гривні 00 копійок.

Відтак, до стягнення із державного нотаріуса Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Т.М., відносно якої застосовується захід процесуального примусу у вигляді штрафу, підлягає 8052 гривні 00 копійок (2684 грн. 00 коп. х 3).

Оскільки до позивача державного нотаріуса Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Т.М. підлягають застосуванню заходи процесуального примусу передбачені ЦПК України, підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.185-3КУпАП не вбачається.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ч.2 ст.143 ЦПК України).

Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Окрім того, згідно з ч.2 ст.144ЦПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.84 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з метою повного та всебічного розгляду справи слід витребувати в Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо заведеної спадкової справи відносно померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених ЦПК України строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі (ч.2 ст.240 ЦПК України).

З врахуванням того, що в даному судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, не може бути вирішено, у зв`язку із ненаданням державним нотаріусом Малярчук Т.М. витребуваних судом доказів, суд в силу положень статті 240 ЦПК України приходить до висновку про доцільність та необхідність оголосити перерву в судовому засіданні.

На підставі наведеного вище, керуючись ст., ст.43, 44, 143, 144, 148 240, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно державного нотаріуса Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області Малярчук Тетяни Магилянівни захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 вдохід державногобюджету (Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA118999980313090106000026007, Код класифікації доходів бюджету 21081100) штраф у розмірі 8052 (восьми тисяч п`ятдесяти двох) гривень 00 копійок.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5 м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795.

Боржник: ОСОБА_3 (місце розташування АДРЕСА_1 ).

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом трьох місяців з дня набрання ухвалою суду законної сили.

Роз`яснити, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених ЦПК України (ч.2 ст.144 ЦПК України).

Витребувати в строк до 18 травня 2023 у Могилів Подільської державної нотаріальної контори Вінницької області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо заведеної спадкової справи відносно померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні оголосити перерву.

Провадження у справі після закінчення перерви продовжити зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК