Постановление суда № 110532092, 28.04.2023, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/13167/23

Провадження № 1-кс/947/5252/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Кучургани Роздільнянського району Одеської області, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, має малолітню дитину, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, працюючому на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2023 року до Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Згідно вказаного клопотання вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 42023160000000144 від 20.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів у складі прокурорів першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури, старший групи - прокурор ОСОБА_3 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 24.02.2021 за № 292 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

На підставі ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, органи Національної поліції віднесені до правоохоронних органів, а ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області є службовою особою правоохоронного органу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах, зокрема забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, протидії злочинності.

Згідно зі ст. 3 Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 6 Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Закону, Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Згідно ст. 17 Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

У ст. 19 Закону зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські, поміж іншого, несуть кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Служба в поліції, відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до покладених завдань, згідно зі ст. 23 Закону, поліція, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; виявляє транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб та не зареєстровані в Україні у встановлені законодавством строки; вживає заходів для виявлення неправомірного керування транспортними засобами, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки їх тимчасового ввезення.

Згідно ст. 31 Закону, поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема як перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 35 Закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України; якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Відповідно до ч. 6, 7 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), адміністративна відповідальність настає у разі, зокрема керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, а також за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема ч. 6 ст. 121 КУпАП - керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Крім того, відповідно до ст. 255 КУпАП, органи Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення, передбачені, зокрема за ч. 7 ст. 121 КУпАП.

У зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»

ОСОБА_4 прийняв присягу працівника Національної поліції України вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до п. 17, 21 посадової інструкції інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, затвердженої 18.01.2023 начальником Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, ОСОБА_4 здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; має повноваження складання у межах компетенції матеріалів про адміністративні правопорушення та здійснення, у визначених законом випадках провадження у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 4 Інструкції, інспектор СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 має право зупиняти транспортні засоби у передбачених законом випадках.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин, а саме одержав, як службова особа неправомірну вигоду для себе від ОСОБА_8 за невчинення в інтересах останнього дій з використанням свого службового становища, з наступних обставин.

Установлено, що ОСОБА_8 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 від 07.10.2022 за № 285, перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 від 07.10.2022.

Під час виконання бойових завдань у зоні бойових дій на території Донецької області, ОСОБА_8 використовував транспортний засіб марки Volvo, моделі 340 на українській реєстрації НОМЕР_2 , в результаті чого зазначений автомобіль отримав механічні пошкодження, що унеможливлювало його подальше користування для вищевказаних цілей.

З метою продовження вищевказаних завдань, ОСОБА_8 доставив зазначений вище транспортний засіб на територію Одеської області для подальшого його відновлення.

Поряд з цим, ОСОБА_8 стало відомо, що поряд з його місцем мешкання за адресою АДРЕСА_3 , за місцем роботи мешканця цього селища у громадянина ОСОБА_10 у володінні перебуває аналогічний автомобіль марки Volvo, моделі 340 на іноземній реєстрації - Придністровської Молдавської Республіки НОМЕР_3 . З метою отримання аналогічного за характеристиками автомобілю, який до цього ним використовувався у вищевказаних бойових завдань, ОСОБА_8 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 , здійснив обмін на належний йому транспортний засіб марки Ford, модель Scorpio з д.н.з. НОМЕР_4 .

Надалі, 16.04.2023, точний час в ході розслідування не встановлено, під час керування транспортним засобом марки «Volvo 340» з д.н.з. Придністровської Молдавської Республіки НОМЕР_3 , ОСОБА_8 на відрізку траси Роздільна-Степанівка в Одеській області був зупинений інспекторами СРПП № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та ОСОБА_11 . Під час спілкування ОСОБА_8 , на повідомлення працівників поліції про неможливість керувати цим автомобілем на території України без перереєстрації на український облік, повідомив, що він є військовослужбовцем і вказаний автомобіль на іноземній реєстрації він придбав для відправлення його у зону бойових дій та використання у військових цілях. Поряд з цим зазначив, що саме вказана марка та модель транспортного засобу, але на українській реєстрації, ним вже використовувалась під час виконання бойових завдань, однак у теперішній час зазнала суттєвих пошкоджень, та перебуває на ремонті. Для підтвердження своїх слів надав для огляду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вказаний автомобіль. В цей момент у інспектора СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 виник злочинний умисел на особисте збагачення, шляхом використання службового становища, а саме на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за невчинення відносно останнього заходів, передбачених КУпАП.

Реалізуючи свій злочинний намір інспектор СРПП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , замість виконання вимог, передбачених ЗУ «Про національну поліцію», посадової інструкції, КУпАП, а також інших нормативно-правових актів, спрямованих на притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності, вилучив зазначене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та продовжуючи свій злочинний умисел на особисте збагачення, повідомив ОСОБА_8 про необхідність йому передати грошові кошти у розмірі 10 000 грн. за подальше безперешкодне використання автомобілю «Volvo 340» з д.н.з. Придністровської Молдавської Республіки НОМЕР_3 , не притягнення його до адміністративної відповідальності та повернення вказаного документу.

На висунуту незаконну вимогу ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що у разі невиконання ним злочинних вимог ОСОБА_4 можуть настати для нього негативні наслідки у вигляді залишення без документа на автомобіль, та бути притягненим до адміністративної відповідальності, змушений був погодитись, при цьому, розуміючи незаконність вимог та протиправність дій останнього, з метою викриття злочинної діяльності вказаної службової особи, 20.04.2023 звернувся до правоохоронних органів.

Надалі, 26.04.2023, приблизно о 12:00 год., ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, заздалегідь погодивши у телефонній розмові час та місце зустрічі, на вимогу ОСОБА_4 передав раніше обумовлені грошові кошти у розмірі 10 000 грн. працівниці продуктового магазину «Океан», розташованого біля місця їх зустрічі, після чого у присутності останньої ОСОБА_4 у свою чергу передав ОСОБА_8 раніше ним вилучене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Volvo, моделі 340 на українській реєстрації НОМЕР_2 . При цьому, ОСОБА_4 , після передачі за його вказівкою ОСОБА_8 грошових коштів працівниці торгівельного магазину «Океан», зазначив, що останній відтепер може безперешкодно користуватись автомобілем «Volvo 340» з д.н.з. Придністровської Молдавської Республіки НОМЕР_3 , та як наслідок без подальшого притягнення його до адміністративної відповідальності.

З урахуванням встановлених вище обставин та зібраних доказів, 26.04.2023 о 12 год. 23 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

27 квітня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, у зв`язку з тим, що хоча обставини, які інкримінуються підозрюваному дійсно мали місце, водночас сторона обвинувачення надала їм невірну правову кваліфікацію. Зазначав, що ОСОБА_8 фактично повертав підозрюваному залишок вартості транспортного засобу «Volvo 340» з д.н.з. Придністровської Молдавської Республіки НОМЕР_3 . Крім того, звертав увагу слідчого судді на позитивні характеристики, наявність бойової травми, великої кількості утриманців, дружини, малолітньої дитини, необхідністю лікування хвороб, низькі офіційні доходи підозрюваного. Також просив врахувати особу заявника у справі, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності. У зв`язку із зазначеним просив застосувати запобіжний захід із застосуванням застави в розмірі, що передбачений КПК України.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення на даному етапі досудового розслідування є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, а саме

- матеріалами Одеського управління ДВБ НПУ про виявлений злочин;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 20.04.2023 та від 26.04.2023;

- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;

- протоколом освідування свідка ОСОБА_12 від 26.04.2023;

- протоколом обшуку від 26.04.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 26.04.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 26.04.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 26.04.2023;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 27.04.2023;

Щодо позиції захисту про завищену кваліфікацію дій ОСОБА_4 та наявності в них ознак цивільно-правових відносин, слідчий суддя враховує наступне.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що на даний момент досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, а тому доводи захисту щодо невірної кваліфікації дій підозрюваного будуть оцінені під час подальшого розслідування, в тому числі із врахуванням допиту свідків та дослідження письмових доказів.

Тому, слідчий суддя вважає за необхідне підкреслити, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не може вирішити питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які на даний час об`єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню за № 42023160000000144 від 20.04.2023 року відносно ОСОБА_4 .

Слідчий суддя приходить до висновку, що з врахуванням презумції невинуватості у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- ризик переховуватись від органу досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що ОСОБА_4 з врахуванням презумції невинуватості підозрюється у вчиненні умисного корисливого корупційного тяжкого злочину щодо одержання неправомірної вигоди службовою особою, а саме в міру своєї професіональної діяльності, отриманої під час проходження служби в органах Національної поліції, зокрема на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, під час якої останнім в силу своїх службових обов`язків постійно здійснюються заходи пов`язані з організацією оперативного реагування СРПП у разі отримання інформації про вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень, вживаються заходи щодо встановлення особи, яка вчинила правопорушення та її затримання у порядку, визначеному законодавство, тобто ОСОБА_4 достовірно знає яким чином можливо ухилятися від органу досудового росзлідування. Крім того, зазначений злочин передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. У разі визнання підозрюваного винним, до нього в силу приписів ст.ст. 45,69,75 КК України неможливо буде застосування більш м`якого покарання ніж передбачене законом, а також звільнення від відбування покарання із випробуванням.

- ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується тим, що на даний момент досудове розслідування знаходиться на початковій стадії та з врахуванням досвіду діяльності в правоохоронних органах має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється напрямку пов`язане з виконання ним службових обов`язків, та його посадової інструкцією. Зазначене також обгрунтовується тим, що під час обшуку у житлі підозрюваного численні матеріали щодо складення протоколів про адміністравні правопорушення, а також медична документація сторонніх осіб;

- ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, які наразі органом досудового розслідування встановлюються, з метою надання ними показів на користь останнього, зокрема на діючих співробітників Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, інших свідків, які встановлені, зокрема особи, яка за вказівкою ОСОБА_4 отримала грошові кошти від ОСОБА_8 , самого ОСОБА_8 та інших свідків у цьому ж кримінальному провадження. Покази зазначених свідків є надважливими у цьому кримінальному провадженні, та підозрюваний їх добре знає.

- ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки враховуючи довготривалий час перебування в органах поліції, враховуючи досвід отриманий за час перебування на службі.

В той же час, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України є незначним, та не був доведений під час судового розгляду та може бути усунутий за допомою відсторонення від посади, клопотання про яке знаходиться на розгляді слідчого судді.

Слідчий суддя враховує надані стороною захисту характеризуючі та медичні документи підозрюваного, але із врахуванням специфіки інкримінованого йому злочину, який є корупційним, вони суттєво не знижують встановлених ризиків. Захистом не надані документи, що свідчать про неможливість утримання ОСОБА_4 в умовах СІЗО з медичних підстав.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту не зможуть забезпечити усунення встановлених ризиків, через те, що ОСОБА_4 зможе покинути місце проживання та територію України, а також спілкуватися із іншими фігурантами провадження за допомогою електронних засобів зв`язку, а також здійснювати вплив на свідків.

Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м`яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді обґрунтовується розмір застави.

Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у більш великому розмірі ніж визначено для особи підозрюваної у скоєнні тяжкого злочину, відповідно вимог ст.183 ч.3 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого корупційного кримінального злочину у сфері службової діяльності в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 402 600 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 181, 183, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 червня 2023 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 150 (сто п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки строком до 24 червня 2023 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-не відлучатися із смт. Лиманське без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та інших свідків визначених слідчим у цьому провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1