Решение № 110519607, 17.04.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2023 року Справа№200/4521/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно;

зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно;

визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із служби без урахування індексації грошового забезпечення;

зобов`язати нарахувати та виплатити недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням до його складу індексації;

визнати протиправними дії щодо розрахунку грошової компенсації за невикористану відпустку у 2020 році в кількості 19 діб без урахування індексації грошового забезпечення;

зобов`язати нарахувати та виплатити недоплачену частину грошової компенсації за невикористану відпустку у 2020 році в кількості 19 діб з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням до його складу індексації грошового забезпечення.

визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації за невикористанні дні щорічної оплачуваної відпустки за 2015 та 2019 роки у загальній кількості 5 діб, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби з урахуванням до його складу індексації;

зобов`язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної оплачуваної відпустки за 2015 та 2019 роки у кількості 5 діб, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби з урахуванням до його складу індексації;

визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за 450 годин служби в нічний час;

зобов`язати нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за 450 годин служби в нічний час;

визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, за період проходження служби з 07.11.2015 по 20.01.2016 включно, у загальному розмірі 15646,38 грн;

зобов`язати нарахувати та виплатити недоплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період проходження служби з 07.11.2015 по 20.01.2016 включно, у загальному розмірі 15646,38 грн;

визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, за період проходження служби з 21.01.2016 по 31.03.2016 включно, у загальному розмірі 2825,80 грн;

зобов`язати нарахувати та виплатити недоплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період проходження служби з 21.01.2016 по 31.03.2016 включно, у загальному розмірі 2825,80 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив службу у поліції у період з 07.11.2015 по 22.06.2020, отримав статус учасника бойових дій. При цьому під час звільнення зі служби за власним бажанням відповідачем не проведено повного розрахунку, а саме не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно; грошову компенсацію за невикористані дні основної відпустки за 2015 та 2019 роки у кількості 5 діб; частину одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації; частину грошової компенсації за невикористану відпустку у 2020 році, в кількості 19 діб з урахуванням індексації; доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за 450 годин служби в нічний час; грошову винагороду за участь в антитерористичній операції за період проходження служби з 07.11.2015 по 20.01.2016 включно, у загальному розмірі 15646,38 грн. та за період з 21.01.2016 по 31.03.2016 включно, у загальному розмірі 2825,80 грн. На звернення щодо здійснення необхідних виплат відповідач повідомив про здійснення всіх виплат відповідно до чинного законодавством. З вказаною бездіяльністю відповідача позивач не погоджується, на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 12 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Відповідно до ухвали від 25 жовтня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Тому, відповідно до наведених норм, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи обставини збройної агресії проти України.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Національної поліції в Донецькій області просило суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, зазначило, що виплата грошової компенсації за невикористані відпустки за попередні роки, що передували звільненню, не здійснюються у зв`язку із відсутністю передбаченого законодавством у відповідача такого обов`язку. Стосовно позовних вимог в частині виплати індексації грошового забезпечення вказав, що до листопада 2017 року у Головного управління не було правових підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в зв`язку з відсутністю механізму проведення індексації грошового забезпечення поліцейських відповідно до Порядку, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078.

Відповідач зазначає що відповідно до Наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання що здійснюють підготовку поліцейських» до складу грошового забезпечення не входить індексація, отже розрахунок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку здійснюється без врахування індексації грошового забезпечення.

Позивачем також не доведено невідповідність проведених виплат доплати за службу в нічний час як і доводів ОСОБА_1 щодо розрахунку кількості годин служби в нічний час, оскільки вказані доплати розраховуються на підставі оформленої довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до Порядку № 260.

Відповідно до довідки УФЗБО ГУНП в Донецькій області від 07.11.2022 № 248 позивачу нараховувалась та виплачувалась винагорода за безпосередню участь в АТО з квітня 2016 року до травня 2018 року пропорційно дням його безпосередньої участі.

Посилання позивача на проходження служби в батальйоні поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області, який територіально був розташований у м. Маріуполь Донецької області у період з 07.11.2015 по 31.03.2016 не надає права на отримання винагороди в зв`язку з недоведеністю безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Отже відповідач під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, вважає що позовні вимоги безпідставні та як такі не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.10.2017 є учасником бойових дій, згідно з рішенням комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників Національної поліції України від 22.09.2017 № 6/І/V/196.

Відповідно до витягу з послужного списку ОСОБА_1 , позивач у період з 07.11.2015 до 22.06.2020 проходив службу в Національній поліції.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 07.11.2015 (№ 45 о/с) позивача призначено заступником командира взводу батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19.06.2020 (№ 260 о/с) позивач з 22.06.2020 звільнений зі служби за власним бажанням з посади старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Костянтинівського ВП Бахмутського ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Вислуга років складає 21 рік 10 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні 28 років 01 місяць 22 дні. Зазначено про невикористані відпустки за 2015 рік в кількості 4 доби, за 2019 рік в кількості 01 доби, за 2020 рік в кількості 19 діб.

Згідно з довідкою ГУНП в Донецькій області №2303/12/02-2022 від 01.09.2022 позивач в період з 07.11.2015 по 30.04.2018 був зарахований до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районі/районах проведення антитерористичній операції на території Донецької області.

Відповідно до довідки № 179 від 14.09.2022 середньомісячний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 складає 12417,30 грн, середньоденний розмір грошового забезпечення складає 413,91 грн без включення до розрахунку індексацію грошового забезпечення.

У довідці від 31.08.2022 № 152 відповідач повідомив про відсутність законність підстав для здійснення компенсації за невикористану відпустку за попередні періоди та виплати грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 19 діб в сумі 7864,29 грн.

Також згідно з довідкою від 31.08.2022 № 148 відповідачем повідомлено, що позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 65 190,83 грн із розрахунку: посадовий оклад за посадою «старший інспектор» 2500,00 грн + оклад за спеціальне звання «майор поліції» 2000,00 грн + надбавка за стаж служби в поліції від 19 до 22 років (40%) 1800,00 грн + надбавка за специфічні умови проходження служби (45%) 2835,00 грн + премія (35,931%) 3282,30 грн = 12417,30 грн* 25% * 21 рік.

Позивачу здійснено індексацію грошового забезпечення з листопада 2017 року по червень 20120 року відповідно до довідки від 31.08.2022 № 149.

Довідкою від 31.08.2022 № 150 повідомлено, що позивачу сплачено винагороду за безпосередню участь в АТО в період з 01.04.2016 пропорційно дням його безпосередньої участі із розрахунку 1200 грн на місяць відповідно до п. 1 постанови КМУ від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» та виданого наказу МВС України від 06.04.2016 № 259 «Про затвердження Інструкції про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій».

ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась доплата за роботу в нічний час згідно довідки №151 від 31.08.2022 за період з квітня 2016 року по травень 2020 року.

Довідками №№ 153-157 від 31.08.2022 про нараховане і виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 підтверджується виплата доплати за роботу в нічний час, виплати за участь в АТО починаючи з червня 2016 року по грудень 2018 включно та відсутність індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно.

Згідно витягу з інформаційно-комунікаційної системи ГУНП в Донецькій області за розрахунком позивача він під час проходження служби заступав на добові чергування 338 разів у загальному підрахунку за весь час. Отже фактично працював 2028 години в нічний час (338*6), а згідно довідки ГУНП в Донецькій області № 151 від 31.08.2022 ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась доплата за роботу в нічний час за 1578 годин у загальному підрахунку.

Начальником відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надано довідку від 19.09.2022 № 6793/203/02-2022 про неможливість надання витягів з графіків несення служби, журналів інструктажів, книги нарядів, в зв`язку з евакуацією службової документації до безпечних регіонів та тимчасове обмеження доступу до них.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив всіх належних коштів при звільненні, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Отже, за своїм предметом заявлені позовні вимоги стосуються:

1) індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року;

2) врахування індексації грошового забезпечення при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку у 2020 році;

3) виплати грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2015 та 2019 роки у кількості 5 діб;

4) доплати за 450 годин служби в нічний час;

5) виплати сум грошової винагороди за участь в АТО за періоди проходження служби з 07.11.2015 до 20.01.2016 та з 21.01.2016 до 31.03.2016.

Вирішуючи справу з урахуванням наданих суду доказів у послідовності заявлених вимог, викладених у позовній заяві, суд дійшов таких висновків.

1. Щодо індексації грошового забезпечення суд зазначає, що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону 1282-ХІІ (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з державних гарантій щодо оплати праці.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Тому аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті, в тому числі, стосовно грошового забезпечення поліцейських.

За вказаних обставин посилання відповідача на відсутність спеціального механізму (підзаконного нормативного акту) для проведення індексації грошового забезпечення саме поліцейських до 2017 року не є обґрунтованими, оскільки відповідач мав керуватися загальними нормами Закону 1282-ХІІ та Порядку № 1078.

2. Щодо включення сум індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку у 2020 році суд зазначає про таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону № 2017-ІІІ передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, отже механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799 (далі Порядок № 260).

Пункт 23 розділу 1 Порядку № 260, який діяв на час звільнення позивача, містив такі норми:

«Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби».

Тому підлягають задоволенню вимоги щодо врахування сум індексації при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та грошової компенсації за невикористану відпустку.

3. Відповідно до положень статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Згідно з абзацом 8 пункту 8 Розділу III Порядку № 260 виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

У частині десятій статті 93 Закону №580-VIII та абзаці 8 пункту 8 Розділу III Порядку №260 йдеться про «невикористану в році звільнення відпустку» без вказівки на її вид (основна чи додаткова).

Відповідно до частини 1, 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

З огляду на не врегулювання положеннями Закону №580-VIII та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом МВС України від 6 квітня 2016 року № 260, питання компенсації не відбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню загальні положення Кодексу законів про працю України (КЗпП України), Закону України «Про відпустки», Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23 жовтня 2019 року в справі № 826/8185/18.

Відповідно до частини 1 статті КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Положеннями статті 24 Закону України «Про відпустки» встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Оскільки під час проходження служби позивач частину щорічної відпустки за 2015, 2019роки не використав, грошову компенсацію не отримав, тому на час прийняття наказу про звільнення позивача, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки.

Суд при розгляді даної справи враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 10 лютого 2021 року у справі 200/12427/19-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8185/18, від 04 квітня 2018 року у справі № 805/5111/15-а та Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19.

Тому позовні вимоги щодо нездійснення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки за 2015 та 2019 роки в кількості 5 діб підлягають задоволенню.

4. Вирішуючи спір в частині невиплати доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби за 450 годин служби в нічний час суд вказує, що відповідно до статті 91 Закону №580-VIII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові вихідні дні; службу позмінно, службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.

Розподіл службового часу поліцейського визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу поліції. Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів)вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків. Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців. Згідно із пунктом 20 розділу І Порядку №260 за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку(у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.

Слід зазначити, що згідно із пунктом 11 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.

Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Розмір нарахованої та виплаченої доплати за службу в нічний час ОСОБА_1 за період проходження служби з липня 2016 року до червня 2020 року вказано у довідці УФЗБО ГУНП в Донецькій області від 07.11.2022 №254.

Отже, виплата доплати за службу в нічний час позивачу проведена відповідно до законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Суд критично ставиться до доводів ОСОБА_1 щодо розрахунку кількості годин служби в нічний час, оскільки позивачем ці обставини не доведено. Більш того, нарахування та виплата оскаржуваної доплати без довідок обліку часу є неможливим та прямо суперечить нормам спеціального законодавства.

Зазначена позиція відповідача відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2019 №820/5122/17.

Тому позовні вимоги про стягнення доплати за службу у нічний час задоволенню не підлягають.

5. Розглянувши позов в частині вимог щодо сум грошової винагороди за участь в АТО за періоди проходження служби з 07.11.2015 по 20.01.2016 та з 21.01.2016 по 31.03.2016, суд вказує, що пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 38) (далі - Постанова № 18) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки. Служби зовнішньої розвідки. Головного управління розвідки Міністерства оборони. Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації. Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби. Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 259 затверджено Інструкцію про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі - Інструкція № 259), а також визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».

Постанова № 18 набрала чинності 21.01.2016, внаслідок чого Інструкція №259 застосовується до спірних правовідносин з 21.01.2016.

Відповідно до пункту 1 розділу III Інструкції №259 поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах, під час проведення АТО та інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода;

1) за час перебування в межах визначеної зони (району) проведення воєнного конфлікту чи АТО, інших заходів в умовах особливого періоду в розмірі 1200 гривень, у розрахунку на місяць;

2) у разі безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту), потрапляння під обстріли, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються поліцейськими, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою в розмірі 4200 гривень, у розрахунку на місяць.

Обрахунок проводиться шляхом ділення розміру винагороди на кількість календарних днів у місяці та множення на кількість днів безпосередньої участі (пункт 2 розділу III Інструкції № 259).

Всупереч наведеним нормам, позивач в обґрунтування позову розрахував суму винагороди без врахування кількості днів безпосередньої участі.

Судом встановлено, що позивачу сплачено винагороду за безпосередню участь в АТО пропорційно дням його безпосередньої участі із розрахунку 1200 грн на місяць відповідно до пункту 1 Постанови № 18та Інструкції № 259 (довідка від 28.12.2021 № 1937).

Відповідачем з цього приводу зазначено, що підтвердженням безпосередньої участі в АТО для виплати винагороди є наказ центрального органу управління поліцією, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відрядження в зону АТО для забезпечення пов`язаних з цим заходів та витяг із наказу штабу АТО або штабу оперативно-тактичного угруповання про включення (виключення) поліцейських до (зі) складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь в АТО.

Таким чином, винагорода поліцейським в особливий період та під час проведення АТО здійснювалась виключно на підставі вмотивованих рапортів ГУНП в Донецькій області із зазначенням кількості діб за безпосередню участь в АТО, погоджених першим заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей). Розмір винагороди за час перебування в межах визначеної зони (району) проведення воєнного конфлікту чи АТО, інших заходів в умовах особливого періоду виплачується розмірі 1200 грн. у розрахунку на місяць. Обрахунок проводиться шляхом ділення розміру винагороди на кількість календарних днів у місяці та множення на кількість днів безпосередньої участі.

Згідно із Указом Президента України від 30.04.2018 №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», у зв`язку із вступом в дію Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» з 01 травня 2018 року припинена виплата винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення АТО, яка була передбачена Постановою №18 та Наказом №259.

Відповідно до довідки УФЗБО ГУНП в Донецькій області від 07.11.2022 №248 ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась винагорода за безпосередню участь в АТО з квітня 2016 року до травня 2018 року. Тож виплата винагороди позивачу проводилась відповідно до законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та Порядку та умов виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджених наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 №49, то вони є помилковими, оскільки порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським, як зазначалось, регулюються спеціальним законодавством.

Статтею 17 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59Закону №580-VIII).

ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції, під час служби перебував кадрах поліції, тому дія Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №24 та наказу Міністерства оборони України від 02.02.2015 №49 на позивача, як поліцейського, не розповсюджується.

При цьому поліцейські включені до переліку осіб, яким виплачувалася винагорода в особливий період та під час проведення АТО Постановою №18, а Наказом №259, виданим на її виконання, були визначені умови її виплати.

Більш того, факту підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 в особливий період та під час проведення антитерористичної операції з 07.11.2015 по 31.03.2016,як то передбачено нормами законодавства, не доведено.

Посилання позивача на те, що у вищевказаний спірний період часу він проходив службу в батальйоні поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області, який територіально був розташований у м. Маріуполь Донецької області, і цей населений пункт був в переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від02.12.2015 №1275-р, відповідно до законодавства не надає права на отримання вказаної винагороди. Тому підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції з 07.11.2015 по 31.03.2016 відсутні.

Суд зауважує, що позивачем не спростована фактична кількість днів безпосередньої участі в АТО, а відповідні накази не оскаржувалися та не є предметом оскарження у цій справі.

За вказаних обставин позивачем не доведена обґрунтованість заявлених вимог в цій частині, через що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З наведених підстав суд дійшов висновку про часткове задоволення заявленого позову.

Вирішуючи питання способу захисту порушеного права, суд також вказує, що відповідно до норм частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тому, оскільки судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача, зокрема, в частині непроведення індексації грошового забезпечення, відсутності виплати компенсації за дні невикористаних відпусток, належним способом поновлення права є зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

В даному випадку самостійний розрахунок судом сум належних позивачу грошових коштів за відсутності заявлених позовних вимог про їх стягнення є підміною судом управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, через що такий спосіб захисту у цій справі не підлягає застосуванню.

Через звільнення позивача від судового збору відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 241-246, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (просп. Нахімова, буд. 86, м. Маріуполь Донецька область, 87517 код ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби позивачем з 07.11.2015 до 31.10.2017 та грошової компенсації за невикористанні дні щорічної оплачуваної відпустки за 2015 та 2019 роки.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо нарахування та виплати без урахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку у 2020 році.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 до 31.10.2017 включно.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області здійснити перерахунок сум одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та грошової компенсації за невикористану відпустку у 2020 році в кількості 19 діб з урахуванням індексації грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину вказаних сум.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної оплачуваної відпустки за 2015 та 2019 роки у кількості 5 діб, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби з урахуванням індексації грошового забезпечення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов