Решение № 110510338, 20.04.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6179/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Рябошапко М.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Національне агентство з питань запобігання корупції

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій та бездіяльності протиправною, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:визнати дії та бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК, Національне агентство), що виразились у неналежному виконанні своїх службових обов`язків під час перевірки стосовно ОСОБА_1 , чим завдано йому душевних страждань, приниження, тобто заподіяно моральну шкоду - протиправними діями, стягнути з НАЗК на користь ОСОБА_1 33 545,00 грн моральної шкоди.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 08 грудня 2021 року він на власну електронну адресу від НАЗК отримав лист від 30 листопада 2021 року № 47-01/85272-21, зі змісту якого йому стало відомо про встановлення відповідачем порушення ним вимог Закону України «Про запобігання корупції», оскільки не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

На виконання листа Національного агентства позивач підготовив ґрунтовні пояснення від 13 грудня 2021 року за №13/12-2021, які з додатками рекомендованим листом за № 6512303706278 скерував на адресу відповідача.

На додаток до раніше направлених пояснень 21 грудня 2021 року на офіційні електронні адреси НАЗК позивач надіслав заяву з додатками для долучення копій документів до матеріалів перевірки, а також з приводу повідомлення про результати перевірки.

Лише у лютому 2022 року позивач отримав відповідь НАЗК від 29 грудня 2021 року № 47-01/91262-21 про отримання його заяви від 21 грудня 2021 року з додатками, яку долучено до матеріалів перевірки.

10 лютого 2022 року позивач ознайомився зі змістом чергового листа НАЗК від 07 лютого 2022 року № 47-01/5920-22, яким ОСОБА_1 запрошують 22 лютого 2022 року на 11:00 год прибути до НАЗК для складання протоколу про адміністративне правопорушення на бул. Дружби народів, 26у м. Києві.

У зв`язку із запровадженням на території України карантинних обмежень, для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також, у зв`язку з тим, що позивач невакцинований та не хворів на СОVID-19, прибути на зазначену дату було неможливо, про що він письмово повідомив НАЗК.

27 квітня 2022 року позивачу стало відомо про наявність у Приморському районному суді м. Одеси адміністративної справи № 522/4967/22 про притягнення його до відповідальності за частиною другою статті 172-6 КУпАП, провадження у якій закрито 12 травня 2022 року у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказані дії та бездіяльність відповідача, на думку позивача, є неправомірними, і такими, що завдали душевних страждань та приниження.

ОСОБА_1 з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, керуючись статтями 245, 251, 254, 255, 268 КУпАП, на адресу НАЗК направляв клопотання від 11 лютого 2022 року № 11/02-2022, від 13 лютого 2022 року № 13/02-2-2022, від 14 лютого 2022 року №14/2-2022, від 17 лютого 2022 року №17/02-2022, від 17 лютого 2022 року №17/02-2-2022, від 21 лютого 2022 року№ 21/02- 2022, проте жодних відповідей від НАЗК на свої клопотання у встановлений законом строк та на момент розгляду справи у суді не отримав.

Позивач указує, що протиправні/неправомірні дії НАЗК виразились у незаконному складанні щодо ОСОБА_1 адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення з ознаками корупції; дії щодо передчасного обвинувачення у листах НАЗК ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення з ознаками корупції, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУАП; бездіяльність НАЗК - у недбалій перевірці та відношенні службових осіб відповідача, а також у несвоєчасному розгляді та наданні відповідей на його клопотання, в результаті чого залишені поза увагою важливі обставини, які підлягали з`ясуванню.

Неправомірні дії НАЗК вплинули на ділову репутацію ОСОБА_1 , адже його безпідставно звинуватили у скоєні адміністративного правопорушення з ознаками корупції, якого він не вчиняв.

Створення НАЗК ОСОБА_1 тих незручностей, з якими довелося пережити цей період часу, з психологічним напруженням, розчаруванням, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, упродовж досить тривалого часу, призвели до порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, чим позивачу завдано моральної шкоди.

За період з 08 грудня 2021 року до 12 травня 2022 року загальний розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, що виразилася у душевних стражданнях та приниженні складає 33 545,00 грн. Розрахунок моральної шкоди визначено за кожний місяць порушеного права на соціальний захист.

На підставі наведеного, позивач просив про задоволення позову.

Ухвалою суду від 16 лютого 2023 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

27 березня 2023 року до суду від НАЗК надійшов відзив на позовну заяву, мотивований необґрунтованістю заявлених вимог, адже у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, уповноважені особи НАЗК складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством.

Під час виконання покладених на НАЗК повноважень було встановлено, що наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 30 вересня 2021 року № 2179к ОСОБА_1 з 30 грудня 2020 рокупоновлено на посаді прокурора Третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області.

З 01 січня 2021 року суб`єкти декларування зобов`язані були повідомляти Національне агентство про суттєві зміни в майновому стані, а саме отримання доходу, придбання майна на суму, що перевищує 113 500,00 грн.

Відповідно до довідки про нараховані (отримані) доходи ОСОБА_1 01 жовтня 2021 року за місцем його роботи було нараховано 234 771,12 грн, які нимз вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів фактично отримані 04 жовтня 2021 року. Отже ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний був у строк до 14 жовтня 2021 року 23:59:59 год подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному вебсайті Національного агентства, проте цього не зробив, порушивши вимоги цього Закону щодо неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування, за яке частиною другою статті 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність.

Складений Національним агентством щодопозивача протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке встановлює його відповідальність, а дії уповноваженої особи зі складення такого протоколу, як і сам протокол, не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав ОСОБА_1 .

Наявність або відсутність вини у діях позивача встановлюється судом під час розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, а не Національним агентством. Процедура, яка включає в себе етап перевірки судом зазначених у протоколах обставин та ухвалення відповідного рішення, закріплена на законодавчому рівні.

Вказаний протокол Національного агентства був предметом судового розгляду, за наслідками якого закрито провадження у справі. При цьому, фактів щодо протиправності дій посадових осіб Національного агентства суд невстановив, таких висновків у постанові Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2022 року у справі № 522/4967/22 немає.

Національне агентство діючи виключно в межах своїх повноважень і у передбачений чинним законодавством спосіб склало щодо ОСОБА_1 протокол у зв`язку із наявністю передбачених законом підстав.

Твердження позивача про протиправність дій Національного агентства, а також допущення ним бездіяльності є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Протиправність дій відповідача, як і його бездіяльність не визнавалися в судовому порядку, з цього приводу немає рішення адміністративного суду.

Також Національне агентство категорично не погоджується із тим, що відповідач несвоєчасно розглядав і надавав відповіді на його клопотання, адже це спростовується долученими позивачем до позовної заяви доказами, з яких чітко видно, що НАЗК розглянуло клопотання та у визначених законодавством строк надало на них вичерпні відповіді (деякі клопотання письмо залишалися без задоволення, оскільки викладені в них питання не стосувалися факту вчинення адміністративного правопорушення, а деякі клопотання надійшли до Національного агентства вже після складення протоколу).

Закриття судом провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через сплив процесуального строку в межах якого може бути накладено адміністративне стягнення не є правовою підставою для стягнення з Державного бюджету України моральної шкоди.

Позивач не довів, що діями відповідача йому було заподіяно моральної шкоди, не надав належних пояснень учому вона полягає, якими доказами підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), а також не довів наявність причинно-наслідкового зв`язку між складенням Національним агентством протоколу про адміністративне правопорушення та фактом заподіяння на його думку моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені. Водночас заявляючи таку вимогу позивач не довів наявність моральної шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між його діями та завданою шкодою, а також вину Національного агентства в її заподіянні.

04 квітня 2023 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій зазначено про те, що повернення у попередній стан і надання йому фактичного допуску до виконання попередніх обов`язків на підставі видання наказу керівником Одеської обласної прокуратури від 30 вересня 2021 року № 2179к про поновлення його на посаді прокурора Третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області з 30 квітня 2020 року не відбулося, оскільки такої структури як «прокуратура Одеської області» вже не існувало, і зазначена у наказі посада скорочена вже після звільнення та подання позовної заяви.Відповідач цей факт не досліджував у зв`язку з чим, зробив хибний висновок щодо наявностіу позивача статусу прокурора, якби відповідач перевірив і дослідив усі обставини справи, у тому числі ті, про які зазначав у своїх клопотаннях позивач, у поясненнях, такої хибної думки щодо наявності статусу у ОСОБА_1 не було.

З метою захисту і відновлення порушених прав та інтересів позивач звернувся з відповідною заявою від 16 лютого 2022 року, в частині поновлення на посаді, яку направлено до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Про цей факт позивач також письмово повідомив відповідача, знаданням підтверджуючих документів, однак останній їх не перевірив, недослідив та проігнорував.Відсутність у позивача статусу прокурора так само як і факт невиконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді підтверджується виконавчим провадженням де боржником є Одеська обласна прокуратура ЄДРПОУ 03528552 за номером 68767867. Не погоджуючись з цим рішенням державного виконавця, Одеська обласна прокуратура вважала, що позивача поновлено, у зв`язку з чим звернулася до суду з позовом про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Перевірку щодо ОСОБА_1 ініціювали органи прокуратури, однак рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/8017/22 від 11 липня 2022 року, яке набрало законної сили, в задоволені адміністративного позову Одеської обласної прокурати про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 лютого 2022 року № 68767867, відмовлено. Отже постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з дотриманням вимог закону, підстав для її скасування не було, а тому можна зробити висновок, що позивача поновлено не було і статусу, про який зазначає відповідач також не було.

З метою надання своїм діям правомірного характеру, відповідач, з метою збереження строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, вводить учасників справи в оману та умисно в протоколі зазначає дату виявлення правопорушення, дату складання протоколу. Цей факт, який не витримує жодної критики, викликав у позивача високий рівень емоційної напруги. Упереджене ставлення і бажання притягнути його до відповідальності, лише підтверджує протиправність дій відповідача, і упередженість перевірки. Відповідачу відомо, що днем виявлення є день отримання повідомлення, а не днем складання протоколу. Протокол щодо ОСОБА_1 містить неправдиві відомості, з неперевіреними обставинами, з припущеннями і є таким, що складений в порушення і недотримання норм КУПАП.

Створення НАЗК ОСОБА_1 тих незручностей, з якими довелося пережити цей період часу, з психологічним напруженням, розчаруванням, що виникли внаслідок порушення органом держави прав людини так і недотримання вимог законодавства, негативними емоціями - призвели до душевних страждань, переживань, образ та приниження, а також до порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного, спокійного, нормального життя, без хвилювань та стресів, тим самим позивачу завдано моральної шкоди.

Внаслідок тривалого та умисного нерозгляду клопотань ОСОБА_1 , негативні емоції переповнювали його, тривалість очікування на них відповіді виснажувала, завдавала душевних страждань, що викликало у ОСОБА_1 розчарування - відчуття безперспективного витрачених зусиль на доведення своєї невинуватості та відчуття несправедливості відносно позивача.

Разом з тим, дізнавшись про наявність у Приморському районному суді м. Одеси адміністративної справи № 522/4967/22 стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 172-6 КУпАП, і при цьому не маючи жодної відповіді на клопотання від відповідача, виникли сумніви щодо об`єктивності, повноти та неупередженості перевірки, у зв`язку з чим, у ОСОБА_1 виникло занепокоєння та страх щодо несправедливого відношення і позбавлення його можливості доведення своєї невинуватості у суді та скористатися правом на ефективний захист. Така невизначеність тривала до закриття провадження у справі.

Заявник звертає увагу на несвоєчасність і затримку розгляду клопотань та надання відповідей, а саме: лист НАЗК за № 47-09/12358-22 від 20.05.2022 та лист НАЗК за № 47-09/12359-22 від 20.05.2022, які отримані позивачем у червні 2022 року, а клопотання позивача датовані лютим 2022 року. Крім того, однією відповіддю формально відписувалось декілька клопотань без перевірки викладених у них обставин.

Для оцінки рівня моральної шкоди, слід звернути увагу на обставини, що мали місце, такі як тривалість, повторюваність таких дій, психологічні наслідки. Оскільки мова йде не про одне клопотання чи заяву позивача, а про шість клопотань скерованих позивачем на адресу відповідача. Крім того, клопотання датовані лютим місяцем 2022 року, а відповіді від відповідача почав отримувати після розгляду справи у суді, у травні та червні 2022 року.

ОСОБА_1 притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування та зволікання відповідачем діючим законодавством сприймалося, як прояв образи та приниження з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання протягом тривало проміжку часу.

04 квітня 2023 року до суду надійшло заперечення НАЗК на відповідь на відзив мотивоване тим, що Національним агентством під час виконання покладених на нього повноважень було встановлено, що відповідно до наказу керівника Одеської обласної прокуратури від 30 вересня 2021 року № 2179к ОСОБА_1 з 30 грудня 2020 року поновлено на посаді прокурора Третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 мав статус прокурора, та з моменту поновлення його на посаді прокурора є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та особою, яка згідно з приміткою до статті 56 цього Закону, займає особливо відповідальне становище. При цьому, незгода позивача із посадою, на яку його було поновлено після звільнення жодним чином не спростовує вказаний факт.

ОСОБА_1 допустив порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування, за яке частиною другою статті 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність. Подана ОСОБА_1 відповідь на відзив не містить в собі достатніх обґрунтувань, які б спростовували позицію Національного агентства щодо безпідставності заявлених позивачем позовних вимог.

07 і 17 квітня 2023 року до суду надійшли клопотання ОСОБА_1 про приєднання доказів до справи.

В судове засідання сторони не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 14 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності.

20 квітня 2023 року до суду надійшла заява представника відповідача, в якій просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, справу розглядати за його відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Суд установив, що листом НАЗК від 30 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що він є суб`єктом на якого поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини четвертої статті 52 цього закону він не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після отримання доходу в розмірі 234 771,00 грн. Відповідно до статей 12, 13 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство запропонувало йому надати письмове пояснення та копії підтвердних документів (за наявності) щодо причин не подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. А також запросило ОСОБА_1 21 грудня 2021 року об 11:00 год прибути до НАЗК для надання пояснень та, у разі наявності підстав, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

На виконання вимог зазначених у листі НАЗК ОСОБА_1 13 грудня 2021 року № 13/12-2021 надіслав НАЗК пояснення, додавши до нього відповідні копії документів.

21 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до НАЗК із заявою № 21/12-2021, в якій просив долучити до матеріалів перевірки, розпочатої відносно нього цю заяву з додатками та врахувати під час проведення перевірки викладені у ній відомості.

Листом від 21 грудня 2021 року № 47-01/91262-21 НАЗК повідомило ОСОБА_1 про отримання його заяви та долучення її разом із додатками до матеріалів щодо можливого порушення ним вимог частини четвертої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції»; та про необхідність після отримання відповіді на адвокатський запит ОСОБА_2 , який позивачем долучений до заяви, копію направити на адресу НАЗК.

Листом від 07 лютого 2022 року № 47-01/5920-22 НАЗК повідомило ОСОБА_1 про те, що його дії щодо неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані підпадають під ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною другою статті 172-6 КУпАП. У зв`язку з чим НАЗК запрошує його 22 лютого 2022 року о 11:00 год прибути до Національного агентства для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Роз`яснено право для надання пояснень, а також те, що не надання пояснень не стане перешкодою для здійснення подальших можливих заходів відповідно до вимог законодавства України про адміністративні правопорушення.

11 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до НАЗК в порядку статті 268 КУпАП з клопотанням № 11/02-2022, в якому просив повідомити про результати перевірки розпочатої стосовно нього, яка стадія провадження у справі про адміністративне правопорушення: повідомити коли саме НАЗК стало відомо про факт, нібито, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого 172-6 КУпАП; у разі, якщо провадження у справі про адміністративне правопорушення триває, просив долучити до матеріалів справи клопотання ОСОБА_1 від 10 лютого 2022 року, задовольнити його та відібрати пояснення у начальника відділу кадрової роботи та державної служби Одеської обласної прокуратури з питань, зазначених у цьому клопотанні.

13 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до НАЗК у порядку статті 268 КУпАП з клопотанням № 13/02-2-2022, в якому просив розглянути це клопотання та долучити до матеріалів адміністративного правопорушення; приєднати до справи про адміністративне правопорушення стосовно нього документи перелічені в клопотанні.

14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся в порядку статті 268 КУпАП до НАЗК з клопотанням № 14/02-2022, в якому просив розглянути це клопотання та долучити до матеріалів справи про адміністративне правопорушення; залучити до справи про адміністративне правопорушення стосовно нього фахівця у галузі права, а саме: співробітників Держпраці, зокрема співробітника відділу з питань трудових відносин та зайнятості населення, співробітника відділу з питань праці та заробітної плати для вирішення і з`ясування перелічених у клопотанні питань.

17 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся в порядку статті 268 КУпАП до НАЗК з клопотанням № 17/02-2022, в якому просив розглянути це клопотання та долучити до матеріалів справи про адміністративне правопорушення; для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин провадження, відібрати пояснення у начальника Третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури Патраманського М. А. з питань, зазначених у цьому клопотанні.

17 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся в порядку статті 268 КУпАП до НАЗК з клопотанням № 17/02-02-2022, в якому просив розглянути це клопотання та долучити до матеріалів справи про адміністративне правопорушення; приєднати вказане клопотання разом з додатками до нього як доказ до матеріалів про адміністративне правопорушення; приєднати до справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підтверджуючі документи відкриття виконавчого провадження у справі № 420/4491/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області.

21 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся в порядку статті 268 КУпАП до НАЗК з клопотанням № 21/02-2022, в якому просив розглянути це клопотання та долучити до матеріалів перевірки стосовно ОСОБА_1 ; приєднати це клопотання як доказ до матеріалів про адміністративне правопорушення; за результатами розгляду клопотання надати письмову відповідь.

22 лютого 2022 року НАЗК складено протокол про адміністративне правопорушення № 47-01/_21_/22 про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною другою статті 172-6 КУпАП.

03 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням № 03/05-2022 до протоколу про адміністративне правопорушення № 47-01/_21_/22 від 22 лютого 2022 року, в якому просив це клопотання разом із додатками долучити до матеріалів адміністративної справи № 522/4967/22. Провадження вадміністративній справі № 522/4967/22 стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП. У зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, провадження в адміністративній справі № 522/4967/22 стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП. З урахуванням листа ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17, у зв`язку із запереченням його вини та наявності в діях складу адміністративного правопорушення, просив у повному обсязі дослідити всі обставини справи, встановити, чи містить діяння ознаки і склад адміністративного корупційного правопорушення, чи є він суб`єктом цього корупційного правопорушення, чи є вина в його вчиненні.

10 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням № 10/05-2022 до протоколу про адміністративне правопорушення № 47-01/_21_/22 від 22 лютого 2022 року, в якому просив розглянути це клопотання та долучити до матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 172-6 КУпАП копії документів перелічених у цьому клопотанні.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2022 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до відповідальності.

06 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою № 06/05-3-2022 до Офісу Генерального прокурора в порядку статті 214 КПК України про кримінальне правопорушення, в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно заступника керівника відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя ОСОБА_3 та розпочати досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України. Відповідно до статті 60 КПК України за результатами розгляду заяви надати підтверджуючі документи реєстрації заяви та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, направивши на зазначені в заяві адреси.

Слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Ісамбаєв В. Ю. повідомив ОСОБА_1 про початок досудового розслідування за № 62022100110000078 від 16 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України. До цього повідомлення додав витяг з ЄРДР.

НАЗК листом від 22 лютого 2022 року № 47-01/9647-22 надало відповідь на клопотання ОСОБА_1 № 11/02-2022 від 11 лютого 2022 року, № 17/02-2-2022 від 17 лютого 2022 року.

НАЗК листом від 20 травня 2022 року № 47-09/12358-22 надало відповідь ОСОБА_1 на його клопотання № 17/02-2022 від 17 лютого 2022 року.

Листом від 20 травня 2022 року № 47-09/12359-22 НАЗК надало відповідь ОСОБА_1 на його клопотання № 21/02-2022 від 21 лютого 2022 року.

06 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Кабінету Міністрів України зі скаргою № 06/05-2-2022 щодо неправомірних і протиправних дій уповноваженої особи НАЗК заступника керівника відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя ОСОБА_3 під час проведення перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення № 47-01/_21_/22 від 22 лютого 2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 172-6 КУпАП, яка листом Кабінету Міністрів України 18 травня 2022 року за № 41-С-002433/15 надіслана НАЗК відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» для розгляду і надання відповіді.

06 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховної Ради України зі скаргою № 06/05-1-2022 щодо неправомірних і протиправних дій уповноваженої особи НАЗК ¬ заступника керівника відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя ОСОБА_3 під час проведення перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення № 47-01/_21_/22 від 22 лютого 2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 172-6 КУпАП, яка відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» 16 травня 2022 року надіслана за № 09/06-200/78555 Секретаріату Кабінету Міністрів України, за № 09/06-2022/78480 Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, за № 09/06-2022/78482 НАЗК, за № 09/06-2022/78481 Офісу Генерального прокурора з проханням повідомити ОСОБА_1 про прийняте рішення.

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини листом від 24 травня 2022 року повідомив ОСОБА_1 про направлення його скарги від 06 травня 2022 року до Голови НАЗК з метою її розгляду та вжиття заходів.

НАЗК листом від 14 червня 2022 року № 130-24/14347-22 у відповіді на скарги ОСОБА_1 від 06 травня 2022 року, переслані листами Апарату Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів, Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, повідомило ОСОБА_1 , що за результатами розгляду скарги підстав для реагування стосовно працівників Національного агентства не встановлено.

16 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про виконання рішення, в якій просив, зокрема, прийняти до виконання виконавчий лист у справі № 420/4491/20, виданий 10 червня 2021 року, щодо поновлення ОСОБА_1 в Одеській обласній прокуратурі.

Постановою державного виконавця від 23 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження № 68767867.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі № 420/8017/22 відмовлено у задоволенні позову Одеської обласної прокуратури до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 лютого 2022 року № 68767867.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

На підставі пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон) право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди передбачено тільки у випадках визнання особи невинуватою або якщо справу закрито з реабілітуючих підстав.

Отже, Закон України Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» пов`язує виникнення у конкретного реабілітованого громадянина права на відшкодування шкоди зі складним юридичним складом, яке включає в себе підстави виникнення шкоди, завданої незаконними діями, та умовами виникнення права на його відшкодування.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної владивизначені статтею 1176 ЦК України.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач в цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди в розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 81 ЦПК України).

Ураховуючи, що провадження у справі № 522/4967/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 172-6 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, а не у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, тобто з нереабілітуючих підстав, немає правових підстав уважати, що дії відповідача при складанні протоколу про адміністративне правопорушеннявід 22 лютого 2022 року № 47-01/_21_/22є неправомірними, адже при прийнятті постанови суд не встановив жодних протиправних дій/бездіяльності НАЗК при складанні протоколу про притягнення позивача до відповідальності, з чим погодився позивач, аджев апеляційному порядку постанову не оскаржував.

Крім цього, аргументи позивача щодо несвоєчасного розгляду та наданя відповідей на його клопотання спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи. Зазначаючи, що ненадання відповідей на його клопотання позивача в установлені законом строки, чим, у тому числі, НАЗК завдало моральної шкоди, позивач не надав жодних належнихі допустимих доказівяк завдання йому такої шкоди, так і доказів того що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування такої шкоди, тобто доказів причинно наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю і шкодою.

Зважаючи на вищевикладене, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 19, 56 Конституції України, статтями 16, 23, 1166, 1167, 1173, 1176 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273, 352-355ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій та бездіяльності протиправною, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2023 року.

Суддя О. Л. Бусик