Постановление суда № 110506153, 28.04.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

28.04.2023 Єдиний унікальний номер 205/1658/23

Провадження № 2-о/205/77/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2023 рік м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Бізяєвої Н.О., за участі секретаря судового засідання Ільічової К.В. розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Г.С., Дніпровська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, в якій просила встановити факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю понад п`ять років з ОСОБА_2 , з січня 2016 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своєї заяви вказала на те, що вона є падчерицею ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: на домоволодіння АДРЕСА_2 . Постановою від 18.01.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Журавльовою Г.С. у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 було відмовлено та надано роз`яснення про необхідність підтвердження родинних та інших відносин між нею та померлим. 15.08.1992 року моя мати - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб. На той час ОСОБА_4 була вже одружена. Оскільки матір мала проблеми із здоров`ям та потребувала догляду, вона з чоловіком у 2006 році перевезли жити ближче до себе у м. Дніпро. 08.07.2006 року було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_3 , що підтверджується копією відповідного договору. Зазначений будинок був оформлений на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 мати померла, фактично з січня 2016 року, як погіршилося здоров`я матері, вона постійно почала мешкати разом з матірю та її чоловіком ОСОБА_2 та її чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 . Весь час вели спільне господарство, придбавали майно для використання у спільних потребах, надавали допомогу один одному.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.02.2023 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження по даній цивільній справі.

11.04.2023 року від представника Дніпровської міської ради - Чудновського А. до суду була подана заява про залишення заяви без розгляду, на підставі того, що свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не оформлено. Заявниці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю підтвердження юридичного факту спільного проживання. Вважають, що у Дніпровської міської ради, існують правові підстави, передбачені положенням ст. 1277 ЦК України, для визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_2 , так як у ОСОБА_1 відсутні докази того, що вона відноситься до кола спадкоємців четвертої черги.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2023 року було витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу спадкову справу, що була заведена після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання вказаної ухвали суду 14.04.2023 року на адресу суду від органу нотаріату надійшла копія такої спадкової справи.

Суд, вислухавши заявника, представника заявника - адвоката Чоха К.О., представника Дніпровської міської ради, дослідивши вказані матеріали справи, вважає що вказану заяву про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу слід залишити без розгляду виходячи із наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини сьомої статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеному у свідоцтві про народження або паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Згідно із частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20).

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, визначаючи мету встановлення вищезазначеного факту, заявник посилалася на необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд зазначає, що в заяві ОСОБА_1 до суду по справі № 205/1658/23 предметом позову є безпосередньо правова вимога заявника до заінтересованої особи Дніпровської міської ради, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, тобто встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.

Проте, в даному випадку, судом встановлено наявність ще однієї особи - Дніпровської міської ради, що, також претендує на спадкове майно.

Отже, під час вирішення питання про встановлення факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю, в окремому провадженні можуть зачіпатися майнові права Дніпровської міської ради, після померлої особи.

Таким чином, суд доходить висновку, що в даному випадку між вказаними особами виник спір про право, вирішення якого можливе лише в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи суддя залишає заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи все вище викладене, з поданої заявником заяви вбачається спір про право, тому суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження, а спір належить вирішувати у порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст.293, 294, 315 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Г.С., Дніпровська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, її право на звернення до суду з відповідним позовом в порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суд може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.О. Бізяєва