Решение № 110499078, 25.04.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1170/23

Справа №754/10311/22

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2023 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.,

при секретарі Моторенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 20.09.1997 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, за період перебування у шлюбі зрозумів, що між ними немає порозуміння, протягом останніх трьох років проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейно-шлюбні відносини. Подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим, а тому просить задовольнити його вимоги.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09.11.2022 року провадження у цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.02.2023 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, надавши сторонам строк для примирення 2 місяці.

Ухвалою суду від 03.04.2023 року поновлено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з`явилися, від представника надійшла заява до суду про розгляд справи в їхню відсутність, позовні вимоги підтримують, а також просять стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3795 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, при цьому звернулася до суду з заявою, в якій визнала позов та просила розглядати справу у її відсутність, не погоджується з сумою витрат на правову допомогу.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 20.09.1997 року в виконкомі Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області, актовий запис №43.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Протягом останніх трьох років сторони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, наміру поновлювати шлюбні відносини позивач немає. Відповідач в своїй заяві визнала позов.

Суд вважає, що вищевикладене дає підстави для висновку про неможливість подальшого спільного проживання подружжя і збереження шлюбу, оскільки збереження їхньої сім`ї суперечило б інтересам позивача та неповнолітньої дитини.

Враховуючи, що відповідач позов визнав і таке визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, тому на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України позов підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України і вважає, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а тому позивачу ОСОБА_1 необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 496 грн. 20 коп.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України і вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 50 відсотків понесених ним судових витрат в розмірі 496 грн. 20 коп.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2022 року між позивачем та адвокатом Лютим О.В. було укладено договір про надання правової допомоги № 070922-Ц, на підставі якого адвокатом Лютим О.В. здійснювалось представництво інтересів позивача в суді у зв`язку із розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано:

- договір про надання правової допомоги від 07.09.2022 року;

- протокол № 070922-Ц узгодження видів, обсягів та договірної ціни за надання професійної правової допомоги (виконання робіт);

- акт № 070922-Ц приймання-передачі виконаних робіт з надання правничої допомоги за договором;

- рахунок на оплату гонорару № 230522-Ц від 02.04.2023 року на суму 3795,00 грн.

Відповідач у заяві про визнання позову не погоджується із сумою витрат, поданою представником позивача. Також, відповідачем надано довідку про доходи про отримання пенсії по інвалідності.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року в справі №201/14495/16 зазначив, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). Також, Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, потребу у вчинені запитів адвоката, участь представника позивача в судових засіданнях, їх кількість та час (загальний час двох судових засідань, в яких приймав участь представник позивача - 6 хв. засідання від 09.12.2022 року, 34 хв. засідання від 03.02.2023 року), визнання стороною відповідача позовних вимог.

Відповідно до наданих позивачем документів, вартість послуг з надання правової допомоги становить 3795,00 грн. З протоколу № 070922-Ц вбачається, що обсяг правової допомоги, погоджений сторонами, охоплює наступні послуги:

-загальна консультація з приводу правовідносин між сторонами (з пошуком даних електронних реєстрів та сервісів), 1 год., сума гонорару 395,00 грн.;

-витребування та опрацювання отриманих документів (письмових доказів) для звернення із позовом (з врахуванням поштових витрат на пересилання та друк документів), незалежно від витраченого часу, сума гонорару 400,00 грн.;

-складання і подання позовної заяви з додатками (враховуючи витрати на поштове пересилання та друк документів), незалежно від витраченого часу, сума гонорару 1000,00 грн.

-складання процесуальних документів по справі після відкриття провадження та представництво інтересів у суді першої інстанції (незалежно від витраченого часу, кількості та тривалості судових засідань з врахуванням поштових витрат та витрат на дорогу), незалежно від витраченого часу, сума гонорару 2000,00 грн.

Оскільки справи про розірвання шлюбу не відносяться до категорії складних справ, суд вважає необґрунтованими визначення часу на витребування та опрацювання отриманих документів (письмових доказів) для звернення до суду із позовом, враховуючи, які саме документи долучені до позовної заяви, а тому у стягненні витрат в розмірі 400,00 грн. належить відмовити. Крім того, суд вважає завищеним розмір гонорару за складання і подання позовної заяви з додатками, враховуючи обсяг та зміст позовної заяви про розірвання шлюбу та кількість доданих до неї документів, а тому зменшує його до 500,00 грн. Також є завищеними витрати на складання процесуальних документів та представництво інтересів у суді в розмірі 2000,00 грн., оскільки з моменту відкриття провадження у справі представником позивача окрім заяви про долучення доказів про витрати на правову допомогу жодних інших процесуальних документів не подавалось, а загальна тривалість участі представника позивача в судовому засіданні склала 40 хв. Таким чином, витрати в цій частині підлягають зменшенню до 1000,00 грн.

При цьому суд враховує, що вказані адвокатом у протоколі послуги не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, зважаючи на наявність у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права. Зазначене свідчить про те, що заявлений розмір гонорару не є співмірним та реальним.

Таким чином, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником позивача сума в розмірі 3795,00 грн. є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. В зв`язку із цим суд приходить до висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, з урахуванням її заперечень, підлягає зменшенню та відшкодуванню в розмірі 1895,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 56, 104, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 82, 141, 211, 223, 217-242, 258-259, 268, 272-273, 280, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.09.1997 року в виконкомі Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області, актовий запис №43, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 496 грн. 20 коп., а також витрати на професійну правову (правничу) допомогу) в розмірі 1895,00 грн.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду згідно квитанції ID №4735-5100-0284-8062 від 28.10.2022 року, отримувач ГУК у м. Києві/Деснян.р-н/22030101, р/р UA238999980313171206000026004, ідентифікаційний код отримувача 37993783, що становить 496 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: