Постановление суда № 110498300, 21.04.2023, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1388/19

номер провадження 6/695/18/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участі секретаря Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи її тим, що 29 вересня 2020 року рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 695/1388/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») суму боргу за кредитним договором від 20 грудня 2016 року № 4681563931.

Вказане рішення суду набрало законної сили та було звернуто ТОВ «ФК «ЦФР» до виконання у встановленому законом порядку.

Станом на дату написання вказаної заяви про заміну сторони виконавчого провадження за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. на примусовому виконання перебуває виконавче провадження № 64033344 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 695/1388/19.

27 січня 2023 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 20230127, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 20 грудня 2016 року № 4681563931, укладеним між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно з п.п. 1.1. Договору відступлення прав вимоги на умовах, встановлених цим Договором, ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за Кредитними договорами та/або заставодавців за Договорами застави, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК «ЦФР» і боржниками (Портфель заборгованості).

Відповідно до п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим Договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТВ «ФК «ЦФР» у Кредитних договорах та заставодержателя за Договорами застави, що входить до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими Кредитними договорами та заставодержателя за Договорами застави, включаючи право вимагати від боржників та/або заставодавців належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за Кредитними договорами та Договорами застави.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4681563931 від 20 грудня 2016 року, в сумі 170166.08 грн..

Вказує, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання права грошової вимоги здійснювались безпосередньо ТОВ «ФК «ЦФР» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

У вказаній заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник посилається на умови вказаного договору, а саме на п. 6.2.3. Договору, згідно якого відступлення прав вимоги переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

При цьому, з урахуванням вимог законодавства України, у день переходу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, тобто, у день укладення даного Договору сторони зобов`язуються укласти (з нотаріальним посвідченням) Договір відступлення прав за нотаріально посвідченими Договорами застави (щодо відступлення Права вимоги за Договорами застави, які не є нотаріально посвідченими, окремі договори між сторонами не укладаються, таке відступлення повністю врегульовується і підтверджується цим Договором).

Цей договір, а також договір відступлення прав за нотаріально посвідченими Договорами застави є підтвердженням фактичної передачі ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права вимоги щодо Портфеля заборгованостей у повному обсязі відповідно до умов цього договору.

Пунктом 6.2.4. Договору відступлення прав вимоги передбачено, що відступлення Права вимоги за цим Договором здійснюється без згоди боржників та заставодавців.

Заявник вказує, що станом на день подання даної заяви до суду, рішення суду на користь ТВ «ФК «ЦФР», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЄАПБ», залишається не виконаним, ОСОБА_1 не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання даного рішення.

Представник заявника ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з`явився, зазначивши в самій заяві, що просить судові засідання з розгляду даної заяви проводити за відсутності представника заявника.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частинами 1, 2 ст. 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.ч. 1, 2 ст.442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Положенням ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено ст. 11 ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що на підтвердження факту набуття відповідних прав ТОВ «ФК «ЄАПБ» було подано копію Договору відступлення прав вимоги № 20230127 від 27 січня 2023 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

З доданої Заявником копії Договору не можливо встановити обсяг прав, що були передані та набуті у зв`язку з підписанням Договору, оскільки договір відступлення прав вимоги, який доданий до заяви про заміну сторони виконавчого провадження є неповним та складається лише з першої та останньої сторінки.

Висновок щодо розмежування договорів відступлення права вимоги (цесії) та договорів факторингу викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16, в якій Суд зазначив, що під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 ЦК України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

При цьому Суд резюмував, що факторинг є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Разом з цим, як зазначено у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги.

На підставі договору факторингу фінансування завжди відбувається під відступлення права грошової вимоги, тобто спочатку фактор передає грошові кошти, після чого клієнт відступає йому своє право грошової вимоги (частина перша статті 1077 Цивільного кодексу України). За договором факторингу фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (частина перша статті 1084 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором від 27 січня 2023 року фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.

Відповідно до п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги виключно на всі грошові кошти, які можна одержати у зв`язку з отриманим правом вимоги за кредитним договором, що є також ознакою договору факторингу.

Також, як вбачається з Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «ФК «ЦФР», по яким відкриті судові провадження до Договору відступлення прав вимоги № 20230127 від 27 січня 2023 року, сума заборгованості ОСОБА_1 вказано в розмірі 170166,08 грн., проте, відповідно до рішення суду від 29 серпня 2020 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» суму боргу за кредитним договором від 20 грудня 2016 року № 4681563931 в сумі 167818.15 грн..

Тобто, фактично право грошової вимоги, яке передано за Договором більше суми заборгованості, тобто передане не за «номінальною вартістю», що також є однією з ознак, які властиві договору факторингу.

Крім того, заявник в своїй заяві посилається на певні пункти Договору, проте копії відповідних сторінок Договору суду не надані, тому перевірити дійсність викладеного у вказаних положення Договору не є можливим.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Зважаючи на те, що Заявником до суду надано копії сторінок Договору не в повному обсязі, тобто докази достовірності укладення саме Договору відступлення прав вимоги відсутні.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за Договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за Договором.

При чому дата оплати за Договором має значення при визначенні правової природи Договору, чи дійсно було укладеного Договір відступлення прав вимоги чи все таки умови договору, який укладено притаманні Договору факторингу.

Додатково також суд зауважує, що на підтвердження переходу відповідного права вимоги до заявника за договором ОСОБА_1 суду надано витяг з реєстру боржників, однак вказаний витяг сформований заявником та не містить підписів кредитора та нового кредитора. Формування такого реєстру повністю залежить від волі заявника, а суд не має змоги перевірити чи дійсно договір кредитний договір ОСОБА_1 за №4681563931 входить до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та ТОВ «ФК «ЦФР» по яким відкриті судові провадження до договору відступлення прав вимоги №20230127 від 27.01.2023р.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 258-261, 353-354, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів. Апеляційна скарга подається безпосереднього до апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Середа Л.В.