Решение № 11049622, 12.08.2010, Хозяйственный суд Херсонской области

Дата принятия
12.08.2010
Номер дела
2/99-10
Номер документа
11049622
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2010 Справа № 2/99-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Чумаченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Фотон", м. Сімферополь АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕ-Електромаш", м. Херсон

про зобов'язання повернути майно та стягнення 43425,00 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕ-Електромаш", м. Херсон

до: Відкритого акціонерного товариства "Фотон", м. Сімферополь АР Крим

про зобов'язання виконати умови договору, визнання права власності та стягнення 100000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Антоненко С.О., довіреність від 10.03.2010 року

від відповідача - Кириченко К.І., довіреність від 01.06.2010 року

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство "Фотон" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕ - Електромаш" про зобов'язання повернути майно передане відповідно до договору найму № 7 від 01.12.2004 року у строкове платне користування, якими є 8 одиниць станків та станків - автоматів, стягнення 43425,00 грн. заборгованості за найм майна.

ТзОВ "АТЕ - Електромаш" звернулось з зустрічним позовом до ВАТ "Фотон" про спонукання до виконання умов договору найму № 7 від 01.12.2004 року, визнання права власності на отримане за цим договором обладнання та стягнення завданих збитків у розмірі 100000,00 грн., як неотриманого прибутку.

В судовому засіданні ВАТ "Фотон" в особі свого повноважного представника підтримав заявлені вимоги з посиланням на надані докази та матеріали справи, а зустрічний позов не визнав, вважаючи заявлені ТзОВ "АТЕ - Електромаш" вимоги безпідставними. Відповідно до заявлених вимог ВАТ "Фотон" з посиланням на умови договору найма (п.п. 2.2., 2.3.), ст. ст. 764, 782, 785 ЦК України, мотивуючи припиненням відповідачем оплати за найм майна та дії договору найму, неповерненням отриманого за договором обладнання, просить зобов'язати ТзОВ "АТЕ - Електромаш" повернути йому майно, передане відповідно до договору найму майна № 7 від 01.12.2004 року у строкове платне користування, а саме: Автомат листоштамповочний РАЗІМ 00 інв. № 25967 вартістю 17 500 грн.; Автомат токарний інв. № 25586 вартістю 7 000 грн.; Автомат токарний інв. № 26099 вартістю 2 100 грн.; Автомат токарний інв. № 26098 вартістю 2 100 грн.; Пружинно-навівочний автомат ЗИМ-430 інв. № 27102 вартістю 500 грн.; Пресс-автомат штамповочний інв. № 25789Ь вартістю 18 000 грн.; Станок шліфовальний ЗМ153АФ інв. № 25556 вартістю 10 200 грн., на загальну суму 57 900 грн., стягнути з ТзОВ "АТЕ - Електромаш" на користь ВАТ "Фотон" 43425,00 грн. заборгованості за користування майном у 2009-2010 роках на умовах договору № 7 від 01.12.2004 року (п.п 2.2., 2.3.).

ТзОВ "АТЕ - Електромаш" в особі свого повноважного представника також підтримав свій зустрічний позов, а первісний позов ТзОВ "АТЕ - Електромаш" не визнав, посилаючись на відсутність заборгованості, належне виконання наймачем договірних зобов'язань, набуття права власності на отримане обладнання. Згідно до заявлених вимог позивач за зустрічним позовом просить: зобовязати ВАТ "Фотон" виконати виконати умови договору від 01.12.2004 року щодо передачі майна у власність ТзОВ "АТЕ-Електромаш" та підписання акту приймання-передачі майна у власність від 06.03.2009 року до договору №7 від 01.12.2004 року укладеного між ВАТ "Фотон" та ТзОВ "АТЕ-Електромаш"; визнати за ТзОВ "АТЕ-Електромаш" право власності на майно отримане від ВАТ "Фотон" згідно накладних №391 від 23.12.2004р., та №396 від13.01.2005р., за договором №7 від 01.12.2004 року, а саме: пружинно-навивочний автомат ЗИМ-430; автомат листоштамповочний PASU-100; автомат токарний А20В; автомат токарний 1В06А; автомат токарний 1В06 А; пружинно-навивочний автомат ЗИМ-430; станок шліфувальний ЗМ 153 АФ11; стягнути з ВАТ "Фотон" на користь ТзОВ "АТЕ-Електромаш" збитки у розмірі 100000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про те, що позов ВАТ "Фотон" задоволенню не підлягає, а позов ТзОВ "АТЕ-Електромаш" підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2004 року між ВАТ "Фотон", який є наймодавцем, та ТзОВ "АТЕ-Електромаш", який є наймачем, укладений договір найму майна № 7, за умовами якого ВАТ "Фотон" зобов'язався передати наймачу в строкове платне користування майно (обладнання) відповідно до Додатку № 1 загальною вартістю 57900,00 грн. Додатком до договору, яким є Акт приймання - передачі основних засобів, визначено, що за договором найму товариству "АТЕ-Електромаш" має бути передано: 1. пружинно - навивочний автомат ЗИМ-430, інв.№27139; 2. автомат листоштамповочний РА8ІІ-100 інв.№25967; 3. автомат токарний, інв.№25586; 4. автомат токарний, інв.№26099; 5. автомат токарний, інв №26098; 6. пружинно-навивочний автомат ЗИМ-430, інв.№27102; 7. пресс-автомат штамповочний, інв.№25789; 8. станок шліфовальний ЗМ 153 АФ, інв.№25556.

Накладними № 391 від 23.12.2004 р. та №396 від 13.01.2005 р. підтверджується, що ВАТ "Фотон" фактично передав відповідачу в найм: 1. пружинно-навивочний автомат ЗИМ-430, інв.№27139, вартістю 500 грн.; 2. автомат листоштамповочний РА81МО0 інв.№25967, вартістю 17500 грн.; 3. автомат токарний, інв.№25586, вартістю 7000 грн.; 4. автомат токарний, інв.№26099, вартістю 2100 грн.; 5. автомат токарний, інв. №26098 вартістю 2100 грн.; 6. пружинно-навивочний автомат ЗИМ-430, інв.№27102, вартістю 500 грн.; 7. станок шліфовальний ЗМ 153 АФ, інв.№25556, вартістю 10200 грн.

Тобто передбачений умовами Додатку до Договору прес-автомат штамповачний вартістю 18000,00 грн. наймачу не передавався, що було також підтверджено представником ТзОВ "АТЕ-Електромаш" в судовому засіданні, з посиланням на рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2008 року у справі 10/310-ПД-08 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року (т. 1 ас. 63-64, 65- 67).

Згідно пункту 5.2. Договору, умови переходу майна у власність наймача (ТзОВ "АТЕ-Електромаш") визначені наступним:

- передача у власність майна проводиться по ціні встановленій як різниця між

вартістю майна переданого в найм і сумою здійснених платежів найму згідно

Договору;

- передача у власність майна проводиться не раніше строку, щодо якого сума

платежів найму складе 100% від його вартості.

Таким чином, з моменту оплати наймачем суми згідно п. 1.3. Договору, вартість майна складає 0 (нуль) гривень, а отже до нього переходить право власності на майно. Підтвердженням факту остаточного розрахунку по Договору та переходу права власності на майно до товариства - є Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 01.04.2008 року та копія платіжного доручення від 17.04.2008 року. Додатковим підтвердженням відсутності заборгованості по договору найму та повної сплати вартості обладнання - є факт встановлений-рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2008 року по справі №10/310-ПД-08, залишеного без змін Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року.

Здійснивши аналіз позовних вимог ВАТ "Фотон" на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про їх безпідставність, оскільки відсутні правові підстави для вилучення у ТзОВ "АТЕ-Електромаш" майна переданого у найм, повну вартість якого сплатив наймач у вигляді щомісячних платежів. Необгрунтованими суд також вважає вимоги ВАТ "Фотон" щодо стягнення 43425,00 грн. платежів за 2009-2010 року за користування майном за Договором найму майна № 7 від 01.12.2004 року, оскільки така заборгованість відсутня, а позивач не надав доказів та не довів її існування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено у ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.4.3 Договору, передбачено, що Наймодавець зобов'язаний протягом доби з моменту отримання платежу викупу згідно п. 5.2 цього Договору, передати майно у власність Наймачеві з оформленням двостороннього акту з наданням необхідних документів. Останній платіж викуп вартості майна по договору найму біло здійснено товариством 17.04.2008 року. Таким чином, граничний строком передання майна (виконання зобов'язань за Договором з боку наймодавця) у власність від ВАТ «Фотон»до ТзОВ "АТЕ-Електромаш" є 18.04.2008 року. Проте, ВАТ "Фотон" не виконало своїх зобов'язань передбачених умовами Договору, та не передало у власність ТзОВ "АТЕ-Електромаш" майно.

З огляду на невиконання своїх зобов'язань з боку ВАТ «Фотон», до нього було направлено листа №98/54 від 10.03.2009 року, з актом приймання-передачі майна у власність, в якому ТзОВ "АТЕ-Електромаш" просило підписати його, оскільки вартість майна була повністю сплачена. До цього часу так і не отримано від ВАТ "Фотон" ані відповіді на лист, ані підписаний акт приймання-передачі майна у власність, що свідчить про порушення зобов'язань з боку цього позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених ; або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Виходячи зі змісту ст.ст. 2. 21 ГПК України, позивачем у справі є особа, яка звернулась до господарського суду за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав, відповідачем - підприємства, організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Стаття 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України закріплюють, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним зі способів захисту цивільного права та інтересу є визнання права.

Отже, аналізуючи наведені вище норми права, суд відзначає, що відповідачем у справі має бути особа, яка оспорює або не визнає права позивача, або порушує його права та охоронювані законом інтереси. Саме за захистом від неправомірних дій відповідача звертається особа (позивач) до суду.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його права (права власності) на рухоме майно, розташоване в м. Херсоні, яке складається з 7 одиниць обладнання , а також про спонукання до виконання умов договору.

Відповідно до ст.. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту вказаної статті, позов про визнання права власності спрямовано на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на належне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту | належності йому спірного майна на праві власності, яке в свою чергу оспорюється, І заперечується чи не визнається іншою особою. Відповідачем в даному випадку виступає та особа, яка оспорює право власності на майно (заявляє свої права на річ) або не визнає за позивачем цього права.

Відповідно до пункту 5.2. Договору, яким визначено умови переходу майна у власність наймача (відповідача у справі), передача у власність майна здійснюється по ціні, що визначається як різниця між вартістю майна переданого в найм і сумою здійснених орендних платежів по даному Договору; передача у власність майна здійснюється не раніше строку, до якого сума платежів найму складе 100% від його вартості.

При цьому пунктом 5.3. Договору встановлено, що у випадку переходу права власності до наймача, сторони оформляють всі необхідні документи, передбачені діючим законодавством.

Крім того, пунктом 6.2.1 Договору при умові виплати наймодавцю сум вказаних в п. 5.2 даного Договору наймач володіє першочерговим правом викупу отриманого в найм обладнання з моменту здійснення даного платежу.

З викладених умов Договору можна зробити висновок, що після сплати наймачем орендних платежів в розмірі, що складає 100% вартості орендованого майна, до нього переходить першочергове право на його викуп. При цьому при передачі орендованого майна у власність наймача сторони зобов'язані оформити необхідні документи, передбачені діючим законодавством.

Хоча сторони правочину щодо передачі орендованого майна у власність відповідача не вчиняли, однак у самому договорі найму майна № 7 від 01.12.2004 року ВАТ "Фотон" визнав першочергове право ТзОВ "АТЕ-Електромаш" на набуття права власності на наймане майно за умов, які останній добросовісно та без будь-яких порушень договірних зобов'язань виконав, сплативши еквівалент грошової вартості зазначеного майна (обладнання).

При цьому суд вважає, що у даному випадку достатнім обґрунтуванням переходу права власності може бути двохсторонній акт прийому - передачі майна, а не будь-який інший правочин, такий наприклад, як договір купівлі - продажу. Договір купівлі - продажу у даному випадку є неумістним, оскільки він повинен бути оплатним та складений відповідно до норм діючого законодавства, а за умовами договору найму додаткова оплата майна при передачі обладнання у власність не потребується, оскільки вартість платежів дорівнює вартості самого обладнання у кількості 7 одиниць.

Підтвердженням набуття ТзОВ "АТЕ-Електромаш" права власності на спірне майно є акт приймання - передачі майна у власність від 06.03.2009 року, хоча останній не підписаний з боку ВАТ "Фотон". Непідписання акту з боку ВАТ "Фотон" не можна розцінювати як недійсність цього документа, оскільки він лише засвідчує небажання колишнього власника майна в узгоджений спосіб передати іншій стороні це майно.

Що стосується вимог ТзОВ "АТЕ-Електромаш" про стягнення 100000,00 грн. збитків, у вигляді неодержаного прибутку (втрачена вигода), то суд зазначає наступне.

Згідно положень статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання. При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла особа перед бачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається на по терпілого.

Відповідно до ст. ст. 224, 225 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються, зокрема, не одержані управненою стороною доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст.224 ГК України на кредитора покладається обов'язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов'язання. При цьому, кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, підтвердити їх документально. Отже, пред'явлення вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

Відповідач до статті 610 Цивільного кодексу України, правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 того ж кодексу, в тому числі і відшкодування збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу, необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (п.1 ст.614 ЦК України).

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушень у сфері господарювання.

Статті 218 ГК України і 614 ЦК України визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторону. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка суб'єкта господарювання, а також причинний зв'язок між противоправною поведінкою правопорушника і збитками; суб'єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як право порушення.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм права, враховуючи фактичні обставини справи та досліджені докази, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем факту спричинення йому збитків відповідачем у розумінні норм цивільного і господарського законодавства та статей 32-33 Господарського процесуального кодексу України.

У якості доказів ТзОВ " АТЕ-Електромаш" надано попередній договір купівлі - продажу від 18.04.2008 року у якому продавець зобов'язався передати товар покупцю до 31.12.2009 року, в той час, як приписами статті 182 ГК України передбачено, що строк дії попереднього договору не може перевищувати одного року. Саме у цей строк сторони за попереднім договором повинні (зобов'язуються) укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Судові витрати по справі суд розподіляє між сторонами відповідно до положень ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру заявлених вимог.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст. 45, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ВАТ "Фотон" відмовити.

2. Позов ТзОВ "АТЕ-Електромаш" (зустрічний) задовольнити частково.

3. Зобов'язати ВАТ "Фотон" відповідно до умов Договору від 01.12.2004 року передати у власність ТзОВ "АТЕ-Електромаш" за актом прийому - передачі 7 одиниць обладнання, визначених умовами угоди.

4. Визнати за ТзОВ "АТЕ-Електромаш" право власності на майно отримане від ВАТ "Фотон" згідно накладних № 391 від 23.12.2004р., та № 396 від13.01.2005р., за договором № 7 від 01.12.2004 року, а саме: пружинно-навивочний автомат ЗИМ-430; автомат листоштамповочний PASU-100; автомат токарний А20В; автомат токарний 1В06А; автомат токарний 1В06 А; пружинно-навивочний автомат ЗИМ-430; станок шліфувальний ЗМ 153 АФ11;

5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Фотон", 95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43, код ЄДРПОУ 25153153, р/р 26000301322447 в КРУ "ПІБ" м. Сімферополь МФО 324430 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕ-Електромаш", 73000, м. Херсон, вул. 9-го Січня, 19, код ЄДРПОУ 31047981, р/р 26005870893151 в ХОДАКБ "Укрсоцбанк" МФО 352015 485,00 (чотириста вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) державного мита, 66,00 (шістдесят шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.В.Скобєлкін

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.09.2010 р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 11049622 ?

Документ № 11049622 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 11049622 ?

Дата ухвалення - 12.08.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 11049622 ?

Форма судочинства - Хозяйственное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 11049622 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Информация о судебном решении № 11049622, Хозяйственный суд Херсонской области

Судебное решение № 11049622, Хозяйственный суд Херсонской области было принято 12.08.2010. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые сведения.

Судебное решение № 11049622 относится к делу № 2/99-10

то решение относится к делу № 2/99-10. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа позволяет поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 11049621
Следующий документ : 11049623