Решение № 110492277, 26.04.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року Справа № 160/5636/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 047150020389 від 26 січня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 21390940, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 21390940, щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 18.07.1989 по 18.05.1990 та до спеціального стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоду роботи з 01.03.1995 по 28.12.2008;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до страхового стажу період роботи з 18.07.1989 по 18.05.1990 - з 13 січня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 період роботи з 01.03.1995 по 28.12.2008 - з 13 січня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - з 13 січня 2023 року;

- здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з відповідачів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за рахунок їх бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії пенсійного органу порушують право позивача на призначення пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачам про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого у задоволенні позовних вимог просив відмовити з огляду на їх необґрунтованість, а також зазначив, що належним способом захисту прав позивача, з огляду на дискреційні повноваження відповідачів, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії або зарахувати стаж.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у наданому відзиві у задоволенні позовних вимог просив відмовити, зазначив, що рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії № 047150020389 від 26.01.2023 прийнято відповідно до чинного законодавства. Крім того, звернув увагу суду, що призначення/відмова у призначенні пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, а тому суд може лише зобов`язати уповноважений орган повторно розглянути заяву позивача вказавши на виявлені порушення, допущені під час розгляду заяви.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, 18.01.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області за принципом екстериторіальності.

Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області № 047150020389 від 26.01.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

Вказаним рішення зазначено, що вік заявника 55 років.

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 18.01.2023.

Відповідно до пункту другого частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року не менше 29 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Страховий стаж особи становить 37 років 2 місяці 28 днів.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 18.07.1989 по 18.05.1990, оскільки у трудовій книжці дата наказу про звільнення виправлена.

Для зарахування до страхового стажу даного періоду роботи необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на первинні документи та довідку про перейменування підприємства.

Пільговий стаж особи по списку № 2 становить 1 рік 9 місяців 27 днів.

До пільгового стажу не зараховано: періоди роботи з 01.03.1995 по 28.12.2008, оскільки в Переліках посад до наказів про результати робочих місць за умовами праці від 30.12.1994 № 1105, від 02.06.2000 № 375 та від 30.12.2003 № 87 посада електрослюсаря з ремонту електричних машин в котлотурбінних цехах відсутня.

В пільговій довідці не зазначений цех, в якому працював заявник (згідно з трудовою книжкою заявник працював в електричному цеху).

Заявник працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-ІV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

За правилами статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5статті 45 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 (зі змінами) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 №412), (надалі - Інструкція №162), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

Суд зазначає, що згідно копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 позивач був зайнятий у наступних спірних періодах:

- щодо страхового стажу:

- 18.07.1989 прийнято слюсарем 3 розряду з монтажу технологічного обладнання та пов`язаних з ним конструкцій за вахтовим методом (пр. 64к від 20.07.1989);

- 18.05.1990 звільнено за ст. 31 КЗпП РСФСР (за власним бажанням) зап. №21 від 12.05.1990;

- щодо пільгового стажу:

- 01.03.1995 прийнято до електричного цеху електрослюсарем третього розряду з ремонту електричних машин в котлотурбінних цехах у Криворізькій державній районній електростанції (наказ 276-к від 28.02.1995);

- 01.07.1999 присвоєно в електричному цеху 4 розряд електрослюсаря з ремонту електричних машин в котлотурбінних цехах;

- 01.04.2007 присвоєно в електричному цеху кваліфікація електрослюсаря з ремонту електричних машин в котлотурбінних цехах 5 розряду;

- 01.11.2010 переведено в електричному цеху майстром виробничої дільниці першої групи.

Трудова книжка позивача містить відомості про періоди роботи позивача, місце роботи, печатку роботодавця, підписи уповноважених осіб, номери наказів, та вказані записи не викликають сумніву.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 18.07.1989 по 18.05.1990 через виправлення у трудовій книжці дати наказу про звільнення суд зазначає наступне.

Так, дослідивши трудову книжку позивача, судом встановлено, що роботодавцем при внесенні відомостей щодо підстав звільнення (запис № 6 графа 4) наявні виправлення в даті документа зап. № 21 від 12.05.90.

Разом з цим, суд наголошує, що у графі 2 чітко зазначено дату звільнення позивача (18.05.1990).

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його страхового (трудового) стажу.

Помилки в заповненні трудової книжки не можуть нівелювати відомості трудової діяльності та позбавляти права позивача на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею стажу, а відмова відповідача в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Право особи на гарантоване Конституцією і законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від дотримання відповідальною особою правильності заповнення довідок про заробітну плату та належне зберігання архівної документації, оскільки трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами довідок про заробітну плату, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку їх заповнення.

При цьому, при вирішенні цієї справи суд враховує те, що позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці та підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при її заповненні.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Крім того, щодо зазначення у рішенні необхідності надання уточнюючої довідки з посиланням на первинні документи та довідку про перейменування підприємства для зарахування спірного періоду, суд дійшов висновку, що дана обставина, відповідно до оскаржуваного рішення пенсійного фонду, не була підставою для відмови у призначенні пенсії, крім того, страховий стаж за вказаним спірним періодом підтверджується записами трудової книжки, з огляду на їх пріоритетність, а тому не може бути прийнята судом до уваги.

Зазначене обумовлює протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу позивача періоду роботи з 18.07.1989 по 18.05.1990.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.1995 по 28.12.2008 суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Позивачем до заяви про призначення пенсії надавалась довідка № 100/84 від 24.11.2022 уточнююча особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, відповідно до якої, позивач працював повний робочий день в ДТЕК Криворізька ТЕС:

- з 01.03.1995 (наказ № 276-к від 28.02.1995) по 15.01.2003- електрослюсарем з ремонту електричних машин у котлотурбінних цехах зазначена професія передбачена Списком № 2 розділ ХІІІ код 2140000а-18455, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 № 162;

- з 16.01.2003 по 31.10.2010 (наказ № 1232-к від 29.10.2010) - електрослюсарем з ремонту електричних машин у котлотурбінних цехах зазначена професія передбачена Списком № 2 розділ ХІІІ код 13а-3б, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 № 36;

Вказана довідка містить посилання на підстави видачі щодо наказів з особового складу та атестації робочих місць, підписана директором підприємства С.М. Дегтяренко, а також головним бухгалтером та головним фахівцем департаменту з управління персоналом, містить печатку та всі необхідні реквізити.

Також позивачем надано пенсійному органу відповідні накази про результати атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права працівників на пільгову пенсійне забезпечення за Списками №№1 та 2 із Переліками таких посад №1105 від 30.12.1994, № 375 від 02.06.2000, № 87 від 30.12.2003, № 414 від 29.12.2008.

Так, відповідно до Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівникам яких підтверджено право напільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, затвердженого наказом №1105 від 30.12.1994, назва структурного підрозділу: Бригада з ремонту устаткування ТО_І; номер робочого місця 15-100, найменування робочого місця: Електрослюсар з ремонту електричних машин.

Відповідно до Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівникам яких підтверджено право напільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, затвердженого наказом № 375 від 02.06.2000, назва структурного підрозділу: Бригада з ремонту устаткування ТО_І; номер робочого місця 15-100; Найменування робочого місця: Електрослюсар з ремонту електричних машин.

Відповідно до Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівникам яких підтверджено право напільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, затвердженого наказом № 87 від 30.12.2003, назва структурного підрозділу: Бригада з ремонту та обслуговування електрообладнання турбінного відділення; номер робочого місця 15-100; Найменування професії за штатним розписом: Електрослюсар з ремонту електричних машин в котлотурбінних цехах.

Відповідно до Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад ВСП «Криворізької ТЕС» ВАТ «Дніпроенерго» працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, затвердженого наказом № 414 від 29.12.2008, назва структурного підрозділу: Бригада з ремонту та обслуговування електрообладнання турбінного відділення; номер робочого місця 15-100; Найменування професії за штатним розписом: Електрослюсар з ремонту електричних машин.

Так, у рішенні пенсійним органом за доданими документами до пільгового стажу не зараховано: періоди роботи з 01.03.1995 по 28.12.2008, оскільки в Переліках посад до наказів про результати робочих місць за умовами праці від 30.12.1994 № 1105, від 02.06.2000 № 375 та від 30.12.2003 № 87 посада електрослюсаря з ремонту електричних машин в котлотурбінних цехах відсутня.

В пільговій довідці не зазначений цех, в якому працював заявник (згідно з трудовою книжкою заявник працював в електричному цеху).

Суд звертає увагу на те, що, відповідно до постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», за кодом 2140000а-18455 Розділу XIII до Списку № 2 віднесені слюсарі, електромонтери, електрослюсарі всіх найменувань, зайняті на обслуговуванні, ремонті котельного, турбінного (парогазотурбінного) устаткування, устаткування паливоподавання і пилоприготування, що забезпечують його роботу засобів вимірювання та автоматики.

Аналогічні відомості містить постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», у якій за кодом 13а-3б Розділу XIII до Списку № 2 віднесені слюсарі, електрослюсарі, електромонтери, зайняті обслуговуванням, ремонтом та монтажем котельного, турбінного (парогазотурбінного) устаткування, устаткування подавання палива і пилоприготування, а також засобів вимірювання та автоматики, що забезпечують їх роботу

Крім того, у всіх Переліках робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівникам яких підтверджено право напільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 наданих позивачем до заяви про призначення пенсії міститься посада електрослюсаря з ремонту електричних машин в котлотурбінних цехах за робочим місцем 15- 100, з наявною різницею у написанні та перекладі назви посади.

З огляду на викладене з урахуванням зазначення роботи позивача в «електричному цеху» у записах трудової книжки, яка має пріоритетність під час врахування стажу позивача, підтвердження роботи позивача на вказаних посадах довідкою № 100/84 від 24.11.2022, яка уточнює особливий характер роботи, а також визначення Списком № 2 наявності при обійманні вказаної посади права на пенсію за віком на пільгових умовах, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу роботи позивача період з 01.03.1995 по 28.12.2008.

Отже, з урахуванням висновків суду та встановлення протиправності дій відповідача, позивач станом на дату звернення до суду мав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач 12 січня 2023 року досяг 55 років та звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 18.01.2023, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, а тому пенсія йому має бути призначена з 13.01.2023 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні періодів роботи до страхового стажу та до спеціального стажу позивача, суд зазначає, що оцінка дій відповідача щодо правомірності відмови у призначенні пенсії досліджується в межах прийняття самого рішення і саме через такий спосіб захисту як визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, права позивача будуть відновлені.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області як структурний підрозділ органу, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пенсії оскаржив позивач.

Викладене свідчить, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до приписів Порядку №22-1, відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак вимоги до нього не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 047150020389 від 26 січня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 18.07.1989 по 18.05.1990 - з 13 січня 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, період роботи з 01.03.1995 по 28.12.2008 - з 13 січня 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - з 13 січня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83 А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 26 квітня 2023 року.

Суддя Н.Є. Калугіна