Постановление суда № 110477565, 25.04.2023, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.04.2023 Справа № 908/1311/23

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 14360570)

До відповідача-1: Приватного підприємства «ЛІДЕРЛЕНД» (вул. Молодіжна, буд. 15, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135; код ЄДРПОУ 41786363)

До відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 2 013 653,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до Приватного підприємства «ЛІДЕРЛЕНД», ОСОБА_1 про стягнення 2 013 653,59 грн.

20.04.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтями 162 та 164 ГПК України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем в додатках до позову перелічені всі документи, які були надані ним разом з позовною заявою до суду.

Проте, судом встановлено, що в порушення вищевказаних вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ні в позовній заяві, ні в додатках до неї не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

З урахуванням вищевикладеного, позовна заява подана без дотримання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно зі ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Суд зазначає, що направлення позивачем копії позовної заяви з додатками до неї на адресу електронної пошти відповідача не є належним та допустимим доказом такого відправлення, оскільки належним доказом направлення іншим учасникам справи (в даному випадку - відповідачу) копії позовної заяви з доданими до неї документами є оригінал розрахункового документу та оригінал опису вкладення до цінного листа.

У додатки до позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» долучено скріншот відправлення копії позовної заяви з додатками на електроні адреси Приватного підприємства «ЛІДЕРЛЕНД» та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

В обґрунтування належності доказу відправлення копії позовної заяви з додатками на вищевказані електроні адреси відповідача АТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що оскільки місця реєстрації відповідачів - 1 та 2 у Бердянському районі Запорізької області, копія позовної заяви разом з додатками була направлена на електрону поштову адресу відповідача-1, яку він самостійно зазначив у п. А.11. Кредитного договору № 41786363-КД-1 від 30.11.2021 та на електрону поштову адресу відповідача-2, яку він самостійно зазначив у п. 4.2. договору поруки.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року.

14.02.2023 набув чинності Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 19.02.2023 строком на 90 діб (тобто до 20.05.2023 року).

В пункті 6 Рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 вказано, що усім судам України рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, держава, яка створює суди першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах.

Однією з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Конституції України.

Відповідно до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Судом встановлено, що відповідачами у справі є: Приватне підприємство «ЛІДЕРЛЕНД» (код ЄДРПОУ 41786363) місцезнаходженням якого є: вул. Молодіжна, буд. 15, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135 та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) місцезнаходженням якого є: АДРЕСА_1 ).

Вся територія Бердянської міської територіальної громади знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 (ч. 4 Розділу II).

Таким чином, враховуючи місцезнаходження ПП «ЛІДЕРЛЕНД» та ОСОБА_1 , позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення на поштові адреси відповідачів - 1 та 2 копії позовної заяви з відповідними додатками до неї, отже тим самим порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Суд не приймає до уваги вищевказані посилання заявника, оскільки чинний ГПК України не містить положень, які б давали позивачу право самостійно визначати порядок направлення копії позовної заяви з додатками в інший спосіб ніж це зазначено у ГПК України.

Отже, вищевказане порушує загальні принципи господарського судочинства, зокрема рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін (п.п. 2 та 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Також суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов`язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов`язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.

Щодо застосування вимог ГПК України під час дії воєнного стану в Україні суд зазначає наступне.

Дійсно, згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1 та 4 ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (ч.1 ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" ).

Порядок повідомлення осіб, що знаходяться на тимчасово окупованій території врегульовано нормами ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Проте, у вказаній нормі визначається лише порядок повідомлення учасників справи, остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, а не встановлюється обов`язок суду відкрити провадження у справі при неможливості виконання позивачами свого обов`язку щодо належного направлення на адресу відповідачів позовних заяв з додатками, а також надання суду належних та допустимих доказів такого відправлення.

Отже є очевидним, що вказане питання врегульоване п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172 ГПК України, а тому обов`язку суду відкрити провадження у справі передує обов`язок Позивача належним чином повідомити Відповідача про пред`явлення позову до нього. І лише за умови виконання Позивачем у передбачений ГПК України спосіб цього обов`язку, підтвердженого належними та допустимими доказами, суд зобов`язаний відкрити провадження у справі.

Суд окремо звертає увагу позивача, що недотримання вказаних норм ГПК України є грубим порушення принципів рівності сторін перед законом і судом, відкритості інформації щодо справи, змагальності сторін та є дискримінаційним по відношенню до Відповідача. Право на справедливий та публічний розгляд справи протягом розумного строку надано не лише Позивачу але й Відповідачу, а тому суд має виходити з балансу інтересів обох учасників справи.

Стаття 7. Рівність перед законом і судом

1. Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Стаття 9. Відкритість інформації щодо справи

1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Суд також враховує, що загальновідомим є факт заборони окупаційною владою діяльності та відключення на тимчасово окупованих територіях українських Інтернет-провайдерів, які надавали відповідні послуги громадянам та юридичним особам. Позивачем не надано доказів зворотного, а також доказів підключення Відповідачем до зв`язку у мережі Інтернет за допомогою провайдерів окупаційної влади та взагалі наявності можливості Відповідачем скористатись такими послугами. Сам по собі Інтернет-зв`язок, навіть з урахуванням його поширеності, не є фундаментальним правом чи обов`язком будь-якої особи, надається за відповідну плату, а тому вважати загальновідомим фактом підключення усіх без винятку громадян або фізичних осіб у всьому світі до Інтернет-мережі було б очевидним перебільшенням. Відсутній обов`язок такого підключення і в законодавстві України.

Законодавством України також не встановлено і обов`язок для юридичних осіб та фізичних осіб підприємців здійснити релокацію та перереєстрацію на підконтрольній Україні території, зокрема Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" від 28 липня 2022 року № 2468-IX.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. 2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, з огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів обох учасників справи, суд дійшов висновку, що ненадання позивачем належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172 ГПК України, а тому позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до Приватного підприємства «ЛІДЕРЛЕНД», ОСОБА_1 про стягнення 2 013 653,59 грн. має бути залишена без руху до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні або деокупації відповідної територіальної громади, з метою надання позивачем можливості та розумного строку - 10 днів для усунення вищевказаних недоліків після настання однієї з вказаних подій, що станеться раніше, шляхом направлення на адреси відповідачів - 1 та 2 копії позовної заяви з додатками та надання суду доказів такого направлення (фіскальний чек, поштова накладна, опис вкладення у цінний лист - в оригіналі), або надання доказів на підтвердження перереєстрації Відповідачів - 1 та 2 на підконтрольній Україні території Держави та виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172 ГПК України, а також шляхом направлення на адресу суду та відповідачів - 1 та 2 письмової інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

Вищевказане не є обмеженням доступу до правосуддя, оскільки на позивача покладається обов`язок усунути недоліки позовної заяви відповідно до ст. 174 ГПК України.

Статтею 42 ГПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 5. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 6). Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси (ч. 7). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (ч. 8).

Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у цей строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Керуючись п. 8 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до Приватного підприємства «ЛІДЕРЛЕНД», ОСОБА_1 про стягнення 2 013 653,59 грн. залишити без руху до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні або деокупації Бердянської міської територіальної громади.

2. Надати позивачу в розумний строк - 10 днів для усунення вищевказаних недоліків після настання однієї з вказаних подій, що станеться раніше, шляхом направлення на адреси відповідачів - 1 та 2 копії позовної заяви з додатками та надання суду доказів такого направлення (фіскальний чек, поштова накладна, опис вкладення у цінний лист - в оригіналі), або надання доказів на підтвердження перереєстрації відповідачів - 1 та 2 на підконтрольній Україні території Держави та виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172 ГПК України, а також шляхом направлення на адресу суду та відповідачів - 1 та 2 письмової інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

3. Копію ухвали суду направити на адресу позивача.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя К.В. Проскуряков