Постановление суда № 110445663, 20.04.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2187/19

Провадження № 1-кп/346/253/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі-головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора: ОСОБА_6 , обвинуваченого: ОСОБА_7 , його захисника: ОСОБА_8 та законного представника: ОСОБА_9 ,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019090180000241, в якому ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: с. Хартум Андіжонського району, Андіжонської області, Республіки Узбекистан; громадянин Республіки Узбекістан; паспорт громадянина Республіки Узбекістан серії НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; освіта середня; не працюючий; судимість погашена) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 і частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,

а сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення прокурор: ОСОБА_6 , з боку захисту обвинувачений: ОСОБА_7 та його захисник: ОСОБА_8 і законний представник: ОСОБА_9 ; потерпілий: ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и в:

17 березня 2019 року, ОСОБА_7 , близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , в ході розмови із ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на грунті неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажаючи їх настання, використовуючи кишеньковий розкладний ніж, який відноситься до різновиду ножів господарсько-побутового призначення та не є холодною зброєю, наніс ОСОБА_10 не менше десяти ударів у ділянку грудної клітки і живота та не менше одного удару у ділянку лівого стегна, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням пристінкової плеври та міжреберних м`язів, що супроводжувалось розвитком лівобічного та правобічного гемотораксу (з приводу чого було проведено оперативне втручання дренування плевральних порожнин по Бюлау, лапароцентез); проникаючих колото-різаних ран живота з ушкодженням купола діафрагми, правої долі печінки, селезінки (з приводу чого було проведено оперативне втручання верхня серединна лапаратомія, лапароскопія, ушивання купола діафрагми та правої долі печінки, спленектомія); колото-різаної рани лівого стегна; які супроводжувались розвитком травматичного та постгеморагічного шоку тяжкого ступеня.

Чим, ОСОБА_7 виконав до кінця всі дії, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_10 .. Однак з причин, що не залежали від волі ОСОБА_7 , наслідки, охоплювані його умислом, спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не настали, позаяк ОСОБА_10 був доставлений до закладу охорони здоров`я - Комунальне некомерційне підприємство "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради, де йому була надана своєчасна медична допомога.

Але, внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням пристінкової плеври та міжреберних м`язів, що супроводжувалось розвитком лівобічного та правобічного гемотораксу; проникаючих колото-різаних ран живота з ушкодженням купола діафрагми, правої долі печінки, селезінки; колото-різаної рани лівого стегна; що супроводжувались розвитком травматичного та постгеморагічного шоку тяжкого ступеня, і які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Вказані обставини суд вважає встановленими, оскільки вони підтверджуються такими дослідженими і оціненими судом безпосередньо у судовому засіданні доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 18 березня 2019 року, за змістом якого ОСОБА_10 звернувся до Коломийського відділу поліції із повідомленням про заподіяння йому 17 березня 2019 року, приблизно о 22 годині, у місті Коломия по вулиці Бандери, тілесних ушкоджень, предметом схожим на ніж, саме ОСОБА_7 (том 2 а.с.12);

- рапортом працівника поліції від 18 березня 2019 року за яким, зі служби «102» надійшло повідомлення від чергового лікаря КНП "Коломийська центральна районна лікарня" про те, що за медичною допомогою на приймальний покій 18 березня 2019 року було доставлено ОСОБА_10 , із ножовими пораненнями (том 2 а.с.10);

- протоколом огляду місця події від 18 березня 2021 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких у ході проведення огляду частини дороги, по вулиці Бандери у місті Коломия, біля будинку №44, було виявлено та вилучено пластикові стакани, ємністю 0,5 л кожен та сліди речовини бурого кольору, схожу на кров (том 2 а.с.14-26);

- протоколом огляду місця події від 18 березня 2019 року проведеним у приміщенні відділення екстреної медичної допомоги КНП "Коломийська центральна районна лікарня", в ході якого було виявлено та вилучено особисті речі та одяг ОСОБА_10 у вигляді: мобільного телефону, марки: "IPhone", моделі: A1660, ID: BCG-E2085A; футболки (джемпер); джинсових штанів; туфель (мокасини); куртки; сумки (том 2 а.с. 30-32);

- звуко-відеозаписом особистого огляду ОСОБА_7 19 березня 2019 року, протоколом його затримання від 19 березня 2019 року та постановою про визнання речовими доказами від 20 березня 2019 року, відповідно до яких, у ОСОБА_7 при затриманні було виявлено та вилучено наступні його особисті речі та одяг: кофта чорного кольору; штани чорного кольору; туфлі чорного кольору, із біркою "prada", в які, як він сам пояснив він був одягнений під час вчинення вказаного вище діяння; мобільний телефон, марки: "Samsung", моделі: Galaxy S7, золотистого кольору; флеш-накопичувача, чорного кольору, із написом 16gb; металевий складаний ніж із зеленим руків`ям (том 2 а.с.48,45-47,53);

- звуко-відеозаписом та протоколом проведення слідчого експерименту від 20 березня 2019 року за участю ОСОБА_7 , в ході якого він сам пояснив, що 17 березня 2019 року він знаходився у розважальному закладі у місті Коломия по вулиці Бандери, біля будинку №44, де і домовився про зустріч із ОСОБА_10 ; при спілкуванні із ним на вулиці, за цим будинком, із пивом, яке вони вживали із пластикових стаканів, ОСОБА_10 став грубо поводитися з ним, через, що він наніс йому удари ножем, показавши яким саме чином, після чого на автомобілі поїхав з місця пригоди (том 2 а.с.70-75,76);

- трьома відеозаписами з камер відеонагляду розважального закладу, що знаходиться за адресою: місто Коломия, вулиця Бандери, будинок 44 та трьома протоколами огляду з трьома фототаблицями до них від 25 березня 2019 року, з яких вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_10 17 березня 2019 року, приблизно о 22 годині 15 хвилин, спілкувались біля входу у цей розважальний заклад, а потім за ним, приблизно з 22 години 27 хвилин. Після чого, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 почав наносити удари ОСОБА_10 , який знаходився у вертикальному положенні, стоячи, але останній зміг втекти (том 2 а.с.78,79-83,84-93,94-97);

- висновком експерта №56 від 25 квітня 2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження (вказані вище), які відносяться до тяжких та які є небезпечними для життя у момент заподіяння, спричинені в термін незадовго до надання медичної допомоги, та могли бути завдані дією плоского колючо-ріжучого предмета, яким могло бути лезо ножа (том 2 а.с. 116-119);

- висновками експертів № 150 від 11 квітня 2019 року та № 151 від 01 квітня 2019 року відповідно до яких, в плямах бурого кольору на одязі та взутті ОСОБА_10 і ОСОБА_7 виявлена кров людини, належність якої ОСОБА_10 не виключається (том 2 а.с. 133-135, 169-171);

- висновком експерта від 29 березня 2019 року СЕ-19/109/10-№ 86ХЗ/19, відповідно до якого, наданий на дослідження металевий складаний ніж із зеленим руків`ям - не є холодною зброєю, відноситься до різновиду господарсько-побутового призначення, промислового виробництва (том 2 а.с. 179-182);

- висновком судово-психіатричного експерта № 77-2019 від 03 квітня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_7 будь-якими психічними розладами (в тому числі і тимчасовими) не страждає і не страждав в період, що відноситься до інкримінованих щодо нього протиправних дій, перебував та перебуває на момент проведення експертизи в стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 2 а.с.190-193);

- висновком судово-психіатричного експерта № 146 від 10 листопада 2021 року за яким, ОСОБА_7 страждає тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності у формі дисоціативного розладу, субступорозний синдром, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. До виходу із хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. Під час інкримінованих йому дій обвинувачений хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (том 3 а.с. 155-158);

- висновком судово-психіатричного експерта №460 від 28 жовтня 2022 року, за яким, ОСОБА_7 страждає тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності у формі дисоціативного розладу, субступорозний синдром, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. До виходу із хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом (том 4 а.с.158-162);

- показами свідків: ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 ), які підтвердили, що дійсно 17 березня 2019 року, приблизно о 22 годині, у місті Коломия по вулиці Бандери, у розважальному закладі, що розташований у будинку №44 та біля нього, спілкувались ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , але ніхто із свідків безпосередньо не бачив, що відбувалось між ними за будинком №44;

- показами свідка: ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса проживання: АДРЕСА_5 ), яка підтвердила, що ОСОБА_10 та ОСОБА_7 були її хлопцями, і у той момент коли вона зустрічалась з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 почав надсилати їй на мобільний телефон різні тексти у тому числі й з погрозами, а ОСОБА_7 дізнався про це. І перед її від`їздом за кордон, ОСОБА_7 сказав, що йому це все набридло і він поспілкується з ОСОБА_10 по чоловічому, а не задовго до цього, у ОСОБА_7 з`явився металевий складаний ніж із зеленим руків`ям. І от у березні 2019 року, коли вона перебувала за кордоном, їй подзвонив ОСОБА_7 та повідомив, що порізав ОСОБА_10 і можливо його вбив. Вона припинила розмову, зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_10 , але відповіла якась представниця медзакладу і сказала, що він знаходиться у них.

Таким чином, зважаючи на все вище викладене суд вважає, що 17 березня 2019 року, близько 22 години 30 хвилин, дійсно мало місце кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 15 і частиною 1 статті 115 КК України, яке вчинив саме ОСОБА_7 , при цьому перебуваючи у стані осудності. Оскільки, під час вчинення вказаного діяння, хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності, як зазначено у висновку експерта, він не страждав, та міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Але після вчинення зазначеного кримінального правопорушення, ОСОБА_7 захворів на психічну хворобу у вигляді тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у формі дисоціативного розладу, субступорозний синдром, і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що в силу положень частини 3 статті 19 КК України, виключає можливість застосування до ОСОБА_7 покарання. Позаяк, не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню (частина 3 статті 19 КК України).

При цьому суд враховує та застосовує два висновки судово-психіатричної експертизи за якими, до виходу із хворобливого стану, ОСОБА_7 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Зважаючи на що, суд вважає доведеним те, що вже після вчинення вказаного вище кримінального правопорушення, ОСОБА_7 захворів на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування до нього покарання, а тому суд зобов`язаний застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу, при цьому - із суворим наглядом.

Щодо інших процесуальних питань:

Щодо запобіжного заходу.

Оскільки суд дійшов до вказаних вище висновків, але ця ухвала не набирає законної сили одразу, і може бути оскаржена, проте до ОСОБА_7 вже застосовується запобіжний захід у вигляді його поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, зокрема до КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради", із суворим наглядом, на підставі частини 3 статті 508 та абзацу 12 пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, тобто використовуючи загальні правила застосування запобіжних заходів, суд вважає за необхідне продовжити обраний судом запобіжний захід ОСОБА_7 - до набрання цією ухвалою законної сили.

Щодо цивільного позову.

Положення частини 1 статті 129 КПК України передбачають, що постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Тож позов ОСОБА_10 слід розглянути по суті.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

А згідно з частинами 1-3 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1); збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (частина 2); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3).

Тож зважаючи на викладене і те, що особисте немайнове право ОСОБА_10 на особисту недоторканість його тіла, а також майнове право власності на його речі, було порушено саме ОСОБА_7 , вчиненим ним кримінальним правопорушенням, а письмовими доказами, зокрема чеками (а.с.48-57) ОСОБА_10 доводить, що він поніс саме у зв`язку із цим, майнові втрати (збитки) у вигляді оплати ліків на своє лікування у розмірі 48087 гривень 97 копійок та пошкодження його речей на суму 5000 гривень, його позов, в частині стягнення з ОСОБА_7 цих коштів (53087 гривень 97 копійок), у якості відшкодування майнової шкоди - підлягає задоволенню у заявленому ним розмірі.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина 1); моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2); якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3); Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина 4); моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 5).

Тож враховуючи викладене і те, що майнове право власності ОСОБА_10 на його пошкоджені речі, немайнове право на недоторканість його тіла, були порушені саме кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_7 і при цьому, ОСОБА_10 вочевидь зазнав фізичного болю і страждань, у зв`язку із ушкодженням його здоров`я ОСОБА_7 , а також зазнав душевних страждань у зв`язку із протиправною поведінкою щодо нього та душевних страждань, у зв`язку із пошкодженням його майна, ОСОБА_10 безперечно має право на відшкодування, завданої йому моральної шкоди. І цю шкоду, повинен відшкодувати саме ОСОБА_7 , як її завдавач.

Проте, суд не може погодитись із тим, що наявні у суду докази, як вважав ОСОБА_10 доводять таку глибину його фізичних та душевних страждань, таке погіршення його здібностей або позбавлення його можливості їх реалізації, або ж наявність інших обставин, які мають істотне значення, які у своїй сукупності могли би обгрунтовувати та доводити те, що розмір отриманої ОСОБА_10 моральної шкоди складає 200000 гривень, як він її оцінив. ОСОБА_10 взагалі не обгрунтував у позові ні глибину своїх страждань, ні ступінь погіршення своїх здібностей.

Звичайно суд враховує, характер вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, спосіб його вчинення ОСОБА_7 та наслідки для здоров`я ОСОБА_10 , які мали місце. Проте, що стосується вимушених змін, які настали у житті ОСОБА_10 та глибину його страждань, які безперечно теж мали місце, за відсутності належного обгрунтування ОСОБА_10 , суд враховує з урахуванням таких змін та глибини страждань, які настали би у будь-якої людини, якій була би заподіяна аналогічна шкода, при аналогічному діянні, і тому суд оцінює її у 100000 гривень. Позаяк, оцінка моральної шкоди на суму 200000 гривень ОСОБА_10 не обгрунтована належним чином і не доведена. При цьому оцінюючи шкоду у розмірі саме 100000 гривень, суд враховує вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, у частині відшкодування моральної шкоди, суд задовольняє позов тільки на суму 100000 гривень.

Отже, позов підлягає задоволенню частково. Зокрема, з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 слід стягнути 153087 гривень 97 копійок, з яких: 53087 гривень 97 копійок - у якості відшкодування майнової шкоди; 100000 гривень - у якості відшкодування моральної шкоди. А у задоволенні позову, в іншій частині - стягненні ще 100000 гривень - відмовити повністю.

Щодо процесуальних витрат.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 118 КПК України передбачено, що процесуальні витрати складаються з витрат, пов`язаних із залученням експертів.

А згідно з частиною 1 статті 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Сторона обвинувачення підтвердила доказами (том 2 а.с.178), що держава Україна понесла витрати на залучення експертів, на загальну суму 1430 гривень, а тому із ОСОБА_7 слід стягнути вказані витрати.

Щодо речових доказів і документів.

В силу положень частини 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатись до набрання рішенням законної сили. При цьому, частина 9 статті 100 КПК України прямо передбачає, як суду треба вирішити питання про долю конкретних речових доказів і документів.

Тож, на виконання положень частини 9 статті 100 КПК України, суду слід вирішити долю речових доказів і документів наступним чином:

- ніж, із зеленим руків`ям - конфіскувати (оскільки він був знаряддям вчинення кримінального правопорушення);

- два полімерні стакани, ємністю 0,5л кожен та два марлеві тампони, зі змивом речовини бурого кольору - знищити;

- одяг ОСОБА_10 , зокрема: футболка (джемпер); джинсові штани; туфлі (мокасини); куртка; сумка - повернути йому; одяг ОСОБА_7 , зокрема: кофта чорного кольору; штани чорного кольору; туфлі чорного кольору, із біркою "prada" - повернути йому;

- мобільний телефон, марки: "IPhone", моделі: A1660, ID:BCG-E2085A - залишити ОСОБА_10 ; мобільний телефон, марки: "Samsung", моделі: Galaxy S7, золотистого кольору та флеш-накопичувач, чорного кольору, із написом 16gb - повернути ОСОБА_7

- оптичний диск, із відеозаписом особистого обшуку ОСОБА_7 ; оптичний диск, із відеозаписом слідчого експерименту з ОСОБА_7 ; оптичний диск, із відеофайлами "1_klbanul1_20190317220001_20190317230002"уформаті"dav.","1_klbanul2_20190317220001_2019031730002"уформаті"dav.","1_klbanul4_20190317220001_20190317230002"уформаті"dav." - залишити у матеріалах даного кримінального провадження.

Щодо арештованого майна.

За положеннями частини 4 статті 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Тож зважаючи на те, як суд вирішив долю речових доказів, суду слід скасувати повністю арешт, накладений у даному кримінальному провадженні, на майно, вказане в ухвалі від 19 березня 2019 року слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_14 (том 2 а.с.38), частково скасований ухвалою від 25 квітня 2019 року слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_14 (том 2 а.с.39). А також скасувати повністю арешт, накладений у даному кримінальному провадженні, на майно, вказане в ухвалі від 21 березня 2019 року слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_14 (том 2 а.с.57).

Щодо інших процесуальних питань.

Зважаючи на висновки суду та прийняті ним рішення, що викладені вище, підстави для вирішення судом інших процесуальних відсутні.

Таким чином, на підставі всього вище викладеного та керуючись статтями 1-37,42,44-56,61-62,75-110,118-129,131-139,170-174,176-178,203,314-372,376-377,392-395,503-516,532-533 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характера у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, із суворим наглядом.

Запобіжний захід ОСОБА_7 , у виді його поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, зокрема до КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради", із суворим наглядом, продовжити - до набрання цією ухвалою законної сили.

Позовну заяву ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: с. Хартум Андіжонського району, Андіжонської області, Республіки Узбекистан; громадянин Республіки Узбекістан; паспорт громадянина Республіки Узбекістан серії НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) 153087 (сто п`ятдесят три тисячі вісімдесят сім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок, з яких: 53087 (п`ятдесят три тисячі вісімдесят сім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок - у якості відшкодування майнової шкоди; 100000 (сто тисяч) гривень - у якості відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні позовної заяви в іншій частині - стягненні з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 ще 100000 (сто тисяч) гривень - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: с. Хартум Андіжонського району, Андіжонської області, Республіки Узбекистан; громадянин Республіки Узбекістан; паспорт громадянина Республіки Узбекістан серії НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави Україна 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень - у якості компенсації витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Скасувати повністю арешт, накладений у даному кримінальному провадженні, на майно, вказане в ухвалі від 19 березня 2019 року слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_14 , частково скасований ухвалою від 25 квітня 2019 року слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_14 .

Скасувати повністю арешт, накладений у даному кримінальному провадженні, на майно, вказане в ухвалі від 21 березня 2019 року слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_14 .

Речовий доказ у вигляді ножа із зеленим руків`ям - конфіскувати.

Речові докази у вигляді: двох полімерних стаканів, ємністю 0,5л кожен; двох марлевих тампонів зі змивом речовини бурого кольору - знищити.

Речові докази у вигляді одягу ОСОБА_10 , зокрема: футболка (джемпер); джинсові штани; туфлі (мокасини); куртка; сумка - повернути йому.

Речові докази у вигляді одягу ОСОБА_7 , зокрема: кофта чорного кольору; штани чорного кольору; туфлі чорного кольору, із біркою "prada" - повернути йому.

Речовий доказ у вигляді мобільного телефону, марки: "IPhone", моделі: A1660, ID: BCG-E2085A - залишити ОСОБА_10 .

Речові докази у вигляді: мобільного телефону, марки: "Samsung", моделі: Galaxy S7, золотистого кольору; флеш-накопичувача, чорного кольору, із написом 16gb - повернути ОСОБА_7 .

Речові докази у вигляді: оптичного диску, із відеозаписом особистого обшуку ОСОБА_7 ; оптичного диску, із відеозаписом слідчого експерименту з ОСОБА_7 ; оптичного диску, із відеофайлами "1_klban ul1_20190317220001_20190317230002"уформаті"dav.","1_klbanul2_20190317220001_20190317 30002"уформаті"dav.","1_klbanul4_20190317220001_20190317230002"уформаті"dav." -залишити у матеріалах даного кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання, якщо ухвалу не скасовано, - після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1