Постановление суда № 110434366, 24.04.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 квітня 2023 р. № 400/2070/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі у складі: головуючого судді Мельника О.М., суддів Брагаря В.С., Величка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження заяву про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Прокуратури Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, Офісу Генерального прокурора, вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, Першої кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011,

про:визнання протиправним та скасування рішення № 212 від 10.04.2020 р., визнання протиправним та скасування наказу № 316к від 24.04.2020 р.; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.04.2020 р.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Миколаївської області, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора та Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення № 212 кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 р. про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (надалі - Рішення № 212);

2) визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Миколаївської області № 316к від 24 квітня 2020 р. "Про звільнення ОСОБА_1 " (надалі - Наказ № 316к);

3) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Миколаївської області;

4) стягнути з прокуратури Миколаївської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 квітня 2020 р. і до дня ухвалення рішення в цій справі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/2070/20 від 08.02.2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02 2021 року - без змін.

З урахуванням положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року у справі №400/2070/20 набрало законної сили 27.07.2021 року.

31.03.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №400/2070/20 за виключними обставинами, в якій заявник, посилаючись, зокрема, на Рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року №3-5/2022 (9/22), просить суд:

- задовольнити заявупро переглядсудового рішення за виключними обставинами;

- визнати протиправним та скасувати рішення 212 Кадрової комісії № 1 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону;

- визнати протиправним та скасувати Наказ прокурора області Дунаса Т.О. № 316к від 24 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Миколаївської області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру Миколаївської області;

- стягнути з Прокуратури Миколаївської області на користь ОСОБА_1 середній заробітокза час вимушеного прогулу за період з 30.04.2020 року до дня ухвалення рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що при вирішенні адміністративної справи №400/2070/20 суди застосували закон - Закон № 113-IX, в той же час, рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 року, що опубліковане у «Віснику Конституційного Суду України» 01.03.2023, у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (щодо гарантій незалежності прокурора) №1-р(ІІ)/2023 (3-5/2022(9/22) від 01.03.2023:

- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчихактів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 за № 113-ІХ;

- пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 за № 113-ІХ, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цьогоРішення.

Так, 19.09.2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ (далі Закон - 113-ІХ).

П. 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, що не відповідав вимогам Конституції України, передбачав, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою суду від 05 квітня 2023 року відкрито провадження у зв`язку з виключними обставинами, у відповідності до частини 2 статті 368 КАС України розгляд заяви призначено з повідомленням учасників справи.

На підставі норм ч.3 ст.194, частини 2 статті 368 КАС України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріли заяви про перегляд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі № 400/2070/20 у зв`язку з виключними обставинами, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

29.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Миколаївської області, Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що з 09.10.2000 року проходив службу в органах прокуратури на різних посадах та з 13.04.2016 року був призначений на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Миколаївської області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою від 27.07.2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративногосуду від 08 лютого 2021 року у справі № 400/2070/20 беззмін.

Таким чином, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду набрало законної сили 27.07.2021 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для перегляду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року у справі № 400/2070/20 у зв`язку з виключними обставинами, суд виходить з такого.

Положеннями частини 1 статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.

За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України необхідна наявність таких підстав:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи;

2) судове рішення, яке просить переглянути заявник, повинно було підлягати виконанню, тобто таке рішення ще не виконано.

Таким чином, положення пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18 виклав правову позицію, відповідно до якої словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини 5 статті 361 КАС України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №400/2070/20, про перегляд якого у зв`язку з виключними обставинами просить позивач, у задоволенні позову відмовлено, а тому відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові 19.02.2021 у справі №808/1628/18, вказане судове рішення не може вважатись невиконаним в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, оскільки таке судове рішення набрало законної сили та не передбачає примусового його виконання.

Суд зазначає, що в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, аналіз положень статей 328, 330, 333, 339, 346, 347 КАС України дозволяє дійти висновку, що лише Верховний Суд наділений правом відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, і для вирішення питання про відступлення процесуальним законом встановлена відповідна процедура.

Відтак, за наявності правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, суд не може залишити такі висновки поза увагою та не врахувати їх.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року №2136-VIII.

Згідно з пунктом 2 рішення Конституційного Суду України від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22) (на яке позивач посилається як на підставу для перегляду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року у справі №400/2070/20 у зв`язку з виключними обставинами) пункт 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, прийняття Конституційним Судом України рішення від 1 березня 2023 року №1-р(II)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже спірні правовідносини виникли до втрати чинності відповідною нормою.

Такий підхід до застосування наслідків визнання правового акту чи його частини неконституційним при розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами також був застосований Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові 19.02.2021 у справі №808/1628/18, що враховується судом.

Отже, за відсутності підстав для перегляду судового рішення, яке набуло статусу остаточного, у зв`язку з виключними обставинами, суд не може надавати оцінку суті спірних правовідносин, оскільки у такому випадку буде порушено принципу правової визначеності.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною 1 статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Підсумовуючи вищевказане, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №400/2070/20 у зв`язку з виключними обставинами та залишає судове рішення в силі.

Керуючись статтями 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі №400/2070/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Миколаївської області про визнання протиправними та скасування рішення про неуспішне проходження атестації, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.М. Мельник

СуддяВ.С. Брагар

СуддяА.В. Величко