Приговор № 110422772, 25.04.2023, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/43/23

Справа № 582/166/23

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2023 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200470000017 від 03 січня 2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коровинці, Недригайлівського району Сумсбкої області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, з середньою освітою, не працюючого, українця, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

УСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 02.01.2023 близько 08 год. 45 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , прийшов до свого сусіда ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 і разом почали вживати спиртні напої.

Цього ж дня приблизно, о 13 годині, в ході розпиття спиртних напоїв, ОСОБА_4 принизливо та нецензурно висловився в адресу ОСОБА_5 . Останньому це не сподобалося, і він вирішив його провчити, шляхом спричинення смертельних тілесних ушкоджень. З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на спричинення смерті потерпілому, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до ОСОБА_4 та почав наносити удари руками по тілу останнього, внаслідок чого звалив його на підлогу. В той час, як ОСОБА_4 перебував у лежачому положенні на підлозі, маючи злочинний намір, спрямований на умисне позбавлення життя потерпілого, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій - посягання на життя іншої людини та бажаючи настання смерті, схватив зі стола кухонний ніж та спричинив удар в область шиї, яка є життєво важливим органом людини. ОСОБА_5 вважав, що виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме позбавлення життя потерпілого, але злочин було не закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Згідно з висновком експерта № 4 від 03.02.2023 «При огляді лікарем-хірургом встановлено: «... по лівій поверхні шиї виділяється рана 15,0 см х 3,0 см, глибиною до 0,5 см. Краї рани рівні, кути гострі, місцями поранена поверхнева підшкірна фасція, як ушита. Поранень судин магістральних і дихальних шляхів не виявлено. Рухи в шиї в повному об`ємі... Діагноз: Різана рана шиї зліва. Алкогольне сп`яніння...» Виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї утворилися від дії гострого предмету, що володіє ріжучими властивостями за механізмом стиску або удару-стиску. Вказане ушкодження кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я так, як для загоєння рани, необхідний термін більше 6 діб, але менше 21 дня (згідно з п.п. 2.3.2 а та 2.3.3 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).

Отже, ОСОБА_5 намагався умисно позбавити життя ОСОБА_4 , тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Будучи допитаним у відкритому судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 за висунутим йому обвинуваченням винним себе не визнав та пояснив суду, що 02.01.2023 зранку до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_4 . Він та ОСОБА_4 разом обідали та вживали спиртні напої у літній кухні. Скільки випили не пам`ятає. У ході розпивання спиртних напоїв ОСОБА_4 принизливо та нецензурно висловився у його адресу, чим принизив його честь. ОСОБА_5 зробив останньому зауваження, однак ОСОБА_4 на його зауваження не реагував та продовжив принижувати його. У подальшому, перебуваючи на емоціях, з метою налякати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 штовхнув останнього на підлогу, взяв кухонний ніж зі столу та провів лезом по шиї знайомого. Після чого піднявся та положив ніж на стіл. ОСОБА_4 також піднявся з підлоги, закрив рану рукою, вийшов з кухні та попрямував додому. ОСОБА_5 зазначив, що крові на шиї ОСОБА_4 не бачив, про допомогу не просив. У подальшому, уже вночі, до нього додому приїхали працівники поліції та повідомили йому, що він завдав ножового поранення ОСОБА_4 . Також зазначив, що не хотів та не мав умислу на вбивство ОСОБА_4 , щиро розкаявся в своїх діях та просив суворо не карати.

Допитаний у відкритому судому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що 02.01.2023 зранку він прийшов додому до свого знайомого ОСОБА_5 . Він та ОСОБА_5 обідали та вживали спиртні напої у літній кухні. Випили багато, тому він багато чого не пам`ятає. Під час застілля вони із ОСОБА_5 розмовляли на різні теми. Зазначив, що сказав в адресу ОСОБА_5 щось образливе, що саме не пам`ятає. Зазначив, що у стані алкогольного сп`яніння він може поводити себе неадекватно. Після чого ОСОБА_5 штовхнув його на підлогу, зі словами «я зараз тебе грохну» взяв зі столу кухонний ніж та провів лезом по його шиї. У цей момент він думав, що ОСОБА_5 жартує та хоче просто налякати його, тому не пручався. Момент порізу відчув. Також відчув витік крові. Потім ОСОБА_5 піднявся та положив ніж на стіл. У якій руці ОСОБА_5 тримав ніж він не пам`ятає. Після чого він також піднявся з підлоги, закрив рану рукою, вийшов з кухні та пішов додому. Свідомості не втрачав. Коли прийшов додому ліг спати. Того ж дня, близько 22 год. 00 хв. він прокинувся та відчув, що із рани сочиться кров та викликав швидку допомогу. На його думку, ОСОБА_5 не мав наміру його вбивати. Зазначив, що ОСОБА_5 вибачив, жодних претензій до нього не має.

На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази:

- дані з витягу з кримінального провадження № 12023200470000017 про внесення до ЄРДР 03.01.2023 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, з якого слідує, що 02.01.2023 до чергової частини Роменського РВП ГУНП в Сумській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 спричинив тілесні ушкодження у вигляді порізу шиї ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , що становило загрозу для життя на момент заподіяння, тим самим намагався позбавити життя потерпілого, вчинив закінчений замах;

- рапорт помічника чергового Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , з якого слідує, що 02.01.2023 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.01.2023 о 21 год. 21 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено чоловіка із ножовим пораненням в шию;

- рапорт помічника чергового Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , з якого слідує, що 02.01.2023 о 22 год. 54 хв. надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 02.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було доставлено у хірургічне відділення Роменської ЦРЛ із рвано-різаною раною шиї зліва;

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене кримінальне правопорушення від 03.01.2023, згідно якого заявник зазначає, що 02.01.2023 у післяобідній час за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , останній наніс йому удар ножем в шию зліва, задівши життєво-важливі органи;

- протоком огляду місця події з відео фіксацією до нього, а саме домогосподарства ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , розпочатого 02.01.2023 о 23 год. 17 хв., закінченого 03.01.2023 о 00 год. 28 хв., проведеного у присутності понятих, за участю спеціаліста, з фото таблицею до нього, під час якого виявлено та вилучено: кухонний ніж, рукоятка якого обмотана ізоляційною стрічкою синього кольору; мобільний телефон марки «Nokia» моделі 1200 з сім картою «Київстар»; змиви в місці виявлення речовини бурого кольору на матраці;

- ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04.01.2023, якою надано дозвіл на проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вилучення кухонного ножа, рукоятка якого обмотана ізоляційною стрічкою синього кольору; мобільного телефону марки «Nokia» моделі 1200 з сім картою «Київстар»; змивів в місці виявлення речовини бурого кольору на матраці;

- ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.01.2023, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 12023200470000017 від 03.01.2023, а саме на: кухонний ніж, рукоятка якого обмотана ізоляційною стрічкою синього кольору, що належить ОСОБА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який було вилучено під час огляду місця події;

- постановою про визнання та приєднання до справи як речовий доказ від 03.01.2023, згідно якої: кухонний ніж, рукоятка якого обмотана ізоляційною стрічкою синього кольору; мобільний телефон марки «Nokia» моделі 1200 з сім картою «Київстар»; змиви в місці виявлення речовини бурого кольору на матраці; приєднано як речові докази до кримінального провадження № 12023200470000017. Кухонний ніж, рукоятка якого обмотана ізоляційною стрічкою синього кольору та змиви в місці виявлення речовини бурого кольору на матраці передано на зберігання до камери збереження доказів Роменського РВП ГУНП в Сумській області. Мобільний телефон марки «Nokia» моделі 1200 з сім картою «Київстар» повернено потерпілому ОСОБА_4 під розписку;

- протоколом проведення слідчого експерименту з фото таблицею до нього від 03.01.2023, за участю потерпілого ОСОБА_4 , який у присутності двох понятих у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , продемонстрував та пояснив як саме ОСОБА_5 порізав йому шию;

- протоколом проведення слідчого експерименту з відео фіксацією до нього від 03.01.2023, за участю підозрюваного ОСОБА_5 з участю захисника ОСОБА_6 , який у присутності двох понятих поблизу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , продемонстрував та пояснив як саме порізав шию ОСОБА_4 ;

- висновком експерта № 4 від 03.02.2023 за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , встановлено: «... по лівій поверхні шиї виділяється рана 15,0 см х 3,0 см, глибиною до 0,5 см. Краї рани рівні, кути гострі, місцями поранена поверхнева підшкірна фасція, як ушита. Поранень судин магістральних і дихальних шляхів не виявлено. Рухи в шиї в повному об`ємі... Діагноз: Різана рана шиї зліва. Алкогольне сп`яніння...» Виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї утворилися від дії гострого предмету, що володіє ріжучими властивостями за механізмом стиску або удару-стиску. Вказане ушкодження кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я так, як для загоєння рани, необхідний термін більше 6 діб, але менше 21 дня (згідно з п.п. 2.3.2 а та 2.3.3 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995);

- висновком експерта № 60 від 07.02.2023 за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_4 з якого слідує, що виявлене тілесне ушкодження у вигляді рани шиї могло утворитися за обставин та умов, як було продемонстровано обвинуваченим ОСОБА_5 в ході проведеного слідчого експерименту 03.01.2023;

- висновком експерта № 59 від 07.02.2023 за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_4 з якого слідує, що вказане тілесне ушкодження могло утворитися за обставин та умов, які були продемонстровані потерпілим в ході проведеного слідчого експерименту;

- висновком судово-психіатричного експерта № 6 від 23.01.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_5 будь-якими психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_5 будь якими психічними захворюваннями не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Також, в судовому засіданні було детально оглянуто речовий доказ, а саме кухонний ніж, рукоятка якого обмотана ізоляційною стрічкою синього кольору, що був визнаний речовим доказом по справі.

Компетентність експертів, обґрунтованість експертних висновків ніким із учасників кримінального провадження не оспорювались.

Щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , то, як зазначалось вище, органом досудового розслідування вони кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК України як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. У вчиненні саме вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 обвинувачувався згідно обвинувального акту.

Надаючи юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед інших обставин, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Стаття 92 КПК України покладає обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно зі статтею 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За змістом правової норми, закріпленої ст. 24 КК України, наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності тапередбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Тобто із суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.

Інакше кажучи, суб`єктивне ставлення ОСОБА_5 до наслідків своїх дій, яке є визначальним в цьому випадку, мало б характеризуватися тим, що обвинувачений ОСОБА_5 мав би усвідомлювати суспільно небезпечний характер інкримінованого йому діяння, передбачати його суспільно небезпечні наслідки, бажати їх настання, і мав би діяти з прямим умислом, спрямованим саме на позбавлення життя потерпілого.

Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.

Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

Правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2013 року у справі № 5-32кс12, згідно якої замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Ціль досягнення суспільно небезпечного результату - це конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності, у тому числі й замаху. Таким чином, наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, то вона не могла й вчинити замаху на їх досягнення.

Відповідні висновки викладені в постановах Верховного Суду 09 жовтня 2018 року у справі № 760/4968/15-к,18 грудня 2018 року у справі № 569/2944/16-к, від 13 лютого 2020 року у справі №164/1826/17, 17 вересня 2020 року у справі №206/4163/19, 26 лютого 2019 року у справах № 653/1302/15-к та №362/7312/15-к, у постанові від 15 серпня 2019 року у справі № 610/3116/17, тощо.

Обвинувачений ОСОБА_5 , посилаючись на випадковість завдання ним з необережності шкоди здоров`ю потерпілого, заперечував, що, наносячи відповідне тілесне ушкодження, бажав настання смерті потерпілого ОСОБА_4 , який також не погоджується із обвинуваченням ОСОБА_5 у закінченому замаху на вбивство.

Обвинувачений наніс різану рану ножем, який не готувався ним для вчинення злочину, а опинився в його руках у зв`язку із тим, що безпосередньо перед вчиненням кримінального правопорушення по відношенню до потерпілого, використовувався у процесі приготування їжі.

Після нанесення обвинуваченим різаної рани ножем потерпілий виявляв ознаки життя, здійснював самостійні дії, підійнявся із підлоги, прикривав рукою рану, самостійно пересувався, і, усвідомлюючи це та маючи реальну можливість продовжити свої протиправні дії, у обвинуваченого для цього було достатньо часу та існувала об`єктивна можливість, однак останній цього не здійснював.

Зазначене дає суду підстави дійти висновку, що в даній ситуації, якби обвинувачений ставив мету позбавлення життя потерпілого, то він мав реальну можливість довести свій намір до завершення - нанести ще удари ножем потерпілому, вчинити інші наполегливі дії для досягнення такої мети, оскільки цьому ніхто не перешкоджав.

Вказані обставини свідчать про небажання у обвинуваченого настання смерті потерпілого, а сам факт ненадання безпосередньо обвинуваченим медичної допомоги потерпілому не може беззаперечно свідчити про його бажання настання такого наслідку як смерть потерпілого, який, як вже зазначалося вище, виявляв ознаки життя, здійснював самостійні дії, підійнявся із підлоги прикривав рукою рану, самостійно вийшов із літньої кухні та попрямував додому. При цьому, слід зазначити, що обвинувачений не перешкоджав таким діям потерпілого.

За змістом ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись, зокрема, на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Оцінюючи сукупність зазначених вище встановлених судом фактичних обставини, врахувавши характер відносин між обвинуваченим та потерпілим, обставини, за яких обвинувачений наніс відповідне тілесне ушкодження потерпілому, спосіб та кількість нанесених обвинуваченим ушкоджень однієї різаної рани ножем, характер тілесного ушкодження, припинення обвинуваченим ОСОБА_5 відповідних протиправних дій за наявності можливості їх продовжити та за умови, що потерпілий виявляв ознаки життя, поведінку обвинуваченого тощо, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_5 , спричиняючи потерпілому ОСОБА_4 відповідне тілесне ушкодження, бажав настання його смерті, а тому він має нести кримінальну відповідальність за наслідками, що настали: у вигляді легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я у потерпілого.

При цьому судом не встановлено, що ОСОБА_5 за весь час перебування з ОСОБА_4 02.01.2023 до моменту нанесення різаної рани ножем під час нанесення цього тілесного ушкодження висловлював на адресу потерпілого погрози вбивством чи будь-які інші погрози.

Крім того, потерпілий у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення просив притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за нанесення йому тілесних ушкоджень а саме порізу ножем області шиї, а не за замах на вбивство.

Саме лише знаряддя злочину та спосіб його нанесення без урахування інших обставин не свідчать про умисел на позбавлення життя.

А тому суд не погоджується із кваліфікацією дій ОСОБА_5 , яке наведене в обвинувальному акті, щодо виконання ним усіх дій, які він вважав необхідним для заподіяння смерті ОСОБА_4 , а саме закінченому замаху на вбивство.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, суд дійшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме закінченому замаху на умисне вбивство, в судовому засіданні не знайшла свого об`єктивного підтвердження і така кваліфікація його дій є помилковою.

За наведених обставин дії ОСОБА_5 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України - із закінченого замаху на вбивство, тобто закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті інші людині, на ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд, у відповідності до вимог ст. 65, 66, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як особа обвинувачений ОСОБА_5 характеризується наступним чином: офіційно ніде не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, шляхом надання правдивих показів як на досудовому розслідуванні, так і в суді, а також примирення з потерпілим.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд виходить з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченим, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, особу винного, його вік, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого можуть бути забезпеченими шляхом призначення покарання у виді арешту в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 03.01.2023. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк тримання під вартою, а саме: у період з 03.01.2023 по 25.04.2023 (день ухвалення вироку), з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню арешту.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.01.2023.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком 5 (п`ять) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 03.01.2023. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк тримання під вартою, а саме: у період з 03.01.2023 по 25.04.2023 (день ухвалення вироку), з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню арешту.

Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.01.2023 на: кухонний ніж, рукоятка якого обмотана ізоляційною стрічкою синього кольору.

Речові докази:

- кухонний ніж, рукоятка якого обмотана ізоляційною стрічкою синього кольору, - знищити;

- мобільний телефон марки «Nokia» моделі 1200 з сім картою «Київстар», дозволити власнику ОСОБА_4 використовувати за призначенням.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: ОСОБА_1