№ 110398285, 13.04.2023, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/620/23 3/302/157/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2023 смт. Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Міжгір`я адміністративний матеріал (протокол серії ААД № 126008 від 22.03.2023 року), який надійшов з ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

22 березня 2023 року о 12 годин 03 хвилини, водій ОСОБА_2 в смт.Міжгір`я по вул.Шевченка керував транспортним засобом марки «Дайво Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року. 02.02.2023 року постановою серії САР 6488176 ОСОБА_2 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив п.2.1а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим конвертом із судовою повісткою, який повернувся до суду з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою», однак про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, заперечень на складений протокол про адміністративне правопорушення на адресу суду ОСОБА_2 не подано.

У зв`язку з чим, враховуючи розумні строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує вимоги ч.2ст.268 КУпАПпри розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченіст.126 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши у повному обсязі надані суду матеріали, оцінивши всі докази у їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та вина останнього у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення доведена у повному обсязі, виходячи з таких підстав.

За змістомстатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідност.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, диспозиція ч.5ст.126 КУпАПпередбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до положень ст.35 КУпАПповторним визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджена дослідженими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 126008 від 22.03.2023 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6488176 від 02.02.2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн., копія якої є матеріалах справи (а.с.12).

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5ст.126 КУпАП, а саме:повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом,і до нього слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч.5ст.126 КУпАПу виді штрафу.

При накладенні стягнення, врахувавши характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його майновий та сімейний стан, ступінь його вини, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 стягнення в межах санкції статті, яке буде необхідне і достатнє для його виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Судом також встановлено, що посвідчення водія ОСОБА_2 не отримував, та згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 126008 від 22.03.2023 року транспортний засіб марки «Дайво Ланос» державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 , а отже ОСОБА_2 не є власником вказаного транспортного засобу, тому підстав для оплатного вилучення транспортного засобу немає.

Також, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_2 додаткового стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки як встановлено з наданих суду матеріалів, ОСОБА_2 немає права керування транспортним засобом, тому позбавлення права керування транспортними засобами відносно ОСОБА_2 судом не застосовується, оскільки ОСОБА_2 таким правом як керування транспортними засобами не наділений, а тому і не може бути позбавлений цього права.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.33,36, 40-1,126 ч.5,276,279,280,283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає - 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 536(п`ятсоттридцять шість)гривень 80копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, код ЄДРПОУ 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області:Ю. В. Сидоренко