Решение № 110393369, 12.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2023Справа № 910/17957/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе 69» про ухвалення додаткового рішення у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»

до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смірнової Алли Сергіївни

2. Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк»

3. Приватного акціонерного товариства «Банкомзв`язок»

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе 69»

про застосування наслідків нікчемного правочину та скасування рішень у сфері державної реєстрації

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

від відповідача 4: Боднар А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі №910/17957/20 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

23.03.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе 69» (відповідача 4) надійшла заява про стягнення з позивача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 48000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 (у зв`язку з перебуванням судді Спичака О.М. на лікарняному з 23.03.2023) розгляд вказаної заяви призначено на 12.04.2023.

12.04.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на подану відповідачем 4 заяву.

У судовому засіданні 12.04.2023 представник відповідача 4 (заявника) надав усні пояснення з приводу поданої заяви.

Представники відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3 у судове засідання 12.04.2023 не з`явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 12.04.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 14.01.2021, відповідач 4 повідомив, що докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу адвоката будуть подані в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, після вирішення судом справи.

У судовому засіданні 15.03.2023 відповідачем було заявлено про стягнення з позивача витрат на правову допомогу адвоката та повідомлено, що докази понесення ним адвокатських витрат будуть подані ним після прийняття судом рішення у справі.

14.11.2019 між Адвокатським об`єднанням «Міллер» (адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрунзе 69» (клієнт) укладено Договір №358/3/14-11-2019 про надання правничої (правової) допомоги, предметом якого є надання адвокатським об`єднанням усіма законними методами та способами правничої (правової) допомоги клієнту.

Відповідно до 3.2 Договору ціною договору є сума вартості всіх наданих послуг, перелік яких вказаний у акті наданих послуг або в додатках до договору.

24.12.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду №24/12, в якій сторони визначили, що клієнт сплачує на користь адвокатського об`єднання оплату щодо надання правничої допомоги щодо судового розгляду справи про застосування наслідків нікчемного правочину та скасування рішень у сфері державної реєстрації в розмірі, передбаченому в рахунку за результатами надання таких послуг протягом 3-х календарних днів з моменту направлення адвокатським об`єднанням рахунку клієнту.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №24/12 від 24.12.2020 розмір вартості (гонорару) надання правничої (правової) допомоги формується відповідно до погодинної оплати уповноваженої особи адвокатського об`єднання у розмірі 1500,00 грн.

24.02.2023 між сторонами складено Акт надання послуг №59 на загальну суму 48000,00 грн:

1) ознайомлення з матеріалами справи №910/17957/20 - 6000,00 грн;

2) підготовка та подання відзиву на позовну заяву - 9000,00 грн;

3) підготовка та подання заяви про залишення позовної заяви без розгляду - 3000,00 грн;

4) підготовка та подання заяви про зупинення провадження у справі - 2250,00 грн;

5) підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив - 7500,00 грн;

6) підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу суду про зупинення провадження у справі - 3000,00 грн;

7) судове засідання - 1500,00 грн;

8) судове засідання - 1500,00 грн;

9) судове засідання у Північному апеляційному господарському суді - 1500,00 грн;

10) підготовка та подання клопотання про поновлення провадження у справі - 2250,00 грн;

11) підготовка та подання додаткових пояснень - 3000,00 грн;

12) судове засідання - 1500,00 грн;

13) судове засідання - 1500,00 грн;

14) підготовка та подання клопотання про отримання рішення суду - 750,00 грн;

15) підготовка та подання заяви про стягнення адвокатських витрат - 3750,00 грн

24.02.2023 адвокатським об`єднанням було складено та виставлено відповідачу 4 рахунок на оплату №74 на суму 129920,00 грн, в якому, в тому числі, міститься інформацію про послуги, які надавались адвокатським об`єднанням в межах справи №910/17957/20.

Вказаний рахунок був 07.03.2023 у повному обсязі оплачений відповідачем 4, що підтверджується довідкою банку.

У поданих до суду запереченнях позивач, зокрема, зауважив, що в п. 1 акту виконаних робіт відповідачем вказано послугу з ознайомлення з матеріалами справи - 4 години - 6000,00 грн. При цьому, у п. 2 акту виконаних робіт вказано про підготовку та подання відзиву на позовну заяву - 6 годин - 9000 грн.

Позивач вказав на те, що фактично надавалась одна послуга - складання відзиву на позовну заяву.

Крім того, позивач зазначив, що у п. 5 акту виконаних робіт вказано «підготовка та подання заперечень на відповідь на відзив» 5 годин - 7500,00 грн.

Однак, як вказує позивач, заперечення на відповідь на відзив містять більшу частину тексту, викладеного у відзиві на позовну заяву, вартість підготовки якого вже врахована.

Також позивач звернув увагу на те, що у п. 11 акту виконаних робіт вказані послуги з підготовки та поданні додаткових пояснень. Однак, подані відповідачем 4 пояснення практично складаються з текстів судових рішень у справі №910/8680/20.

За таких обставин, позивач вважає, що визначені відповідачем 4 вартість витрат на правову допомогу адвоката є сумнівною та необґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, які подавались відповідачем 4, зокрема, відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив та додаткові пояснення, суд дійшов висновку в обґрунтованості вище наведених заперечень позивача.

Крім того, судом встановлено, що у п. 3 акту виконаних робіт вказано надання послуги з підготовки та поданні заяви про залишення позову без розгляду.

Однак, судом було відмовлено у задоволенні вказаної заяви відповідача 4 з огляду на що відсутні підстави для покладення на позивача витрат, пов`язаних з її складанням.

Так само суд не вбачає підстав для покладення на позивача витрат, пов`язаних з підготовкою та поданням клопотання про отримання рішення суду у справі №910/17957/20 (п. 14 акту виконаних робіт), оскільки надання таких послуг не знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з вирішенням спору.

Крім того, суд вважає необґрунтованими витрати на підготовку та подання заяви про стягнення з позивача витрат на правову допомогу адвоката (2,5 години), що становить 3750,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Судом враховано, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,«Гімайдуліна і інші проти України»(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.

У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на подані позивачем заперечення та виходячи з принципів фактичності, розумності і неминучості понесення адвокатських витрат, суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь відповідача 4 витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 30000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе 69» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, офіс 103; ідентифікаційний код: 41264766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе 69» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 69, літ. В; ідентифікаційний код: 43043477) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 24.04.2023.

Суддя О.М. Спичак