Решение № 110368144, 18.04.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/63/23

Справа №754/2390/23

РІШЕННЯ

Іменем України

18 квітня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Париста А.С.

за відсутності сторін

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Київській області (м. Київ, вул. Володимирська, 15) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що 14.02.2023 року старшим сержантом поліції Обозовим Сергієм Станіславовичем, від імені суб`єкта владних повноважень та юридичної особи - Головного управління Національної поліції в Київській області було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №127633 від 14.02.2023, року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав позивача, не відповідає обставинам та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

У постанові БАД №127633 від 14.02.2023 року зазначається: « 14.02.2023 року, 00 год.30 хв. на 102 км а/д Н-01 Київ - Знам`янка, водій керуючи транспортним засобом, під час руху на перехресті з кільцевим рухом не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п.9.2. ПДР України». Так, 14.02.2023 року, близько 00-30хв., рухаючись автодорогою Київ - Знам`янка, ОСОБА_1 був зупинений Відповідачем, який звинуватив його у порушенні п.9.2 ДР України. Однак ПДР України не було порушено. Поліцейський без дослідження будь яких доказів та розгляду адміністративної справи виніс постанову серії БАД №127633, таким самим позбавивши мене можливості подавати пояснення та заперечення щодо тих доказів.

На підставі вищевикладеного, позивач просить скасувати постанову серії БАД №127633 від 14.02.2023року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року відкрито провадження в справі. Призначено справу до розгляду в позовному провадженні в судове засідання.

Відзив на адміністративний позов в порядку ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Відповідачем подано не було.

В судове засідання позивач не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання неодноразово не з`являлась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи. Причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом учасників справи, а згідно із ст. 205 ч. 3 п. 2 КАС України у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності та які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14 лютого 2023 року старшим сержантом поліції - Обозовим Сергієм Станяславовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване на 102 км а/д Н-01 Київ - Знам`янка.

Вказаною постановою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 14 лютого 2023 року о 00 год. 35 хв. на 102 км а/д Н-01 Київ - Знам`янка, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом під час руху на перехресті з кільцевим рухом не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.1,2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. про порушення правил дорожнього руху, ст.122. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів та підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З оскаржуваної постанови вбачається, що підставою зупинки позивача стало порушення п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України.

Відповідно доп.9.2«б» Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з п. 9.4. ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України маневрування (маневр) - це початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.

Суд зазначає, що ввімкнення світлового покажчику повороту відповідного напрямку необхідне для інформування інших водіїв про зміну напрямку руху та надання їм можливості скоригувати свої дії (вибрати безпечну швидкість, перестроїтись в іншу смугу руху, тощо) з урахування відповідного маневру водія, який подає попереджувальний сигнал.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, п.9.2.б ПДР України, передбачає що, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що Позивачем при здійсненні руху на перехресті з кільцевим рухом не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, що порушило п.9.2 ПДР і такі дії з його боку мали місце саме в силу його умисних дій.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях особи на яку накладено адміністративне стягнення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, то факт умисного вчинення ним вказаного правопорушення є недоведеним, сумнівним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь Позивача.

Відповідно до положень ч.6 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За принципом презумпції невинуватості, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Відповідач, відповідно до ст.78 КАС України, не надав доказів в обґрунтування складання оскаржуваної постанови та скоєння позивачем порушення ПДР України.

Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат по сплаті судового збору.

У відповідності до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви до суду позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у сумі 536,80 грн., що підтверджується квитанцією, наявною у матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до ст. 139 КАС України, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного Управління Національної поліції в Київській області на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова Відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому Позов підлягає до задоволення.

На підставі ст. 55 Конституції України, ст.9,22,121,251,258,289,293 КУпАП, та керуючись ст.ст.9,72-77,132, 139,242,244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії БАД №127633 від 14 лютого 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 510 гривень за порушення, передбаченого за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного Управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.А. Галась