Решение № 110332028, 05.04.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7420/22

№ 2/183/1322/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, -

в с т а н о в и в:

07 листопада 2022 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ракицька І.М., звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив стягнути з відповідача 35847,74 грн. у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. Спадщина складається з недоотриманої пенсії у розмірі 35847 грн. 74 коп.

Позивач звернувся до відділу пенсійного фонду та подав всі необхідні документи на спадщину, та необхідні оригінали документів.

Проте, відповідачем відмовлено позивачу у виплаті зазначеної суми, оскільки позивачем не подано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у зв`язку з чим останній змушений звернутися до суду з цією позовною заявою /а.с.2-3/.

Розпорядженням голови Верховного суду від 06.03.2022 року №1/2/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Сєверодонецького міського суду Луганської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2022року, матеріали по цивільній справі № 183/7420/22 переданні судді Сороці О.В. /а.с.13/.

Ухвалою суду від 09 листопада 2022 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження /а.с.14/.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, в позовній заяві просили розглядати справу за їх відсутності, наполягали на задоволені позову.

Представник відповідачав судове засідання не з`явився, надавши суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала на обліку в Біловодському об`єднаному управлінні та отримувала пенсію за віком по 31.08.2016 рік. Починаючи з 01.09.2016 року виплата пенсії була припинена, у зв`язку зі зміною статусу переселенця. За життя ОСОБА_2 за поновленням пенсії не зверталась.

Також, представник Головного УПФУ в Луганській області, посилаючись на ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» наполягає на тому, що особи, які звертаються за виплатою недотриманої пенсії до органів Пенсійного фонду України, де померлий перебував на обліку, повинні бути зареєстровані, як внутрішньо переміщенні особи, або мати реєстрацію постійного проживання на контрольованій території України. З огляду на наведене просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, справу розглядати без його участі /а.с.19-21/.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

На підставі ст. ст. 12, 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.ст.76-81ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом по справі встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2 , 1937 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції «м.Київ» /а.с.8/.

Приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з грошових виплат - недоотриманої пенсії у розмірі 35847 грн 74 коп. /а.с.7/.

24 липня 2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату зазначеної суми недотриманої пенсії, після смерті матері.

29 липня 2022 року управлінням з питань виплати пенсій Головного УПФУ в Луганській області було винесено рішення про відмову у виплаті недотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 спадкоємцю за законом ОСОБА_1 , з підстав відсутності довідки внутрішньо переміщеної особи /а.с.9,10/.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону.

Права і свободи людини та їх гарантії, відповідно до статті 3 Конституції України, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 52 Закону України«Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у ч. 2ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій ст. 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до статті 1216ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець передбачив можливість спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26червня 2019 року у справі № 284/252/17, провадження № 14-248цс19.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України«Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Суд звертає увагу на те, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частини другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Отже, аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Статтями 316, 317ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст цього права становлять можливості власника на володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому на зміст права не впливає місце проживання власника та місце знаходження майна.

Аналізуючи вищевикладене, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню насамперед як спосіб захисту прав та інтересів позивача, оскільки наявними доказами підтверджено, що відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини.

Також суд зазначає, що посилання відповідача на необхідність надання особами, які звертаються за виплатою недоотриманої пенсії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не ґрунтуються на законі. Наявність або відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи, а також наявність або відсутність реєстрації місця проживання у встановленому законом порядку на контрольованій території України, не може обмежувати право власності позивача на грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії.

Крім того, відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 грудня 2018 року № 27-1 правління зобов`язало начальників головних управлінь забезпечити укладання договорів з установами, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів. Тобто відповідно до Постанови від 22 грудня 2014 року № 28-2, зокрема, об`єднане управління, яким є відповідач, забезпечує фінансування та виплату пенсій. Отже, відповідач відповідно до чинного законодавства зобов`язаний сплачувати пенсійні виплати.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що право позивача на володіння, розпоряджання власним майном у вигляді отриманої спадщини відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері порушено з боку відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, то відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати за подання позовної заяви у виді судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями141,264,265,268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії у розмірі 35847 (тридцять п`ять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 74 копійки.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, (ЄДРПОУ 21782461), м.Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Шевченка, 9.

Суддя О.В. Сорока.