Решение № 110286790, 18.04.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 року № 520/2725/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Приватного акціонерного товариства «НОВИЙ СТИЛЬ» до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «НОВИЙ СТИЛЬ» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Державної митної служби України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500530/2022/000001/2 від 09.08.2022 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA500530/2022/000001/2 від 09.08.2022 р., на думку позивача, підлягає скасуванню.

Одеською митницею Державної митної служби України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ НОВИЙ СТИЛЬ (Покупець) та ANHUI LAITE GAS SPRING CO LTD Китай (Продавець) було укладено контракт №05122019-LANT від 05.12.2019 р.

До митного оформлення було подано митну декларацію №UA500530/2022/003592 від 09.08.2022 року, разом із якою подано: пакувальний лист від 31.12.2021 року, рахунок фактуру № NOWY34/35/2021 від 31.12.2021 року, коносамент №ZJSM22010421 від 18.01.2022 року, автотранспортну накладну №745806 від 04.08.2022 року, декларацію про проходження товару № NOWY34/35/2021 від 31.12.2021 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) №СФ-28097 від 15.07.2022 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) №СФ-28286 від 04.08.2022 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №04/08/14751 від 04.08.2022 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.08.2022 року, прейскурант від 20.01.2022 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.03.2022 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.12.2021 року, зовнішньоекономічний контракт №05122019-LANT від 05.12.2019 р., договір перевезення №01042020 від 01.04.2020 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №8838147 від 08.08.2022 року, інші некласифіковані документи.

За результатом розгляду наданих документів Одеської митниці Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500530/2022/000001/2 від 09.08.2022 р.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем було направлено до позивача запит № 23940 від 09.08.2022 р., в якому зазначено, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Зазначено, що згідно п.7.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.12.2019 №05122019-LANT витрати на пакування включені у вартість товару. Також, вказано, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Крім того, митний орган посилався на те, що не виділені складові компоненти морського перевезення, що унеможливлює перевірку наявності витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Згідно п.1.1. договору на надання транспортно-експедиційних послуг від 01.04.2020 № 01042020 експедитор надає послуги по маршруту, вказаному в заявці. Вказано, що заявка до митного оформлення не подавалась. Зазначено, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 15.07.2022 №СФ-28097 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірку наявності витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, у рахунку-фактурі від 04.08.2022 №СФ-28286 зазначено, що транспортно-експедиційні послуги надавались лише на території України, що суперечить умовам договору на надання транспортно-експедиційних послуг по маршруту.

Також, у вищевказаному запиті митний орган зобов`язав відповідно до ч.3 ст.53 МКУ протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач направив до Одеської митниці Державної митної служби України лист №61/08 від 09.08.2022 року, в якому зазначив, що на сьогодні АТ «Новий стиль» надало всі наявні у нього документи, а для підготовки додаткових документів на підтвердження митної вартості, яка була заявлена за 1 (основним) методом необхідно додатковий час. Позивач просив дозволити митне оформлення вантажу відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України. Для уникнення простою транспортного засобу, що призведе до додаткових не запланованих фінансових затрат підприємства, АТ «Новий стиль» для оформлення митної декларації в порядку статті 55 Митного кодексу України позивач просив надати рішення про коригування митної вартості по митній декларації № UА500530/2022/003592.

Щодо посилань митного органу на витрати на пакування, як складової митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.в, п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Таким чином, така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, додаються при визначенні митної вартості товару, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до п. 7.3. контракту №05122019-LANT від 05.12.2019 від 05.12.2019 р., встановлено, що вартість упаковки включена у вартість товару.

Отже, в даному випадку вартість упаковки включена у вартість товару

За таких обставин, в даному випадку була можливість перевірити правильність визначення митної вартості товару без додавання такої складової митної вартості, як вартість упаковки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Щодо посилань митного органу на те, що не виділені складові компоненти морського перевезення, що унеможливлює перевірку наявності витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості, суд зазначає наступне.

Під час митного оформлення товару надано довідку № 04/08/14751 від 04.08.2022 р., в якій зазначено такі складові (етапи перевезення товару) «морське перевезення по маршруту Шанхай (Китай) - Константа (Румунія)», «послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутом Константа (Румунія) - Орлівка, митний кордон України», «компенсація перетарювання на кордоні України», «транспортні послуги з міжнародного перевезення вантажів за маршрутом Орлівка, митний кордон України - м. Харків (Україна)».

Таким чином, позивачем підтверджено вартість перевезення товару, в тому числі і морського перевезення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Так, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500530/2022/000001/2 від 09.08.2022 р.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом при визначенні митної вартості застосовувався 6 (резервний) метод визначення митної вартості.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень пунктів 2,4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У постанові Верховного суду від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020 вказано, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості. Верховним Судом було зазначено, що кожна окрема одиниця товару (у вказаній справі товаром були також велокомплектуючі), яка підлягав декларуванню має власні повністю індивідуалізовані характеристики, які впливають на ціну, що підтверджується специфікацією. Відтак висновки митного органу про необхідність коригування товарів у кілограмах є помилковими.

Верховний Суд в постанові від 24 листопада 2021 року у справі №520/11059/2020 зазначив, що застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, з огляду на спрацювання модуля АС АУР, суди в даному випадку визнали необґрунтованим оскільки вважали, що індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з 'ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Також, Верховний Суд у вказаній постанові зробив висновок, що контролюючий орган визначив митну вартість не окремої одиниці товару, як це було зроблено платником податків під час подання митної декларації, а одного кілограма товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні індивідуальні характеристики, які й впливають на формування його ціни. Верховний Суд у вказаній постанові зробив висновок щодо посилань митного органу в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на ненадання декларантом інформації щодо подібних та ідентичних товарів, суди вважали, що сама по собі відсутність таких відомостей не обґрунтовує неможливість визнання заявленої митної вартості товару.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № UA500530/2022/000001/2 від 09.08.2022 року митним органом використано ціни за кілограм товару, що є некоректним в даному випадку.

Тобто, відповідачем не враховано того, що товари в даному випадку є штучними виробами та можуть мати різні антропометричні показники, характеристики, оснащення та відповідно вартість.

При цьому, вказане рішення не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення є необґрунтованими та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500530/2022/000001/2 від 09.08.2022 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «НОВИЙ СТИЛЬ» (61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88) до Одеської митниці Державної митної служби України (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, Одеська обл., 65078) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500530/2022/000001/2 від 09.08.2022 року.

Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005631, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, Одеська обл., 65078) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства НОВИЙ СТИЛЬ (код ЄДРПОУ 32565288, 61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88) сплачений судовий збір в сумі 3334 (три тисячі триста тридцять чотири) грн. 42 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 18.04.2023 року.