Постановление суда № 110284522, 11.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

11 квітня 2023 року Київ № 320/7787/22

Київський окружний адміністративний суду у складі:

головуючого судді Брагіної О.Є.;

при секретарі судового засідання - Кучеренко А.О.;

за відсутності сторін та їхніх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом адвоката Драгомирової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

адвокат Драгомирова О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами до ГУ ПФУ про визнання протиправними дій відповідача, які виявились у непроведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виданої Київським обласним ТЦ КСП від 21.06.2022 №2/3/1/1478, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі вищевказаної довідки з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою КОАС від 03.10.2022 було відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін для участі у судовому засіданні. Явка позивача в судове засідання була визнана обов`язковою.

Розгляд даної адміністративної справи, який було призначено на 21.10.2022, перенесено у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 10.03.2023.

Сторонам були направлені повістки про виклик із повідомленням про дату, час та місце проведення судового розгляду справи. Позивач отримав вказану повістку 03.01.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113302536847.

У призначений для розгляду справи час, сторони, повідомлені належним чином про дату та місце проведення судового засідання, не з`явились. При цьому, від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, однак за результатом її вивчення суд дійшов висновку, що неявка позивача в судове засідання відбулась без поважних причин. Зокрема, викладені у заяві аргументи для неявки в судове засідання позивача, не беруться судом до уваги, оскільки викликає обгрунтовані сумніви, що остання підписана саме позивачем - ОСОБА_1 , з огляду на те, що зареєстрованим місцем проживання останнього є АДРЕСА_1 , тоді як місцем відправлення заяви згідно накладної оператора поштового зв`язку є Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, Одеса, Одеська обл.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи було відкладено, сторонам були повторно направлені повістки про виклик із повідомленням про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, призначеного на 22.03.2023.

У судове засідання 22.03.2022, сторони, повідомлені належним чином, не з`явилися, заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності, до суду не надходило. Факт повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судового розгляду справи підтверджується інформацією із офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку у розділі "Трекінг" https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, згідно якої поштове відправлення №0113302732212 вручено позивачу особисто 21.03.2023.

Судом розгляд справи було відкладено, сторонам повторно направлені повістки про виклик із повідомленням про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, призначеного на 11.04.2023. Вказана повістка надійшла на адресу позивача 04.04.2023, що підтверджується інформацією із офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку у розділі "Трекінг" https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, щодо поштового відправлення №0113302821894.

Вирішуючи питання про можливість подальшого розгляду справи за повторної неявки позивача, суд виходив із наступного:

статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.181 КАС України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, визначених цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Приписами п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України унормовано, що учасники справи, поміж іншого, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, де вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Статтею 205 КАС України встановлено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у розгляді, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.

З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового процесу наслідки, у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Судом встановлено, що позивач не з`явився та не забезпечив явку свого представника у двох судових засіданнях поспіль, доказів про поважність причин неприбуття або завчасного повідомлення суд про причини неприбуття не надав, що вказує на факт неявки позивача у судові засідання без поважних причин, ураховуючи визнання явки заявника у судове засідання обов`язковою.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є обов`язковою до застосування у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, щоб не порушувати зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права та можливості, здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані.

При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18, де зазначено наступне:

«…В аспекті наведеного суд першої інстанції вказав, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення судового засідання як на 09 вересня, так і на 07 жовтня 2019 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, просив залишити позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності залишив без розгляду.

Отож, якщо позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань, двічі не прибув у судові засідання без повідомлення поважних причин неявки; заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду.

Міркування ОСОБА_1 про неправильне застосування судом першої інстанції положень частини п`ятої статті 205 КАС України не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскарженого судового рішення. Не змінює оцінки цих міркувань й посилання скаржника на судову практику застосування цієї норми касаційним судом в іншій адміністративній справі».

«…Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору».

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, - ч.5 ст. 242 КАСУ.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд роз`яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду із зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 181, 205, 229, 240, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

позовну заяву адвоката Драгомирової Олени Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548; вул. Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська обл., 08500) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.