Постановление суда № 110284450, 17.04.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

17 квітня 2023 року м. Київ Справа № 320/8526/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши у м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Київській області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати розміру раніше призначеної пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 08 лютого 2022 року №22/6-7388, виготовленої Міністерством внутрішніх справ України та доплати в повному розмірі до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2022 року №22/6-7388, з 01 грудня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.

03.04.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Лиска І.Г.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11 квітня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Лиска І.Г. та передачі справи на розгляд іншому судді.

В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_1 вказує, що суддя Лиска І.Г. брав участь у розгляді справи №320/4356/22 за його позовом про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. При розгляді справи №320/4356/22 за правилами спрощеного позовного провадження суддя Лиска І.Г. грубо порушив норми КАС України щодо термінів розгляду справи, що виразилося у безпідставному затягуванні розгляду даної справи незначної складності, зволіканням з виготовленням вмотивованого судового рішення, чим порушив його конституційні права. У зв`язку з чим, останнім подано скаргу до Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Таким чином участі судді Лиска І.Г. у розгляді справи №320/8526/23 викликає сумнів щодо об`єктивності та неупередженості, а тому суддя Лиска І.Г. не може брати участь при розгляді даної справи.

11.04.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 11.04.2023 про відвід суді ОСОБА_2 та матеріали адміністративної справи №320/8526/23 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 головуючим для розгляду заяви про відвід судді Лиска І.Г. визначено суддю Войтовича І.І.

Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 від 11.04.2023 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., суд зазначає наступне.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до вимог частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Як вбачається зі змісту заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Лиска І.Г. в адміністративній справі №320/8526/23 поданої 11.04.2023, відвід ґрунтується на тому, що суддя брав участь у розгляді іншої справи №320/4356/22 за його позовом, при розгляді якої суддею грубо порушено норми КАС України щодо термінів розгляду справи, що виразилося у безпідставному затягуванні розгляду вказаної справи, такої, яка є незначної складності, зволіканням зі сторони судді з виготовленням вмотивованого судового рішення, чим порушено конституційні права позивача. Наслідком таких дій судді стало подання ОСОБА_1 скарги до Вищої ради правосуддя щодо притягнення судді ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Відповідно, у позивача участь судді Лиска І.Г. у розгляді даної справи за №320/8526/23 викликає сумнів щодо об`єктивності та неупередженості, суддя Лиска І.Г. не може брати участь при розгляді даної справи.

Відповідно, у позивача наявні сумніви в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи враховуючи наслідки розгляду справи суддею за №320/4356/22, порушення суддею Лиска І.Г. норм процесуального законодавства під час вирішення справи, а саме порушення термінів розгляду справи, зволіканням з виготовленням вмотивованого судового рішення.

Суд зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України) та мотиви відводу судді Лиска І.Г. не містять обставин, які свідчать про наявність підстав для відводу судді, оскільки заява про відвід судді мотивована незгодою позивача з процесуальними діями судді під час розгляду даної справи, і не містить передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому, особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).

З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. в адміністративній справі №320/8526/23 подана 11.04.2023 не підлягає задоволенню, як невмотивована.

Керуючись статями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. в адміністративній справі №320/8526/23 - відмовити.

Копію ухвали суду надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.