Постановление суда № 110278486, 18.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

18.04.2023Справа № 910/5743/23

Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін клопотання № 230413/14154 від 13.04.2023 року «Про забезпечення позову» (з урахуванням клопотання № 230417/14154 від 17.04.2023 року «Про виправлення помилки») Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.)

у справі № 910/5743/23

за позовом Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.)

до 1. К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL)

2. Міністерства охорони здоров`я України

про захист порушеного права інтелектуальної власності

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) (позивач) надійшла позовна заява № 230412/14154 від 12.04.2023 року до К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) (відповідач-1) та Міністерства охорони здоров`я України (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- зобов`язати компанію К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) припинити порушення прав Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) на винахід за патентом України № 55409, шляхом заборони компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) використовувати винахід (сполука каспофунгін ацетат) за патентом України № 55409 у лікарському засобі "Каспофунгін Ромфарм", що містить сполуку каспофунгін ацетат;

- вилучити з цивільного обороту та знищити лікарські засоби "Каспофунгін Ромфарм" виробництва компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL), виготовлені для пропонування для продажу та продажу в Україні, як такі, що виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності, що засвідчуються патентом України на винахід № 55409;

- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України відмовити в державній реєстрації лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм", або будь-якого іншого лікарського засобу, що містить сполуку каспофунгін ацетат, виробництва компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL).

14.04.2023 року через відділ діловодства суду від Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) надійшло клопотання № 230413/14154 від 13.04.2023 року «Про забезпечення позову», в якому заявник (з урахуванням клопотання № 230417/14154 від 17.04.2023 року «Про виправлення помилки») просить суд:

- заборонити Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм" та висновок за результатами перевірки реєстраційних матеріалів лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм" на їх автентичність;

- заборонити Державній митній службі України та її територіальним органам як відокремленим підрозділам, зокрема, Вінницькій митниці, Житомирській митниці, Волинській митниці, Дніпровській митниці, Донецькій митниці, Закарпатській митниці, Запорізькій митниці, Івано-Франківській митниці, Київській митниці, Кропивницькій митниці, Луганській митниці, Львівській митниці, Миколаївській митниці, Одеській митниці, Полтавській митниці, Рівненській митниці, Сумській митниці, Тернопільській митниці, Харківській митниці, Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, Хмельницькій митниці, Черкаській митниці, Чернівецькій митниці та Чернігівській митниці здійснювати митне оформлення товару - лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм", виробництва компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL);

- заборонити компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) вводити в цивільний обіг (в тому числі, продавати, міняти, пропонувати до закупівлі за результатами закупівельної процедури, вчиняти інші дії, спрямовані на реалізацію) на території України лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм".

В обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) є власником патенту України № 55409 на винахід Фармацевтична композиція для внутрішньовенного введення, спосіб її одержання та спосіб лікування і/або профілактики грибкових захворювань (варіанти) (дата подання заявки - 15.04.1997 року, дата реєстрації - 15.04.2003 року). Вказаним патентом захищена сполука каспофунгін ацетат. Сполука каспофунгін ацетат є активною діючою речовиною оригінального (інноваційного) лікарського засобу «КАНСИДАЗ®», який виробляється компанією Мерк Шарп і Доум Б.В. (Нідерланди) та лабораторії Мерк Шарп і Доум Шибре (Франція). Лікарський засіб «КАНСИДАЗ®» був вперше зареєстрований в Україні у 2005 році згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 412 від 17 серпня 2005 року «Про державну реєстрацію лікарських засобів». В подальшому його було перереєстровано згідно наказу МОЗ України № 907 від 11 травня 2018 року та на нього видані реєстраційні посвідчення UA/2841/01/02, UA/2841/01/01.

Позивачу стало відомо про подання компанією К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) пропозиції на участь у процедурі закупівлі фармацевтичної продукції Каспофунгін 50 мг. Відповідно до відомостей, опублікованих на ресурсі prozorro.gov.ua, за оголошенням про закупівлю ДК 021:2015 - 33600000-6 Фармацевтична продукція (Каспофунгін 50 мг) компанія К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) пропонує до купівлі лікарський засіб "Каспофунгін Ромфарм" 50 мг у формі порошку для концентрату для розчину для інфузій у флаконі, виробництва К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL). Діючою речовиною лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм" 50 мг у формі порошку для концентрату для розчину для інфузій у флаконі є сполука каспофунгін ацетат, тотожна з композицією, яка захищена патентом України № 55409.

На твердження позивача, Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) не надавало будь-якого дозволу компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) на використання винаходу за патентом України № 55409 у вищевказаному лікарському засобі.

На думку Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.), зазначені вище обставини свідчать про порушення компанією К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) прав інтелектуальної власності Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) на винахід, а також охоронюваного законом інтересу Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) щодо недопущення до обігу в Україні лікарських засобів, державна реєстрація яких буде здійснена з порушенням чинного законодавства України та прав інтелектуальної власності Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.).

Розглянувши клопотання № 230413/14154 від 13.04.2023 року «Про забезпечення позову» (з урахуванням клопотання № 230417/14154 від 17.04.2023 року «Про виправлення помилки») Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.), суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 року у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 року у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 року у справі № 911/3616/21(911/184/22).

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) є власником патенту України № 55409 на винахід « Фармацевтична композиція для внутрішньовенного введення, спосіб її одержання та спосіб лікування і/або профілактики грибкових захворювань (варіанти)» (дата подання заявки - 15.04.1997 року, дата реєстрації - 15.04.2003 року).

Отже, Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) належать виключні права на виготовлення та реалізацію продуктів з використанням речовин та способу, які є об`єктами винаходу за патентом України № 55409, та права перешкоджати неправомірному використанню винаходу.

Вказаним патентом захищена сполука каспофунгін ацетат. Сполука каспофунгін ацетат є активною діючою речовиною оригінального (інноваційного) лікарського засобу «КАНСИДАЗ®», який виробляється компанією Мерк Шарп і Доум Б.В. (Нідерланди) та лабораторії Мерк Шарп і Доум Шибре (Франція). Лікарський засіб «КАНСИДАЗ®» був вперше зареєстрований в Україні у 2005 році згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 412 від 17 серпня 2005 року «Про державну реєстрацію лікарських засобів».

В подальшому його було перереєстровано згідно наказу МОЗ України № 907 від 11 травня 2018 року та на нього видані реєстраційні посвідчення UA/2841/01/02, UA/2841/01/01.

Необхідність звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів зумовлена тим, що позивачу стало відомо про подання компанією К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) пропозиції на участь у процедурі закупівлі фармацевтичної продукції Каспофунгін 50 мг.

Відповідно до відомостей, опублікованих на ресурсі prozorro.gov.ua, за оголошенням про закупівлю ДК 021:2015 - 33600000-6 Фармацевтична продукція (Каспофунгін 50 мг) компанія К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) пропонує до купівлі лікарський засіб "Каспофунгін Ромфарм" 50 мг у формі порошку для концентрату для розчину для інфузій у флаконі, виробництва К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL).

На переконання позивача, діючою речовиною лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм" 50 мг у формі порошку для концентрату для розчину для інфузій у флаконі є сполука каспофунгін ацетат, тотожна з композицією, яка захищена патентом України № 55409.

Як стверджує позивач, Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) не надавав компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) будь-якого дозволу на використання винаходу « Фармацевтична композиція для внутрішньовенного введення, спосіб її одержання та спосіб лікування і/або профілактики грибкових захворювань (варіанти)» за патентом України № 55409 у вказаному лікарському засобі.

З доданого до позовної заяви гарантійного листа від 11.04.2023 року № 11/04-02 слідує, що МОЗ України гарантує зареєструвати в Україні лікарський засіб «Каспофунгін Ромфарм» 50 мг у формі порошку для концентрату для розчину для інфузій у флаконі, виробництва К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) не пізніше ніж протягом 90 календарних днів з дати укладення договору про закупівлю (або не пізніше строку, передбаченого у пункті 5.1 проекту договору про закупівлю, якщо цей строк настане раніше).

Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) надіслав лист до Державного підприємства «Медичні закупівлі України» з попередженням, що прийняття пропозиції до закупівлі будь-якого іншого лікарського засобу, активною діючою речовиною якого є сполука каспофунгін, захищена патентом України № 55409, без дозволу правовласника, призведе до порушення прав інтелектуальної власності Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.).

На думку Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) реєстрація лікарського засобу «Каспофунгін Ромфарм» має бути заборонена в судовому порядку.

Частиною п`ятою статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачено, що патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі).

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» використанням винаходу (корисної моделі) визнається, зокрема, виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Підпунктом 16 пункту 1 розділу ІI Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства від 26.08.2005 №426 (у редакції наказу Міністерства від 23.07.2015 №460), визначено, що державна реєстрація готового лікарського засобу - процедура, яка проводиться відповідно до вимог чинного законодавства з метою допуску лікарського засобу до медичного застосування в Україні та внесення його до Державного реєстру лікарських засобів України.

Відповідно до абзаців першого, третього і четвертого пункту 2 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2005 №376, державна реєстрація лікарського засобу здійснюється МОЗ на підставі заяви та результатів експертизи реєстраційних матеріалів на такий засіб, проведеної Державним експертним центром МОЗ у визначеному МОЗ порядку.

Державна реєстрація лікарського засобу, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу та застосовується на території таких країн чи держав - членів Європейського Союзу, здійснюється на підставі заяви та висновку Центру, складеного за результатами проведення у визначеному МОЗ порядку розгляду доданих до заяви матеріалів.

Державну реєстрацію лікарського засобу, який підлягає закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, на виконання угоди щодо закупівлі між МОЗ та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, здійснює МОЗ на підставі заяви та висновку Центру, складеного за результатами проведення у визначеному МОЗ порядку перевірки реєстраційних матеріалів щодо їх автентичності.

Таким чином, видача Центром висновку про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «Каспофунгін Ромфарма» та висновку за результатами перевірки реєстраційних матеріалів лікарського засобу «Каспофунгін Ромфарм» на їх автентичність, призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення цього спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв`язку із наявністю нового власника лікарського засобу; а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав. Вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частиною першою і пунктом 9 частини другої статті 544 Митного кодексу України призначенням митних органів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

Здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання як сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Частиною другою статті 398 Митного кодексу України передбачено, що правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об`єкт права інтелектуальної власності, має право безоплатно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності з метою реєстрації такого об`єкта у митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 399 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.

Отже, враховуючи наявність у Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) виключних майнових прав на винахід за патентом України № 55409, адекватними заходами забезпечення позову буде покладення на митні органи (перелік яких визначено у резолютивній частині даної ухвали) заборони здійснювати митне оформлення товару - лікарського засобу «Каспофунгін Ромфарм», виробництва К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL), а також заборона компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) вводити в цивільний обіг (в тому числі, продавати, міняти, пропонувати до закупівлі за результатами закупівельної процедури, вчиняти інші дії, спрямовані на реалізацію) на території України лікарського засобу «Каспофунгін Ромфарм».

Оскільки Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частинами першою - другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Дорани проти Ірландії").

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).

Суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 року у справі № 910/20007/20).

У даній справі встановлені судом обставини свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить/унеможливить поновлення прав та/або законних інтересів позивача у разі задоволення позову.

Таким чином, з огляду на викладене вище, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність правового зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, врахувавши ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про обгрунтованість клопотання Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) про забезпечення позову.

У разі зміни таких обставин сторони не позбавленні права звернутись із відповідною заявою про скасування заходів про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. 136, 137, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Клопотання № 230413/14154 від 13.04.2023 року «Про забезпечення позову» (з урахуванням клопотання № 230417/14154 від 17.04.2023 року «Про виправлення помилки») Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) у справі № 910/5743/23 - задовольнити.

2. До набрання рішенням суду у даній справі законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код 20015794, адреса: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 14) видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм" та висновок за результатами перевірки реєстраційних матеріалів лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм" на їх автентичність;

- заборони Державній митній службі України та її територіальним органам як відокремленим підрозділам, зокрема, Вінницькій митниці, Житомирській митниці, Волинській митниці, Дніпровській митниці, Донецькій митниці, Закарпатській митниці, Запорізькій митниці, Івано-Франківській митниці, Київській митниці, Кропивницькій митниці, Луганській митниці, Львівській митниці, Миколаївській митниці, Одеській митниці, Полтавській митниці, Рівненській митниці, Сумській митниці, Тернопільській митниці, Харківській митниці, Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, Хмельницькій митниці, Черкаській митниці, Чернівецькій митниці та Чернігівській митниці здійснювати митне оформлення товару - лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм", виробництва компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL);

- заборони компанії К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) (Румунія, повіт Ілфов, 075100 м. Отопень, вул. Ероілор, 1А; Romania, Ilfov 075100 Otopeni, str. Eroilor, Nr.1F) вводити в цивільний обіг (в тому числі, продавати, міняти, пропонувати до закупівлі за результатами закупівельної процедури, вчиняти інші дії, спрямовані на реалізацію) на території України лікарського засобу "Каспофунгін Ромфарм".

3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 року у справі № 910/5743/23 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 18.04.2023 року.

4. Строк пред`явлення ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 року у справі № 910/5743/23 до виконання становить три роки, тобто до 18.04.2026 року.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 року у справі № 910/5743/23 є: Мерк Шарп Енд Доме Корп. (Merck Sharp & Dohme Corp.) (Ван Мерк Драйв, П.О,. Бокс 100, Вайтхауз Стейшн, ЕнДжей 08889, США; One Merck Drive P.O/ Box 100, Whitehouse Station, NJ 08889, United States).

6. Боржниками у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 року у справі № 910/5743/23 є:

Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код 20015794, адреса: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 14);

К.Т. Ромфарм компані С.Р.Л. (S.C. Romfarm Company SPL) (Румунія, повіт Ілфов, 075100 м. Отопень, вул. Ероілор, 1А; Romania, Ilfov 075100 Otopeni, str. Eroilor, Nr.1F);

Державна митна служба України (вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 43115923);

Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця(з), 21034; ідентифікаційний код 43997544);

Волинська митниця (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі(з), Любомльський район, Волинська область, 44350; ідентифікаційний код 43958385);

Дніпровська митниця (вул. Ольги княгині, 22, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код 43971371);

Донецька митниця (пр. Луніна, 1, м. Маріуполь, 87510; ідентифікаційний код 44029605);

Житомирська митниця (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003; ідентифікаційний код 44005610);

Закарпатська митниця (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород(з), 88000; ідентифікаційний код 43985560);

Запорізька митниця (вул. Синенка Сергія, 12, м. Запоріжжя, 69041; ідентифікаційний код 44005647);

Івано-Франківська митниця (вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ(з), 76005; ідентифікаційний код 43971364);

Київська митниця (бул. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код 43997555);

Кропивницька митниця (вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, 25030; ідентифікаційний код 44005668);

Луганська митниця (вул. Лангемака, 76, м. Старобільськ, Старобільський район, Луганська область, 92704; ідентифікаційний код 44030626);

Львівська митниця (вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79000; ідентифікаційний код 43971343);

Миколаївська митниця (вул. Московська, 57А, м. Миколаїв, 54017; ідентифікаційний код 44017652);

Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код 44005631);

Полтавська митниця (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, 36022; ідентифікаційний код 43997576);

Рівненська митниця (вул. Соборна, 104, м. Рівне(з), 33028; ідентифікаційний код 43958370);

Сумська митниця (вул. Вєтрова Юрія, 24, м. Суми, 40020; ідентифікаційний код 44017631);

Тернопільська митниця (вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль(з), 46400; ідентифікаційний код 43985576);

Харківська митниця (вул. Короленка, 16Б, м. Харків, 61003; ідентифікаційний код 44017626);

Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003; ідентифікаційний код 43946385);

Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький(з), 29010; ідентифікаційний код 43997560);

Черкаська митниця (вул. Дашковича Остафія, 76, м. Черкаси, 18007; ідентифікаційний код 44005652);

Чернівецька митниця (вул. Руська, 248М, м. Чернівці(з), 58023; ідентифікаційний код 43971359);

Чернігівська митниця (пр. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017; ідентифікаційний код 43985581).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали 18 квітня 2023 року.

Суддя О.В. Котков