Решение № 110258634, 17.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/644/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 10.03.2002 по 24.05.2022 року та з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 10.03.2002 по 24.05.2022 року та з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В обґрунтування позовних вимог позивачем наголошується, що він був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період 3 відділом Одеського РТЦК та СП (м. Южне) та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду патрульного (за рахунок посади інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія) відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б).

В подальшому, на підставі бойових розпоряджень, позивач безпосередньо брав участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з 10.03.2002 по 24.05.2022 року та з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року.

Проте, за вказані періоди йому не виплачена збільшена додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень.

Така бездіяльність відповідача і стала підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 13.01.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.02.2023 року витребувано з Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії документів, а саме: бойове розпорядження від 10.03.2022 року №17ДСК; бойове розпорядження від 23.05.2022 року №279ДСК; бойове розпорядження від 31.05.2022 року №299ДСК. А також, інформацію про прийняття командиром Військової частини НОМЕР_1 наказу про виплату додаткової винагороди щодо ОСОБА_1 за період з 10.03.2022 року по 31.07.2022 року.

Зупинено провадження по справі до отримання доказів.

06.03.2023 року за вхід.№ЕС/1800/23 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій виправлена допущена помилка в прохальній частині позовної заяви.

15.03.2023 року за вхід.№8007/23 надійшов відзив на позовну заяву, в якому наголошується на правомірності дій відповідача, оскільки позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 09.04.2022 р. по 30.04.2022 р. та з 01.05.2022 року по 24.05.2022 р., з 02.06.2022 р. по 03.06.2022 р., 08.07.2022 р. перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 08.05.2022 №216/1-ос та від 07.06.2022 №195-ос та від 08.07.2022 № 258-ос та від 05.08.2022 №309-ос Позивачу в повному розмірі виплачена додаткова винагорода, яка була збільшена до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційної часу участі у таких діях та заходах, що підтверджується Позивачем у позовній заяві.

Позивач вказує у позовній заяві, що йому не було виплачена за інші дні службового відрядження додаткова винагорода, яка збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційної часу участі у таких діях та заходах.

Відповідач наголошує, що позивач в інші дні службового відрядження відповідно до пункту 2 Наказу 164 не брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та не виконував бойових (спеціальних) завдань та інших заходів передбачених даним пунктом.

Тому Відповідач виплатив Позивачу додаткову винагороду, яка збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційної часу участі у таких діях та заходах в повному розмірі.

Разом з відзивом, на виконання ухвали суду, надані витребувані матеріали.

28.03.2023 р. за вхід.№ЕС/2635/23 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, провадження по справі поновлено.

Розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

01.03.2022 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, 3 відділом Одеського РТЦК та СП (м. Южне) та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду патрульного (за рахунок посади інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія) відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б).

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 11.03.2022 року №55-ВВ про особовий склад (службові переміщення) на підставі бойового розпорядження від 10.03.2022 року №17ДСК, 10.03.2022 року старшого солдата ОСОБА_1 було відправлено у службове відрядження в складі зведеного загону №2 в оперативне підпорядкування командира 1 ЗБС 28 ОМБР.

24.05.2022 року старший солдат ОСОБА_1 прибув із вищевказаного службового відрядження відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 24.05.2022 року №126-ВВ про особовий склад (службові переміщення) на підставі бойового розпорядження від 23.05.2022 року № 279-ДСК.

В подальшому, відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 01.06.2022 року №134-ВВ про особовий склад (службові переміщення) на підставі бойового розпорядження від 31.05.2022 року №299 ДСК старшого солдата ОСОБА_1 було відправлено у службове відрядження в складі зведеного загону №4 до н.п. Южноукраїнськ, з метою виконання бойового розпорядження.

31.07.2022 року старший солдат ОСОБА_1 прибув із вищевказаного службового відрядження відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 01.08.2022 року №192-ВВ про особовий склад (службові переміщення).

Релевантні джерела права та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 3573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова КМУ №168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ №217 від 07.03.2022; №350 від 22.03.2022; №400 від 01.04.2022; №754 від 01.07.2022; №793 від 07.07.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2-1 постанови КМУ №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою виконання вимог постанови КМУ №168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31 березня 2022 року №164 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі Наказ 164), яким був установлений порядок і умови виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць та додаткова винагорода збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У пункті 1 Наказу 164 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) виплачувати додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі 30000,00 гривень (з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї винагороди збільшується до 100000,00 гривень включно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.

У пункті 2 Наказу 164 визначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійнорозвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;

виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Пунктом 3 Наказу 164 визначено, виключний перелік документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходів, а саме:

бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та побатькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій документів, судом встановлено наступне: згідно Витягу з Бойового розпорядження від 10.03.2022 року №17-ДСК з витягом з додатку, Витягу з Бойового розпорядження від 23.05.2022 року №279-ДСК, Витягу з Бойового розпорядження від 31.05.2022 року №299-ДСК з витягом з додатку, ОСОБА_1 виконував бойові завдання з 10.03.2022 по 24.05.2022 року. Вказана інформація є інформацією з обмеженим доступом, відповідно до постанови КМУ №736.

Виконання бойових завдань позивачем також підтверджується наступним.

Відповідно до витягу з наказу від 11.03.2022 року №55-ВВ «Про особовий склад» (службові переміщення) відряджено старшого солдата ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії водія відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) у службове відрядження в складі зведеного загону №2 в оперативне підпорядкування командира 1 ЗСБ 28 ОМБР, з 10 березня 2022 року (підстава: бойове розпорядження від 10.03.2022 р. №17-ДСК, посвідчення про відрядження №66/30 від 10.03.2022 року).

Відповідно до витягу з наказу від 24.05.2022 р. №126-ВВ «Про особовий склад» (службові переміщення) вважати старшого солдата ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії водія відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), таким, що прибув із службового відрядження в складі зведеного загону №2 з оперативного підпорядкування командира 1 ЗСБ 28 ОМБР, 24 травня 2022 року (підстава: бойове розпорядження від 23.05.2022 р. №279-ДСК, посвідчення про відрядження №66/30 від 10.03.2022 року).

Також судом встановлено, що відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 08.05.2022 року №216/1-ОС з витягом з додатку та наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 07.06.2022 року №195-ОС з витягом з додатку, ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 09.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.05.2022 по 24.05.2022 відповідно.

Разом з цим, така винагорода не виплачена позивачу за період з 10.03.2022 року по 08.04.2022 року.

Також судом з матеріалів справи встановлено, що згідно копії наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 08.07.2022 року №258-ОС з витягом з додатку, копії наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 05.08.2022 року №309-ОС з витягом з додатку ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 02.06.2022 по 03.06.2022, 08.07.2022 відповідно.

Така винагорода не виплачена позивачу за період 01.06.2022 р., 04.06.2022 р. по 07.07.2022 р. та з 09.07.2022 р. по 31.07.2022 р.

Крім того, матеріали справи містять копії наступних документів:

витяг з наказу від 01.06.2022 р. №134-ВВ «Про особовий склад» (службові переміщення), яким відряджено старшого солдата ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії водія відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), у службове відрядження в складі зведеного загону №4 до н.п. Южноукраїнськ, з метою виконання бойового розпорядження, з 01 червня 2022 року (підстава: бойове розпорядження від 31.05.2022 р. №299-ДСК, посвідчення про відрядження №1207);

витяг з наказу від 01.08.2022 р. №192-ВВ «Про особовий склад» (службові переміщення), згідно якого вважати старшого солдата ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії водія відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), таким, що прибув із службового відрядження в складі зведеного загону №4 з н.п. Южноукраїнськ, з 31.07.2022 р. (підстава: посвідчення про відрядження №1207).

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Так, Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, в якому зазначається, що "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі" (абзац другий підпункту 5.4 п. 5 мотивувальної частини). Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.

У справі "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" має на увазі не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (ЄСПЛ аналогічної позиції дотримується у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Також у рішенні в справі "The Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

При цьому ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.

Як встановлено судом із письмових доказів, наявних в матеріалах справи, ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 10.03.2022 року по 24.05.2022 року та з 01.06.2022 р. по 31.07.2022 року.

Проте, відповідачем не виплачена ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 10.03.2022 року по 08.04.2022 року та за період 01.06.2022 р., 04.06.2022 р. по 07.07.2022 р. та з 09.07.2022 р. по 31.07.2022 року.

Суд зазначає, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу №164 в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.

З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 10.03.2022 року по 08.04.2022 року та за період 01.06.2022 р., 04.06.2022 р. по 07.07.2022 р. та з 09.07.2022 р. по 31.07.2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 10.03.2022 року по 08.04.2022 року та за період 01.06.2022 р., 04.06.2022 р. по 07.07.2022 р. та з 09.07.2022 р. по 31.07.2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року №8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання вчинити певні дії за період 09.04.2022 р. по 30.04.2022 р., з 01.05.2022 р. по 24.05.2022 р., з 02.06.2022 р. по 03.06.2022 р., 08.07.2022 р. судом встановлено, що виплата такої додаткової винагороди підтверджена інформацією про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2022 рік. Отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 10.03.2022 року по 08.04.2022 року та за період 01.06.2022 р., 04.06.2022 р. по 07.07.2022 р. та з 09.07.2022 р. по 31.07.2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 гривень, у зв`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 10.03.2022 року по 08.04.2022 року та за період 01.06.2022 р., 04.06.2022 р. по 07.07.2022 р. та з 09.07.2022 р. по 31.07.2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ 14321386)

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА