Решение № 110238079, 13.04.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2023 року м. Ужгород№ 260/1615/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинцю Д.В.,

при секретарі судових засідань Неміш Т.В.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача Шпуганича В.П.,

представника відповідача Секерні Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Заньковецька, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88005, код ЄДРПОУ 35045459) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2023 року, ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Шпуганича Василя Петровича (далі представника позивача) звернувся до Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі відповідач), яким просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати Постанову Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) код 35045459 від 15.10.2015 року ВП № 48892926 про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 виконавчого збору в сумі 27070,95 грн.;

2) визнати протиправною та скасувати Постанову Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Секерня Євгенія Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 71263875 з примусового виконання постанови Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби від 15 жовтня 2015 року № 48892926 про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 виконавчого збору в сумі 27070,95 грн.;

3) справу розглянути за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи (а.с.1-6).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11 лютого 2015 року у справі № 308/2934/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", заборгованість за кредитним договором в сумі 268 029,43 грн., з яких 142789 грн. - заборгованість за кредитом, 101 430,21 грн. - заборгованість по відсотках, 23 809,27 грн. - пеня. Також стягнуто судові витрати на суму 2680,29 грн.. У задоволенні вимог зустрічної позовної заяви відмовлено.

Рішення суду від 11 лютого 2015 року залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21 липня 2015 року.

Рішення суду у період з 05 жовтня 2015 року по 10 березня 2023 року перебувало на примусовому виконанні у відділ Державної виконавчої служби м. Ужгорода у державного виконавця Секерні Євгенія Миколайовича.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 17 лютого 2023 року замінено сторону стягувана, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ" код ЄДРПОУ 35326253 на правонаступника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Постановою Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Секерня Є.М. від 10 березня 2023 року виконавче провадження № 48892926 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення і боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною четвертою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною першою статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Так, у період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив - 10 відсотків фактично стягнутої суми, тоді як, у період після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору складав - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 308/2934/14 відкрито 05 жовтня 2015 року.

Положення статті 27 Закону №1404-VIII (у редакції чинній у період до 28.08.2018 року) зменшували відповідальність ОСОБА_1 як боржника, в порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404-VIII (у редакції чинній з 28.08.2018 року), оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми що підлягає примусовому стягненню.

Таким чином, з урахуванням того, що зміни внесені Законом №2475-VIII погіршили становище боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 а також те, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом, виконавче провадження закінчено у зв`язку з подачею стягувачем про виконання боргу самостійно, а не примусово позивач наполягав на тому, що відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору та пред`явлення її до виконання.

Представник позивача у позовній заяві стверджував, що як вбачається з інформації про виконавче провадження державний виконавець у межах виконавчого провадження №48892926 не вчинив дій спрямованих на примусове виконання виконавчого листа. Під належними діями слід розуміти стягнення з боржника на користь стягувача грошових коштів, тобто реальне виконання судового рішення а не вчинення певних дій спрямованих на виконання без належного їх результату.

У Постанові Великої палати Верховного Суду від 11.03.2020 № 2540/3203/18 (11-445апп19) міститься наступний висновок. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою. Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом. Крім цього, пунктом 20 розділу III Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувану за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 280/13057/21 (спір щодо виконавчого збору за постановою від 28 серпня 2018 року тобто у новій, діючій редакції ст. 27 Закону № 1404-VIII) міститься висновок що факт повернення виконавчого документа стягувану є належною та достатньою підставою для стягнення з боржника виконавчого збору, водночас розмір такого виконавчого збору становить 10 % суми, що фактично стягнута, а не суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом

За наведених підстав постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є незаконною та є незаконними дії державного виконавця в межах виконавчого провадження № 71263875.

Позивач та його представник вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про відкриття виконавчого провадження протиправними, звернулися з даним позовом до суду.

20 березня 2023 року, ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було залишено дану позовну заяву без руху, у зв`язку з тим, та надано позивачу п`ятиденний термін з дня вручення ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку та докази поважності причин його пропуску (а.с.20-22).

На виконання вимог ухвали, представником позивача подано заяву про поновлення строку на звернення до суду, в якій просить визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною та поновити його.

29 березня 2023 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі, витребувано матеріали виконавчих проваджень ВП № 71263875 та ВП № 48892926, призначено судове засідання та в ухвалі зазначено, що питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду буде вирішено в судовому засіданні (а.с.28-30).

07 квітня 2023 року на адресу суду надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву та витребувані матеріали.

13 квітня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування Постанови Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) код 35045459 від 15.10.2015 року ВП № 48892926 про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 виконавчого збору в сумі 27070,95 грн., у зв`язку з пропущенням десятиденного строку на звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження АСВП №48892926 з примусового виконання виконавчого листа №308/2934/14 від 30 липня 2015 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» (правонаступника ОСОБА_2 згідно ухвали №308/2934/14-ц від 17.02.2023р. Ужгородського міськрайонного суду) заборгованість в сумі 270709,72 грн..

06 жовтня 2015року головним державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського МРУЮ Секерня С.М., відповідно до вимог статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21 квітни 1999 року №606-XIV, який втратив чинність на підставі Закону №1404-VІІІ від 02.06.2016 р., який вступив в законну силу 05.10.2016року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для самостійного виконання до 13.10.2015 року. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» разом з супровідним листом було надіслано сторонам виконавчого провадження.

06 жовтня 2015 року головним державним виконавцем MB ДВС Ужгородського МРУЮ Секерня C.M. відповідно до вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арени майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №48892926 від 06.10.2015 р.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 15 жовтня 2015 року (оскільки 14 жовтня 2015 року був святковим - вихідним днем День захисника України, Покрови Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва) головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Секерня Є.М., відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21 квітня 1999року №606-XIV винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 27070,97 грн. копію постанови у порядку ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» надіслано боржнику для виконання.

Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21 квітня 1999року №606-XIV, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №48892926 від 15 жовтня 2015 року передбачено, що: -

« 1. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконаний, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Уразі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувана та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

2. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувану у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

3. Постанова про стягнення виконавчою збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

4. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

5 У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір повертається боржникові.

6. У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 чистини першої статті 47, пунктами 5 і 8 частини першої статті 40 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчою провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

7. У разі виконання рішення, за яким закінчився строк для його самостійного виконання, але судом встановлено відстрочку чи розстрочку виконання рішення, виконавчий збір стягується в порядку, встановленому цим Законом, шляхом виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.

8. Постанова про стягнення виконавчою збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк».

Враховуючи вищезазначене, твердження позивача, що у період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив - 10 відсотків фактично стягнутої суми, тоді як, у період після 28 серпня 2018 року розмір виконавчою збору складав - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, є не точним і помилковим, оскільки дана норма діяла у редакції Закону України «Про виконавче проваджений» №1404-VIІІ від 02.06.2016 р., який вступив в законну силу 05 жовтня 2016 року, тобто вищезазначене твердження позивача діяло з 05 жовтня 2016 року по 28 серпня 2018 року, а постанова про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору №48892926 винесено 15 жовтня 2015 року.

Згідно Розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» у редакції 1404-VIIІ від 02.06.2016 р., в редакції чинній на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2023 року, передбачено, що: - «Виконавчі дії, здійснений яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом».

Згідно частини восьмої Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, передбачено, що: - «У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених пунктами 1, 3, 4. 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документи (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження, як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією». Відтак, після реєстрації спеціалістом ВДВС у м. Ужгороді в автоматизованій системі виконавчих проваджень постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №48892926 від 15 жовтня 2015 року та автоматичному розподілу виконавчого провадження ВП № 71263875 на головного державного виконавця Секерню Є.М., яким відповідно 10 березня 2023 року у порядку ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції у редакції 1404-VІII від 02.06.2016 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 48892926 від 15 жовтня 2015 року.

Твердження позивача що державним виконавцем у межах виконавчого провадження №48892926 не вчинено дій спрямованих на примусове виконання виконавчого листа не відповідає дійсності, оскільки головним державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження 06 жовтня 2015 року до закінчення виконавчого провадження 10 березня 2023 року виносились наступні постанови: 06 жовтня 2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 15 жовтня 2015 року, 06 березня 2019 року, 14 листопада 2019 року, 12 лютого 2020 року, 13 жовтня 2020 року, 20 жовтня 2020 року, 19 січня 2021 року, 11 червня 2021 року, 07 липня 2021 року, 30 вересня 2021 року винесено постанови про арени коштів боржника; 03 листопада 2015 року та 29 жовтня 2018 року винесено постанови про розшук майна боржника, на підставі яких оголошено у розшук за реєстровані за боржником транспортні засоби, а саме: 1) Причіп марки СКИФ М2 81064, колір - сірий, днз. НОМЕР_3 , 1991р.в., номер шасі № НОМЕР_4 ; 2) MITSUBISHI LANSER 2.0 І SPORT, типу ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , рік випуску 2007; також державним виконавцем неодноразово перевірявся майновий стан боржника ОСОБА_1 шляхом надіслання запитів державного виконавця до відповідних реєструючих установ; від боржника ОСОБА_1 відбиралася пояснення стосовно невиконання останнім рішення суду; виставлялися платіжні вимоги до банківських установ про списання арештованих коштів боржника (частково стягнуто 0,20 грн. та 9,57 грн. 12.11.2015р.); винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника; надіслано боржнику виклики державного виконавця.

27 лютого 2023 року до ВДВС у м. Ужгороді ЗМУ МЮ надійшла заява від ОСОБА_3 згідно якої стягувачем повідомлено, що боржник ОСОБА_1 оплатив заборгованість за судовим рішенням.

10 березня 2023 року згідно п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з надходженням заяви від ОСОБА_2 (стягувача-правонаступпика) згідно якої стягувачем повідомлено, що боржник ОСОБА_1 оплатив заборгованість за судовим рішенням, головним державним виконавцем ВДВС у м. Ужгороді ЗМУ МЮ Секерня Є.М. винесено постанову про закінчення провадження. Пунктом 2 резолютивної частини вищезазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження постановлено: постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №48892926 від 15.10.2015р. в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 27070,95 грн. виділити в окреме виконавче провадження.

Державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження не скасовано арешти накладені на майно та кошти боржника ОСОБА_1 , інші заходи примусового виконання (розшук транспортних засобів), оскільки з боржника не стягнуто виконавчий збір у розмірі 27070,95 грн.

Згідно частини першої ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадженим (крім закінчення виконавчого провадженим за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчою провадження.

Враховуючи вищезазначене, правових підстав для зняття арештів з майна та коштів боржника та припинення розшуку майна боржника вжитих у виконавчому провадженні ВП №48892926 в якому не стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 27070,95 грн. згідно постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №48892926 від 15 жовтня 2015 року, яка є чинною і підлягає виконанню у державного виконавця немає.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених норм чинного законодавства у сукупності зі встановленими обставинами, дозволяє суду дійти висновку про правомірність дій державного виконавця по винесенню оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 березня 2023 року, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Згідно ст. 139 КАС України та в зв`язку з відсутністю витрат відповідача, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Заньковецька, буд. 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88005, код ЄДРПОУ 35045459) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, з особливостями, визначеними ст. 287 КАС України та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

СуддяД.В. Іванчулинець