Решение № 110201218, 15.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 587/1943/19

Провадження № 2/761/1134/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Притула Н.Г.,

при секретарі: Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду в спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про стягнення страхової виплати, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Сумського районного суду Сумської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про стягнення страхової виплати.

Ухвалою судді Сумського районного суду Сумської області від 10 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про стягнення страхової виплати передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, яка була розподілена судді Кондратенко О.О.

Ухвалою від 24.02.2020 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами позовного (загального) провадження.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік О.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи №01-08-750 від 23.09.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про стягнення страхової виплати передано в провадження судді Притули Н.Г.

Ухвалою суду від 24.09.2020 року справу прийнято до розгляду та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В своїх вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача страхову виплату в сумі еквівалентній 27 000 Євро станом на 12.01.2019 року, що становить 861 300,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є її братом. ОСОБА_2 неодноразово виїздив за кордон, в тому числі і для працевлаштування. Для таких поїздок укладав договір страхування.

Так, для поїздки на роботу за кордон він 22 листопада 2018 року уклав зі страховою компанією ПрАТ СК «ПЗУ Україна» договір страхування подорожуючих за кордон №ЕМВ 06670294 в період дії з 27 листопада 2018 року по 26 листопада 2019 року із страховою сумою 30 000 Євро.

Як зазначає позивач, відповідно до п. 4.3.8, п. 4.3.8.1 вказаного договору, у разі смерті застрахованої особи здійснюється одноразова виплата спадкоємцю в розмірі 100% страхової суми.

ІНФОРМАЦІЯ_1 працюючи в Польщі ОСОБА_2 помер. Згідно судово-медичного висновку причиною смерті є кардіогенна серцево-легенева недостатність з набряком легенів.

В березні 2019 року позивач звернулася до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про виплату їй, як спадкоємиці, страхової суми та їй було запропоновано надати додатково документи. В липні 2019 року позивач повторно звернулася до відповідача надавши документи відповідно до переліку, однак отримала відмову на тій підставі, що смерть відбулася внаслідок захворювання, тобто через природні причини, а не внаслідок нещасного випадку. Дану відмову позивач вважає незаконною, а тому для захисту порушеного права звернулась до суду з вказаним позовом.

07.10.2019 рокудо суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна» не має правових підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки смерть страхувальника відбулась через природні причини, а не внаслідок нещасного випадку, тому подія, яка відбулась з страхувальником не є страховою.

21.11.2019 року від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву, де вказано, що страховою компанією були сплачені витрати за п. 3.2.1.2.7 Договору (репарація тіла страхувальника/застрахованої особи із-за кордону до місця постійного проживання).

28.11.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує обставини викладені у відзиві та вважає відмову відповідача у страховій виплаті незаконною.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Позивач у судове засідання не з`явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі та зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду повідомлено не було.

А тому на підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив розгляд справи у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні заяви сторін, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 листопада 2018 року між ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» був укладений договір страхування подорожуючих за кордон №EMB.06670294 (далі - Договір страхування) за програмою страхування «STANDART» зі строком його дії з 27.11.2018 по 26.11.2019 рік. Вигодонабувачем зазначений Страхувальник.

ОСОБА_2 є рідним братом позивача ОСОБА_1 , як вбачається з копій свідоцтв про народження та свідоцтва про одруження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Згідно судово-медичного висновку причиною смерті є кардіогенна серцево-легенева недостатність з набряком легенів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, із заявою про прийняття спадщини після померлого брата звернулась позивач та 20.08.2019 року отримала свідоцтво про право на спадщину на будинок.

В березні 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування та листом від 11.04.2019 року її було повідомлено про необхідність надання додаткових документів.

Після надання в липні 2019 року додаткових документів, листом від 09.07.2019 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що випадок не є страховим так як смерть Застахованої особи настала через природні причини, а не внаслідок нещасного випадку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування»).

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування»).

Згідно з п. 1.16 Договору страхування, нещасний випадок - обмежена в часі раптова, випадкова, несподівана та незалежна від волі Застрахованої особи подія або раптовий вплив на Застраховану особу небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання нею трудових обов`язків або в побуті, внаслідок яких настав розлад її здоров`я або настала смерть. Нещасним випадком вважається: травматичне ушкодження, в тому числі внаслідок протиправних дій третіх осіб; гостре отруєння отруйними рослинами. грибами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), ліками (крім випадків самолікування): утоплення; асфіксія внаслідок попадання сторонніх тіл або рідин у дихальні шляхи; укуси тварин, змій, отруйних комах, захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), правцем, сказом, бутулізмом; опіки, ураження блискавкою або електричним струмом; обмороження.

Пункт 4.2. Договору страхування містить перелік страхових випадків, зокрема страховими випадками визнаються наступні події, що сталися внаслідок нещасного випадку, який відбувся протягом дії Договору страхування:

- п. 4.2.1.1.1. смерть Застрахованої особи;

- п. 4.2.1.1.2. встановлення Застрахованій особі інвалідності І, ІІ, ІІІ групи;

- п. 4.2.1.1.3. травматичне ушкодження та функціональні розлади у Застрахованої особи, які зазначені у Додатку №1 «Таблиця розмірів страхових виплат у разі травматичних ушкоджень та функціональних розладів внаслідок нещасного випадку» до Правил добровільного страхування від нещасних випадків №210.1/1 від 09.12.2008 р.

Отже, умовами догвоору передбачено, що страховим випадком є смерть Застрахованої особи, яка сталася внаслідок нещасного випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови про припинення слідства від 31.05.2019 року по справі №RSD 74/19, безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 була кардіогенна серцево-легенева недостатність з набряком легенів, а також у вказаній постанові встановлено, що смерть ОСОБА_3 відбулась через природні причини та виключена причетність будь-яких осіб до його смерті.

Відповідно до п. 4.5.1. Договору страхування, підставою для відмови Страховика у здійсненні страхової виплати є хвороби різного роду, в тому числі професійні та їх наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження тієї обставини, що смерть ОСОБА_2 відбулась внаслідок нещасного випадку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 629, 979 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст. 13, 77-83, 89, 95, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПЗУ Україна» про стягнення страхової виплати - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 березня 2023 року.

Суддя: Н.Г. Притула