№ 110176522, 12.04.2023, Черкаський районний суд Черкаської області

707/777/23

3/707/590/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2023 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання - Проценко В.С.,

прокурора - Дворецького О.О.,

захисника - адвоката Степаненка О.М.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ; перебуваючої у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

До Черкаського районного суду Черкаської області надійшли матеріали про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , щодо якої складено адміністративні протоколи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 133/2023 від 16 березня 2023 року за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, справа № 707/778/23; та протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 134/2023 від 16 березня 2023 року за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, справа № 707/777/23.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи викладене, постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 31 березня 2023 року вказані справи про адміністративні правопорушення було об`єднано в одне провадження за унікальним номером 707/777/23, провадження № 3/707/590/23.

Так, судом установлено, що гр. ОСОБА_1 , будучи депутатом Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 28 вказаного Закону, не повідомила належним чином про наявність у неї конфлікту інтересів у момент голосування «за» питання «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні» під час засідання 13 сесії Будищенської сільської ради, що відбулася 15 квітня 2021 року, враховуючи той факт, що питання стосувалося її близької особи (батька).

Вона ж, будучи депутатом Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог пункту 3 частини 1 статті 28 вказаного Закону, прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час голосування «за» питання «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні» під час засідання 13 сесії Будищенської сільської ради, що відбулася 15 квітня 2021 року, враховуючи той факт, що питання стосувалося її близької особи (батька).

Указані дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відповідно.

Перед початком судового розгляду справи гр. ОСОБА_1 було роз`яснено права відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також положення ст. 63 Конституції України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй діянь не визнала та пояснила, що дійсно, як депутат, була присутня на 13 сесії Будищенської сільської ради, що відбулася 15 квітня 2021 року. Питання № 15 «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні» ставилося на голосування, проте вона не пам`ятає, чи голосувала за нього. Разом з тим, наголосила, що список осіб, яким мала була здійснена виплата згідно з вказаним рішенням сільської ради, не озвучувався. При цьому зазначила, що ОСОБА_2 дійсно є її батьком, однак він не є ветераном війни, а є інвалідом війни та має статус постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС. Окрім того, зауважила, що вона разом з батьком не проживає, а лише зареєстрована з ним за однією адресою, так як має свою сім`ю.

Захисник гр. ОСОБА_1 - адвокат Степаненко О.М. у судовому засіданні заперечував проти притягнення його довірительки до адміністративної відповідальності, подав письмове клопотання про закриття адміністративного провадження та наполягав на його задоволенні, виходячи із наведених у ньому підстав.

Зокрема, захисник зазначив, що у протоколах про адміністративні правопорушення визначальними ознаками неправомірних дій ОСОБА_1 вказано приватний інтерес, що зумовлений сімейними стосунками. Між тим, на переконання захисника, у розумінні ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» батько ОСОБА_1 не є членом її сім`ї, так як вони на період участі ОСОБА_1 у сесії Будищенської сільської ради 15 квітня 2021 року разом не проживали, не були пов`язані спільним побутом, не мали взаємних прав та обов`язків, а лише були зареєстровані за однією адресою. На думку захисника, особа, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення, вийшла за межі ознак конфлікту інтересів, визначених чинним законодавством, та самостійно додала до них таку ознаку, як дії відносно «близької особи». Разом з тим, захисник зауважує, що згідно звукозапису засідання сесії Будищенської сільської ради від 15 квітня 2021 року за 15 питання «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні» ОСОБА_1 взагалі не голосувала, що вказує на відсутність події, яка зазначена у протоколі, а, відтак, у нього є сумніви щодо об`єктивності відомостей, які внесені у протокол поіменного голосування депутатами VIII скликання на 13 сесії Будищенської сільської ради від 15 квітня 2021 року. Водночас, захисник вказує, що якщо гр. ОСОБА_1 і голосувала за 15 питання, то воно звучало так: «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні», проте її батько ОСОБА_2 ветераном не є і до списків цих пільговиків не входить. Він є особою з інвалідністю III групи і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, будь-які поіменні списки чи то ветеранів, чи то інших пільговиків на сесії не оголошувались. З урахуванням наведеного, захисник стверджує, що гр. ОСОБА_1 перед голосуванням цього питання не мала конфлікту інтересів, а тому не мала обов`язку повідомляти про нього, і, відповідно, не приймала рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Окремо захисник наголошує на тому, що протоколи про адміністративні правопорушення мають виправлення в графі «Дата народження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності», а реєстраційний номер облікової картки платників податків, зазначений у них, не належить гр. ОСОБА_1 , а тому є сумніви, що протоколи складені на належну особу. За вказаних обставин, просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Дворецький О.О. у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією, зазначивши про наявність в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вислухавши пояснення гр. ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Степаненка О.М., заслухавши думку прокурора Дворецького О.О., вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Як вбачається із рішення Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 1-2/VIII від 16 листопада 2020 року «Про початок повноважень депутатів Будищенської сільської ради», ОСОБА_1 є депутатом Будищенської сільської ради VIII скликання.

Відповідно до витягу із протоколу поіменного голосування депутатами VIII скликання на 13-й сесії Будищенської сільської ради 15 квітня 2021 року по питанню «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні» депутат сільської ради ОСОБА_1 приймала участь у голосуванні та проголосувала «за» рішення, яке стосувалось одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні, зокрема і її батьку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Всього на вказаній сесії були присутні 20 депутатів, з яких 19 проголосували «за» вказане рішення, 1 депутат, а саме ОСОБА_3 , «не голосував».

За наслідками проведення сесії Будищенською сільською радою Черкаського району Черкаської області прийнято рішення № 13-15/VIII від 15 квітня 2021 року «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні», відповідно до якого сільська рада вирішила виплатити із сільського бюджету одноразову нецільову матеріальну допомогу ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні.

Відповідно до доданих додатків до вказаного рішення у списку осіб, які являються інвалідами війни та зареєстровані на території Будищенської сільської ради станом на 12 квітня 2021 року під № 1 зазначений ОСОБА_2 , 1953 року народження, сума допомоги - 2 000 грн 00 коп.

З копії довідки виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 11 від 16 січня 2023 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , 1953 року народження, та, зокрема, його донька - ОСОБА_1 , 1986 року народження.

Згідно з копією Акту обстеження житлово - побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 за місцем реєстрації фактично не проживає з листопада 2020 року.

Згідно з частиною 4 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Відповідно до диспозицій частин 1 та 2 статті 172-7 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (п. 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП).

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни:

- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з вимогами підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 3 вищевказаного Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, депутати місцевих рад.

Таким чином, депутат VIII скликання Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_1 відповідно до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

За змістом статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики:

1) керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано;

2) не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях;

3) керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.

На депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень. Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов`язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії ті інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.

Згідно із ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

Відповідно до пп. 1-4 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 35-1 вищевказаного Закону, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Також, суд бере до уваги позицію Конституційного Суду України, зазначену в абзаці четвертому пункту 3.6. Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, згідно якої поняття «право» у логічно-смисловому зв`язку має один і той самий зміст із поняттям «охоронюваний законом інтерес». Натомість, розкриваючи зміст слова «інтерес», Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 3.1. цього Рішення зазначив, що в юридичних актах термін «інтерес», ураховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

В абзаці четвертому пункту 3.5. Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України відзначив, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і неправовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Зокрема, певною конфліктністю характеризуються інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, приватні та публічні.

Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію), стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб). Навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, що, в свою чергу, може впливати на об`єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.

Суд зауважує, що реальний конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті особою рішення за наявності приватного інтересу є об`єктивними та неупередженими і відповідають закону, буде мати місце втрата суспільної довіри до такої особи та органу місцевого самоврядування, у якому вона здійснює свої повноваження депутата.

Як уже зазначалося, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта (частина 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»).

З урахуванням наведеного, суд констатує, що доводи захисника про те, що відносини між ОСОБА_1 та її батьком ОСОБА_2 не мають характеру сімейних, так як вони проживають окремо і у розумінні ст. 3 Сімейного кодексу України не є сім`єю, не спростовують наявності між ними особистих стосунків, як між близькими особами, а твердження захисника про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають взаємних прав та обов`язків, не узгоджуються, зокрема, із положеннями ст. 202 СК України.

Враховуючи викладене, приватний інтерес гр. ОСОБА_1 полягав у отриманні майнової вигоди у вигляді одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні ОСОБА_2 , який є її батьком, та зумовлений особистими стосунками між ними, як між близькими особами.

Відтак, гр. ОСОБА_1 була зобов`язана повідомити про наявність у неї реального конфлікту інтересів колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому у неї виник конфлікт інтересів, та не вчиняти відповідних дій (не приймати участі у голосуванні), проте не здійснила відповідного повідомлення та взяла участь у голосуванні. Такі дії гр. ОСОБА_1 призвели до вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП.

За вказаних обставин, дії гр. ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, як вчинення дій та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, стверджується наступними доказами по справі:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 133/2023 від 16 березня 2023 року;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 134/2023 від 16 березня 2023 року;

- копією рішення Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 1-2/VIII від 16 листопада 2020 року;

- копією рішення Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні» № 13-15/VIII від 15 квітня 2021 року;

- копією додатку до рішення сесії Будищенської сільської ради № 13-15/VIII від 15 квітня 2021 року;

- копією протоколу поіменного голосування депутатами VIII скликання на 13-й сесії Будищенської сільської ради 15 квітня 2021 року по питанню «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні»;

- копією протоколу позачергової 13-ої сесії Будищенської сільської ради VIII скликання від 15 квітня 2021 року та аудіозаписом даного засідання сесії;

- копією довідки виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 11 від 16 січня 2023 року;

- роздруківкою загальних відомостей про результати голосування з офіційного інтернет ресурсу ЦВК від 25 жовтня 2020 року;

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 04.10.1986.

Суд зазначає, що вказані докази повністю підтверджують зміст протоколів про адміністративні правопорушення, узгоджуються між собою, є допустимими і об`єктивними. Відсутність будь-яких протиріч між ними дає підстави дійти висновку щодо їх логічності, послідовності та правдивості, вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню, впливають на оцінку дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та доводять вину останньої в інкримінованих їй правопорушеннях.

У відповідь на твердження ОСОБА_1 про те, що вона не пам`ятає, чи була присутня в залі під час голосування та чи брала участь у голосуванні, а також стосовно тверджень її захисника про те, що на аудіозаписі засідання сесії сільської ради не чутно голосу ОСОБА_1 «за», суд зазначає, що аудіозаписом засідання сесії сільської ради підтверджується факт проведення поіменного голосування депутатів за питання «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні». Хоча на аудіозаписі і не чути голосу ОСОБА_1 «за», однак вказаний результат голосування її, як депутата, був занесений у протокол голосування. При цьому, гр. ОСОБА_1 протягом майже двох років, а також після ознайомлення з матеріалами цієї справи, не подала жодних зауважень чи заяв стосовно внесення змін чи виправлень до вказаного протоколу голосування. Окрім того, голос ОСОБА_1 міг бути врахований шляхом підняття нею руки або демонстрації іншого жесту, що свідчить про підтримку рішення.

У відповідь на доводи захисника про те, що 15 питання звучало як «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні», тоді як батько ОСОБА_1 ветераном не є і до списків цих пільговиків не входить, суд зауважує, що як вбачається із аудіозапису засідання сесії, на його 02 год 19 хв., в ході розгляду питання № 1 порядку денного та обговорення сум допомоги і категорій пільговиків, яким її слід виплатити, було поставлено на голосування та підтримано депутатами третій із запропонованих варіантів: вдовам - 500 грн., інвалідам війни (9 осіб), у т.ч. ветерану - по 2 000 грн., усім іншим - по 1000 грн. У подальшому, під час обговорення проекту рішення «Про виплату одноразової нецільової матеріальної допомоги ветеранам з нагоди 76-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні» (02 год 42 хв. 47 сек.) головуючий чітко запитав у депутатів, чи слід зачитувати поіменний список осіб, яким планується виплата допомоги. Отже, гр. ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що її батько є інвалідом війни та проживає в селі Свидівок на території Будищенської сільської ради, могла проявити належну обачність та попросити зачитати вказаний список, проте не зробила цього.

Окрім того, суд не бере до уваги доводи захисника про те, що протоколи про адміністративне правопорушення є недопустимими доказами через наявні у них виправлення дати народження ОСОБА_1 та неналежність зазначеного у них реєстраційного номера облікової картки платників податків останній, оскільки ці виправлення на суть правопорушень не впливають, не змінюють їх об`єктивну сторону (фабулу), а лише уточнюють анкетні дані ОСОБА_1 , що не спотворює змісту протоколів та автоматично не створює ситуацію, за якої процесуальні документи є недійсними, а докази недопустимими, так як при вирішенні цього питання необхідно виходити насамперед з істотності порушення прав, законних інтересів і свобод ОСОБА_1 , оскільки не усі порушення процесуального закону, допущені під час оформлення документів та збирання доказів стороною провадження у справі, є підставою для визнання цих доказів недопустимими.

Під час складання протоколів уповноваженою особою до ОСОБА_1 було офіційно доведено суть вчинених нею правопорушень, ознайомлено під підпис з цими протоколами, а після надходження їх до суду сторона захисту ознайомилася з матеріалами справи, що не суперечить принципу правової визначеності. ОСОБА_1 об`єктивно мала достатньо можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги організувати свій захист у належний спосіб і без обмежень щодо можливостей вживати усіх засобів захисту під час судового розгляду.

З огляду на сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, у суду відсутні підстави сумніватися у тому, що протоколи складені на належну особу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, доведена.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).

При цьому, суд зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами.

При накладенні адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_1 , суд враховує характер вчинених нею правопорушень, особу правопорушниці, ступінь її вини та майновий стан.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання гр. ОСОБА_1 , суд не вбачає.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, суд вважає, що до гр. ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, так як воно є необхідним і достатнім для її виправлення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з гр. ОСОБА_1 також слід стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, ч. 1 та 2 ст. 172-7, ст.ст. 280,283,284 КУпАП, суд -

у х в а л и в :

Визнати гр. ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2023 року.

Суддя: Т. А. Миколаєнко