Решение № 110169016, 29.03.2023, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/716/23

Провадження №2-а/930/2/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2023 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕАС №6669781 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №6669781 від 12.03.2023р., винесену поліцейським Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Чухнюком Д.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.121-3 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 1190грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 12 березня 2023р. о 18.49 год він керував автомобілем марки «ВАЗ 2103» із державним номерним знаком НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не працювала підсвітка заднього номерного знаку, що не давало змоги ідентифікувати його символи з відстані 20 м., порушивши п. 2.9.в.Правил дорожнього рухуУкраїни, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Вважає, що винесена відповідачем постанова є незаконною та необґрунтованою з огляду на відсутність складу правопорушення, оскільки положеннями п. 2.9 в водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений, в той час, як він керував автомобілем з належно освітленими номерними знаками як спереду, так і позаду, які були читабельними та зі справною одною із двох ламп заднього номерного знаку, що відповідає вимогам пункту 6.1.ДСТУ 3649:2010». До того ж, перед початком руху він ретельно перевірив справність всіх зовнішніх освітлювальних приладів, в тому числі і ламп освітлення номерного знаку та не міг передбачити, що під час руху виникне технічна несправність однієї із двох ламп освітлення заднього номерного знаку і не міг це виявити під час руху. Перевірка несправності ламп освітлення номерного знаку інспектором під час зупинки не проводилась, акт перевірки несправності зазначених ламп не складався. Таким чином, інспектором безпідставно притягнуто його до адміністративної відповідальності, оскільки жодного правопорушення з його боку не було. У зв`язку із наведеним, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, тому оскаржувана постанова винесена протиправно і підлягає скасуванню.

Крім того, як зазначив позивач, при розгляді справи інспектор позбавив його гарантованих механізмів захисту: не повідомив про час та місце розгляду справи, про особу, яка буде розглядати справу, не роз`яснив права та обов`язки, як особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, на надав можливість користуватися юридичною допомогою адвоката, не ознайомив з доказами вчинення ним правопорушення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій зазначив, що правопорушення не вчиняв, у зв`язку із сімейними обставинами просив розглянути справу у його відсутність.

Представник Головного управління національної поліції у Вінницькій області, в судове засідання, будучи належним чином та завчасно повідомленим, не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вказаних норм закону, у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Cудом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАC № 6669781 від 12 березня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за те, що12.03.2023 о 18:49 в м. Гайсин по вул. І.Богуна,21, водій керував автомобілем марки «ВАЗ 2103» із державним номерним знаком НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не працювала підсвітка заднього номерного знаку, що не давало змоги ідентифікувати його символи з відстані 20 м., чим порушив вимоги п. 2.9 в ПДР України.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.п.2.9 в) ПДР України водієві заборонено керувати транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП настає, зокрема, за керування чи експлуатацію транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком.

Тобто, у виниклому між сторонами спорі відповідач повинен належними та допустимими доказами довести, що ОСОБА_1 всупереч зазначеним вимогам ПДР України керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).

Водночас, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є саме оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху.

Проте зазначена постанова є предметом оскарження, тому за відсутності інших належних та допустимих доказів, не може розглядатися як самостійний та достатній доказ, який підтверджує викладені у ній обставини.

Враховуючи презумпцію невинуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, саме на інспектора патрульної поліції покладений тягар доведеності наявності складу правопорушення належними та допустимими доказами, що у даному випадку не здійснено.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 жовтня 2019 року в справі №161/7041/17, адміністративне провадження №К/9901/23913/18.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У судове засідання представник Головного управління національної поліції у Вінницькій області не з`явився та не надав суду жодних належних та допустимих доказів підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , при цьому п. 7 оскаржуваної постанови містить посилання на відео з бодікамери, проте зазначене відео представником відповідача суду не надано.

До того ж, у позові ОСОБА_1 стверджує, що розгляд справи інспектором проведено з позбавленням гарантованих правових механізмів прав та захисту, зокрема, його не повідомлено про час та місце розгляду справи, про особу, яка буде розглядати справу, його звання, посаду, місце роботи, ПІБ даної особи, не роз`яснено права та обов`язки, як особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, не надано можливості користуватися юридичною допомогою адвоката, не ознайомлено з будь-яким доказами вчинення ним правопорушення іт.п. Проте, зазначені обставини відповідними доказами також не спростовано.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, врахувавши відсутність відзиву представника відповідача на поданий позов, як і будь-яких доказів на обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАС №6669781 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, винесену поліцейським Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Чухнюком Д.В. та закрити провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд, крім іншого, вирішує питання про розподіл судових витрат.

До судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. Так, відповідно до квитанції №4f97af2d-1965-4cf7-8fbf-33c68ec43e6d від 14.03.2023, за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.241-243,246,286 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії ЕАС №6669781винесену 12 березня 2023 року поліцейським Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Чухнюком Д.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1ст. 121-3 КУпАП,у виді штрафу в розмірі 1190( одна тисяча сто дев`яносто ) гривень - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області(ЄДРПОУ40108672, адреса: вул. Театральна,10, м. Вінниця, 21050) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Немирівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. Є. Войницька