Постановление суда № 110143980, 11.04.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11.04.2023м. СумиСправа № 920/361/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 07.04.2023 (вх. № 1223 від 07.04.2023) у справі № 920/361/23

за позовом ФОП Носачова Олександра Вікторовича (

АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Сумбуд-Інвест» (вул. Петропавлівська,

буд. 86, 1 поверх, м. Суми, Сумська область, 40000,

код ЄДРПОУ 34451799)

про стягнення 143941 грн 64 коп.

УСТАНОВИВ:

07.04.20213 до Господарського суду Сумської області надійшла позовна заява за позовом ФОП Носачова Олександра Вікторовича до ТОВ «Фінансова компанія «Сумбуд-Інвест» про стягнення 143941 грн 64 коп.

Дослідивши матеріали позовної заяви від 07.04.2023 (вх. № 1223 від 07.04.2023), суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.

Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 5 ст. 164 ГПК України).

Відповідно до положень Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, зокрема на п. 5.23 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Таким чином, позовна заява повинна містити зазначення посади, особистий підпис, ініціали та прізвище особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.

Однак, подана до суду позовна заява від 07.04.2023 (вх. № 1223 від 07.04.2023) року не містить зазначення ініціалів і прізвища особи, яка підписала позовну заяву. Відсутність ініціалів і прізвища особи, яка підписала позовну заяву, виключає можливість суду встановити, ким підписана дана позовна заява та чи має право ця особа підписувати позовну заяву.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного суду від 05.10.2021 року у справі № 905/2146/20 та від 25.10.2021 року у справі № 916/366/18.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що є імперативними нормами, стосовно підписання уповноваженим представником позовної заяви, яка ним подається, вказане є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву від 07.04.2023 (вх. № 1223 від 07.04.2023) і додані до неї документи повернути позивачу ФОП Носачову Олександру Вікторовичу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток: - позовна заява з додатками, в тому числі: квитанція № 0.0.2902986646.1 від 15.03.2023 про сплату судового збору, накладна № 4001401358421 від 07.04.2023, опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек від 07.04.2023.

СуддяС.В. Заєць