Решение № 110048293, 16.09.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18842/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Соколов О.М.,

при секретарі судових засідань Проскурня А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в поряду загального позовного провадження цивільну справу № 757/18842/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про зняття арешту та заборони здійснення відчуження нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), у якій позивач просить суд, зняти арешт та заборону здійснювати відчуження нерухомого майна належного ОСОБА_1 , а саме: на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , накладений постановою Державної виконавчої вслужби у Печерському районі міста Києва серія АА № 190780 від 20.12.2005 року та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження заборону (арешт) запис від 17.01.2006 року за № 2796670.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що він є власником квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . У 2019 році позивачу стало відомо, що на вказану квартиру накладено арешт, а підставою накладення арешту була постанова Державної виконавчої служби у Печерському районі міста Києва. Також, інформація про виконавче провадження згідно якого було накладено арешт на вказану квартиру відсутня в Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП), тому позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про зняття арешту із квартири, проте відповіді не отримав. Зазначений арешт створює перешкоди позивачу у реалізації права володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном, тому він позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 15. 05.2020 року в справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.01.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявний запис про тип обтяження за реєстровим номер 2796670 є арешт нерухомого майна, який зареєстрований 17.01.2006 року за № 2796670 реєстратором Першою Київською державною нотаріальною конторою, підставою обтяження є постанова АА № 190780, 20.12.2005 року Державної виконавчої служби у Печерському районі м.Києва, об`єкт обтяження- все нерухоме майно власником якого є ОСОБА_1 .

Згідно листа Начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) вих.210 від 20.05.2021 року, отриманого на запит суду, в АСВП станом на 15.05.2021 року виконавчий проваджень стосовно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у відділі на виконанні не перебуває. Також у реєстрі не відображається інформація щодо перебування у відділі на виконанні провадження у межах якого постановою від 20.12.2005 року № 190780 накладався арешт на майно ОСОБА_1 .

У відповідь на запит, Перша Київська державна нотаріальна контора листом від 04.06.2021 року № 6555/01-14, направила на адресу суду копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної Бурлак Д.П. , державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Печерському районі міста києва 20.12.2005 року, на підставі якої Першою КДНК до Єдиного реєстру заборон внесені відомості про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії постанови від 20.12.2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесеною державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Печерському районі міста києва Бурлак Д.П., при примусовому виконанні Виконавчого листа № 2-1202 виданого 24.04.2005 року Печерським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комерційно-техніченого центру «Охоронні системи» в формі товариства з обмеженою відповідальністю боргу в сумі 55000 грн.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює питання зняття арешту з майна, визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Частиною п`ятою означеної статті, на яку посилається позивач, як на підставу свої вимог, передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Втім, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою № 5 від 03.06.2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна надав судам низку роз`яснень стосовно застосування законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна.

Так, згідно пункту першого цього Пленуму у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно пункту другого означеного Пленуму позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Враховуючи вкладене, що між сторонами не існує спору про право власності або користування на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, та позов пред`явлено до органу державної виконавчої служби, суд приходить до висновку, що позов заявлено до неналежного відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 1-23, 76-81, 95, 141, 258-259, 263-265, 352, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про зняття арешту та заборони здійснення відчуження нерухомого майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Соколов