Постановление суда № 109976571, 30.03.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1358/23

ун. № 759/4229/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 рокуСвятошинський районний суд м. Києва у складі:

слідчого-судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

підозрюваного: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000726 від 17.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євпаторія, Автономної Республіки Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, на утримані не маючому малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимому,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2021 за № 1202111000000072, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі заподіяних збитків, а саме: 1276 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить : 3 425 220,00 грн.

Вказане клопотання слідчий обґрунтовує тим, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021110000000726 від 17.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Надра, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, відповідно до ч. 2 ст. 5 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-1V, є об`єктами права власності українського народу, відносно яких від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 03.08.2020 у справі №809/3104/15 (адміністративне провадження №К/9901/13844/18), підземні води, відповідно до положень Водного кодексу України (далі - ВКУ) належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра (далі - КУпН) вони є частиною надр.

Ст. 2 ВКУ містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до положень ст.ст. 46, 48 ВКУ водокористування може бути двох видів - загальне або спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Крім того, ВКУ, зокрема ст. 49, говорить про те, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з ст. 1 Гірничого закону України корисні копалини - природні і мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 затверджено Перелік корисних копалин загальнодержавного значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до ст. 6 Кодексу України «Про надра», корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення, віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Стаття 19 Кодексу України «Про надра» визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови КМУ №59 від 27.01.1995 р. «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин.

Відповідно до ст. 21 Кодексу України «Про надра» надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Ст. 23 Кодексу України «Про надра» закріплено право землевласників і землекористувачів, які в межах наданих їм земельних ліляиок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні воли (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, то обсяг видобування наземних вод із кожною з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Ст. 16 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, що забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питої води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання.

Ч. 5 ст. 17 вищевказаного Закону визначено, що у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Протоколом рішення засновника № 1 ТОВ «Сервісна Компанія» Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767) від 16.07.2020 директором товариства призначено ОСОБА_6 з правом першого підпису в банківських установах та з повноваженнями згідно Статуту Товариства.

Відповідно до п. 2.1. Статуту ТОВ «Сервісна Компанія» Сонячна» предметом діяльності Товариства є задоволення потреб населення у продукції (товарах), роботах та послугах і реалізації на основі одержаного прибутку інтересів Учасників Товариства.

Згідно п. 2.2. Статуту передбачає, що для реалізації мети і завдань Товариство здійснює види діяльності, зазначені в ЄДР.

Згідно п. 2.4. Види діяльності, здійснення яких потребує попереднього отримання відповідних дозволів і ліцензій здійснюється тільки після отримання таких дозволів і ліцензій.

Відповідно до п. 5.10.4. Статуту Директор має право:

без довіреності здійснювати дії від імені Товариства;

укладати будь-які господарські та інші договори, сума яких не перевищує 300000,00 (триста тисяч) гривень 00 копійок, відповідно до Статуту Товариства та законодавства України;

розпоряджатись майном Товариства, відповідно до законодавства України;

видавати довіреності;

видавати Правила внутрішнього трудового розпорядку;

організовувати виконання рішень Загальних Зборів Учасників Товариства;

розробляти та затверджувати оперативні плани діяльності Товариства;

обґрунтовувати порядок розподілу прибутку та засобів покриття збитків;

розробляти пропозиції про внесення змін в Статут та інших внутрішніх документів;

затверджувати акти, які визначають відносини між підрозділами та філіями Товариства;

приймати та звільняти працівників, застосувати до них заходи заохочення та стягнення;

відкривати та використовувати рахунки в установах банків та інших фінансово-кредитних установах;

забезпечувати виконання рішень Загальних Зборів Учасників Товариства;

розпоряджатися майном, що визначається Загальними Зборами Учасників Товариства;

здійснювати інші дії, передбачені Статутом та чиним законодавством України, спрямовані на досягнення мети Товариства в межах його компетенції;

вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому Загальними зборами Учасників.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 , являється службовою особою, яка постійно обіймає посаду, пов`язану з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, якими особа наділена Статутом ТОВ «Сервісна компанія» «Долина» (ЄДРПОУ 43712787) та ТОВ «Сервісна компанія» «Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767).

Однак ОСОБА_6 , будучи службовою особою приватного права, а саме директором ТОВ «Сервісна компанія» «Долина» (ЄДРПОУ 43712787) та ТОВ «Сервісна компанія» «Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767), використовуючи своє службове становище в порушення вимог чинного Законодавства щодо поводження з надрами та корисними копалинами, а також в порушення п. 2.4 Статутів вищезазначених підприємств, з метою незаконного збагачення, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши злочини проти довкілля за наступних обставин.

Так, працівниками ТОВ «Сервісна компанія» «Долина» (ЄДРПОУ 43712787) та ТОВ «Сервісна компанія» «Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767) у невстановлений досудовим розслідуванням час, не маючи правовстановлюючих документів на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:05:003:0141, яка розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Романків, вул. Лісова та 3223186801:02:015:0029, яка розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Підгірці, на яких розташовані свердловина № 1 (координати місцезнаходження свердловини НОМЕР_1), свердловина № 2 (координати місцезнаходження свердловини НОМЕР_3) та свердловина № 3 (координати місцезнаходження свердловини НОМЕР_2), установлено насосне обладнання (пристрої, що використовуються для транспортування рідин шляхом механічної дії поршня) та комунікації, якими вищезазначені свердловини під`єднано до загальних комунікацій котеджного містечка «Сонячна Долина», яке розташоване в селі Романків Обухівського району Київської області, з метою видобування питної підземної води з зазначених свердловин та для подальшого постачання вторинним користувачам, а саме жителям котеджного містечка «Сонячна Долина» без дозволу на спеціальне водокористування та без спеціального дозволу на користування надрам.

В подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Сервісна компанія» «Долина» (ЄДРПОУ 43712787) та ТОВ «Сервісна компанія» «Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767), використовуючи своє службове стнаовище в період з 17.07.2022 по 19.01.2021, діючи з корисливих мотивів, в особистих інтересах усвідомлюючи, що у підпорядкованих йому вище суб`єктів господарювання де він є директором відсутній дозвіл на спеціальне водокористування та спеціальний дозвіл на користування надрами, та без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, умисно, з метою використання корисних копалин для господарських потреб ТОВ «Сервісна компанія» «Долина» (ЄДРПОУ 43712787) та ТОВ «Сервісна компанія» «Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767), із залученням спеціального насосного обладнання та робітників, здійснював незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - підземної води - із свердловин, які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223186800:05:003:0141 та 3223186801:02:015:0029, що спричинило заподіяння шкоди державним інтересам у вигляді матеріальних збитків, а саме внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, визначених відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.

Після чого, ОСОБА_6 маючи корисливий мотив та з метою незаконного збагачення на свою користь незаконно здобуту підземну воду постачав по системі загальних комунікацій котеджного містечка «Сонячна Долина» до жителів містечка, та в подальшому щомісячно від ТОВ «Сервісна компанія» «Долина» (ЄДРПОУ 43712787) та ТОВ «Сервісна компанія» «Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767) в особі ОСОБА_6 надавались номерні рахунки на оплату по кожному будинку згідно самостійно встановлених тарифів за надання послуг з водопостачання, водовідведення, де зазначались пункти «відшкодування витрат за водопостачання» та «відшкодування витрат за водовідведення», за що останній отримував грошові кошти від жителів в готівковій формі та в безготівковій формі на рахунки ТОВ «Сервісна компанія» «Долина» (ЄДРПОУ 43712787) та ТОВ «Сервісна компанія» «Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767).

З урахуванням орієнтовного розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), розмір збитку завданий державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів ТОВ «Сервісна компанія» «Долина» (ЄДРПОУ 43712787) та ТОВ « Сервісна компанія» «Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767), становить 3425220,72 грн.

В подальшому з метою отримання дозвільних документів для видобування корисних копалин державного значення директором ТОВ «Долина Ленд» ОСОБА_8 , подано заяву з відповідним пакетом документів до Державного агентства водних ресурсів України, відповідно до поданих документів останній отримав дозвіл на спеціальне водокористування № 173/КВ/49д-21 від 19.11.2021 для свердловин № 1, 2, 3, які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223186800:05:003:0141, яка на праві власності належить ТОВ «Долина Ленд» за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Романків, вул. Лісова та 3223186801:02:015:0029, яка на праві власності належить ОСОБА_9 за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., с. Підгірці.

Отже, ОСОБА_6 , в період часу з 17.07.2020 по 19.11.2021 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Сервісна компанія» «Долина» (ЄДРПОУ 43712787) та ТОВ «Сервісна компанія» «Сонячна» (ЄДРПОУ 43715767), будучи службовою особою, на яку покладено здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції від імені Товариств, використовуючи службове становище в порушення п. 2.4 Статутів вищезазначених підприємств, порушив встановлений законом порядок і правила видобування корисних копалин та вимоги ст. ст. 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України, ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, так як використовували земельні ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням надрами без відповідних дозвільних документів, а саме: в період часу з 17.07.2020 по 19.11.2021, без одержання спеціального дозволу на користування надрами та без дозволу на спеціальне водокористування, незаконно здобув з свердловин № 1, 2, 3, які розміщенні на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223186800:05:003:0141 та 3223186801:02:015:0029 підземні води об`ємом 375 120 м3, які згідно з «Переліком корисних копалин загальнодержавного значення» відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, чим завдав матеріальні збитки державним інтересам у розмірі 3425220,72 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене службовою особою, з використанням службового становища тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

08.03.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Підозра ОСОБА_6 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенням обґрунтовується зібраними доказами, а саме:

протоколом огляду від 23.12.2021;

довідка про результати участі у слідчих діях (огляду) двох артезіанських свердловин, розташованих на території котеджного містечка «Сонячна Долина»;

лист Департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Київської обласної державної адміністрації Київської обласної державно адміністрації № 114/35.03/35.07-2022;

лист Державної служби геології та надр України № 1809/01/03-22 від 17.02.2022;

протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 21.02.2022;

протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 22.02.2022;

протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 08.07.2022;

протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 14.06.2022;

протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 16.06.2022;

лист Державного агенства водних ресурсів України (Держводагенство) № 485/9/11-22 від 27.01.2022;

протокол огляду від 24.08.2022;

протокол огляду від 29.09.2022;

лист Державної служби геології та надр України № 254/03-4/2-23 від 17.01.2023;

лист Державної екологічної інспекції України № 280/2.1/6-23 від 23.01.2023 від 23.01.2023 з додатком;

висновком судової економічної експертизи № СЕ-19/111-23/3885-ЕК від 10.02.2023, яка підтверджує завдані збитки відповідно до Орієнтовного розрахунку розміру збитків, заподіяних державі групою юридичних та фізичних осіб внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води);

іншими матеріалами у їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України, підозрюється у вчиненні тяжкого екологічного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а з урахуванням чинного законодавства, без альтернативи застосування іншого покарання, ніж позбавлення волі, неможливе.

В ході досудового розслідування, з урахуванням стану здоров`я підозрюваного, його матеріального становища, сталих соціальних зв`язків, виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 8 ст. 194 КПК України до підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі до шести років є обґрунтовані підстави вважати, що він, усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності у тому числі, виїхавши за кордон (враховуючи його вік та передбачену законом можливість виїжджати за межі держави під час дії воєнного стану) за допомогою закордонного паспорту.

Крім цього, ОСОБА_6 , у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді застави, зможе впливати на свідків, схиляючи їх до певної поведінки та надання вигідних для себе показань, а також незаконно протидіяти слідству, у тому числі впливати на експертів, які виконували експертизи у кримінальному провадженні.

Лише застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави може забезпечити виконання нею своїх процесуальних обов`язків та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження та досягнення його мети. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Крім того, з метою запобігти спробам ОСОБА_6 незаконного впливу, шляхом погроз, підкупу або умовляння, впливу на свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, схиляючи їх до дачі неправдивих показань та перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування іншим чином, наявна необхідність в обранні запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Судове засідання, призначене судом на 09.03.2023 року було відкладене судом, оскільки підозрюваний та його захисник не з"явилися, адвокат ОСОБА_6 , подав заяву про відкладення судового засідання.

Судове засідання, призначене судом на 14.03.2023 року було відкладене судом, за клопотанням підозрюваного, оскільки його захисник ОСОБА_5 приймав участь в іншому судовому засіданні.

В судовому засідання, призначеному судом на 21.03.2023 року , було заслухано учасників судового процесу та оголошено перерву до 23.03.2023 року.

Судове засідання, призначене судом на 23.03.2023 року було відкладено за клопотанням підозрюваного, оскільки його захисники: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , знаходяться у невідкладних слідчих діях, які відбуваються за межами м. Києва.

В судовому засіданні, призначеному судом на 27.03.2023 року захисниками підозрюваного ОСОБА_6 , адвокатами: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявлено відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , в зв"язку з чим по справі оголошено перерву та передано справу до канцелярії суду для вирішення питання відводу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2023 року для вирішення питання відводу судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 передано для розгляду судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_15 .

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_15 від 28.03.2023 року у задоволенні відводу слідчому судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при розгляді клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Київській обл. ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №120201110000000726 від 17.11.2021 року, відмовлено.

В судовому засіданні, 30.03.2023 року, прокурор вимоги даного клопотання підтримав, зазначивши, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбаченіст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 , може переховуватися від слідства та суду, що унеможливить встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, або вчиняти інші злочини та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

В судовому засіданні, 30.03.2023 року, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, прокурором не доведені, підозрюваний фізично не може сплатити суму застави, оскільки на даний час немає доходу, а тому просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.

Підозрюваний ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України, підозрюється у вчиненні тяжкого екологічного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а з урахуванням чинного законодавства, без альтернативи застосування іншого покарання, ніж позбавлення волі, неможливе.

В ході досудового розслідування, з урахуванням стану здоров`я підозрюваного, його матеріального становища, сталих соціальних зв`язків, виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 8 ст. 194 КПК України до підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі до шести років є обґрунтовані підстави вважати, що він, усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі, виїхавши за кордон (враховуючи його вік та передбачену законом можливість виїжджати за межі держави під час дії воєнного стану) за допомогою закордонного паспорту.

Крім цього, ОСОБА_6 , у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді застави, зможе впливати на свідків кримінального провадження, чим перешкоджати встановленню істини, вчинити інші злочини та враховуючи розмір заподіяного державі збитку, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий-суддя вважає заможливе застосувати запобіжний захід у вигляді застави у меншому розмірі, а саме :у розмірі сімсот сорока п"яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2 000 000 (два мільйони гривень).

Керуючись ст.ст.32,131,132,176-178,182,184,186,193,194,196,197,309,369,372,395 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави- задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, на утримані не маючого малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сімсот сорока п"яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2 000 000 (два мільйони гривень.

Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк в два місяці, тобто до 28.05.2023 включно, обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Київ та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК Україниу разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий-суддя: ОСОБА_1