Решение № 109968291, 03.04.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4090/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93а, ЄДРПОУ 40367600) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» до Львівської митниці, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДМС України №UA209000/2023/900010/2 від 10.01.2023, винесене підрозділом митного органу - Управлінням АМПМВ та МТР ЗЕД Львівської митниці.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в оскаржуваному рішенні Відповідачем як на підставу відмови зазначено, що відповідно до п.3.1 контракту від 02.03.2020 МПТС2009069 загальна сума контракту складає не більше 300 000 доларів США. Однак, станом на 10.01.2023 загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму. З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатки до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися. Позивачем було додатково надіслано Додаток від 21.10.2020 до Контракту № ТТС2009069 від 02.03.2020 відповідно до якого внесено зміни в п.3.1 Контракту, та викладено останній в наступній редакції: « 3.1 Загальна сума контракту складає не більше 1000000,00 (одного мільйона) доларів США». Вказує, що загальна сума контракту ніяким чином не впливає на вартість конкретної поставки. Вартість товару, випливає з сукупності доказів, зокрема з специфікації та інвойсу, що є невід`ємно частиною контракту, та саме ці документи конкретизують вартість та об`єми певної поставки. Митний орган жодним чином не може визначити вартість конкретного товару без сукупності усіх вище перелічених документів. Також в оскаржуваному рішенні Відповідач зазначає, що транспортно-експедиційні послуги надавалися ТОВ «ВАНВЕЙЛ», проте в CMR від 02.01.2023 № 010123-1 та від 03.01.2023 №010123-2 в графі 16 зазначена ОСОБА_1 з якою немає договірних відносин. Відповідно до п.2.2.1 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 03-04/1 від 03 квітня 2020, що укладений між ТОВ «ВАНВЕЙЛ» та ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» та був наданий Відповідачу, експедитор має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим договором. На виконання умов Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 03-04/1 від 03 квітня 2020 ТОВ «ВАНВЕЙЛ» було залучено третіх осіб, а саме ОСОБА_2 . Оскільки, під час митного оформлення товару митному органу надано усі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України та повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, ці документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а тому у митного органу не було правових підстав для витребування у декларанта додаткового переліку документів. Зазначає, що декларантом у встановленому законодавством порядку б надало митному органу усі основні та навіть додаткові документи. Вважає, що подані декларантом документи разом декларацією містять повну та достовірну інформацію, яка необхідна та передбачена Митним Кодексом для ідентифікації товару та підтвердження його заявленої вартості.

Відповідач подав відзив на позовну заяву Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 06.01.2023 №UA209170/2023/000874 (далі - МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне:

-заявка на перевезення від 01.10.2022 до договору №03-04/1 від 3 квітня 2020 була подана до митного оформлення, однак, як випливає зі змісту п. 10.7 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №03-04/1 від 03.04.2020 (далі - договір ТЕО), заявка має бути підписана уповноваженими представниками обох сторін. Проте, подана заявка містила лише підпис представника ТОВ "Нео-Трейд Груп". Той факт, що заявка відповідно до договору ТЕО передбачає підписування обома сторонами, підтверджується заявками, що подавалися до митного оформлення товарів, організація перевезення яких здійснювалася за тим же ж договором. Наприклад, заявки подані до МД від 17.11.2020 №UA209170/2020/086870 та від 06.11.2020№UA209170/2020/083838 передбачають підписи обох сторін. Вказані заявки також містять відомості про узгоджену сторонами вартість перевезення вантажу. Митниця обґрунтовано дійшла висновку, що надана заявка не відповідає умовам договору ТЕО;

-подані до митного оформлення рахунки від ТОВ "Ванвейл" №5180 від 19.12.2022 та №5224 від 04.01.2023. Візуально очевидно, що печатка та підпис з боку ТОВ "Ванвейл" на надісланих рахунках є точними копіями одне одного (що можна встановити зі взаємного розміщення елементів підпису та печатки), а також точними копіями печатки та підпису на рахунках №5146 від 06.12.2022 та №5200 від 22.12.2022, що подавалися підприємством до митного оформлення МД від 26.12.2022 №UA209170/2022/102527. З цього можна зробити висновок, що принаймні один з наданих рахунків не підписувався експедитором. Пунктом 2.1.3 договору ТЕО також визначено зобов`язання Експедитора "надавати Клієнту інформацію про виконання цього договору, і пересилати документацію пов`язану з перевезенням". Не зважаючи на це, жодні договори з третіми особами (морськими перевізниками, автоперевізниками, портовими операторами тощо), ще могли б засвідчити вартість усіх наданих третіми особами послуг, декларантом де митного оформлення не подавалися. Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку : неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно : переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МКУ. В експортній декларації Китайської Народної Республіки №310420220549367551 в: 08.11.2022 отримувачем товару зазначено "Neo-Trade Group LLC". Разом з тим, у відповідних графах декларації торгівельною країною (країною, де зареєстрований контрагент китайського підприємства) та країною призначення (кінцева країна призначення, куди прямує товар) вказано Польщу. Під час проведення митного огляду імпортованого товару на упаковці виявлене наступне маркування: "Importer: Neo-Trade Group Sp. zo.o. ul. Wybrzeze Ojca Swietego Jana Pawla II nr 20. 37-700 Przemysl". Відповідно до урядового ресурсу Міністерства юстиції Республіки Польської ekrs.ms.gov.pl підприємство Neo-Trade Group Sp. zo.o. зареєстровано у Крайовому судовому реєстрі за номером 633682 та має адресу Przemysl, ul. Wybrzeze Ojca Swietego Jana Pawla II, 20, що цілком відповідає маркуванню на імпортованому товарі. Зважаючи на інформацію в експортній декларації, яка підтверджується маркуванням на товарів та даними реєстрів Республіки Польща, митниця дійшла цілком обґрунтованого висновку, що контрагентом китайської фірми виступала польська фірма Neo-Trade Group Sp. zo.o. (номер KRS 633682), а не ТОВ "Нео-Трейд груп" (код ЄДРПОУ 40367600), як це вказав декларант. Інших документів згідно вимоги не надано. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД МД №UA100120/2022/215026 від 24.10.2022 де митна вартість складає 3,79 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару N°UA209000/2023/900010/2 від 10.01.2023 року прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 8 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Між компанією Jinyun Jinling Technology Co. Ltd (Китай), далі - Продавець та ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП», далі - Покупець, 2 березня 2020 року був укладений Контракт № ТТС2009069 2 березня 2020 року (далі по тексту - Контракт), згідно з яким останній придбав у Продавця товар, а саме: батути; батут Trampolina 6 ft - 150 шт.; батут Trampolina 8 ft - 540 шт.; батут Trampolina 10 ft - 290 шт. за ціною 43,00 доларів США/шт.; 54,00 доларів США/шт. та 68,00 доларів США/шт.

Покупцем було придбано товару вартістю на загальну суму 55 330,00 долари США, що підтверджується Комерційним інвойсом № ТТС2209127 від 11.11.2022, що відповідно до п. 1.1. Контракту є його невід`ємною частиною, а також платіжним дорученням № 81 від 05.12.2022 та платіжним дорученням №78 від 20.09.2022, копії яких були надані митному органу під час декларування Товару.

06.01.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» (далі по тексту - Позивач) подано до митного оформлення на ВМО «Городок» МП «Західний» Львівської митниці Митну декларацію № 22UA209170000874U3 на товари інвентар та обладнання для занять фізкультурою, іншими видами спорту або для гри на свіжому повітрі, батути: батут Trampolina 6 ft - 150 шт.; батут Trampolina 8 ft 540 шт.,- батут Trampolina 10 ft - 290 шт.

На підтвердження митної вартості товарів декларантом було надано весь передбачений ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України пакет документів (копії додаються), а саме :

1.Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 03-04/1 від 03.04.2020;

2.Заявка на перевезення до Договору № 03-04/1 від 01.10.2022;

3.Рахунок на оплату № 5180 від 19.12.2022;

4.Рахунок на оплату № 5224 від 04.01.2023;

5.Міжнародна товарно-транспортна накладна № 010123-1;

6.Міжнародна товарно-транспортна накладна № 010123-2;

7.Контракт № ТТС2009069;

8.Проформа № ТТС2209127 від 20.09.2022;

9.Інвойс від 11.11.2022 р. до Контракту № ТТС2009069;

10.Пакувальний лист № 2209127 від 11.11.2022;

11.Платіжне доручення № 81 від 05.12.2022;

12.Платіжне доручення № 78 від 20.09.2022;

13.Коносамент №SXE22110062;

14.Сертифікат походження № 22C3325A0704/00012R.

додатково було надано також :

15.Висновок експерта № 23/1/015 від 06.01.2023;

16.Експортну декларацію № 310420220549367551;

17.Додаток від 21.10.2020 р. до Контракту № ТТС2009069 від 02.03.2020;

18.Специфікація від 01.09.2022.

10.01.2023 Львівська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900010/2.

У рішенні митним органом зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Також зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100120/2022/215026 від 24.10.2022, де митна вартість складає 3.79 дол.США/кг.

Таким чином, митна вартість, на думку відповідача, складає 3,79 долари США/кг, а загальна сума товару 122758,10 долари США.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи ТОВ"НЕО-ТРЕЙД ГРУП" на підтвердження митної вартості товару надало:

1.Договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 03-04/1 від 03.04.2020;

2.Заявка на перевезення до Договору № 03-04/1 від 01.10.2022;

3.Рахунок на оплату № 5180 від 19.12.2022;

4.Рахунок на оплату № 5224 від 04.01.2023;

5.Міжнародна товарно-транспортна накладна № 010123-1;

6.Міжнародна товарно-транспортна накладна № 010123-2;

7.Контракт № ТТС2009069;

8.Проформа № ТТС2209127 від 20.09.2022;

9.Інвойс від 11.11.2022 р. до Контракту № ТТС2009069;

10.Пакувальний лист № 2209127 від 11.11.2022;

11.Платіжне доручення № 81 від 05.12.2022;

12.Платіжне доручення № 78 від 20.09.2022;

13.Коносамент №SXE22110062;

14.Сертифікат походження № 22C3325A0704/00012R.

У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів позивачем митному органу додатково було надано також :

1.Висновок експерта № 23/1/015 від 06.01.2023;

2.Експортну декларацію № 310420220549367551;

3.Додаток від 21.10.2020 до Контракту № ТТС2009069 від 02.03.2020;

4.Специфікація від 01.09.2022.

У оскаржуваному рішенні, Відповідачем, як підстава відмови зазначено, що відповідно до п.3.1 контракту від 02.03.2020 МПТС2009069 загальна сума контракту складає не більше 300 000 доларів США.

Однак, станом на 10.01.2023 загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму.

З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатки до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися.

Враховуючи зазначене, Позивачем було додатково надіслано Додаток від 21.10.2020 до Контракту № ТТС2009069 від 02.03.2020, відповідно до якого внесено зміни в п.3.1 Контракту, та викладено останній в наступній редакції:

« 3.1 Загальна сума контракту складає не більше 1000000,00 (одного мільйона) доларів США.».

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Така ціна визначається не з загальної суми контракту, а з специфічних документів в яких міститься якісна та кількісна характеристика товарів з певної партії поставки.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що загальна сума контракту ніяким чином не впливає на вартість конкретної поставки. Вартість товару, випливає з сукупності доказів, зокрема з специфікації та інвойсу, що є невід`ємно частиною контракту та саме ці документи конкретизують вартість та об`єми певної поставки.

Щодо посилань відповідача у оскарженому рішенні на те, що транспортно-експедиційні послуги, надавалися ТОВ «ВАНВЕЙЛ», проте в CMR від 02.01.2023 № 010123-1 та від 03.01.2023 №010123-2 в графі 16 зазначена ОСОБА_1 з якою немає договірних відносин.

Суд встановив, що відповідно до п.2.2.1 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 03-04/1 від 03 квітня 2020, що укладений між ТОВ «ВАНВЕЙЛ» та ТОВ «НЕО-ТРЕЙД ГРУП» та був наданий Відповідачу, експедитор має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим договором.

На виконання умов Договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 03-04/1 від 03 квітня 2020 ТОВ «ВАНВЕЙЛ» було залучено третіх осіб, а саме ФОП ОСОБА_2 .

Крім того, відповідач стверджує, що подані CMR №010123-1 та 010123-2 не містять підпису чи печатки відправника, що є порушенням ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення Вантажів.

Позивач зазначає, що відправник на CMR - фізично не може поставити печатку в порту, оскільки останній знаходиться в Китаї, і це зумовлені порушенням стандартних логістичних шляхів через вторгнення рф.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна містить такі дані: а) дата і місце складання вантажної накладної; Ь) ім`я та адреса відправника; с) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; е) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; д) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: а) заява про те, що перевантаження забороняється; Ь) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; с) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; е) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; д) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року) вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Отже, відповідно до наведених вище положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ані відправник, ані перевізник не мають обов`язку проставляти на вантажній накладній (CMR) свої підписи або штампи.

Таким чином, відправником та перевізником товару не було порушено правил заповнення вантажної накладної (CMR).

При цьому, факт проставлення або непроставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Митним органом не було надано жодних даних щодо МД № UA100120/2022/215026 від 24.10.2022 , яка слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості. Позивачу не відомо ні умови поставки товару, ні його якісні та кількісні показники.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що існують обґрунтовані сумніви, що згадана митним органом декларація не відноситься до тотожних товарів, які є об`єктом поставки по митній декларації 22UA209170000874U3, а отже не може братись до уваги з метою коригування митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскарженого рішення.

А тому, як наслідок, є протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів, а рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 10.01.2023 № UA209000/2023/900010/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З урахуванням досліджених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтоване, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, порушують права та законні інтереси позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900010/2 від 10.01.2023.

Стягнути з Львівської митниці ДМС України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93а, ЄДРПОУ 40367600) 26840,00 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський