Постановление суда № 10996711, 30.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30.08.10№ 05-5- 39 / 10350 Суддя , розглянувши

позовну заяву Приватного підприємства "Лакарт"

до Відділу Державної виконавчої служби Голосівського району управління юстиції в м. Києві

про про визнання дій(бездіяльності) незаконними та стягнення суми - 2 675 203,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 20-1 від 20.08.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Звертаючись з позовною заявою позивач зазначає, що він звільнений від сплати держмита, відповідно до положень ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з положеннями статті 86 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Позивач звернувся з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві з позовом про визнання незаконними дій (бездіяльності) посадових осіб відповідача, стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2575203,27 грн., стягнення моральної шкоди в розмірі 100 00,00 грн.

Порядок сплати державного мита регулюються Декретом КМ України «Про державне мито». В зазначеному декреті визначено хто є платниками державного мита, визначено об'єкти справляння державного мита, зокреми, зазначено, що державне мито справляється із позовних заяв.

В п. 2 ст. 3 декрету визначені ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру, 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В статті 4 декрету встановлені пільги щодо сплати державного мита та зазначено осіб, які звільнені від сплати державного мита.

Декретом «Про державне мито» позивач не звільнений від сплати держмита за подання позову про визнання незаконними дій державної виконавчої служби та стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Судом також враховано, що Декрет КМ України «Про державне мито» є спеціальним нормативним актом, що регулює відносини, пов’язані зі сплатою державного мита.

Позивач не надав суду доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірах.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

Позивач не надав суду доказів сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду позивачу слід звернути увагу на наступне:

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа. Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, а саме: не зазначено посаду, прізвище та ініціали особи, що засвідчувала дані документи та дату їх засвідчення.

Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Статтею 85 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено що скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Порядок подачі та розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби встановлені ст. 121-2 ГПК України. Наведене свідчить, що оскарження дій (бездіяльності) органів державної виконавчої служби здійснюється в особливому порядку, шляхом подання відповідних скарг, а не окремих позовних заяв.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Керуючись п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

          Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           Гумега О.В.