Решение № 109960320, 23.03.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2023Справа № 910/6790/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз»

до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

третя особа Філія «Газопромислове управління «Львівгазвидобування» Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про стягнення 5770222,70 грн

за участі представників:

від позивача - Павліченко Л.М. (уповноважений представник);

від відповідача - Подоляк О.Р. (уповноважений представник);

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 Акціонерне товариство «Оператор Газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування», третя особа - Філія «Газопромислове управління «Львівгазвидобування» АТ «Укргазвидобування» про стягнення 5770222,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не дотримано параметрів якості переданого природного газу, у зв`язку з чим позивач на підставі відомостей, які вказані в паспортах фізико-хімічних показників переданого/прийнятого природного газу, здійснив розрахунок додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу, що був переданий до газорозподільної системи АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» від АТ «Укргазвидобування» за період з 01.02.2019 по 31.12.2021. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 5325788,18 грн додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 332690,52 грн та 3% річних у розмірі 111744 грн.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, вказавши, що укладена між сторонами Технічна угода є технічною та регулює виключно технічні питання взаємовідносин сторін, які виникають при передачі природного газу, а не фінансові. Також, відповідач вказав, що сторони погодили поширення стандартів якості згідно з ГОСТ 5542-8, доказів невідповідності якості переданого природного газу вказаному ГОСТ позивачем не надано, а також зазначив, що розділ VIII Кодексу газорозподільних систем суперечить Закону України «Про захист прав споживачів», cт.678 ЦK України, cт.268 ГК України. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем неправомірно включено до розрахунку компенсації за недотримання параметрів якості природного газу, інфляційних втрат та 3% річних суму податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити.

Третя особа уповноважених представників в судове засідання не направила.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» є оператором газорозподільних мереж (далі - оператор ГРМ), який здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №201 від 16.02.2017.

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» є суміжним газодобувним підприємством, яке подає газ у газорозподільну систему позивача.

27.08.2012 між ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (після зміни найменування АТ «Укргазвидобування») (далі - Сторона 1) та ПАТ «Івано-Франківськгаз» (після зміни найменування - АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз») (далі - Сторона 2) укладено Технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу №06-24/12 (далі - Технічна угода)

Відповідно до п.1.1 технічної угоди, ця технічна угода визначає порядок приймання-передачі природного газу (далі - газ) стороною 1 до газопроводів сторони 2. Перелік пунктів приймання-передачі газу ГВС, ПВВГ, ГРС (далі - ПППГ), згідно з якими сторона 1 передає газ стороні 2, наведено в додатку «Перелік пунктів приймання-передачі природного газу», який є невід`ємною частиною цієї технічної угоди.

Згідно з п.2.1. Технічної угоди фізико-хімічні показники (далі - ФКП) газу, що подається до газових мереж, та періодичність їх визначення повинні відповідати вимогам ГОСТ 5542-87 «Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. ТУ».

Сторона 1 до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, письмово надає Стороні 2 місячний паспорт-сертифікат якості газу за всіма погодженими місцями відбору проб за звітний місяць. (п.2.4. Технічної угоди)

Пунктом 6 Технічної угоди сторони визначили, що сторони у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань по цій Технічній угоді несуть відповідальність відповідно до законодавства.

У випадках, не передбачений цією Технічною угодою, сторони керуються чинним законодавством України. (п.9.5. Технічної угоди)

Відповідно до п.17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Згідно з п.35 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Як встановлено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний:

1) розробляти, щороку до 31 липня подавати на затвердження Регулятору, розміщувати на своєму веб-сайті та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років;

2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи;

3) розробити і впроваджувати програму відповідності згідно із статтею 39 цього Закону;

4) вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності;

5) надавати інформацію, обов`язковість надання якої встановлена законодавством;

6) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення господарської діяльності, а також розміщувати на своєму веб-сайті у недискримінаційний спосіб інформацію, яка стимулюватиме розвиток ринку природного газу;

7) вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел, що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється, зокрема, розділом VIII Кодексу газорозподільних систем «Якість газу в газорозподільних системах».

Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 р. № 2494, відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пунктом 5 постанови НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року передбачено, що газодобувні підприємства, виробники біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, які здійснюють передачу природного газу в газорозподільну систему, зобов`язані забезпечити в пунктах приймання-передачі газу до газорозподільної системи (на газорозподільних станціях) організацію та облаштування місць контрольного відбору проб природного газу протягом року з дати набрання чинності цією постановою.

Пунктом 7 глави 3 розділу I Кодексу газорозподільних систем визначено, що якість природного газу, що надходить до ГРМ, та якість природного газу, що передається Оператором ГРМ у пунктах призначення, має відповідати вимогам цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення.

Також, відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, з набранням чинності Кодексом газорозподільних систем, якість газу, яких подається до ГРМ має відповідати параметрам, визначеним вказаним Кодексом незалежно від того, чи внесено сторонами відповідні зміни до технічної угоди. При цьому стороним не були обмежені у можливості привести спірну Технічну угоду у відповідність до вимог Кодексу ГТС.

Так, вищевикладеним спростовуються доводи відповідача про те, що сторони в Технічній угоді визначили, що ФХП газу повинні відповідати вимогам ГОСТ 5542-8 «Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. ТУ», а не вимогам ФХП газу встановлених Кодексом газорозподільних систем.

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи протоколів аналізування газу (паспортів ФХП), останні проведенні представниками вимірювальної хіміко-аналітичної лабораторії ГПУ «Львівгазвидобування» Пасічнянським ЦВНГК відповідно до чинних на момент спірних правовідносин ДСТУ ISO 6974:2007 та МВУ 045/05-2011, які узгоджуються з вимогами п.13 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, що свідчить про приєднання до порядку взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством щодо якості природного газу, який подається до газорозподільної системи та визначення додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу, які регулюються розділом VIII Кодексу газорозподільних систем.

Як встановлено пунктом 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел, що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється цією главою та технічною угодою.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу, що подається до газорозподільної системи від ГДП чи ВБГ (суміжного Оператора ГРМ), повинні відповідати параметрам та принципам, визначеним в Кодексі ГТС, як для точок виходу з ГТС, за виключенням вимог вмісту меркаптанової сірки. Якщо природний газ. що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем визначення ФХП природного газу, чисельні значення яких використовуються при розрахунку об`єму природного газу, який надійшов до ГРМ, проводиться уповноваженими відповідно до законодавства хіміко - аналітичними лабораторіями (далі - хімлабораторії) ГДП, ВБГ чи незалежними хімлабораторіями, для чого ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) з періодичністю та в точках відбору проб газу, узгоджених з Оператором ГРМ, здійснює відповідний відбір проб газу у порядку, встановленому ДСТУ ISO 10715:2009 "Природний газ. Настанови щодо відбирання проб", затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 грудня 2009 року № 485 (далі - ДСТУ ISO 10715:2009).

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу VІІІ Кодексу газорозподільних систем ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ, який передає газ) щодня до 12.00 години факсимільним зв`язком (або іншими засобами електронного зв`язку) надає Оператору ГРМ оперативні дані ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками його відбору, які мають містити такі чисельні значення: густину газу; вміст азоту; вміст вуглекислого газу; точку роси; число Воббе; теплотворність.

На підставі доведених до Оператора ГРМ оперативних даних ФХП природного газу ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) щодня з 14.00 години (з урахуванням одночасних дій Оператора ГРМ) забезпечує введення чисельних значень ФХП до баз даних обчислювачів або коректорів об`єму газу, що є складовими комерційних вузлів обліку на ГРС (в пунктах приймання-передачі газу до ГРМ). До 02 числа календарного місяця (включно), наступного за звітним, ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) надає Оператору ГРМ в електронному та паперовому вигляді розгорнутий паспорт ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками відбору газу за звітній місяць (місячний паспорт ФХП), який має бути погоджений Оператором ГРМ.

Глава 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем визначає додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості природного газу.

При цьому, відповідно до абз. 3 п. 2 глави VIII Кодексу газорозподільних систем, якщо природний газ, що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.

Пунктами 1, 4, 5 глави 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем визначено, що у разі подачі в точках надходження в ГРМ або на межі балансової належності об`єкта споживача природного газу з параметром якості теплоти згорання нижчим від значень, визначених главами 1 та 2 цього розділу та який не відповідає параметрам температури точки роси за вологою, вуглеводнями визначеними главами 1 та 2 цього розділу, сторона, яка передає газ, зобов`язана сплатити стороні, яка приймає газ, додаткову компенсацію, яка розраховується за встановленими формулами.

Відповідно до п.6 глави 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем оплата додаткової компенсації проводиться щомісяця, у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, окремо по кожному параметру якості щодо природного газу. Обсяг природного газу з недотриманим значенням параметру якості Qi визначається: щодо ГДП, ВБГ (суміжного Оператора ГРМ) - починаючи з дати останнього погодженого з Оператором ГРМ місячного паспорта ФХП до моменту усунення невідповідності параметрам якості природного газу; щодо споживача - з моменту зареєстрованої Оператором ГРМ заяви споживача щодо невідповідності ФХП газу параметрам, визначеним цим Кодексом, до моменту усунення невідповідності параметрам якості природного газу.

Відтак, Відповідач, як сторона, що передає природний зобов`язаний сплатити Позивачу, як стороні, яка приймає газ, додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості газу, порядок розрахунку та пред`явлення до сплати якої визначено виключно в рамках Кодексу газорозподільних систем.

З наявних в матеріалах справи протоколів аналізування газу (паспортів ФХП) проведених представниками вимірювальної хіміко-аналітичної лабораторії ГПУ «Львівгазвидобування» Пасічнянським ЦВНГК за період з лютого 2019 року по грудень 2021 року, вбачається недотримання параметрів якості природного газу, який був переданий до газорозподільної системи AT «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» від AT «Укргазвидобування»

На підставі положень глави 3 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем та паспортів фізико-хімічних показників переданого/прийнятого природного газу, позивачем було складено Розрахунки (акти) додаткової компенсації за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вуглеводнями, за вологою та теплоти згорання та направлено ГПУ «Львівгазвидобування» відповідні рахунки на оплату додаткової компенсації на загальну суму 5325788,18 грн з ПДВ.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПК України розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України).

Правила формування бази оподаткування ПДВ визначено статтею 188 розділу V ПК України. Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПК України встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання та роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове держави з пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Однак, в даному випадку, включення суми ПДВ (20%) до складу компенсації є неправомірним, оскільки за своєю правовою природою компенсація за неякісний газ не є товаром, роботою чи послугою, на яку б нараховувався такий податок.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу, дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює окремі види зобов`язань.

Таким чином, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Здійснивши самостійний розрахунок заявлених до стягнення сум, суд виключив із суми додаткової компенсації, інфляційних втрат та 3% річних складову ПДВ та прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача додаткової компенсації за порушення якості природного газу у розмірі 4438156,82 грн без ПДВ, 3% річних у розмірі 93120 грн без ПДВ та інфляційних втрат у розмірі 277242,10 грн без ПДВ.

Доводи відповідача про те, що норми розділу VIII Кодексу газорозподільних систем суперечать нормам статті 678 Цивільного кодексу України, статті 268 Господарського кодексу України, статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки право заявляти вимоги щодо якості товару можуть лише покупець чи споживач, суд відхиляє, з огляду на те, що позивач та відповідач в даному спору виступають оператором ГРМ та газовидобувним підприємством, взаємовідносини між якими врегульовані Кодексом газорозподільних систем, а не Законом України «Про захист прав споживачів». При цьому споживачами послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб. Тобто, норми вказаного закону, не поширюються на юридичних осіб, як споживачів послуг. Крім того, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статті 678 Цивільного кодексу України, якою передбачені наслідки передання товару неналежної якості, оскільки предметом договору є послуги транспортування природного газу.

Твердження відповідача про те, що спірна Технічна угода є технічною та регулює виключно технічні питання взаємовідносин сторін, які виникають при передачі природного газу, а не фінансові, судом відхиляються з огляду на таке.

Предмет даної технічної угоди визначає порядок приймання-передачі природного газу стороною 1 (відповідачем) до газопроводів сторони 2 (позивача).

Перелік пунктів приймання-передачі газу визначено цією угодою (п. 1.1.).

Розділ 6 згаданої вище технічної угоди передбачає відповідальність сторін: сторони у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань по цій технічній угоді несуть відповідальність відповідно до законодавства.

З вищенаведеного вбачається, що розділ 6 Технічної угоди для визначення відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань відсилає до нормативних актів, якими визначено застосування відповідальності за їх недотримання.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; ідентифікаційний код 30019775) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 20; ідентифікаційний номер 03361046) додаткову компенсацію за недотримання параметрів якості природного газу в розмірі 4438156 (чотири мільйони чотириста тридцять вісім тисяч сто п`ятдесят шість) грн 82 коп., 3% річних у розмірі 93120 (дев`яносто три тисячі сто двадцять) грн, інфляційні втрати у розмірі 277242 (двісті сімдесят сім тисяч двісті сорок дві) грн 10 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 72127 (сімдесят дві тисячі сто двадцять сім) грн 77 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 03.04.2023

Суддя Я.В. Маринченко