Решение № 109959549, 21.03.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4081/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Серьогіна С.В. - адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Униформа", м. Харків

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 972 077,48 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Униформа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованість у сумі 972077,48 грн, з яких: 821376,00 грн - основний борг, 150701,48 грн - інфляційні втрати (з урахуванням заяви від 10.01.2023 про заміну відповідача, задоволеної ухвалою суду від 12.01.2023).

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 14581,16 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № ПР/НХ-21815/НЮ від 24.12.2021 щодо повної та своєчасної оплати поставленого йому товару згідно з товарно-транспортними накладними № ТН132 від 30.12.2021 на суму 571392,00 грн та № ТН1 від 04.01.2022 на суму 294984,00 грн.

У відзиві на позов, поданому до суду 20.12.2022, відповідач позов не визнає з огляду на досягнуту сторонами домовленість про реструктуризацію заборгованості.

28.12.2022 відповідач подав додатковий відзив на позов, заперечуючи проти позову з підстав загальновідомих обставин непереборної сили військової агресії російської федерації.

Відповідач зазначає, що Торгово-промислова палата України 28.02.2022 на своєму офіційному веб-сайті опублікувала лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), пов`язані з військовою агресію російської федерації проти України та підтвердила надзвичайність, невідворотність й об`єктивність цих обставин з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення. Зокрема, для суб`єктів господарської діяльності за договором, виконання якого настало згідно з його умовами та стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Зважаючи на зазначене, АТ "Укрзалізниця" на своєму офіційному веб-сайті 01.03.2022 опублікувало повідомлення для всіх клієнтів (контрагентів), з якими ним укладено господарські договори (угоди), про настання з 24.02.2022 обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які об`єктивно можуть вплинути на належне та своєчасне виконання товариством зобов`язань, передбачених умовами цих договорів (угод).

Відповідач указує, що з 24.02.2022 і до цього часу АТ "Укрзалізниця" постійно проводить заходи з евакуації громадян як по території України, так і за її межами, забезпечує потреби Збройних Сил України, несе витрати з відновлення зруйнованої внаслідок військової агресії інфраструктури тощо.

За твердженням відповідача, наведені загальновідомі факти, які в силу приписів частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування, впливають на фінансовий стан АТ "Укрзалізниця" та знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з можливістю виконання ним зобов`язання належним чином.

Ухвалою суду від 17.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 15.12.2022 з наступним його відкладенням на 12.01.2023 через неявку представника позивача та неможливість суду забезпечити участь його представника в засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У підготовче засідання, призначене на 12.01.2023, представник позивача не з`явився, просив розгляд справи здійснити за його відсутності.

Ухвалою суду від 12.01.2023, серед іншого, задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання для надання доказів оплати заборгованості за спірним договором поставки; продовжено підготовче провадження у справі до 06.03.2023 включно; відкладено підготовче засідання на 09.02.2023.

У підготовче засідання 09.02.2023 представник позивача не з`явився, натомість 08.02.2023 через систему "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 09.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.2023.

У судове засідання 07.03.2023 представник позивача не з`явився, натомість 07.03.2023 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Того ж дня, перед судовим засіданням, електронним засобом зв`язку від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі з доказами повного погашення основного боргу в загальній сумі 821376,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про надання часу для мирного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 07.03.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 21.03.2023.

У судове засідання 21.03.2023 представник позивача не з`явився, 20.03.2023 через підсистему "Електронний суд" подав заяву про розгляд справи без його участі.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин та з урахуванням заяв позивача суд розглядає справу за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення по суті спору.

За наслідком судового засідання 21.03.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Униформа" (далі постачальник, позивач) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі покупець, відповідач) був укладений договір поставки № ПР/НХ-21815/НЮ від 24.12.2021 (далі договір).

Предметом цього договору є поставка постачальником покупцю сорочок формених з довгим рукавом (далі товар) згідно зі специфікацією № 1 (Додаток № 1). Рік виготовлення 2021.

Найменування, кількість товару за розмірами зазначені у специфікації № 1 (Додаток № 1), розмірній специфікації № 2 (Додаток № 2). Виробник товару: ТОВ "Униформа", м.Харків, Україна (пункти 1.2, 1.3 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару (пункт 4.5 договору).

За умовами пункту 4.6 договору товар постачається на склад структурного підрозділу "Дніпровський Головний матеріально-технічний склад" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 52520, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт Іларіонове, вул. Харківська, 1а, на умовах DDP (згідно з INCOTERMS 2010) у ІV кварталі 2021 року.

Приймання товару здійснюється відповідно до рознарядок відповідальними особами, визначеними наказом керівників дирекцій залізничних перевезень, служб, структурних підрозділів або уповноваженими на це довіреностями посадовими особами структурних підрозділів регіональної філії, що одержують товар (пункт 4.8 договору).

Акт приймання-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього договору та приймання товару, підписуються особами, що визначені у п. 4.8 (пункт 4.9 договору).

Відповідно до пункту 5.2 договору його загальна сума становить 821376,00 грн з урахуванням ПДВ 20% у сумі 136896,00 грн.

Згідно з пунктом 6.1 договору постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець сплачує за товар, визначений у кількості та за цінами, які зазначені в специфікації № 1 (Додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, на умовах поставки на склад покупця DDP (Інкотермс у редакції 2010 року).

Пунктом 6.4 договору передбачено, що з контрагентами платниками ПДВ покупець здійснює оплату за поставлений товар за фактом постачання товару на підставі підписаних актів приймання-передачі товару на 45-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. На підтвердження реєстрації постачальник протягом 3 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних направляє квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на електронну адресу покупця, яка вказана в договорі у розділі "Реквізити сторін".

Якщо постачальник не зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з помилками податкову накладну, незалежно від причин такої нереєстрації, несвоєчасної реєстрації чи реєстрації податкової/их накладної/их з помилками, строк оплати за отримані покупцем товари починає свій перебіг з дня реєстрації постачальником податкової/их накладної/их в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрації коректної податкової/их накладної/их.

За змістом пункту 7.5 договору підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.

Відповідно до пункту 8.1 договору жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання таких обставин: повінь, пожежа, землетрус, катастрофа, карантин, встановлений Кабінетом міністрів України або інших, незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт або імпорт, якщо вони виникнуть після вступу даного договору в силу, прийняття нормативного акту, який унеможливлює виконання умов договору. Якщо будь-яка з вищевказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені даним договором, то вони будуть продовжені на період, рівний за тривалістю цим обставинам. Сторони у п`ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено довідкою відповідного Уповноваженого органу.

Згідно з пунктом 14.1 договору термін дії цього договору з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021.

Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджені в установленому порядку (пункт 12.3 договору).

У Специфікації № 1 (Додаток № 1) до договору сторони погодили, що поставці підлягає товар: сорочка формена з довгим рукавом, ГОСТ 19867-93 у кількості 690 шт за ціною 992,00 грн без ПДВ на загальну суму 821376,00 грн з ПДВ (а.с. 16).

Розмірна сітка товару визначена сторонами у специфікації № 2 (Додаток № 2) до договору (а.с. 17).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 821376,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких заперечень та зауважень товарно-транспортними накладними № ТН132 від 30.12.2021 на суму 571392,00 грн та № ТН1 від 04.01.2022 на суму 249984,00 грн (а.с. 18 - 21).

За фактами поставки товару постачальником у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України, складено податкові накладні № 15 від 30.12.2021 на суму 571392,00 грн та № 1 від 04.01.2022 на суму 249984,00 грн, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями Державної податкової служби України про прийняття вказаних документів 31.12.2021 та 10.01.2022 відповідно (а.с. 22 - 27).

Відповідач своїх зобов`язань з оплати поставленого йому позивачем товару не виконав, натомість звернувся до позивача з листом від 07.04.2022, в якому, з посиланням на обставини введення в Україні воєнного стану, просив для формування операційного плану щодо погашення кредиторської заборгованості надати йому інформацію з питань: можливості роботи та постачання товарів/робіт/послуг під час воєнного стану; згоди на реструктуризацію заборгованості рівними частинами з погашенням до 25% щомісячно.

У разі згоди на реструктуризацію відповідач просив позивача надати погоджений графік реструктуризації заборгованості, а також надати оновлену інформацію про підприємство (а.с. 28-29).

Позивач у своєму листі № 05 від 22.05.2022 (з посиланням на свій лист № 01 від 11.04.2022) повідомив відповідача про свою згоду на реструктуризацію заборгованості у наступному порядку: рівними частинами з погашенням по 25% щомісячно та просив почати здійснювати оплати за договором (а.с. 30).

При цьому графіка погашення заборгованості сторонами узгоджено не було.

Заборгованість за договором у cумі 821376,00 грн відповідачем не була сплачена, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою позивачем товару за договором ПР/НХ-21815/НЮ від 24.12.2021 та виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо повної його оплати.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Частиною першою, другою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами частини першої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Наявні у справі докази свідчать про те, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання з поставки товару за договором, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання з оплати цього товару.

Зважаючи на умови пункту 6.4 договору та з урахуванням положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків відповідач повинен був оплатити вартість товару на суму 571392,00 грн, поставленого йому за товарно-транспортною накладною № ТН132 від 30.12.2021, не пізніше 04.03.2022, а за товарно-транспортною накладною № ТН1 від 04.01.2022 на суму 249984,00 грн не пізніше 14.03.2022.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати є таким, що настав.

Листом № 93-21/02 від 05.12.2022 на адресу відповідача позивач у справі підтвердив станом на 05.12.2022 заборгованість останнього за договором на суму 821376,00 грн та надав чергову згоду на її реструктуризацію шляхом погашення по 25% від загальної суми заборгованості щомісячно (а.с. 100).

Однак, як і в першому випадку процедури домовленостей щодо реструктуризації заборгованості, календарного графіка її погашення встановлено не було, зміни до договору в частині строків оплати сторонами не вносилися.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Заборгованість за отриманий товар була сплачена відповідачем повністю платіжними дорученнями від 28.12.2022 № 355514 на суму 249984,00 грн та № 355515 на суму 571392,00 грн уже під час судового провадження у справі (а.с. 100-101).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України сплата основного боргу, що є предметом спору, є підставою для закриття провадження у справі в цій частині позову у зв`язку з відсутністю предмета спору.

За частиною третьою статті 231 цього Кодексу у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Доводи відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог судом не приймаються з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України та на який посилається відповідач, не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, оскільки такий лист не є належним і допустимим доказом.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що його майновий стан за обставин військової агресії проти України, не дозволяв виконати йому своєчасно свої договірні зобов`язання.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож, зазначений лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару в установлений договором строк матеріли справи не містять і відповідачем суду не надано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в сумі 150701,48 грн розраховані із загальної суми заборгованості в розмірі 821376,00 грн за період з березня по вересень 2022 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 1,18347442%.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позивач при визначенні інфляційних втрат не врахував, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері статистики, та публікуються в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунках індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) із округленням до сотих, тисячних і т.ін. є неправомірним.

За наслідком здійсненого судом перерахунку інфляційні втрати за період з березня по вересень 2022 року, з урахуванням сукупного індексу інфляції 118,3%, фактично становлять 150311,81 грн.

За таких обставин, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 150311,81 грн.

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Звертаючись з позовом до суду, позивач згідно з квитанцією ПАТ «КБ» «Акордбанк» № 0206310004 від 04.11.2022 сплатив судовий збір у загальній сумі 14581,20 грн, у той час як належний до сплати судовий збір у розмірі 1,5% від визначеної ним ціни позову в сумі 972077,48 грн становить 14581,16 грн.

За приписами пунктів 1, 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У зв`язку із закриттям провадження у справі в частині основного боргу в сумі 821376,00 грн, судовий збір у сумі 12320,64 грн із цієї майнової вимоги (821376х14581,16/972077,48 = 12320,64) та переплата судового збору в сумі 0,04 грн (14581,20 - 1614581,16 = 0,04) підлягають поверненню позивачу за ухвалою суду, однак за умови подання ним відповідного клопотання.

Решта витрат зі сплати судового збору в сумі 2260,52 грн (14581,16 12320,64 = 2260,52) в порядку розподілу покладається на відповідача частково в сумі 2254,67 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (150311,81х2260,52/150701,48 = 2254,67).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Униформа" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості в сумі 972077,48 грн, з яких: 821376,00 грн - основний борг, 150701,48 грн - інфляційні втрати задовольнити частково.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Униформа" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення основного боргу в сумі 821376,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код -40075815, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Униформа" (ідентифікаційний код: 42282545, місцезнаходження 61036, м. Харків, вул. Мухачова, буд. 1-а) інфляційні втрати в сумі 150311,81 грн, судовий збір у сумі 2254,67 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31.03.2023.

Суддя І.І. Колісник