Решение № 109956299, 10.03.2023, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 932/1968/23

Провадження № 2а/932/73/23

10 березня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Рибалці В.І.

за участі

представника позивача Мельника Д.П.

відповідача Абдулаєва В.Ф. огли

представника відповідача Ломакіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

27.07.2023 року Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 , з вимогами про примусове видворення його за межі України.

Підставами для задоволення позову вказано наступне. Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на територію України у особистих справах у 2016 році, що підтверджується відсутністю інформації у веб-інтерфейсі інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, оскільки надана система зберігає інформацію тільки за останні 5 років. За період перебування на території України був засуджений за ч.1 ст.186 КК України та після відбуття випробувального терміну покарання (з 21.01.2023 року) територію України не покинув. До органів та підрозділів ДМС з питання продовження строку тимчасового перебування чи отримання документів на право проживання в Україні не звертався, від своєчасного виїзду за межі території України ухилився, чим порушив Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

09.02.2023 року прийнято рішення № 11 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, яким відповідача було зобов`язано залишити територію України у термін до 18.02.2023року.

Відповідач від виконання рішення про примусове повернення ухилився, залишився нелегально перебувати на території України, що є підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 28.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та прохав їх задовольнити. Пояснення надав аналогічні тексту позовної заяви.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував. Зазначив, що прибув на територію України у 2017 року, однак виїхати з України не може, у зв`язку із втратою паспорта.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи у межах наданих суду доказів, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Азербайджанської Республіки.

Згідно пояснень відповідача наданих у судовому засіданні, він у 2017 році прибув на територію України, після чого з України не виїжав.

У результаті перевірки працівниками ГУ ДМС України в Дніпропетровській області встановлено, що ОСОБА_1 перевищив відповідний термін перебування на території України та ухилявся від виїзду з України, із клопотанням щодо продовження терміну перебування на території України не звертався.

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2021 року відповідача засуджено за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст.186 КК України та призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі, звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 004689 від 09.02.2023 року зафіксовано порушення ОСОБА_1 законодавства, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову за ч.1 ст.203 КУпАП

Відповідно до постанови серії ПН МДН №004680 від 09.02.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП.

09.02.2023 року ГУ ДМСУкраїни вДніпропетровській області прийнято рішення № 11 про примусове повернення ОСОБА_1 до країни походження або третьої країни на тій підстави, що він перевищив термін перебування та ухилявся від виїзду з території України. Цим рішенням зобов`язано відповідача залишити територію держави у строк до 18.02.2023 року. Того ж дня, відповідач отримав копію цього рішення.

Відповідно до Службової записки управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Дніпропетровській області № 1201.3.3/8080-23 від 22.02.2023 громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, продовження строку перебування, документування посвідкою на постійне або тимчасове проживання, до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не звертався.

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері примусового повернення чи примусового видворення іноземця або осіб без громадянства за межі території України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави. Відповідно вимог до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Згідно із вимогами до ч. 8 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Відповідно до вимог ч. 8 ст. 26 цього Закону, примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Відповідачем доказів визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, суду не надано. Крім того, у справі відсутні докази, які би свідчили, що відповідач залишав країну свого національного походження у зв`язку з побоюванням стати жертвою переслідувань в розумінні ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Згідно ст. 1 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про безвізові поїздки громадян затвердженої Постановою КМУ N 1565 від 24.10.2002, громадяни держави однієї Сторони, незалежно від місця їх постійного проживання, можуть в`їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі, по документах, зазначених у Додатках 1 та 2 до цієї Угоди.

Відповідно до пп.2 п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ від 15.02.2012 року № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Як встановлено судом відповідач прибув на територію України у 2017 році по безвізовому режиму.

У строк встановлений законодавством 90 днів, він повинен був виїхати за межі України, однак територію України не покинув та залишився на території України нелегально.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Згідно із вимогами ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв. З метою контролю за виконанням іноземцем та особою без громадянства рішення про примусове повернення службові особи органу охорони державного кордону чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, можуть супроводжувати такого іноземця та особу без громадянства по території України. У разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні.

Частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Відповідачем 09.02.2023 року було отримано рішення ГУ ДМСУкраїни вДніпропетровській області № 11 про примусове повернення до країни походження або третьої країни у строк до 18.02.2023 року. Однак від виконання вказаного рішення відповідач ухилився, за межі території України не виїхав.

Оскільки відповідач не залишив територію України, він порушив вимоги чинного законодавства України, дотримання яких є його обов`язком в силу ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», через що позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 288 КАС України, судовий збір за подання до суду позовних заяв з приводу примусового повернення за межі України іноземців, не справляється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 143, 243-246, 250-251, 288, 293, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37806243, 49000, м. Дніпро, вул. Липинського, 7) до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про примусовевидворення замежі України задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Куцевол