Постановление суда № 109947786, 03.04.2023, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

03.04.23

Провадження 1кп-932/170/21

Справа 932/3451/21

УХВАЛА

Іменем України

3 квітня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12021046640000485, № 12021041640001104, № 12022041640000010, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 187 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 07.02.2023 року продовжений на строк шістдесят днів, тобто до 07.04.2023 року включно.

Прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з тих підстав, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні корисливих злочинів, у тому числі і особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, вчиненого у період дії воєнного стану, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, а також ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні інших злочинів, передбачених ч.1,2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, він не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків, не працює та не має постійного джерела доходу, і таким чином існують ризики, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі цілодобового домашнього арешту, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Захисник адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, так як ризики зазначені прокурором не доведені, оскільки справа тривалий час розглядається у суді, а стороною обвинувачення не забезпечується явка до суду потерпілих та свідків, що унеможливлює незаконний вплив на вказаних осіб з боку сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю відмовити, з наступних підстав.

У відповідності до ст.331 КПК України за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно зі ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості - міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.

ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні корисливих злочинів, у тому числі і особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні інших корисливих злочинів, передбачених ч.1,2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, які перебувають у провадженні суду, він не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків, не працює та відповідно не має постійного джерела доходу, і з врахуванням стадії процесу, коли докази сторін не досліджені, потерпілі та свідки обвинувачення не допитані, а матеріали кримінальних проваджень відкриті сторонам, реально існують ризики, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Суд не вважає підставою зміни обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю посилання сторони захисту на те, що справа тривалий час розглядається у суді, а стороною обвинувачення не забезпечується явка до суду потерпілих та свідків, що унеможливлює незаконний вплив на вказаних осіб з боку сторони захисту, оскільки тривалий розгляд справи пов`язаний з її складністю, кількістю учасників та процесуальною поведінкою учасників процесу, і з врахування стадії процесу та підстав з яких суд тривалий час не може ухвалити рішення по суті справи з огляду на положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод та усталеної практики Європейського суду з прав людини суд вважає, що загальний строк тримання обвинуваченого під вартою не є надмірним.

Таким чином з урахуванням тяжкості та обставин злочинів, серйозності обвинувачення, суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його провини, особистості обвинуваченого, суд не вбачає наявності у останнього перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду і тому підстав для застосування обвинуваченому на даній стадії процесу більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю не вбачає, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного суд, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, із застосуванням електронного засобу контролю, суд вважає необхідним відмовити.

Також, з врахуванням обставин інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, вчиненого із застосуванням насильства щодо потерпілих, а також обставин вчинення ним інших злочинів, суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю - відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 1 червня 2023 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська ОСОБА_1