Решение № 109914639, 30.03.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13498/22

Провадження №2-а/755/57/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участю секретаря - Назарової І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 6221056 від 28.11.2022 року, -

в с т а н о в и в:

27 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського капралу поліції Управління патрульної поліції в м.Києві Гончаренко Марії Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 6221056 від 28.11.2022 року. Просив суд постанову серії ЕАР № 6221056 від 28.11.2022 року у справі про адміністративне правопорушення винесену відповідачем стосовно позивача - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ст.247 КУпАП) та визнати дії відповідача по складанню постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності - неправомірними.

В обґрунтування позову вказує, що постанову серія ЕАР № 06221056 від 28 листопада 2022 р. у справі про адміністративне правопорушення (далі - Постанова), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, вручено на місці. Винесеною поліцейським капралом поліції Управління патрульної поліції в м. Київ Гончаренко Марією Олександрівною (далі - відповідач), ОСОБА_1 (далі - Позивач) притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 17.1 Правил дорожнього руху: «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» - дорога, на якій рух транспортних засобів здійснюється за встановленим маршрутом по спеціально відведеній смузі назустріч загальному потоку транспортних засобів, до яких смузі.» та накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп. Вказана постанова є необґрунтованою, винесеною з істотними порушеннями процесуальних норм, не відповідає дійсним обставинам справи і складена за відсутності належних доказів, та такою, що підлягає скасуванню, а справа - закриттю. За встановленим диспетчером маршрутом: позивач рухався по вулиці Діловій від вул.Василя Тютюнника в напрямку вул.Велика Васильківська (м. Київ), адже мав замовлення за адресою вул. Велика Васильківська, 132, м.Київ,. На перехресті повернув праворуч з вул. Ділової на вул. Велика Васильківська, в крайній правий ряд, що є смугою для міського транспорту, завершуючи маневр, не встиг з крайнього правого ряду переїхати до наступного ряду (хоча мав всі законні підстави рухатись зайнятою мною смугою для міського транспорту), що знаходився ліворуч, після чого позивача зупинив відповідач, і одразу повідомив про те, що позивач рухається, цитую: «по смузі для міського транспорту, а я не є автомобілем який перевозить пасажирів в режимі таксі чи громадського транспорту», чим порушую п. 5.11 та п. 1.27 Правила дорожнього руху.

Позивач просить звернути увагу, що рухатись по смузі для міського транспорту на тому відрізку дороги, а саме від перехрестя вул. Ділова до наступного перехрестя з вулицею Фізкультури, не зручно і не логічно - водії навпаки намагаються перестроїтись на другий або третій ряд, оскільки відразу за поворотом знаходиться зупинка громадського транспорту «вул. Ділова» (зупинка тролейбусів №№ 12, 40 і маршруток №№ 450, 507, 539). Потрапивши на цьому відрізку дороги на полосу для міського транспорту, в подальшому дуже важко буде переїхати на другий або третій ряд, і попасти в «пастку» між тролейбусами які їдуть набагато повільніше ніж це дозволяє даний відрізок дороги.

На пояснення позивача, що він має право здійснював рух по смузі для міського транспорту та надавши для огляду всі необхідні документи що підтверджують це, інспектор не відреагував, та відмовився їх оглянути. І зазначив, позивач цитує: «Я виписую штраф, а ви їдьте до поліції і там доказуйте що хочете і показуйте - там розберуться».

На пояснення позивача про те, що він є автомобільним самозайнятим перевізником, що надає послуги з перевезення пасажирів на таксі, обслуговування даних послуг здійснюється виключно на автомобілі таксі, який відповідає всім законодавчим вимогам та технічним стандартам, позивач має усі необхідні для даного виду діяльності дозвільні документи і що відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху: «маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів» позивач має право рухатись по даній смузі, відповідач відповів, що автомобіль позивача не є легальним таксі, жодним чином не аргументувавши свою позицію та не давши відповіді на всі мої питання.

Окрім того, позивач вважає, що представник поліції зупинив його незаконно, не вислухав і в протоколі зазначив недостовірну інформацію.

Натомість, згідно ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт»: таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, і який має нанесені композиції з квадратів розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

Наведені позивачем аргументи про законність дій відповідач не взяв до уваги та відмовився перевірити дозвільні документи на провадження господарського виду діяльності з перевезення пасажирів на таксі, що ще раз підтверджувало б їх правомірність, а постанова, свідчить що відповідач порушив норму ст. 252 КУпАП, згідно якої орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проте, як вбачається з обставин справи, дійсні обставини справи відповідачем встановлені не були, пояснення, заперечення та зауваження позивача, також не брались до уваги для вирішення справи по суті. Постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення. Також позивач додатково зазначає, що інформація, яка вказана в постанові не відповідає дійсності, а саме: невірно вказано місце зупинки транспортного засобу позивача.

Виходячи з вищезазначеного оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 6221056 від 28 листопада 2022 року складена з порушеннями, а тому вона підлягає скасуванню а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п.1. ст.247 КУпАП).

30 грудня 2022 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

17 січня 0223 року на виконання вимог ухвали від 30.12.2023 року до Дніпровського районного суду міста Києва позивач подав заяву про усунення недоліків в якій просив замінити неналежного відповідача - поліцейського капралу поліції Управління патрульної поліції в м.Києві Гончаренко Марію Олександрівну на належного - Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції. Окрім того, подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

20 січня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

14 лютого 2023 року представник Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції Дідковська Д.Ю. направила до суду відзив на позовну заяву, в якому остання з приводу задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин справи. На підтвердження вищевказаного відповідач надає DVD диск з записами із зафіксованим фактом вчинення адміністративного правопорушення.

17 лютого 2023 року позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву зазначаючи, що відповідач при складанні постанови серії ЕАР № 6221056 від 28 листопада 2022 року зазначив недостовірні дані в п. 2 «Місце розгляду справи» та п. 6 «Час і місце скоєння, суть і обставини правопорушення». Позивач зазначає, що він рухався по вул.Діловій від вул. В. Тютюнника в напрямку вул. Велика Васильківська (м. Київ), на перехресті повернув праворуч з вул. Ділової на вул. Велика Васильківська, завершуючи маневр в крайній правий ряд, що є смугою для міського транспорту. Позивач фізично не встиг з крайнього правого ряду переїхати до наступного ряду (хоча мав всі законні підстави рухатись зайнятою мною смугою для міського транспорту), після чого позивача зупинив відповідач, і одразу повідомив про те, що він рухається, позивач цитує: «по смузі для міського транспорту, а я не є автомобілем який перевозить пасажирів в режимі таксі чи громадського транспорту», чим порушую п. 5.11 та п. 1.27 Правила дорожнього руху. Надане відповідачем фото, як приклад автомобіля таксі позивача вважає не коректним та не відповідає дійсності. Позивач звертає увагу суду на те, що законодавством не передбачено та не врегульовано чіткі норми розміщення саме такий вид розташування композиції квадратиків у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боку авто, також не визначено кількість та колір цих квадратиків. Відповідач надмірно приділяє увагу до зовнішнього вигляду автомобілів таксі, нівелює юридичний аспект надання послуг таксі, зокрема те що позивач є зареєстрованою фізичною особою-підприємцем, наявність ліцензії на перевезення пасажирів на таксі. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а відзив відповідача вважає необґрунтованим.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч.4 ст.229 КАС України).

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, викладені в його позовній заяві, обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.

28 листопада 2021 року інспектором роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Києві поліцейським капралом Гончаренко М.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6221056 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 680 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 28 листопада 2022 року о 09 год. 18 хв. водій, керуючи транспортним засобом здійснив рух на смузі для маршрутних транспорних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11 та дорожньою розміткою 1.27 ПДР, чим порушив п.17.1. ПДР - на дорозі зі смугою маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, просить скасувати оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки до неї не додано жодних доказів, які б підтверджували вчинення ним порушення Правил дорожнього руху.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Положеннями ст.222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч.3 ст.122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз. 1 п. 4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.2, ч.4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Частина 3 статті 122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Згідно з положеннями пункту 17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Згідно з п.1.10 ПДР України маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Відповідно до п.2.15. водій таксі має право:

а) рухатися на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8 або 5.11;

б) здійснювати посадку та висадку пасажирів у межах смуги для маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.8 або 5.11, з урахуванням положень пунктів 15.1 та 15.2 цих Правил.

Підпунктом «й» пункту 30.3 ПДР України передбачено, що на транспортних засобах «Таксі» установлюються такі розпізнавальні знаки - квадрати контрастного кольору (сторона - щонайменше 20 мм), які розміщені у шаховому порядку у два ряди. Знак встановлюється на даху транспортних засобів або наноситься на боковій їх поверхні. При цьому повинно бути нанесено щонайменше п`ять квадратів.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що таксі - це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

Під час огляду DVD-диску, який надала сторона відповідача вбачається, що протокол перевірки технічного стану транспортного засобу позивача, а також ліцензію на дозвіл перевезення пасажирів на таксі, сторона відповідача не проводила.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як убачається із правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеної у постанові від 30.05.2018 року по справі № 337/3389/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29775/18), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач, подавши відзиву на позов, будь-яких доказів, які б підтверджували порушення позивачем Правил дорожнього руху, не привів та не надав, приведені в позові твердження не спростував.

Також в оскаржуваній постанові також відсутнє посилання на жоден із доказів, які передбачені ст.251 КУпАП, в тому числі на технічний засіб, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідачем також не надано суду належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.122 КУпАП, як і не надано доказів на спростування аргументів позивача.

Як вбачається із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 автомобіль марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 »

Копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та стверджується, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Окрім того, позивачем додано копію ліцензії серія АВ № 616826 Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (ГОЛОВАВТОТРАНСІНСПЕКЦІЯ), з якої вбачається, що перевізнику ОСОБА_1 дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів на таксі; внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, ліцензія діє з 28.03.2012 року - необмежений.

Також судом встановлено, що автомобіль обладнаний відповідним таксометром.

Відповідно до копії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №01184-01033-22 від 04.10.2022 року, яка додана позивачем, транспортний засіб «TOYOTA CAMRY», н.з. НОМЕР_2 , призначення - таксі, після технічного контролю визнано технічно справним. Дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю 04.10.2023 року.

Таким чином, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 мав право рухатися на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8 або 5.11, а також здійснювати посадку та висадку пасажирів у межах смуги для маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.8 або 5.11, з урахуванням положень пунктів 15.1 та 15.2 цих Правил, оскільки він на момент винесення оскаржуваних постанов мав оформлену у встановленому законом порядку ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів на таксі.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

А тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

Отже, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови серії ЕАР №6221056 від 28 листопада 2022 року.

Щодо вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд звертає увагу на наступне.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Водночас, суд звертає увагу на те, що виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в ст. 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у ст.ст. 221-222 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 2301/243/17.

На підставі наведеного, суд відмовляє в задоволені вимог позивача в частині закриття справи щодо позивача про вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 496,00 грн.

Керуючись ст. 2, 9, 90, 139, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 6221056 від 28.11.2022 року - задовольнити частково.

Визнати дії капрала поліції Управління патрульної поліції у м.Києві Гончаренко Мпрії Олександрівни в частині винесення постанови серії ЕАР №6221056 від 28 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпА, протиправними.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6221056 від 28 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн за ч.3 ст.122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 496,00 гривень в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В.Коваленко