Приговор № 109886739, 28.03.2023, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/164/2023

130/526/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022020000000170 від 03 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, з професійною технічною освітою, працюючого головним інженером КП «Жмеринкаводоканал», м.Жмеринка Вінницької області, військовозобов`язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 призначений на посаду головного інженера КП «Жмеринкаводоканал» згідно наказу директора підприємства № 357 від 29.10.2020.

Основним видом діяльності КП «Жмеринкаводоканал» є забір, очищення та постачання вод; каналізація, відведення й очищення стічних вод. Відповідно до розділу 2 п. 1. Статуту КП «Жмеринкаводоканал» основною метою діяльності є видобування підземних вод, а саме видобування питних вод (для централізованого або нецентралізованого водопостачання), забезпечення водопостачання, водовідведення та очистки стоків всіх абонентів у м. Жмеринка в зоні діяльності підприємства з забезпеченням вимог по якості питної води, реалізація на підставі одержаних прибутків економічних та соціальних інтересів учасників та членів трудового колективу.

Згідно розділу 2 п. 2. Статуту КП «Жмеринкаводоканал» визначено, що предметом діяльності підприємства є збір та відведення стічних вод на каналізаційні очисні споруди з метою подальшої їх очистки.

Посадовою інструкцією головного інженера ОСОБА_3 , яка затверджена т.в.о. директора КП «Жмеринкаводоканал» ОСОБА_5 24.01.2022, п.п. 1.5., 1.6. визначено, що головний інженер у своїй діяльності керується чинним законодавством України, наказами та інструкціями відповідних галузевих міністерств, цією посадовою інструкцією та іншими нормативними документами, затвердженими в установленому порядку; головному інженеру підпорядковується технічний персонал підприємства.

У відповідності до п.2.4., 2.5., 2.7., 2.16. посадової інструкції головний інженер організовує розробку і виконання планів впровадження нової техніки і технологій, організаційно-технічних заходів, науково-дослідних та експериментальних конструкторських робіт; забезпечує ефективність проектних рішень, своєчасну і якісну підготовку виробництва, технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію устаткування, досягнення високого рівня якості продукції в процесі її розробки та виробництва; здійснює контроль за додержанням проектної, конструкторської і технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, вимог органів державного нагляду за охороною праці, природоохоронних санітарних та інших органів; керує діяльністю технічних служб підприємства, контролює результати їх роботи, стан трудової і виробничої дисципліни в підпорядкованих підрозділах.

Так, відповідно до пунктів «є», «і» ч.2 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.

У відповідності до ч.3 ст. 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно пунктів 15-18, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.1999 визначено, що скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування. Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об`єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування. Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних об`єктах комплексного використання.

Для здійснення своєї господарської діяльності КП «Жмеринкаводоканал» користувалось дозволом на право спеціального водокористування № 627/ВН/49д-19 від 17.05.2019, терміном дії з 17.05.2019 до 17.05.2022, який продовжено згідно поданої КП «Жмеринкаводоканал» до Міністерства економіки України декларації про продовження господарської діяльності у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 18.03.2022 «Про деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», яким визначено умови водокористування для підприємства та визначено ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скид (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об`єкти, а саме до річки Баран по випуску № 1, який знаходиться в межах с. Сідава Жмеринського району Вінницької області, Басейн річки Баран, району басейну річки Південний Буг.

У спецдозволі № 627/ВН/49д-19 від 17.05.2019 серед умов водокористування визначено дотримання встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин та здійснення контролю за якістю стічних вод, впровадження заходів щодо досягнення нормативів ГДС забруднюючих речовин, крім цього зазначено про необхідність дотримання вимог водного законодавства, зокрема ст. 44 Водного кодексу України.

Так, відповідно до п.3, п.4, п.13 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст.70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, ч. 2 п. 6 цієї ж статті визначає, що водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Відповідно до ст.95 Водного кодексу України, усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Разом з тим, ОСОБА_3 обіймаючи посаду головного інженера КП «Жмеринкаводоканал», являючись службовою особою, що керується у своїй роботі посадовою інструкцією підприємства та чинним законодавством України, наказами та інструкціями відповідних галузевих міністерств, іншими нормативними документами, затвердженими в установленому порядку, будучи обізнаним із законодавством у сфері охорони навколишнього середовища, достовірно знаючи про встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності, пов`язаної із водокористування, про умови водокористування, визначені дозволом на спеціальне водокористування № 627/ВН/49д-19 від 17.05.2019, у тому числі щодо норм гранично допустимого скиду речовин із стічними водами у водний об`єкт, усвідомлюючи, що у очисних споруд КП «Жмеринкаводоканал» відсутні технологічні та виробничі можливості здійснювати очищення стічних вод у зв`язку з виведенням з ладу каналізаційного колектору через який неочищені стічні води від головної каналізаційної насосної станції КП «Жмеринкаводоканал» не поступають до очисних споруд, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправних характер свого діяння та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки їх настання, в порушення п. 2,4., п. 2,5., п. 2,7., п. 2,16. посадової інструкції, п.3, п. 4, п. 13 ч. 1 ст. 44 та ч. 2 ст. 70 Водного кодексу України, ч.3 ст. 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», п.п. 15-18 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.1999, допустив у період з 08.02.2022 скид неочищених стічних вод у водний об`єкт річку Баран у місці аварійного скиду стічних вод головної каналізаційної насосної станції КП «Жмеринкаводоканал» у м. Жмеринка по вул. Мельничній, що суперечить виданому підприємству дозволу на спеціальне водокористування № 627/ВН/49д-19 від 17.05.2019, яким визначено, що скид стічних вод відбувається після їх повної біологічної очистки з випуску № 1 в річку Баран, в межах с. Сідава Жмеринського району Вінницької області.

У результаті порушення ОСОБА_3 вказаних правил охорони вод (водних об`єктів), згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 6483/22-21 від 20.12.2022, внаслідок скиду неочищених стічних вод у період з 08.02.2022 КП «Жмеринкаводоканал» у водний об`єкт - річку Баран з каналізаційного колектору в межах м. Жмеринка відбулись негативні зміни санітарно-гігієнічного та фізико-хімічного складу та властивостей вод, що призвело до забруднення р. Баран, та як наслідок може призвести до загибелі живих біоресурсів; загибелі тварин, рослин; деградації земель, настання інших негативних змін біологічного, хімічного і фізичного складу земель. Разом з тим дане забруднення спричинило забруднення для довкілля.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.242 КК України, тобто порушення правил охорони вод (водних об`єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих вод і створило небезпеку для довкілля.

Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).

Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи допитаним під час судового розгляду, в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, який передбачений ч.1 ст.242 КК України і викладений в обвинувальному акті від 27.02.2023 року, щиро розкаялася, просив його суворо не карати. Суду показав, що кримінальне правопорушення вчинив за обставин, викладених вище, а саме з 2020 року призначений на посаду головного інженера КП «Жмеринкаводоканал», на якому працює по сьогоднішній день. Підприємство являється збитковим та роками існує проблема з колектором котрий вийшов із ладу. Між КП «Жмеринкаволоканал» та рядом суб`єктів господарської діяльності укладено договори з приводу вивозу нечистот, які неодноразово вивозилися та зливалися у невстановлених місцях, з приводу чого державної екологічною інспекцією до серпня 2022 року складалися кілька разів протоколи на обвинуваченого за порушення екологічного законодавства. На даний час керівництвом КП «Жмеринкаводоконал» подано у відповідно державні установи проект реконструкції нечистот, котрий на даний час залишається не підписаним.

Обвинувачений ОСОБА_3 виявляє жаль з приводу вчиненного правопорушення, запевнив суд, що готовий нести покарання за вчинене кримінальне правопорушення і в подальшому не вчинятиме кримінальних злочинів.

Прокурор Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_4 , вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, яке передбачене ч.1 ст.242 КК України і викладений в обвинувальному акті від 27.02.2023 року, та беручи до уваги думки прокурора ОСОБА_4 , показання обвинуваченого ОСОБА_3 , за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_3 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.

Суд також роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_3 , що при таких обставинах він позбавляюєся права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Слід зазначити, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Так, оцінюючи всі досліджені у судовому засіданні надані прокурором відомості, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, керуючись законом, з точки зору взаємозв`язку й достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, «поза розумним сумнівом» дійшов висновку про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 порушення правил охорони вод (водних об`єктів), що спричинило забруднення поверхневих вод і створило небезпеку для довкілля, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.242 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який є нетяжким злочином, особу обвинувачену.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 під час судовому розгляду кримінального провадження, щиро покаявся у вчиненому правопорушенні, на обліку в психіатра та на обліку в нарколога не значиться, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, кримінальне правопорушення вчинив вперше, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони. Ці обставини суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та з урахуванням відсутності обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та наслідків діяння, а також думки прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, та про можливе призначити йому покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкцій інкримінованої статті, тобто покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, підстав для його обрання - немає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази, а саме: журнал (зошит) розграфлений у клітинку на 50 аркушах в якому зафіксовано фізичні/юридичні особи, які здійснюють скид неочищених стічних вод на території головної каналізаційної насосної станції КП «Жмеринкаводоканал», який вилучено 30.01.2023 під час огляду земельної ділянки, та зберігаються при матеріалах кримінального провадження, повернути КП «Жмеринкаводоканал» попередньо знявши накладений арешт ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 від 02.02.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальних витрат на залучення експертів у сумі 6795 (шість тисяч сімсот дев`яносто п`ять) гривень 72 коп.

Згідно зі ст.ст.376,392, 393, 395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1